Державна податкова адміністрація України Департамент масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян збірка матеріалів для проведення заходів з молоддю, спрямованих на формування високої податкової культури



Сторінка10/10
Дата конвертації31.12.2016
Розмір1.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Станет лучше жить на свете –


Это знают даже дети.

Если ж в ворохе налогов

Потеряли вы дорогу,

То налоговый инспектор

Вам подскажет нужный вектор.

Вы поймите, очень важно,

Чтоб платил налоги каждый.

Этим нашу Украину

Мы поднимем на вершину.

За возможность жить красиво

Скажем дружно мы:

“Спасибо, дорогим инспекторам.



Мужества, удачи Вам”.
КОНЕЦ

КАЗОЧКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ НА НОВИЙ ЛАД

(ІНТЕРМЕДІЯ)
Дія І
Досить пристойна хатина на самісінькому березі синього-синього моря. Стіни обшиті вагонкою, червоний євродах, суперова пральна машина. Та тільки не все гаразд у мешканців хатини.

Дід: Ну як ти, стара?

Баба: Ет, що там питати! Усе геть болить... Усе...

Дід: Але ж я тобі стільки імпортних ліків наніс. В рекламі кажуть, що...

Баба (перебиваючи): Багато чого кажуть, а я, мабуть, уже вмирати буду. Господи, тільки євроремонт зробили - і на тобі...

Дід: Ну, ну, вмирати, бабо, надумала. Ти краще...

Баба (знову перебиваючи, на цей раз роздратовано, мабуть, має ще трохи сил): Ти, діду, краще не сиди тут, а піди до спонсорші нашої, хай...

Дід (зраділо, бо є нагода спекатись зловредної баби): До Золотої Рибки? Я зараз... Так, треба до неї! До кого ж іще?
Дія II
Синє-пресинє море. В його глибинах живе Золота Рибка.

Дід: Рибко, рибко! А випливи-но! Поговорити треба на дуже важливу тему...

Золота Рибка (виринаючи): Що, Діду, хотів?

Дід: Та баба моя тяжко захворіла. Я і те, і се їй, нічого не допомагає... Що робити?

Золота Рибка: Кажеш, і те, і се? Дорогі ліки купуєш? Бачу, треба тебе, Діду, і на цей раз виручати. Жаль тебе, бідолашного. Ось тобі папірець з адресою. Негайно іди туди. А там уже взнаєш, що робити. Можливо, це твій, Діду, з Бабою останній шанс. Тільки йди негайно, нікуди не завертай, щоб не спізнитись, бо Баба твоя і справді у великій кризі...
Дія III
Великий будинок у центрі міста, на котрому табличка: "Державна податкова інспекція". У вестибюлі — велика черга. Люди заповнюють декларації, якісь інші документи.

Дід (захекавшись): По-по-подат-кова інспекція. Так ось куди мене Золота Рибка доправила! Ох, я старий дурень! Як же я зразу не здогадався зробити це сам! Господи, скільки я риби у морі тому переловив, скільки здав її тій пожадливій перекупці Тосьці! А не здогадувався, старий пеньок, що море не моє власне, що риба теж не моя... А все гріб та й гріб під себе, все із старою наїстись не могли...

Людина в черзі (до Діда): Вам недобре? Чимось допомогти?

Дід: Ох, мені і справді недобре! Хоча допомогти я маю сам собі. Це ж треба так не здогадуватись, що прихований заробіток користі не принесе, що рано чи пізно ці гроші обернуться карою! Так, так, молодий чоловіче, я прошу Вас пропустити мене до каси поза чергою. Я повинен негайно спокутувати свій і бабчин гріх.

Людина в черзі: Будь ласка! Зважаючи на Ваш поважний вік...
П‘єса-комедія

Незадеклароване життя, чи чого чекати після 30 березня?”

(рекомендується для постановки у старших класах загальноосвітніх шкіл)

Дійові особи:

Пан Б. – проживає в місті Н., отримав величезну спадщину від бабусі Параски Кеннеді і „зовсім не має грошей”. Особливі прикмети: 3 кг 453 г золота на шиї.

Пані Б. – дружина пана Б., має колекцію „ценного хрусталя”, обожнює діаманти, а ще більше наказавшу довго жити Параску Кеннеді. Особливі прикмети: „особливо високий” рівень інтелекту.

Синулька – син пані Б. і пана Б., обожнює подарунки і ні в чому не обмежений.

Баба Мас-медіа (як вона розповідала, ім‘я їй дала грецька хрещена мати, хоча звідки вона взялася, невідомо) – жінка за n – ну кількість років. Має гострий язик і гаряче серце. Сусідка сім‘ї Б. Особливі прикмети: спіймає чорта на ходу.
Д і я п е р ш а

Голос автора:

До міста Н. прийшла зима. Вона була такою холодною та сніжною, що навіть баба Мас-медіа не виходила з квартири майже тиждень, що для неї було нестерпно, бо ж не надходила інформація з приводу найсвіжіших пліток та новин.

Найновіший автомобіль пана Б. не витримав наших морозів і вперто не хотів їхати. Вперше за невідому кількість років пан Б., поклавши в кишеню товстий гаманець, пішки вирушив з синулькою до магазину.

Проходячи повз дошку оголошень, синулька (здивовано):



  • Татко, що то за оголошення? Чому їх так багато?

Пан Б., вдивляючись в оголошення, читає:

  • „Просимо задекларувати ваші доходи до 1 квітня...”

(Якщо відволіктися від діалогу, слід сказати, що коли пан Б. чув слово „податки”, він говорив: „Собака гавкає, а вітер віє”. Проте, що мав на увазі, він і сам не розумів.)

Синулька:

  • А як це?

Батько (з хитрістю):

  • Ой..., ну це так, ну... Це так, як твій татко ніколи не робить!!!!!!!

Голос автора:

Того вечора в сім‘ї Б. було велике свято: пан Б. в додаток до спадщини, що зненацька впала на голову, отримав величезний прибуток від нелегального бізнесу. А за сусідньою стінкою баба Мас-медіа, тримаючи на одному вусі лід, а на іншому телефон, повідомляла всьому місту новину номер один.


Д і я д р у г а

Голос автора:

Прийшла весна. Баба Мас-медіа знову відчула подих свіжості і, отримавши пенсію (чомусь меншу, ніж звичайно!?), хутко сплатила рахунки за телефон, і, нарешті, сіла на „рідне місце” біля під‘їзду. Плітки розліталися з такою силою, що зупинити їх вже було неможливо.

На поштову скриньку пана Б. прийшло повідомлення з Державної податкової інспекції з нагадуванням про необхідність подати Декларацію про доходи.

Пан Б. (приголомшено):


  • Я що, дурний?!!! Нехай хтось інший платить, в мене й так грошей мало...

Не встиг він закінчити думки, як на мобільний зателефонував „діамантик” (його дружина):

  • Любий, я бачила таку дублянку (її ціна в 15 разів більша за суму податку), таку, таку, таку.....

Пан Б. (впевнено):

Д і я т р е т я

Голос автора:

Прийшло літо. Воно було пекучим та сухим. Баба Мас-медіа говорила, що багато аномалій – не до добра. Сім‘я Б. збиралась у відпустку, тим більше, що біля моря їх чекав новий будиночок. Оскільки збільшувалося майно сім‘ї Б., відповідно навпаки зменшувався бюджет міста і держави. Потроху закривались державні установи, пенсія вперто не хотіла зростати, та й отримати її вчасно ставало дедалі більшою проблемою. Саме останній факт найбільше вразив бабу Мас-медіа. Вона збиралася „поставити” нові зуби, щоб виглядати більш поважно, а також купити новий телефон, бо чути стало зовсім погано. Та й сережки, куплені сорок років тому, маючи велику перлинку, заважали підслуховувати, а точніше – збирати інформацію. Єдине, що для неї було відрадою – телевізор. Саме звідси вона дізналась, чому не надходить вчасно чесно зароблена пенсія та чому погіршилося життя. Все через несплату податків... А хто винний, вона теж знала...

Через три хвилини баба Мас-медіа вже стояла біля квартири пана Б. і стукала так, що броньовані двері ледь не випали.

Пан Б. (здивовано):


  • Що з вами? Ви що, здуріли? Я знаю, це все через ваші серіали! Хе-хе!!!

Баба:

  • Щоб тобі ніженьки і рученьки, якими ти не платиш податки, повідсихали!

Тримаючи в одній руці сковорідку, в іншій – за 3 кг 453 г золота пана Б., кинула його на стілець так, що „ценний хрусталь” пані Б. розбився на маленькі шматочки.

Баба:

  • Слухай сюди...

Голос автора:

Про що говорила баба Мас-медіа і в якій формі – невідомо. Проте після того пан Б. переїхав до іншого міста, завжди перший декларував доходи, і сумлінно сплачував податки. А чуючи приказку „Собака гавкає, а вітер віє”, хрестився, і робив вигляд, що нічого не чув.

Через деякий час баба Мас-медіа отримала великий пакунок, в якому знайшла сережки, телефон з необмеженим рахунком і запискою: „Краще б мене знайшла податкова міліція, ніж ви...”

З того часу платників податків міста N. визнано найсумліннішими, а держава і місто отримали нове життя з працюючими і безкоштовними дитсадочками, школами, лікарнями. Бабу Мас-медіа запросили працювати до місцевої податкової. Звісно, вона погодилась.



P.S. (від автора) Мета цієї п‘єси не в тому, щоб будь-хто (крім посадових осіб відповідних органів) судив тих, хто своєчасно не сплачує податки, а в тому, що громадяни України повинні розуміти, що податки – це той чинник, від якого, перш за все, залежить добробут вас і вашої родини.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка