Цикл уроків світової літератури у 7 класі Розділ «Історичне минуле в літературі.»



Скачати 362.26 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації02.04.2017
Розмір362.26 Kb.
1   2
Тема уроку за програмою.

В.В.Биков «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті, риси жанру балади в ній.

Тема уроку для оголошення учням.

Три дні жаху, свободи і кохання в

повісті Василя Бикова «Альпійська балада ».

Мета уроку: дати короткі відомості про життя і творчість В. Бикова; визначити особливості сюжету і композиції повісті; розкрити ідейну сутність твору; вдосконалювати вміння учнів організовувати власну діяльність під час аналізу художнього твору; сприяти вихованню поваги до спільної історії людства.

Тип уроку: урок вивчення та аналіз художнього твору (з розповіддю про життя і творчість письменника).

Ключові поняття: «повість», «балада», «сюжет», «композиція».

Наочні засоби навчання: учительська презентація «Життя та творчість Василя Бикова», матеріали випереджальних домашніх завдань учнів.

Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти

  • емоційно-ціннісна лінія: висвітлення внеску письменника в скарбницю світової літератури та культури;

  • літературознавча лінія: розкриття жанрово - стильових особливостей художнього твору;

  • культурологічна лінія: виховання толерантного ставлення до представників різних національностей.

Очікувані результати

Учень (учениця):

  • знатиме основні факти біографії В. Бикова, усвідомлюватиме його життєву та творчу позицію;

  • визначатиме тему, сюжетні лінії твору, особливості його композиції;

  • висловлюватиме власні судження щодо теми війни.

Структура уроку

І. Етап орієнтації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Виразне читання поезій про війну, які учні готували за власним

вибором.



ІІ. Етап цілепокладання.

  1. Формування пізнавального інтересу.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Обговорення плану роботи, що передбачається виконати. IV.Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Слово вчителя.

  2. Розповідь учнів про життєвий та творчий шлях В.Бикова.

  3. Історична довідка, подана вчителем.

  4. Повідомлення учня. Передісторія створення повісті.

  5. Бесіда на виявлення первинного читацького сприйняття.

  6. Визначення жанрової приналежності твору, особливостей композиції.

V. Етап контрольно – оцінювальний.

1. Підсумок уроку.

2. Рефлексія «Рефлексивний екран».

VI. Домашнє завдання.

Хід уроку

І.Етап орієнтації.

1. Вступне слово вчителя.

Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло як вічні антиномії в існуванні людської цивілізації були завжди пріоритетними поняттями у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнації. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему.



  1. Виразне читання поезій про війну, які учні готували за

власним вибором ( учні аргументують власний вибір поетичного твору).

ІІ. Етап цілепокладання.

  1. Формування пізнавального інтересу.

Життєву позицію цього письменника можна визначити трьома

словами: совість, достоїнство, мужність. В його творах мало

батальних сцен, ефектних історичних подій, основна увага автора

зосереджена на відчуттях пересічного солдата великої війни.



ІІІ. Етап проектування.

  1. Обговорення плану роботи, що передбачається виконати.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Слово вчителя. Неординарністю в осмислення внутрішнього світу людини, злетів і падінь в найекстремальніших ситуаціях воєнного лихоліття, непомітного героїзму і морального стоїцизму у буденних епізодах війни відзначались повісті білоруського письменника – фронтовика Василя Бикова – твори, які по праву можна віднести до світових шедеврів антимілітаристичної прози ХХ століття.

Біографічні відомості про Василя Бикова.

Учень 1. Василь Володимирович Биков народився 19 липня 1924 року в бідній селянській родині в с. Бички Ушацького району Вітебської області.

Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно.



Учень 2. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР.

У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина».

Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Учень 1. Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.

Сувора правда і безкомпромісність творів викликала нападки офіційної критики. Письменника звинувачували в тому, що він чорнить радянський устрій, воїнів-героїв, що він прихильник «шанцевої (окопної) правди».



Учень 2. Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986).

За творами Бикова зняті фільми:



  • «Третя ракета» (1963)

  • «Альпійська балада» (1966)

  • «Дожити до світанку» (1975)

  • «Вовча зграя» (1976)

  • «Обеліск» (1977)

  • «Сходження» (за повістю «Сотников», 1977)

  • «Знак біди» (1985)

Написані музичні твори :

  • балет «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глєбова)

  • опера «Стежкою життя» (1980, музика Генріха Вагнера, за «Вовчою зграєю»).

Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається в Мінськ, де йому залишилось жити зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

  1. Історична довідка (Слово вчителя, супроводжується слайдовою презентацією). Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл».

Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік - кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

Яке почуття домінує у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).

Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.


  1. Повідомлення учня. Передісторія створення повісті.

Василь Биков згадував:

“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.

Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.

Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.

І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.

Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».



  1. Бесіда на виявлення первинного читацького сприйняття.

  • Як читали цей твір ви? (Повість читається одним подихом. Цьому сприяють і напружений сюжет, і контраст між світлим почуттям кохання і тією трагічною ситуацією, в якій опинилися двоє молодих людей)

Учитель. Автор змушує читачів не відриваючись слідкувати за розвитком подій, переживати разом з героями і співчувати їм.

  • Коротко розкажіть про героїв. Хто вони?(В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка . Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його ,зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, - з гіркотою думає Іван, - плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням)

  1. Визначення жанрової приналежності твору.

Учитель. Пригадаймо особливості повісті.

( Повість – прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. В ній:

- описано низку епізодів, які складають період життя головного персонажа;



- більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.)

- Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то повістю якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша? (Лірична)

- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?

(Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)

Складання таблиці «Реалістичне та романтичне у творі»

Романтичне

Реалістичне

Звернення до вічних ідеалів кохання і краси




Історична тема, трагізм

Зображення конкретних історичних обставин, з якими співвіднесені вчинки героїв

Драматичний діалог (зображення романтичного двомир’я: почуття, бажання людини перебувають в протиріччі з оточуючою дійсністю.




Учитель. Повість В.Бикова «Альпійська балада» - реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже в ній письменник змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.

  • Сформулюйте тему твору.

  • Як вона реалізується в сюжеті?

  • Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані?(Дві сюжетних лінії . Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

  • Скільки часових пластів у цьому творі? Поясніть. (Теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору).

  • Чому письменник в порівняно невеликому за обсягом творі вводить часові пласти? (Це дуже важливо, адже для справжніх людських почуттів немає часових або просторових обмежень).

Особливості композиції твору.

  • Яка побудова повісті «Альпійська балада»? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору)

- Яка роль вставних частин?

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Підсумок уроку.

2. Рефлексія «Рефлексивний екран». Учні по колу висловлюються, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану на дошці:

Сьогодні я дізнався…

Було цікаво…

Було важко…

Я виконував завдання…

Я зрозумів, що можу…

Я відчув, що …

Я навчився…

Я зміг…

Я спробую…



Урок дав мені для життя…

Мені захотілося…



VI. Домашнє завдання

  1. Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії.

  2. Дати письмову відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, який пише про війну?»

  3. Спробуйте від імені сина Івана та Джулії написати листа своїм батькам.


Урок 3

Тема за програмою .

Образи Івана Терешка і Джулії в повісті В.Бикова «Альпійська балада». Протиставлення сили дружби і кохання світу насильства.

Тема для оголошення учням.

«Залишитися людиною в полум’ї війни»

(Образи Івана Терешка та Джулії в повісті В.Бикова «Альпійська балада»)
Мета уроку: через характеристику головних героїв дослідити тему протиставлення сили дружби і кохання світу насильства; визначити роль картин природи в змалюванні образів; формувати навички лінгвістичного аналізу тексту, роботи з цитатним матеріалом; вдосконалювати вміння виразного читання прозового твору; розвивати критичне мислення учнів; сприяти вихованню в учнів кращих людських якостей – вірності, наполегливості, мужності.

Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору ( з елементами дискусії)

Ключові поняття: «антитеза», «цитата», «творчий переказ», «лінгвістичний аналіз», «виразне читання», «символ».

Наочні засоби навчання: епізод к/ф «Альпійська балада» ( 1965 рік, реж . Б. Степанов, в гол. ролях Любов Рум’янцева, Станіслав Любшин).

Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти

  • емоційно – ціннісна лінія:

розвиток вмінь і навичок читацької діяльності, формування етичної позиції учнів.

  • літературознавча:

оволодіння учнями елементами пообразного та лінгвістичного аналізу художнього тексту.

  • культурологічна:

виховання загальної культури учнів.
Очікувані результати

Учень (учениця):

  • розумітиме можливості мовних засобів під час аналізу твору;

  • вдосконалить вміння творчого переказу та виразного читання;

  • використовуватиме цитатний матеріал при узагальненні спостережень над текстом.

Структура уроку
І.Етап орієнтації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Усні відповіді учнів на проблемне питання домашнього завдання.

ІІ. Етап цілепокладання.


  1. Звернення до виховних моментів попередніх уроків.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Самостійне визначення учнями напрямів роботи на уроці.

  2. Прийом «Обери позицію».



IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Характеристика образу Івана Терешка.

  2. Лінгвістичний аналіз тексту.

  3. Характеристика образу Джулії.

  4. Робота з цитатним матеріалом. Заповнення блок – схеми «Історія кохання героїв».

  5. Порівняльний аналіз епізоду фільму та уривку тексту.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Підсумок уроку.

2. Рефлексія «Палітра емоцій».

VI. Домашнє завдання.

Епіграф уроку:

Люди теплые, живые

Шли на дно, на дно, на дно…

А.Твардовский
Хід уроку

І.Етап орієнтації.

1. Слово вчителя. Мир і війна, біле і чорне, радість і сум… Писати про життя – це означає віднаходити тисячі відтінків, кольорів, спалахів, почуттів, безліч вражень навіть у щоденному. Писати про війну ( та й для чого про неї писати?) – це відстоювати право людини на щастя, радість кожної днини.

2. Перевірка домашнього завдання. Відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, яки пише про війну? » (Орієнтовно: «Тема війни складна, багатогранна, невичерпна. Завдання літераторів, що пишуть про війну, не з легких. Їм необхідно показати вагомість боротьби і перемоги, витоків героїзму людей, їх моральну силу, відданість батьківщині; показати складність боротьби з фашизмом, донести до сучасників почуття і думки героїв воєнних років, дати глибокий аналіз в один із самих кризових періодів життя країни і їх власному житті»)



ІІ. Етап цілепокладання.

  1. Звернення до виховних моментів попередніх уроків.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Слово вчителя. Неординарно розкриває тему війни і кохання білоруський письменник В. Биков. Критик Л.І. Лазарєв визнає цікавою історію втечі і переслідування німцями втікачів, але йому рішуче не по душі любовний сюжет повісті: «Для чого потрібна в повісті ця історія короткого, несподівано зародженого наперекір життєвим обставинам , всім смертям на зло – кохання?» Чи згодні ви з думкою критика? (Учням пропонується прийом «Обери позицію»: «Так – Ні – Не знаю, не визначив власної позиції». Висловлюють власні судження, аргументуючи їх.)

  2. Учні намагаються самостійно визначити напрямки роботи на уроці:

  • характеристика образів головних героїв;

  • робота з цитатним матеріалом;

  • експеримент з текстом (пропонує вчитель шляхом творчого переказу – виключення із сюжетної лінії твору історії кохання дати відповідь на запитання: чи вплине це на повноту характеристики образу Івана?)


ІІІ. Етап виконання плану діяльності.

1. Характеристика образу Івана Терешка.

- Ким був Іван Терешка?

- Як поводився Іван в полоні? ( Полон змінив Івана, який ніколи не вважав себе сміливцем, укріпив його дух, виховав характер “В полку он ничем не выделялся среди других пехотинцев. За прежние бои получил три бумажки с благодарностью от командования да две медали “За отвагу” и думал, что на большее не способен. И уже в плену, где некому было ни вдохновлять на героические подвиги, ни награждать, где за малейшее неповиновение платили жизнью, в нём как-то сами собой проявились дух непокорства, дерзость и упрямство”.)

- В якому епізоді особливо яскраво проявляється «дух непокорства»? (Зіткнення героя з командофюрером Зандлером. Зандлер наказує Івану начистити черевики, і той погоджується, тому що готує себе в цю хвилину до іншого. Івану доводиться терпіти навіть те, що офіцер скидає попіл із сигарети на його голову. Тільки коли він бачить зневагу в очах полонених жінок, він уже не в змозі стримувати свій гнів – б’є офіцера по обличчю… Від смерті Івана врятував несподіваний вибух, і це дало йому можливість втекти,прихопивши пістолет Зандлера)

2. Лінгвістичний аналіз – поєдинок із собакою при втечі.

Слово вчителя.

  • Прочитайте епізод поєдинку Івана з собакою . Чим він закінчився?

  • Які художні засоби допомагають письменнику порівняти людину і собаку?

(Дієслова, які передають динаміку поєдинку та характеризують її учасників

Собака

Людина

Царапнула, хряснуло

Взвизгнула, рванулся

Дернулся, выскользнул

Дышала, бросился

Выгнул, скулил

Приподнялся, подвинулся

Не вскакивал, зави зжала

Проползла, остановилась

Выпал, покатился

Не устоял, успел схватить

Поймал, выбросил

Стараясь подмять, начал душить

Двинул, затянул

Сжался, трепетала

Опасался, схватил

Ударить, раздумал




Епітети:

Собака

Людина

Точный, сильный

Чертовски силен

Резко, отчаянно

Часто, сильно

Злобно, судорожно

Беспомощно, тихо

Бессильный

Сильно, последним усилием

Жгуче дрожащие

Дикими, осторожных

Устало, медленно

Висновок: Іван став схожим на звіра; він бореться з останніх сил, розуміючи, що при поразці він попрощається зі свободою і життям. Дієслова позначають не просто дію, а дійство відчайдушне, вольове. Характерні епітети співвідносяться і з людиною, і з твариною, допомагають передати динаміку бою, побачити велику жагу людини до життя.)

  • Мимоволі згадуються рядки з поеми М.Ю.Лермонтова «Мцыри» (Епізод «Бій з барсом»):

И мы, сплетясь, как пара змей,

Обнявшись крепче двух друзей,

Упали разом, и во мгле

Бой продолжался на земле.

И был я страшен в этот миг;

Как барс пустынный, зол и дик,

Я пламенел, визжал, как он;

Как будто сам я был рожден

В семействе барсов и волков…

Як і герой Лермонтова, Іван перемагає: не тільки фізично, а й морально ( «Тогда он поднялся на ноги и, отступив в сторону, схватил в траве камень. Хотел им ударить собаку, но раздумал…»)



  1. Характеристика образу Джулії.

Слово вчителя. Знайомство з людиною починається з її зовнішності. Чому письменник подає декілька портретів дівчини? Прочитайте їх . («… он заметил, как под черной шапкой волос нескрываемой радостью блеснули такие же черные, словно две маслины глаза», «Казалось, он где-то уже видел их, эти непонятные глаза на смуглом, сильно исхудавшем лице…», « В ее взгляде теплилась молчаливая благодарность за то, что он не ушел без нее…»). Автор дає читачам можливість поступово розкривати для себе Джулію, як це робив Іван; вона змінюється, як і кожна людина, залежно від настрою, ситуації.

  • Чи було кохання Івана та Джулії несподіваним? (Ні, воно виникло поступово)

  1. Заповнення блок-схеми «Історія кохання героїв» цитатним матеріалом, який підготували вдома.

Почуття

Цитата

Злість

«Зло ударил ее по лицу»

Байдужість

«Иван старался быть безразличным к ней»

Приязнь

«Он уже с большей приязнью, чем до сих пор, посмотрел на девушку, на ее мокрое, смуглое, похорошевшее лицо»


Страх втратити

«Иван боялся теперь потерять спутницу»

Щось незнайоме

«Это было ни жалостью, ни сочувствием – что-то незнакомое защемило в груди»



Нове почуття

«Ее присутствие здесь уже не казалось ему нежелательным или обременительным»

«В его душе росло новое чувство к ней - то ли братское, то ли даже отцовское, - доброе и большое»


Людське диво

«Как на непостижимую тайну, смотрел и смотрел на нее – маленькое человеческое чудо, так поздно и счастливо открытое им в жизни»




Виразне читання уривку повісті «Перше кохання».

«Разве мог он предвидеть, что во время четвертого побега, спасаясь от гибели, так неожиданно встретит свою первую любовь? Как все запуталось, переплелось на этом свете! Неизвестно только, кто перемешал все это – люди или дьявол, иначе как бы случилось такое –в плену, в двух шагах от смерти, с чужой незнакомой девушкой, явившейся из совершенно другого мира и так неожиданно оказавшейся самой дорогой и значительной из всех, кто когда-нибудь встречался на его пути? »

  1. Аналіз епізоду «Альпійський луг». (Переглянути епізод фільму – чорно-білий) За текстом відтворити палітру фарб. Дати відповідь на запитання «Як за допомогою кольорів можна змалювати кохання серед жахів війни?»




  1. Творчий переказ. Давайте спробуємо виключити із сюжету твору лінію кохання. Що це змінить в характеристиці Івана?

Повернення до проблемної ситуації уроку. В фіналі повісті Іван рятує Джулію ціною власного життя. Чи міг він вчинити інакше? (Л.І Лазарєв помиляється, коли говорить про недоречність та раптовість кохання молодих людей. Перш, ніж покохати один одного, Іван та Джулія пройдуть довгий і небезпечний шлях. Вони повільно зближувались, долаючи взаємну неприязнь, недовіру, непорозуміння, перемагаючи холод, голод, змучені і зранені фашистською неволею.)(Учні висловлюють свою позицію, яка змінилась або залишилась попередньою.)

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Підсумок уроку. (Учні читають складений ними лист від імені Джованні до своїх батьків – Івана та Джулії).

2. Рефлексія. «Палітра емоцій» (Із поданого переліку вражень, почуттів необхідно вибрати три слова, що відповідають настрою учнів в цю хвилину: замріяність, співчуття, захоплення, спокій, переживання, радість, легенький смуток, журба, розчарування, світла печаль, умиротворення)

VI. Домашнє завдання.

  1. Знайти крилаті вислови про сенс життя людини.

  2. Як ви вважаєте, чому дія відбувається саме в Австрійських Альпах (Знайти відео фрагмент сучасної зйомки цих місць)

  3. Прочитати новелу О.Гончара «Модри камінь».


Використані джерела:



  1. Світова література. 5 – 9 класи. Програма/О.М.Ніколенко, К.В.Таранік -Ткачук, С.П.Фоміна, О.В.Ревнивцева, Н.В.Онищенко//http://www.mon.gov.ua

2. http : www. knyga. in. ua.

3.http : www. litmir.net/br/

4.http : www. maysterni. com.

5. http : www. rulit. net

6. Быков В.В. Повести (Предисловие Л.И. Лазарева) К.:Молодь, 1980.
1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка