Цільові програми І проекти в діяльності бібліотек



Сторінка1/10
Дата конвертації18.12.2016
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Дніпропетровська


обласна

універсальна

наукова

бібліотека



Серія “Ділове досьє”

Випуск 2



ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ І ПРОЕКТИ

В ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК

(методика складання і організація роботи)

Дніпропетровськ

2003

Шановні колеги !


Відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи продовжує випуск методичних посібників серії “Ділове досьє”. Перед Вами другий випуск. Він називається “Цільові програми і проекти в діяльності бібліотек”.

Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги керівникам структурних підрозділів ЦБС в питаннях складання цільових бібліотечних програм і проектів, що в останні роки широко використовуються в практиці роботи бібліотек.

Для міських, районних бібліотек і бібліотек-філіалів робота за програмами дає можливість вирішувати актуальні проблеми в питаннях обслуговування населення, допомагає залучати потенційних спонсорів, зацікавлені організації, сприяє підвищенню її іміджу в суспільстві.

В посібнику достатньо докладно і послідовно викладені всі етапи і процеси складання цільових бібліотечних програм і проектів.

Методика складання подібних документів, звичайно, потребує ретельної роботи, але результат виправдає Ваші зусилля.

Ваші думки, побажання, пропозиції щодо цього посібника надсилайте, будь ласка, за адресою:


49006 м. Дніпропетровськ

вул. Ю.Савченка, 10

обласна універсальна наукова бібліотека,
відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи

тел. 42-24-54




ПРОГРАМНЕ ПЛАНУВАННЯ В БІБЛІОТЕКАХ

Функціонування бібліотек в сьогоднішніх складних соціально-економічних умовах потребує від бібліотечних фахівців активного вивчення кращого досвіду зарубіжних і вітчизняних бібліотек та використання маркетингових аспектів в управлінні їх діяльністю.

Використання філософії маркетингу в управлінні діяльністю бібліотек дає можливість вирішувати сучасні проблеми більш раціональними шляхами, планувати діяльність бібліотек на інформаційному ринку, передбачаючи тенденції розвитку.

Сьогодні працівники бібліотек укладають різний зміст у термін "маркетинг", розуміючи його як засіб впливу на культурне середовище, як нову філософію обслуговування читачів бібліотеки, як шлях демократизації бібліотек.

Проведений аналіз професійної літератури і моніторинг змін, які відбуваються в практиці роботи бібліотек свідчать, що маркетинг також є одним з провідних напрямків удосконалення планування діяльності бібліотек. Використовують його бібліотеки у вигляді специфічної форми – як програмно-цільовий метод.

На відміну від традиційних методів ("від досягнення" і нормативного) цей метод базується на цільовій комплексній програмі, в основі якої лежить кінцева мета, заради якої створена бібліотека.

Програмування сьогодні стає необхідним елементом стратегічного керування сучасною бібліотекою. Це положення сьогодні обгрунтовано в управлінській літературі.

Програмування в галузі бібліотечної справи пройшло декілька етапів. Методика розробки програм у силу своєї спрямованості на рішення актуальної проблематики стала особливо актуальною у період змін, коли обстановка нестабільна, перспективи не визначені, а проблем більше, ніж реальних шляхів вирішення. Тому не випадково, що багато програм стало створюватись наприкінці 80 років, в період перебудови. Тоді програмно-цільова методика стала широко використовуватись в реформуванні керування централізованими бібліотечними системами і реорганізації методичного керівництва бібліотеками. У той же період принципи цільового керування були покладені в основу розробки територіальних програм-постанов по розвитку культури на районному і обласному рівнях, куди включалися і бібліотеки. Організація роботи і технологія виконання програм, незважаючи на прогресивні зміни періоду перебудови, відображали загальний стиль адміністративно-командного керування. Основний позитивний факт, який можна розглядати як результат розробки таких програм – підтримка матеріально-технічного стану закладів культури. Але по своїй суті програми майже не відрізнялися від централізованого планування. Розроблені і запропоновані зверху вони не враховували регіональної специфіки, не виявляли місцеві проблеми, не включали діагностику бібліотечних процесів. Навіть схема програм була стандартною, як у всіх документів того періоду: спочатку відзначалися визначені успіхи, потім окремі недоліки, намічалися заходи щодо їх усунення, декларувалися нові завдання.

Новий етап у розвитку програмування як методу рішення проблем бібліотечної справи в сукупності територіальних культурних процесів належить до початку 90х років. В цей час з'явилася необхідність розробки інноваційних управлінських концепцій, зокрема проектного керування. Характерною рисою цього періоду можна назвати включення програмування в систему нового важливого інноваційного напрямку – регіоналістику.

Питанням регіональної бібліотечної проблематики сьогодні присвячено декілька видань провідних бібліотек України та зарубіжжя, де поряд з осмисленням ролі бібліотек в культурній політиці регіону, характеристиками моделі бібліотечного обслуговування місцевого населення розкрите значення програмно-цільової методики в проведенні територіальної культурної політики на основі об'єднання зусиль усіх соціальних співтовариств, закладів культури. Проблеми регіоналізації сьогодні стають провідними у розвитку концепції місцевого самоврядування, у реалізації державної культурної політики, у пошуку нових моделей розвитку бібліотек.

Відповідно до цього, регіональна концепція програм нового типу грунтується на принциповому представленні сучасної культурної політики, як факторі, що відзначає економічний потенціал суспільства, стабільність політичної системи, економічну і демографічну ситуації та ін.

Нові методичні принципи сьогодні вже покладені в основу багатьох регіональних програм розвитку культури в різних областях України.

Таким чином, у процесі свого розвитку програмне планування включає в свою сферу все більшу кількість об'єктів і формується в бібліотечній справі як самостійний напрямок зі своєю методологією, понятійним апаратом і методами.

Принциповим моментом методології сьогоднішнього програмування є диференційований підхід , зумовлений специфікою проблем, що характерні для того чи іншого регіону. Сьогодні виділяють три класи програм, у яких беруть участь бібліотеки.

Це мегапроекти, що являють собою цільові програми розвитку культури на обласному чи крайовому рівнях. Вони містять ряд взаємозалежних проектів розвитку не тільки бібліотечної діяльності, але і музеїв, театрів, центрів дозвілля, тобто всієї сфери культури, об'єднаної в мегапроекті загальною метою, виділеними ресурсами і часом, що відпущений на їх виконання.

Складаються вони з паспорта програми, де представлені замовники, виконавці і співвиконавці, терміни і етапи реалізації. У програму також включаються основні заходи, найважливіші показники, очікувані кінцеві результати, обсяг фінансування, система контролю виконання. Мета і завдання програми формують стратегію. Намічаються пріоритетні напрямки реалізації стратегії. Розділи містять перелік програмних заходів щодо кожного з пріоритетних напрямків. В подібних програмах розділи можуть передбачати реконструкції будинків бібліотек, питання раціоналізації бібліотечної мережі, автоматизації бібліотек. Мегапроекти типу приведеної програми носять макроекономічний характер. Вони торкаються інтересів значної частини населення регіону, вимагають ретельної підготовки, координації управлінських структур, виділення джерел цільового фінансування, фінансування на конкурсній основі.

Прикладом подібного мегапроекту може служити мегапроект "пушкінська бібліотека". Цей проект був ініційований Міжнародним Фондом "Відродження". Його мета – формування інфраструктури, що поєднує видавців, книгорозповсюджувачів, бібліотеки, користувачів. Він діє в 17 країнах СНД, Балтії, Центральній та Східній Європі, а також в Монголії. В Україні відкрито 4 регіональні центри – координатори проекту: Публічна бібліотека ім. Л.Українки (м. Київ), Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського (м. Кіровоград), Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Насюка (м. Чернівці), Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету (м. Харків). Загальна кількість бібліотек - учасниць проекту – 71. В проекті беруть участь всі регіони України. В рамках проекту передбачено видання і розповсюдження по бібліотеках актуальної літератури з економіки, політології, права, психології, філософії, літературознавства, культурології, а також довідників, дитячої і художньої літератури.

Інший клас складають мультипроекти – комплексні програми, зв'язані з визначенням концепцій і напрямків стратегічного розвитку бібліотек, пристосованого до динамічних змін зовнішнього середовища. Такий тип програмування формується сьогодні в бібліотечній сфері на рівні малого міста. З метою розробки концепції використання потенціалу бібліотек в питаннях відродження і розвитку культури в умовах малого міста було проведено декілька досліджень. Вони дозволили зробити важливі висновки про те, що саме мультипроекти відображають важливі тенденції керування бібліотечною справою на регіональному рівні. Прикладом реалізації програми типу мультипроекту є регіональна програма м. Осташкова (Росія), де розпочата спроба реально персоніфікувати регіональне співтовариство для відродження і розвитку культур. Тут взаємодія бібліотек з підприємцями, підприємствами, суспільними фондами здійснюється через фонд відродження культури та історичних традицій "Знаходження". Робота ця будується за програмно-цільовою методикою. Підприємства і нові підприємницькі структури міста виділяють фонду "Знаходження" фінанси безпосередньо на реалізацію цільових програм "Бібліотечна програма", "Музична програма", "Театральна програма" та ін. Таким чином програмний розвиток бібліотечного обслуговування проходить через розвиток соціально-культурного середовища, у взаємодії із суспільними, підприємницькими, господарськими і владними структурами міста.

Третій клас проектів – монопроекти здійснюються на рівні однієї бібліотеки. Вони мають певну мету і чітко визначені норми по фінансам, ресурсам, часу і якості. Вони вимагають створення єдиної проектної команди. Монопроекти в бібліотечній сфері відрізняються великою різноманітністю. Тут вже сформувалися і коло задач, і методи, і засоби розробки та керування подібними програмами.

Цей клас проектів найбільш поширений. Саме такі проекти у вигляді програм бібліотеки подають потенційним інвесторам: органам місцевої влади, або владі більш високого рівня, грантодавцям, соціальним службам, підприємствам – всім, хто хоч якимсь чином зможе фінансувати розвиток бібліотеки. Як відомо, органи місцевої влади навіть при мінімальних надходженнях в свій бюджет мають цільові бюджетні фонди. З них вони додатково фінансують пріоритетні, з їх точки зору, форми роботи з населенням в соціальній, культурній, освітній та інших сферах.

Програми цього класу проектів можуть бути організаційно-управлінського характеру (наприклад, "Програма перебудови політики комплектування ЦБС"), загальні програми, за якими працюють більшість ЦБС (це програми дозвілля, літнього читання (наприклад, "Приходьте в бібліотеку літом"), авторські програми за різною тематикою для різних верств населення (наприклад, "Паросток", "Бібліотерапія", "Право на радість").

Програми можуть бути поточними, такі програми реалізуються протягом року, півроку (наприклад, "Бібліотека. Книга. Читач", "Сім'я: щастя та відповідальність"), середньотерміновими (наприклад, "Створення інформаційно-комп'ютерної мережі ЦБС на 2000–2002рр."), довготерміновими (наприклад, "Концепція розвитку ЦБС на період 2001–2005рр.")

Швидке розповсюдження методів управління проектами в бібліотечній сфері привело до створення ще одного класу проектів, який виходить за рамки розподілу на монопроекти, мультипроекти і мегапроекти. Це – інтерпроекти. Вони відрізняються значною складністю і підвищеною вартістю. Розробники подібних проектів повинні враховувати неоднакову нормативну і правову базу держав-учасниць. Для них збільшені строки підготовчого періоду, значно підвищений рівень вимог до якості виконання.

Прикладом подібного проекту може бути "Проект розвитку публічних бібліотек", розробка якого була розпочата в 1995 році за програмою Європейського Союзу. Мета проекту - розвиток навичок професійного керування публічними бібліотеками Центральної і Східної Європи. В підготовці проекту брали участь Албанія, Білорусь, Болгарія, Молдова, Польща, Росія, Україна та ін.

Ще один приклад інтерпроекту – "Безперервна професійна освіта бібліотекарів Росії і України". Мета його – укріплення професійних контактів, використання маркетингових методів керування навчанням і підвищенням компетентності кадрів, освоєння сучасних напрямків професійної освіти на базі вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Практична значущість проектів розкривається також в їхньому змісті. Виходячи із змістовних ознак, бібліотечні проекти можна поділити на інформаційні, соціальні, культурно-дозвільні.



Інформаційні проекти відображають процес становлення публічних бібліотек як центрів системи інформаційного забезпечення населення та органів місцевого самоврядування (наприклад, "Інтернет і публічні бібліотеки міста. Нові можливості і перспективи").

Соціальні проекти можна охарактеризувати поняттями соціальної необхідності, корисності, привабливості (наприклад: "Немає чужого болю" – програма роботи бібліотек з людьми з обмеженими можливостями; "Золота осінь" – програма роботи бібліотек з людьми похилого віку; "Один вдома" – програма роботи з дітьми у вільний від школи час).

Культурно-дозвільні проекти заповнюють лакуну в організації дозвілля. Бібліотеки сьогодні найчастіше стають місцем проведення зустрічей, вечорів, дискусій, громадських та аматорських об'єднань, організації виставок та екскурсій, перетворюються в культурно-дозвільні центри. Сенс подібних проектів – в консолідації місцевої інтелігенції, а також – в приверненні уваги керівників, органів місцевого самоврядування до діяльності бібліотеки.

Приведена класифікація проектів має не тільки теоретичне, але і практичне значення. В сьогоднішніх складних умовах, обмежених фінансових та людських ресурсах бібліотекам життєво необхідно вписатись в навколишнє середовище, яке постійно змінюється. Задача укріплення позицій бібліотеки в сучасному суспільстві сьогодні в більшості вирішується за допомогою методологій керування проектами. Вона потребує чіткого визначення проблемних полів, цільових орієнтирів, комплексу заходів, ресурсного потенціалу.

Таким чином, слова "програма", "проект" сьогодні вже органічно ввійшли в бібліотечну теорію і практику.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка