Данилець ю. В



Скачати 255.65 Kb.
Дата конвертації21.02.2017
Розмір255.65 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДАНИЛЕЦЬ Ю.В.

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА ЗАКАРПАТТІ



У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст.”

(методичні розробки для вивчення спецкурсу,

для студентів історичного факультету)

УЖГОРОД – 2010

Данилець Ю. Православна церква на Закарпатті у першій половині ХХ ст.: методичні розробки для вивчення спецкурсу, для студентів історичного факультету. – Ужгород, 2010.
Розробник: Данилець Ю.В., кандидат історичних наук,

доцент кафедри історії України


Рецензенти:

Данилюк Д.Д., доктор історичних наук, професор

Міщанин В.В., кандидат історичних наук, доцент

Рекомендовано на засіданні кафедри історії України

Протокол № 7 від 27 травня 2010 р.

Рекомендовано на засіданні методичної комісії історичного факультету

ДВНЗ «УжНУ»

Протокол №5 від 14 червня 2010 р.

ПЕРЕДМОВА

Державотворчі процеси кінця 1980-х – початку 1990-х рр. XX ст. в Україні викликали закономірний інтерес до історії церкви як важливого чинника цієї „революційної трансформації”. Знання її минулого потрібні і для подолання багатьох штучних стереотипів, усталених у радянський період, які перешкоджають формуванню в Україні демократичного громадянського суспільства. Церковно-історичні дослідження розкривають причини сучасної міжконфесійної напруженості, з’ясовують її витоки і навіть пропонують варіанти можливих виходів з неї. У зв’язку з виявленням нових архівних документів, зібранням та впорядкуванням спогадів та свідчень, можемо об’єктивно розкрити процес соціально-економічної та конфесійної діяльності православної церкви у визначений період.

Українське православ’я на сучасному етапі переживає складний процес змін та негативних тенденцій: поділ православної церкви на декілька гілок; конфлікти через храми та церковне майно тощо. Для того, щоб знайти відповіді на складні питання розвитку сучасного православ’я, потрібно, в першу чергу, вивчити досвід минулого. Нові цивілізовані стосунки між державою та церквою обумовлюють використання величезного потенціалу останньої для розвитку духовності нашого народу, її залученню до державотворчого та націотворчого процесів.

Конфесійна карта України є багатогранною та складною. Серед православних церков, станом на початок 2007 р., найбільш чисельними є:


УПЦ-МП – 10972 громади, УПЦ-КП – 4007 громад, УАПЦ – 1190 громад. На Закарпатті, за кількістю релігійних організацій, домінує УПЦ-МП – 580 громад. УПЦ-КП нараховує – 25 громад, УАПЦ – 1 громаду. Таким чином, православна церква займає в Україні, і на Закарпатті зокрема, чільне місце, що актуалізує вивчення поставленої в спецкурсі проблеми.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Назва теми




Кількість годин – 22

Очна форма навчання

Лекції

ВСТУП

2

ТЕМА 1. Джерельна база

2

ТЕМА 2. Історіографія проблеми

2

ТЕМА 3. Відродження православ’я на початку ХХ ст.

2

ТЕМА 4. Формування структури Карпаторуської православної церкви (1920-1926 рр.). Єпископ Досифей (Васич).

2


ТЕМА 5. „Савватіївський розкол” та його вплив на еклезіальну ідентичність православних

2


ТЕМА 6. Інституційна організація єпархіального управління (1926-1930 рр.)

4


ТЕМА 7. Мукачівсько-Пряшівська православна єпархія. Діяльність єпископів Дамаскіна (Грданічка) та Володимира (Раїч).

4


ТЕМА 8. Православна церква в часи угорської окупації. Перехід під юрисдикцію РПЦ.

2

ПРОГРАМА КУРСУ
ВСТУП

Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Закарпаття у першій половині ХХ ст. Географічні межі. Хронологічні рамки та їх обґрунтування. Порівняльна характеристика становища релігійний громад на Закарпатті: греко-католиків, православних, римо-католиків, протестантів. Історичні передумови відродження православної церкви.


ТЕМА 1. Джерельна база

Типи і види історичних джерел. Усні джерела та спогади. Оригінальні документи. Джерельна база Державного архіві Закарпатської області (далі ДАЗО) з історії православ’я. Фонди: Ф. 151. „Правління Мукачівської греко-католицької єпархії в м. Ужгород”, Ф. 28. „Реферат освіти Підкарпатської Русі в м. Ужгород”, Ф. 2. „Президія Крайового управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород”, Ф. 63. „Цивільна управа Підкарпатської Русі в м. Ужгород”. Фонди радянського періоду: Ф. Р – 14. „Президія Народної Ради Закарпатської України”, Ф. Р – 544. „Уповноважений Ради у справах російської православної церкви при Раді Міністрів СРСР по Закарпатській області”, Ф. Р – 1490. „Уповноважений Ради у справах релігійних культів при Закарпатському облвиконкомі в м. Ужгород”. Матеріали архіву Управління Служби Безпеки України у Закарпатській області. Поточні архіви Мукачівсько-Ужгородської та Хустсько-Виноградівської православних єпархій. Монастирські архівні збірні.

Опубліковані джерела та їх оцінка. Збірники документів: „Таємне стає явним”, „Документи свідчать”, „Культурне життя в Україні. Західні землі”. „Возз’єднання”. Періодика як джерело з історії православної церкви.
ТЕМА 2. Історіографія проблеми

Вивчення стану наукової розробки теми. Класифікація історичних праць. Праця афонського ченця Денасія Пантелеймонівського. Проблема другого Мараморош-Сиготського процесу 1913-1914 рр. В історичній літературі (К.Бескид, М.Грабец, Ф.Рубіш, В.Халус). Дослідження православного руху в чехословацький період (1919-1939 рр.) (З.Ашкиназі, інок Олексій (Дехтерьов), М.Щербей). Історичні статті на сторінках періодичних видань. Громадсько-політичні видання: „Карпато-Русскій вестник”, „Листок”, „Наука”, „Неделя”, „Нова свобода”, „Русская Земля”, „Русскій Вестник”, „Руська нива”, „Свобода”; Церковні видання: „Душпастырь”, „Православная Карпатская Русь”, „Православная Русь”, „Православный Русский Календар”, „Русскій Православный вестникъ”, „Церковная Правда”. Українська та закордонна періодика: „Діло”, „Діло і Нове Слово”, „Нива”, „Праця”, „Русский Голос”, „Русское Слово”, „Віра і Церковь”, „Православная Буковина”, „Русская Правда”, „Волынскія Епархіальныя ведомости”, „Почаевский Листок”, „Голос Москвы”, „Канадійський русин”, „Русское Слово”, „Свђтъ”. Православна церква на Закарпатті у роботах Д.Поспеловського та І.Власовського. Радянська історіографія (П.Сміян, І.Коломієць, Я.Галан, П. Харлампов). Атеїстичні праці (С.Бойко, М.Болдижар, С.Білинець). Дослідження православної церкви Закарпаття в богословських закладах (ієромонах Сергій (Льока), ієромонах Кирил (Мучичка), Йосип Фейсак, ієромонах Кирило (Поспешил), архімандрит Василій (Пронін), митрополит Дорофей (Філіп). Українська історіографія після 1991 р. М.Палінчак, ігумен Гавриїл (Кризина), В.Максимишинець, О.Данко, О.Хланта, С.Пап, Л.Пушкаш, Атанасій (Пекар), Ю.Данилець. Російські дослідники: В.Мар’їна, К.Скурат, М.Одінцов, В.Ципін, М.Шкаровський. Краєзнавчі дослідження.


ТЕМА 3. Відродження православ’я на початку ХХ ст.

Історичні передумови відродження православної церкви. Діяльність автокефальної сербської митрополії в Австро-Угорщині. М.Андрелла, І.Раковський. Еміграція в США, Канаду, Бельгію, Австралію, Бразилію. Діяльність о.О.Товта, перехід до православ’я. Мадяризація місцевого населення. Спроба введення нового календаря, заміна кирилиці латиницею. Коблина та роковина. Вплив на православний рух грецьких та російських духовних центрів. Три центри православного руху: с.Іза (Хустський р-н), с.Великі Лучки (Мукачівський р-н), с.Бехерево (Пряшівщина, Словаччина). Діяльність вчителя А.Владимира в с.Іза. Перший судовий процес в Мараморош-Сиготі проти православних жителів с.Іза (1903-1904 рр.). Я.Вакаров. Особливості православного руху в с.Великі Лучки. Г.Рубіш, І.Газій. Православний рух напередодні Першої світової війни. Діяльність О.Кабалюка. Поширення православ’я на села: Кошельово, Березово, Липча, Нижній Бистрий, Горінчово, Теребля, Крива, Бедевля, Білки, Осій, Ільниця, Дулово, Довге, Заднє, Олейник. Підготовка другого Мараморош-Сиготського процесу. Роль провокаторів. Несправедливий вирок. Осуд угорської влади світовою громадськістю. Духовний зв’язок православних Закарпаття з Галичиною.


ТЕМА 4. Формування структури Карпаторуської православної церкви (1920-1926 рр.). Єпископ Досифей (Васич).

Ріст православних громад та вірників. Статистика 1920-30-х рр. Місіонерська діяльність ієромонахів Олексія (Кабалюк), Амфілохія (Кемінь), Матфея (Вакаров). Невпорядкованість церковної структури. Зв’язки з митрополитом Євлогієм (Георгієвський). Загальні збори православних громад в с.Іза (серпень 1920 р.). Делегація до президента ЧСР Т.Масарика. Синод СПЦ та прийняття закарпатців під його опіку. Перший приїзд єпископа Досифея (Васич). Перший православний собор 1921 р. Створення тимчасового комітету (Консисторії). Розробка церковного статуту. Створення центрального православного комітету в Ужгороді. Збори представників православних громад 10 грудня 1921 р. Обрання єпископом ігумена Олексія (Кабалюк). Возз’єднання духовенства. Загальні збори духовенства сербської і константинопольської юрисдикцій (1924 р.). Розбудова православних монастирів. Створення братств та товариств. Газети „Русскій Православный Вђстникъ”, „Церковная правда”. Релігійна боротьба між православними та греко-католиками.


ТЕМА 5. „Савватіївський розкол” та його вплив на еклезіальну ідентичність православних

Історичні передумови канонічних претензій Константинопольського патріархату. Створення Національної Чехословацької церкви. Діяльність К. Фарський та М.Павлік. Діяльність „Православної Чеської релігійної громади” в Празі. Обрання архімандрита Савватія (Врабец) єпископом. Томос патріарха Мелетія (Метаксакис). Збори православних громад у с.Бедевля (1922 р.). Створення єпископської ради в Буштині. Діяльність єпископа Веніаміна (Федченко). Богословські курси в Буштині. Непослідовність уряду ЧСР щодо архієпископа Савватія. Рішення Малої Антанти на користь СПЦ. Скарги представників сербської юрисдикції. Діяльність монастирів у с. Чумальово, с. Дубове, с. Дубрівка.


ТЕМА 6. Інституційна організація єпархіального управління (1926-1930 рр.)

Поширення православ’я на Східну Словаччину. Православна місія в Ладомирові. Видавнича діяльність. Місіонерська діяльність єпископа Чеського Горазда (Павлік) на Підкарпатській Русі. Меморандум до Ліги Націй. Призначення єпископом для Підкарпатської Русі Іринея (Чирич). Перенесення єпископської резиденції до Ужгорода. Призначення православному духовенству конгруа. Богословські курси для православного духовенства 1927 р. Навчання закарпатців в Сербії. „Modus vivendi” 1928 р. Єпископ Серафим (Іванович). Дозвіл на викладання Закону Божого для православного духовенства. Впорядкування чернечого життя. Святкування 25-річчя відродження православ’я. Затвердження статуту. Створення Єпархіальної ради. Тимчасовий керуючий єпархією архімандрит Олексій (Кабалюк). Екзарх-адміністратор Карпаторуської православної церкви єпископ Бітольський Йосиф (Цвієвич). Створення Раду із для упорядкування чернечого життя в єпархії. Робота над створенням духовної семінарії в Мукачеві. Відновлення традиційної православної єпархії в Мукачеві. Розвиток чернече життя.

ТЕМА 7. Мукачівсько-Пряшівська православна єпархія. Діяльність єпископів Дамаскіна (Грданічка) та Володимира (Раїч).

Будівництво єпископської резиденції в Мукачеві. Православні вірники за переписом 1931 р. Просвітницька діяльність, єпархіальні курси. Нострифікація закордонних дипломів про освіту. Видання єпархіального журналу „Православный Карпаторусскій вестник”. Створення курси для дяків-псаломщиків. Святкування 20-ї річниці Мараморош-Сиготського процесу. Судовий процес 1934 р. проти жителів с.Іза. Місіонерська робота чернецтва. Новий єпархіальний статут. Створення інтернатів у м. Хуст, Ужгород та Мукачево. Чисельний ріст вірників та розширення географії православного руху. Хіротонія єпископа Володимира (Раїч). Перенесення резиденції до Хуста. Реорганізація Духовної Консисторії. Налагодження контактів з урядом А.Волошина. Активізація „савватіївського руху”.


ТЕМА 8. Православна церква в часи угорської окупації. Перехід під юрисдикцію РПЦ.

Усунення єпископа Володимира (Раїч). Робота виправдальних комісій. Закриття угорцями православного монастиря в Тереблю. Призначення М.Попова „адміністратором греко-східних угорських та греко-східних русинських церковних частин”. Антирадянська діяльність адміністратора та частини духовенства. Перехід влади до єпархіального управління. Адміністратор ігумен Феофан (Сабов). Прихід на Закарпаття Червоної армії. Перший з’їзд народних комітетів у Мукачеві. Процес входження православної церкви під юрисдикцію РПЦ. Звернення до місцеблюстителя патріаршого престолу митрополита Ленінградського і Нижегородського Алексія. Поїздка православної делегації до Москви. Засідання Священного Синоду СПЦ від 6-8 вересня 1945 р. Засідання Священного Синоду РПЦ. Передача єпархії в юрисдикцію РПЦ. Інтронізація єпископа Нестора (Сидорук).


ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Відродження православної церкви та формування управлінської структури православної єпархії на Закарпатті у першій половині ХХ ст. відзначалося особливими рисами та специфікою. На відміну від інших західноукраїнських регіонів, де православ’я на початку ХХ ст. залишилося на зародковій фазі розвитку, на Закарпатті воно отримало широку народну підтримку і мало під собою релігійну, національну та соціальну основи. За невеликий проміжок часу православним вдалося розбудувати міцну організаційну структуру, створити значну кількість парафій та монастирів.

Характерною рисою розвитку православ’я на Закарпатті у першій половині ХХ ст. є його канонічний розкол на сербську та константинопольську юрисдикції. Утворення православної церкви константинопольського патріархату в ЧСР стало можливим лише за підтримки державної влади, яка хотіла мати в своїх кордонах національну церкву. Однак, не реалізувавши план усунення СПЦ, уряд ЧСР змушений був визнати її на державному рівні і відмовитися від підтримки архієпископа Саватія (Врабец). Проблеми розколу у православній церкві у першій половині ХХ ст. характерні й подібні до сучасного стану в українському православ’ї.

Після створення у 1921 р. сербської юрисдикції на Закарпатті була побудована специфічна церковна модель. Формально православними громадами керував делегат СПЦ, який періодично навідувався у довірену йому єпархію, але фактично церковні справи знаходилися у розпорядженні місцевого духовенства, що входило до різних церковних структур: Духовна консисторія, Єпархіальна Рада, Єпархіальне Управління. Таким чином, православна церква на Закарпатті у 1921-1931 рр. мала фактичну незалежність у внутрішньому житті й лише з 1931 р., коли було створено Мукачівсько-Пряшівську єпархію, перетворилася на складову частину СПЦ.



Специфічною рисою, що відзначає закарпатське православ’я першої половини ХХ ст. і переплітається з сучасними подіями – це інтенсивна розбудова чернечих православних громад. Слід визнати, що роль чернецтва в православній церкві на Закарпатті у першій половині ХХ ст. була провідною. На відміну від інших регіонів України, де великі монастирі засновували дочірні скити та подвір’я, на Закарпатті православні чоловічі та жіночі скити створювалися окремо та діяли як незалежні чернечі громади. На даний час на території Мукачівсько-Ужгородської та Хустсько-Виноградівської православних єпархій діє більше 30 монастирів та скитів.
РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
І. Джерела:

    1. Архівні документи:

1.1. Архів Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області.

    1. Державний архів Закарпатської області (ДАЗО).

Фонди:

    • Ф. 2. Президія Крайового управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород.

    • Ф. 28. Реферат освіти Підкарпатської Русі, м. Ужгород.

    • Ф. 63. Цивільна управа Підкарпатської Русі в м. Ужгород.

    • Ф. 64. Монастырь ордена Василиан, г. Мукачево.

    • Ф. 109. Міністерство культу, шкіл і народної освіти Карпатської України, м. Хуст.

    • Ф. 151. Правление Мукачевской греко-католицкой єпархий, г. Ужгород.

    • Ф. Р – 14. Президія Народної Ради Закарпатської України.

    • Ф. Р – 544. Уповноваженого Ради по Справам російської православної церкви при Раді Міністрів СРСР по Закарпатській області.

    • Ф. Р – 1490. Уповноваженого Ради по Справам релігійних культів при Закарпатському облвиконкомі у місті Ужгород.

      • Поточний архів Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії.

      • Поточний архів Свято-Миколаївського чоловічого монастиря с. Іза Хустського р-ну Закарпатської області.

    1. Опубліковані документи:

  • Грамата о хиротонии и каноническом установлении перваго православнаго архиепископа Пражского и всея Чехословакии высокопреосвященнаго Кир Савватия // Православный Русский Календарь на 1926 г. – Вышний Свидник, 1925. – С. 85.

  • Декрет НРЗУ „Про утворення Управління в справах культів” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 20 квітня. – С. 114-115.

  • Декрет НРЗУ „Про користування церковним майном” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 1 травня. – С. 113.

  • Декрет НРЗУ „Про скасування патронатних обов’язків” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 1 травня. – С. 118.

  • Декрет НРЗУ „Про здержавлення шкіл” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 1 травня. – С. 115.

  • Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну // Возз’єднання: Збірник архівних документів та матеріалів (травень 1944 – січень 1946 рр.) / Упор. та передмова О. Д. Довганича, А.М. Шекети; ред. колегія В.І. Балога, М.В. Делеган, О.Д. Довганич та ін. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – С. 200-201.

  • Евлогий (Георгиевский), митрополит. Путь моей жизни: Воспоминания. – М.: Московский рабочий; ВПМД, 1994. – 540 с.

  • Єпархіальні розпорядження // Православная Карпатская Русь. – 1928. – 1 октября. – С. 3.

  • Житіє преподобного Алексія Карпаторуського, сповідника. – Хуст, 2001. – 32 с.

  • З повідомлення Хустського окружного управління Севлюському жупанатському управлінню про те, що піп Ю. Кеніс активно допомагає буржуазній партії. Хуст, 18 липня 1924 р. // Документи свідчать. Видання друге, доповнене. – Ужгород: Карпати, 1985. – С. 79.

  • З листа угорського королівського Міністерства культів і освіти до ради міністрів Угорщини про необхідність створення духовної семінарії для підготовки православних попів. Будапешт, 28 червня 1941 р. // Таємне стає явним (Документи про антинародну діяльність церковників на Закарпатті в період окупації). Зб. док. /Укл. Місюра В., Гайдош А.; передмова Місюри В. – Ужгород: Закарпатське обл. кн. газет. вид-во, 1961. – С. 128-130.

  • З листівки Закарпатської крайової організації Компартії Чехословаччини про те, що попи всіх віросповідань є платними агентами буржуазних урядів. 12 листопада 1930 р. // Таємне стає явним… – С. 100-101.

  • З повідомлення цивільного управління Підкарпатської Русі канцелярії віце-губернатора про розбійницькі вчинки Т. Коссея та як селяни вигнали його з Бедевлі. Ужгород, 18 червня 1923 р. // Таємне стає явним…– С. 72-75.

  • Из распоряжений по епархии // Православная Карпатская Русь. – 1929. – 5 мая. – С. 3.

  • Із доповіді начальника політуправління 4-го Українського фронту генерал-лейтенанта М.М.Проніна начальнику Головного політуправління Червоної армії // Возз’єднання: Збірник архівних документів та матеріалів (травень 1944 – січень 1946 рр.) / Упор. та передмова О. Д. Довганича, А.М. Шекети; ред. колегія В.І. Балога, М.В. Делеган, О.Д. Довганич та ін. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – С. 212-231.

  • Кореспонденція з буржуазної газети „Карпати гірадо” про те, що Хорті призначив М. Попова адміністратором православних церков на Закарпатті. 4 червня 1941 р. // Таємне стає явним... – С. 127-128.

  • Лист делегації православного духовенства Мукачево-Пряшівської єпархії до Й. Сталіна про включення Закарпатської України до складу СРСР // Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т. 1. (1939-1953). – К., : Наукова думка, 1995. – С. 227-229.

  • Лист ієросхимонаха Свято-Пантелеймонівського монастиря на Афоні Матфея (Плешинець) // Данилець Ю. Православний монастир Успіння Божої Матері в селі Домбоки. – Ужгород: Ґражда, 2006. – С. 76.

  • Матфей (Вакаров), архімандрит. Із споминів про минуле (На день свята єдності Закарпаття в православії) // Православний вісник. – Львів. – 1949. – № 8-9. – С. 266-269.

  • Повідомлення буржуазної газети „Карпати гірадо” про те, що головний піп православних церков О. Кабалюк заявив про свою відданість угорським фашистам, 1941 р. // Таємне стає явним… – С. 131.

  • Послання архієрейського намісника М. Попова до православних попів і вірників про необхідність посилення збройної боротьби проти Радянського Союзу та відданість фашистові Хорті. Будапешт, 7 січня 1942 р. // Таємне стає явним... – С. 131-133.

  • Постанова НРЗУ „Про вільну зміну релігії” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 15 квітня. – С. 90.

  • Постанова НРЗУ „Про похорони та користування кладовищами” // Вісник НРЗУ. – 1945. – 1 травня. – С. 120-121.

  • Протокол № 6 собрания духовенства автономной Карпаторусской Православной Церкви, состоявшегося 23 мая (5 июня) 1923 г. в с.Иза, в приходском доме // Гавриил (Кризина), игумен. Православная церковь на Закарпатье (век ХХ). – К., 1999. – С. 130-133.

  • Разпорядженя з дня 9 октобра 1927, чис. 68.767, о выповнюваню рубрики «веросповеданя» в урядовых школьных книгах // Урядовый Вестник. – 1927. – 25 октобра. – С. 82.

  • Рассказ архимандрита Алексия от 28 ноября 1945 г. // Василий (Пронин), архимандрит. История православной церкви на Закарпатье. – К.: Филокалия, 2005. – С. 465-475.

  • Росоха Т. Погляд у минуле // Карпатська Україна. – 2005. – 12 лютого. – С. 12.

  • Стаття з буржуазної газети „Карпаті гірадо” про відданість православних попів угорським фашистським загарбникам. 11 травня 1941 р. // Таємне стає явним… – С. 127.

  • Устав монастырской жизни русского православного общежительного женского монастыря при с. Липше, Хустского округа, Карпатской Руси, Чехословацкой республики, в честь Рождества Пресвятой Богородицы. – Владимирова-на-Словенску, 1931. – 20 с.

  • Циркуляр архієрейського намісника Мукачівської православної єпархії М. Попова до всіх православних попів про обов’язкове відзначення в православних церквах іменин ката трудящих Угорщини і Закарпаття Хорті. Мукачеве, 20 листопада 1942 р. // Таємне стає явним… – С. 133-134.

  • Шандор В. Спомини. Т.І. Карпатська Україна 1938-1939. У 2т. – Ужгород: МПП „Ґражда”, 1996. – Т.1. – 388 с.

  • Шематизм Православної Мукачівської єпархії на 1942 р. // Церковний календар на 1943 год. Мукачево: Паннонія, 1942. – С. 115-128.

ІІ. Монографії, статті, посібники:

  • Алексей (Товт), протоиерей. Где искати правду? – Владимирово на Словенску, 1930. – 52 с.

  • Алексий (Дехтерев), инок. Божьи дети (страничка из истории православного движения на Карпатах) // Православный Карпаторусский Вестник. – 1936. – № 1(4). – С. 12.

  • Алексий (Дехтерев), инок. Пасхальные дни в Мараморошской долине // Свђтъ. – Вількес-Барре. – 1936. – 28 мая. – С. 7.

  • Алексий (Дехтерев), инок. Православие на Подкарпатской Руси // Подкарпатская Русь (1919-1936). – Ужгород, 1936. – С. 97-110.

  • Алексий (Дехтерев), инок. Сокровище неоцененное (Очерк пра­во­слав­ного девичьяго монастыря в Липши на Подкарпатской Руси). – Уж­город: Подкарпатська Русь, 1936. – 38 с.

  • Архиепископ Савватий (Врабец) // ЖМП. – 1953. – № 8. – С. 52.

  • Атанасій (Пекар), ЧСВВ. Нариси історії церкви Закарпаття. У 2 т. – Рим-Львів: В-во отців Василіян „Місіонер”, 1997. – Т. 1. Ієрархічне оформлення. – 232 с.

  • Ашкинази З. Православное движение в Подкарпатской Руси. – Ужгород: Типография Школьной помощи, 1926. – 40 с.

  • Бенько Н. Міжконфесійні відносини на Закарпатті в політичних подіях 1938-1939 рр. // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. – Вип. ІІ. – Ужгород, 1996. – С. 103-119.

  • Бескидский. Из истории возстановлений Православной веры в южно-карпатской Руси // Православная Карпатская Русь. – 1929. – 17 сентября. – С. 43-63.

  • Бескидский. Как мадьярское правительство и униаты подготовляли Марморошский процесс // Православный Русский Календарь. – Владимирово на Словенску, 1930. – С. 59.

  • Бескидский. Расширение православного движения и на другие русские села в Мармороши и Береге // Православный Русский Календарь. – 1930. – С. 49-50.

  • Бойко С. Про „ангелів земних”. – Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво, 1963. – 132 с.

  • Болдижар М. Розвіяні ілюзії. – Ужгород: Карпати, 1972. – 56 с.

  • Болдижар М. Антинародна діяльність уніатської церкви (на матеріалах Ужгородської унії). – Львів: Вища школа, 1980. – 200 с.

  • Болдижар М. Безслав’я. – Ужгород: Карпати, 1981. – 120 с.

  • Болдижар М., Болдижар С. Державність на Закарпатті. Події, факти, оцінки. – Ужгород, 2003. – 212 с.

  • Боржавський С. Чорне павутиння. – Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво, 1960. – 54 с.

  • Боцюрків Б. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939-1950) / переклад з англійської Наталії Кочан, за редакцією Олега Турія. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005. – хх + 268 с.

  • Ваврик В. Терезин и Телеграф. – Москва, 2001. – 144 с.

  • Ванат І. Нариси новітньої історії українців східної Словаччини. (1918-1938). – Пряшів, 1979. – Книга перша. – 364 с.

  • Василий (Пронин), архимандрит. История православной церкви на Закарпатье. – К.: Филокалия, 2005. – 528 с.

  • Вегеш М. Релігія і церква в Карпатській Україні // Історична школа професора Володимира Задорожного. Наук. зб. Вип. 1. – Ужгород: Патент, 1999. – С. 164-178.

  • Войналович В. Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960-х років: політологічний дискурс. – К.: Світогляд, 2005. – 741 с.

  • Возрожденіе Православія на Карпатской Руси // Православный Русский Календарь на 1935 г. – Ужгород, 1934. – С. 49.

  • Волошин Ю. Українська православна церква в роки нацистської окупації. – Полтава, 1997. – 125 с.

  • Волошин Ю. „Самоліквідація” Ужгородської унії. До 50-річчя спроби знищення Греко-католицької церкви на Закарпатті // Людина і світ. – 1999. – № 1. – С. 34-38.

  • Гавриил (Кризина), игумен. Православная церковь на Закарпатье (век XX). – К., 1999. – 200 с., 4 с. ил.

  • Гавриїл (Кризина), архімандрит. Твердиня православ’я Закарпаття. – К., 2004. – 52 с.

  • Грабец М. К истории Марморошского процесса. – Ужгород, 1934. – 56 с.

  • Гринькевич І. Михаїл Андрелла, забутий борець проти унії на Закарпатті // Православний вісник. – 1948. – № 6. – С. 184-187.

  • Данилець Ю. Деякі питання з історії православної церкви Закарпаття в 1938-1946 рр. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 10 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М. М. Вегеш (голова редкол.), Д. Д. Данилюк (заст. голови редкол.) та ін. – Ужгород: СМП ”Вісник Карпат”, 2004. – С. 158-162.

  • Данилець Ю. Свято-Богородицький монастир в селі Липча // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 11 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М. М. Вегеш (голова редкол.), Д. Д. Данилюк (заст. голови редкол.) та ін. – Ужгород: СМП ”Вісник Карпат”, 2004. – С. 98-104.

  • Данилець Ю. Обмеження діяльності православних монастирів Закарпаття в 1945-1961 рр. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 13 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М. М. Вегеш (голова редкол.), Д. Д. Данилюк (заст. голови редкол.) та ін. – Ужгород: СМП ”Вісник Карпат”, 2005. – С. 161-165.

  • Данилець Ю. Православний монастир Різдва Богородиці у селі Липча. – Ужгород: Ґражда, 2005. – 88 с.

  • Данилець Ю. Православні монастирі Хустського району (ХХ століття): Видання друге, змінене, доповнене /Пе­ред­­мова проф. Д. Данилюка. – Уж­­город: Ґраж­да, 2005. – 168 с.: іл.

  • Данилець Ю. Джерельна база Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО) з історії православних монастирів в ХХ ст. // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції „Наука: теорія та практика – 2006” (21-31 серпня 2006 р.). – Т. 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 3-5.

  • Данилець Ю. Діяльність єпископа Новосадсько-Бачкського Іринея (Чирича) на Підкарпатській Русі в 1927-1928 рр. // Carpatica-Карпатика. Вип. 35. Європейські цінності та конфесійно-національна ідентичність населення Українських Карпат. – Ужгород, 2006. – С. 161-166.

  • Данилець Ю. Архімандрит Олексій (Кабалюк) – перша особа в православному чернецтві на Закарпатті на початку ХХ ст. // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції „Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006”. (22-31 травня 2006 р.). – Т. 3. – Історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 7-9.

  • Данилець Ю. Причини відродження православного руху на Закарпатті на початку ХХ століття // Персонал. – 2006. – № 10. – С. 30-36.

  • Данилець Ю. Архієпископ Савватій (Врабец) та православна церква на Підкарпатській Русі в 20-30-х рр. ХХ ст. // Науковий вісник. Вип. 3 / Ужгородська Українська богословська академія ім. св. Кирила та Мефодія – Карпатський університет ім. А. Волошина. – Ужгород, 2006. – С. 28-39.

  • Данилець Ю. Православний монастир Успіння Божої Матері в селі Домбоки. – Ужгород: Ґражда, 2006. – 104 с. + 4 с. кол. вкл.: іл.

  • Данилець Ю. Православні монастирі в Тереблі та Чумальові: соціально-економічний та конфесійний аспект // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 16 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М. Вегеш, С. Віднянський, Д. Данилюк та ін. – Ужгород: Вид-во УжНУ ”Говерла”, 2006. – С. 46-53.

  • Данилець Ю. Олександр Іванович Кабалюк. 130-річчя від дня народження діяча православного руху на Закарпатті (1877-1947) // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік: Рек. бібліогр. посіб./Уклад.: Т.І. Васильєва; Наук.ред. В.І. Падяк; Відп. За вип. Л.З. Григаш; Вип. ред. Л.О. Ільченко. – Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2006. – С. 335-337.

  • Данилець Ю. Священики-мученики: репресії проти православного духовенства на Закарпатті (на межі 1940-1950 рр. ХХ ст.) // Персонал. – 2007. – № 1. – С. 36-41.

  • Данко О. Угорська політика відносно православної церкви в 1939-1944 рр. // Культура Українських Карпат: традиції і сучасність. Матеріали міжн. наук. конф. – Ужгород: Ґражда, 1994. – С. 349-364.

  • Данко О. Православна церква на Закарпатті // Закарпаття під Угорщиною 1938-1944 рр. / Упор. та передм. В. Маркуся та В. Худанича. – Ужгород: Ґражда, 1999. – С. 165-181.

  • Данко О. Підпорядкування Мукачівської православної єпархії юрисдикції Московського патріархату // Возз’єднання. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 55-річчю возз’єднання Закарпатської України з Україною (26 червня 2000 р. Ужгород). – Ужгород: Мистецька лінія, 2001. – С. 140-145.

  • Данко О. Спроба українізації православної церкви на Закарпатті у кінці 1930-х років // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Вип. 5. – Ужгород: Патент, 2002. – С. 35-39.

  • Денасий Пантелеимоновскій, святогорец-инок. Повесть об обращеніи и присоединеніи на Афоні Угрорусса уніата в Православіе и о русских, о православіи и об уніи в При-карпатской подъяремной Руси прежде и теперь. – Шамордино: Типография Казанской Амвросиевской женской пустыни, 1913. – 90 с.

  • Душпастирь. – 1925. – № 8. – С. 401.

  • Закарпатський П. Православна Церква на Закарпатті // Православний вісник. – 1948. – № 5. – С. 146-157.

  • История Православной Христианской Церкви, для карпаторусских учеников народной и гражданской школы. – Ужгород, 1936. – 43 с.

  • Ілько В. Закарпатське село на початку ХХ ст. (1900-1919 рр.). – Львів: В-во Львів. Ун-ту, 1973. – 181 с.

  • Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / Л.М. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін.; За ред. Л.М. Колодного, П.Л. Яроцького. – К.: Знання, 1999. – 735 с.

  • Історія релігії в Україні. У 10 т. Т. 3. – / Л. М. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін.; За ред. Л.М. Колодного, П.Л. Яроцького. – К.: Знання, 1999. – 735 с.

  • Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 292 с.

  • Карнашевич П. Автокефалія Православної Церкви в ЧССР // Ежегодник Православной церкви в Чехословакии. – Прага, 1962. – С. 43-57.

  • Карпато-Русскій вестник. – 1921. – 8 мая. – С. 6.

  • Кирилл (Мучичка), иеромонах. История борьбы православия с католико-униатством в Закарпатье в ХХ веке и ликвидация унии в 1949 г. – Загорск: Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1956. (машинопись). – 106 с.

  • Кирилл (Поспешил), иеромонах. Труды епископа Горазда (Павлика) по возрождению и укреплению Православия в Чехословакии. – Загорск: Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1959. (машинопись). – 171 с.

  • Коломиец И. Социально-экономические отношения и общественное движение а Закарпатье во второй половине ХІХ столетия. – Томск, 1962. – 678 с.

  • Максимишинец В., протоиерей. История Православной Церкви в Карпатской Руси. – Ужгород: Лира, 2004. – 160 с.

  • Марьина В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939-1945 гг. Документальный очерк. – М.: Новый хронограф, 2003. – 303 с.

  • Мигович І. Релігія і церква в нашому краї. – Ужгород, 1994. – 110 с.

  • Микитась В. Український письменник-полеміст Михайло Андрелла. – Ужгород, 1960. – 125 с.

  • Пагиря В. Монастирі Закарпаття (1360-1939). – Мукачево: Видання мукачівсько-Ужгородської православної єпархії, 1994. – 116 с.

  • Палінчак М. Держави і патріархи. З історії православного руху на Закарпатті (20-30-роки) // Карпатський край. – 1994. – № 1-2. – С. 37-39.

  • Палінчак М. Державно-церковні відносини на Закарпатті та в Східній Словаччині в 20-середині 30-х років ХХ століття. – Ужгород, 1996. – 92 с.

  • Палінчак М., Болдижар М. Релігія і церква на Закарпатті в 1920-1930 роках // Нариси історії Закарпаття. – Т. ІІ. – (1918-1945): / Редакційна колегія: І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак, В. Ілько, І. Поп: історія. – Ужгород: В-во “Закарпаття”, 1995. – 663 с.

  • Пап С., о. Історія Закарпаття. У 3 т. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. – Т. 3. – 644 с.

  • Попов Михайло // Церковний календар на 1943 год. – Мукачево: Паннонія, 1942. – С. 110.

  • Поспеловский Д. Русская православная церковь в ХХ веке. – М.: Республика, 1995. – 511 с.

  • Пребывание в Москве делегации Православной Церкви Закарпатской Украины // ЖМП. – 1945. – № 11. – С. 20-21.

  • Разгулов В., Фролов К. Апостол Карпатской Руси. – Береговская районная типография, 2001. – 91 с.

  • Рубіш Ф., Рубіш-Чучвар В. Мараморош-Сігетський процес в контексті історії християнської церкви. – Ужгород: Патент, 2005. –176 с.

  • Свидетель издалека. Изский Архимандрит о. Алексий (биографический очерк) // Православный Русский календар на 1929 г. – Владимирово, 1928. – С. 17-20.

  • Світлинець А., Канайло С. Свято-Серафимівський монастир у селі Приборжавському. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – 184 с.

  • Сергійчук В. Все таємне стає явним // Людина і світ. – 1994. – № 8. – С. 10-15.

  • Сидор Д., священик. „Савватіївський розкол” у Підкарпатській Русі // Християнська Родина. – 1998. – 3 вересня. – С. 2; 14-15.

  • Скурат К. История Православных Поместных Церквей: Учебное пособие. В 2 т. – Москва: Русские огни, 1994. – Т. 2. – 320 с.

  • Сміян П. Революційний та національно-визвольний рух на Закарпатті кінця ХІХ- поч. ХХ ст. – Львів, 1968. – 208 с.

  • Станканинец Г., прот. Схиархимандрит Алексий (Кабалюк) // ЖМП. – 1948. – № 2. – С. 69-70.

  • Фейсак И. Православие в Подкарпатской Руси и Восточной Словакии после Первой мировой войны. – Загорск: Троице-Сергиева Лавра, 1980. (машинопись).

  • Фенич В. Греко-католики, православні і влада на Закарпатті (осінь 1944 – зима 1946 рр.) // Carpatica-Карпатика. Випуск – 35. Європейські цінності та конфесійно-національна ідентичність населення Українських Карпат, 2006. – С. 232-246.

  • Фенич В. Церковна політика автономного уряду о. Августина Волошина та національно-політична ідентичність греко-католицьких і православних священиків Карпатської України (жовтень 1938 – березень 1939 рр.) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 13 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М. М. Вегеш (голова редкол.), Д. Д. Данилюк (заст. голови редкол.) та ін. – Ужгород: СМП ”Вісник Карпат”, 2005. – С. 48-67.

  • Халус П. Алексій Кабалюк – непохитний захисник закарпатського православ’я // Християнська Родина. – 1996. – 19 грудня. – С. 5.

  • Харлампов П. К истории православного монашества на Закарпатье // ЖМП. – 1957. – № 5. – С. 61-65.

  • Хланта О. Православна церква на Закарпатті у складі Угорщини (березень 1939 – жовтень 1944 р.) // Українські землі в роки Другої світової війни. Науково-методичний збірник матеріалів конференції (Ужгород, 19 грудня 1997 р.). – Ужгород, 1998. – С. 164-170.

  • Чопик-Микунда С. Архімандрит Веніамін. – Хуст, 2004. – 28 с.

  • Чопик-Микунда С. Спасо-Преображенський чоловічий монастир біля села Теребля (1921-2001). – Ужгород: Ґражда, 2007. – 88 с.

  • Шкаровский М.В. Нацистская Германия и Православная Церковь. – Москва: Издательство Крутицкого Патриаршого Подворья, 2002. – 528 с.

  • Beskid K. Monstrosni process v Marmarosske Sihoti. – Hust, 1926. – 32s.

  • Harbuľova Ľ. Ladomirovské reminiscencie. – Prešov, 2000. – 128 s.

  • Бурега В. Чехословацкая Православная Церковь: путь к автокефалии. 1945-1951 гг. // http://www.rusoir.ru.

  • Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. Том 3. //hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat=6&parent=650&id=57

  • Православная церков Чешских земель и Словакии // http://ric.orthost.ru/europe/sc/mp/6/

  • Цыпин В. История Русской Православной Церкви 1917—1990. Учебник для православных духовных семинарий. – М.: Московская Патриархия, 1994. // http.www.dl.biblion.realin.ru

  • Якунин В. Внешние связи Московской Патриархии и расширение ее юрисдикции в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. // http://www.krotov.info/history

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ЗАЛІК:

  1. Православна церква на Закарпатті у першій половині ХХ ст.: джерельна база.

  2. Православна церква на Закарпатті у першій половині ХХ ст.: історіографія питання.

  3. Історичні передумови та причини відродження православного руху на Закарпатті на початку ХХ ст.

  4. Зародження перших православних громад. Перший Мараморош-Сиготський процес.

  5. Другий Мараморош-Сиготський процес і православний рух в роки Першої світової війни.

  6. Утвердження юрисдикції Сербської православної церкви. Єпископ-делегат Досифей (Васич) (1921-1926).

  7. Діяльність архімандрита Олексія (Кабалюка).

  8. Релігійна боротьба між греко-католиками і православними у першій половині 1920-х рр.

  9. „Савватіївський розкол” та його вплив на еклезіальну ідентичність православних.

  10. Утворення та діяльність Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в с.Іза-Карпутлаш Хустського району.

  11. Утворення та діяльність Свято-Різдва-Богородицького жіночого монастиря в с.Липча Хустського району.

  12. Утворення та діяльність Свято-Успенського жіночого монастиря в с.Домбоки Мукачівського району.

  13. Єпископ Новосадсько-Бачкський Іриней (Чирич) (1927-1928).

  14. Єпископ Рашко-Призренський Серафим (Іванович) (1928-1930).

  15. Екзарх-адміністратор єпископ Йосиф (Цвієвич) (1930-1931).

  16. Конфесійне становище православної церкви на Підкарпатській Русі за правління єпископа Дамаскина (Грданичка) (1931-1938).

  17. Діяльність єпископа Володимира (Раїч) (1938-1945).

  18. Освітній рівень православного духовенства у першій половині ХХ ст.

  19. Православна періодична преса першої половини ХХ ст. на Закарпатті.

  20. Адміністратор Михаїл (Попов) і спроба утворення автокефальної православної церкви в Угорщині.

  21. Перехід закарпатських православних громад під канонічну юрисдикцію Російської православної церкви.

  22. Розвиток православного чернецтва на Закарпатті у першій половині ХХ ст.

  23. Православна церква в Карпатській Україні.

  24. Конфесійне становище православної церкви в Закарпатській Україні.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПРОГРАМА КУРСУ

ВСТУП


ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА



ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ЗАЛІК:



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка