Черкаської обласної державної адміністрації



Сторінка2/5
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Вільям Теккерей «Ярмарок марнославства». Зображення сучасної письменнику Англії як великого ярмарку.

Мета: допомогти учням на прикладі роману «Ярмарок марнославства» з’ясувати сутність художнього мислення письменника; розвивати уміння і навички аналізувати художній твір, висловлювати свої думки,

аналізувати вчинки героїв; виховувати уміння протистояти суспільному

злу; сприяти засвоєнню високих моральних цінностей.

Обладнання: портрети Вільяма Теккерея, фотоілюстрації, книжки-ширми про Теккерея, картки, інформаційні «Листки допомоги».
Кто из нас счастлив в этом мире?

Кто из нас получает то, чего жаждет

его сердце, а получив, не жаждет большего?

Теккерей
Гроші – головний закон світу.

О. де Бальзак

Пусть это роман без героя, но мы

претендуем, по крайней мере, на

то, что у нас есть героиня.

Теккерей

Хід заняття

І. Актуалізація пізнавальної діяльності.



1. Візитна картка

Письменник Вільям Теккерей

Твори «Книга снобів», «Ярмарок марнославства», «Ньюколіс»

Провідні теми Співвідношення добра і зла. Пиха і культ грошей.

Особливості стилю Протестує проти усталеного в деяких романах

щасливого кінця – з’єднання героя з героїнею, після чого ніби-то настають мир і спокій.

2. Експрес-опитування


  • На які етапи можна поділити життя Теккерея?

  • Що ви про нього можете розповісти?

  • Які факти із життя письменника вам особливо запам’ятались? Чому?

  • Як ви вважаєте, чому до творчості письменника була прикута

увага читачів і митців слова?

    • Що таке роман? Які види романів ви знаєте?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття

Слово вчителя

Англія, початок XIX століття. Європа воює з Наполеоном, але люди, одержимі честолюбством, продовжують гонитву за мирськими благами - станом, титулами, чинами. Ярмарок Марнославства, Базар Життєвої Суєти вирує вдень і вночі.

Особливе місце в англійській літературі належить Вільяму Мейкпісу Теккерею. Він завжди залишався сином своєї доби, тобто вікторіанцем, і великого значення надавав моральним проблемам. Письменник використовував грізну зброю сатири і гротеску, намагаючись виправити соціальні вади, ось чому в його творах відчувається гіркий критичний присмак. Крім цього Теккерей прагнув створити добре продуманий і зважений духовний світ, різко критикував пафос, сентиментальність і риторику та закликав бути природними і правдивими. У своєму найкращому творі – романі «Ярмарок марнославства» - він розповідає про життєвий щлях двох подруг – Беккі Шарп і Емілі Седлі – та створює велику сатиричну панораму англійського суспільства, де все продається і купується: честь, сумління, кохання. На думку письменника, дві головні вади – суєтність і егоїзм – визначають характери і вчинки людей і змушують їх, мов ляльок, танцювати під час вистави. Назва книги говорить сама за себе. Автор запозичив її із відомої алегорії письменника ХVІІ ст. Д. Беньяна «Шлях паломника», у якій розповідається про християнина, що, подорожуючи до Небесного Міста, потрапив на Ярмарок марнославства, де можна придбати усе: будинки, землі, титули, жінок, чоловіків. Для англійців зміст цього образу відкривається одразу, бо книжка Беньяна належить до кола популярного читання мешканців Великої Британії.

Твір Теккерея має підзаголовок «Роман без героя», що також посилює загостренність авторського задуму. Теккерей змальовує широку панораму англійського та європейського життя 10-20 років ХІХ століття. Серед його персонажів немає прикладів для наслідування. Важко вважати героїнею Беккі Шарп, молоду хижачку, пройдисвіта в спідниці, яка ні перед чим не зупиняється, аби прокласти собі шлях до багатства. Немає нічого героїчного і в більш-менш привабливих Емілі Седлі або Уїльямі Доббіні. Бо для Теккерея бути героєм – означає тверезо дивитися на оточення, боротися з недосконалістю світу, а не просто плести за течією. Ані Емілі Седлі, ані Вільям на це нездатні: вони добрі та милі люди, але живуть у полоні ілюзій.

Як і більшість тогочасних романів, «Ярмарок марнославства» виходить окремими випусками з січня 1847 по липень 1848 року, які були шикарно оформлені гравюрами, виконаними за малюнками самого Теккерея, прекрасного художника.

(Демонструються малюнки, ілюстрації, книжки-ширми)
ІV. Засвоєння нових знань

Учні об’єднуються у 3 групи. Кожна група отримує завдання на роздрукованих картках та «Листок допомоги», за яким можна перевірити правильність міркувань.

1 група

Особливості композиції

Завдання

1. Який час описується у творі?

2. Визначте жанр твору.


  1. Скільки сюжетних ліній у романі?

  2. Чи має роман підзаголовок?

  3. У кого Теккерей запозичив символ «ярмарку марнославства»?

  4. Що ви можете сказати про авторську присутність у творі?

«Листок допомоги»

«Ярмарок марнославства» - найбільш значний і відомий твір Теккерея, який приніс йому всесвітню славу. Дію книги віднесено до початку ХІХ ст. Проте Теккерей розмірковує про своїх сучасників і сучасні йому звичаї. Все, що відбувається, він оцінює передусім з моральної точки зору.



Жанр: епічна оповідь про європейське життя початку XIX століття (енциклопедія + філософський роман). Філософська лінія пов'язана із символом, що винесений у заголовок роману.

Сюжетно-композиційна організація: Гра двох сюжетних ліній: Ребекка і Емілія. Чеснота Эмілі егоїстична (вона не відповідає на любов і не віддаляє капітана Доббіна). Порівняння Емілії з Ребеккою приводить до тези, що у світі суєтою виконано абсолютно все: і злий егоїзм, і чеснота.

Підзаголовок: «...роман без героїв» (немає героїв у житті, усі грають; навкруги егоїзм). Але це не цинізм, не мізантропія, а фаталізм, песимізм Теккерея!

«Ярмарок марнославства» - винахід не Теккерея, а письменника XVII століття Джона Беньяна («Шлях прочанина» - алегоричний роман-подорож, пункти якого алегорично визначають людські якості). Прозорий образ, алегорія загальної продажності.

Теккерей від образу переходить до символу. Символ загальної суєтності + театральність людського життя. Життя - балаган, на підмостках якого розігрується фарс, причому грають всі. Ролі різні,а ціль - одна: завоювати місце під сонцем, знайти благополуччя. Звідси формується відповідна філософія: життя - нескінченна, ілюзорна гра.

«Ярмарок марнославства» Беньян назвав Vanity Fair. Таку ж назву має роман Теккерея, і перекласти цей англійський фразеологізм, який у сучасній мові означає осередок гріха, можна по-різному: «базар життєвої метушні», «ярмарок гріха», «вистава пороків», тощо. «Виставою пороків» Теккерей називає сучасну йому Англію, де «мазурики швендяють по кишенях, полісмени пильнують, шарлатани… бойко закликають публіку». Роман має не тільки багатозначущу назву, він має не менш значущий підзаголовок: «Роман без героя». Персонажі роману, який має релігійну назву , не варті не тільки визначення героя, вони не є вартими і визначення характеру. Сучасні англійці, згідно із розумінням письменника, — просто ляльки, маріонетки, яких він смикає за ниточки, а вони танцюють, кохають, їдять, п'ють, народжуються і вмирають. Себе самого автор (до речі, талановитий майстер малюнка) зобразив на обкладинці у вигляді балаганного клоуна, «жалюгідного перестарка», який веселить не менш жалюгідну публіку. Герої роману, як і глядачі балаганної вистави, а за ними й читачі існують у цьому світі за принципом «суєти суєт», за законами базару, де повага до людини визначається об'ємом її капіталу, де «дорогий виїзд означає більше, ніж щастя». Таким чином «Базар» набуває значення реалістичного символу сучасного світу, який, за визначенням письменника, є "місцем суєтним, злим, біснуватим, повним усіляких шахрайств, фальші і удавань". Звідки ж у такому місці взятися герою? Проте пошуки привели письменника, хоча і не до героя, але до героїні.



АВТОРСЬКА ПРИСУТНІСТЬ: Відношення автора до героїв незвичайне, тому що немає однозначності в оцінці персонажів. Відношення читачів до Ребекки прозоре (вульгарна корислива вимагачка), але в той же час – талановита акторка, здатна підкорити всіх своєму бажанню. Авторське замилування грою. Всі захоплюються чеснотою Емілії , але в автора скоріше презирство до неї.

ПІДСУМОК: авторська позиція пов'язана з тією роллю, що автор обирає для себе в романі; наприклад, роль АВТОРА-ЛЯЛЬКОВОДА. У передмові починає ляльковий спектакль, тобто герої-маріонетки (поблажливе, всерозуміюче відношення автора до героїв).

2 група

Характеристика образу Ребекки (Беккі) Шарп

Завдання

  1. Соціальне становище.

  2. Портрет героїні.

  3. Домінуючі риси характеру.

  4. Сюжетні вузли, в яких характер Беккі розкривається найповніше.

  5. Висновок.


«Листок допомоги»

Ребекка (Беккі) Шарп - подруга Емілії Седлі по пансіону міс Пінкертон. Дочка безпутного художника та балетної танцюристки, француженки, "мала на зріст, тендітна і бліда", але один погляд її зелених очей здатний вбити наповал будь-якого чоловіка. Беккі, зросла у веселій бідності, розумна, гостра на язик, бачить людей наскрізь і повна рішучості за будь-яку ціну завоювати місце під сонцем, навіть шляхом лицемірства і обману. Що ж робити, адже у бідолахи немає ні люблячих батьків, ні стану, ні титулу - всього того, що живить доброчесність більш щасливих одноліток.

В пансіоні вона навчається на "особливих умовах", тобто з милості, їй постійно нагадують про дармовий стіл. Здається, що дитина знаходиться в пансіоні із співчуття, але уважно придивившись, розуміємо, що це маленька рабиня, яку експлуатують. За своє навчання та утримання вона зобов’язана щодня по декілька годин навчати маленьких дівчаток музиці та французькій мові, яку знала краще, ніж уроджені парижанки. Беккі рано зрозуміла, що вона не може покладатися на зв'язки і знатність, на допомогу батьків, може розраховувати лише на власні таланти і здібності, борючись за місце в суспільстві, гідне її амбіцій і неабиякого людського потенціалу. Героїня обрала своїм життєвим кредо цинічне правило, за яким "немає чесноти, є тільки обставини".

Емілія, щиро прив'язана до Беккі, запрошує її погостювати, і та, користується гостинністю найкращим чином. Маленька шахрайка зуміла сподобатися всім, але головне, вона з величезним успіхом пробує свої чари на Джозефі Седлі, браті Емілії. Лестощі, удавання - і цей нероба, буркотун готовий до останнього рішучого кроку. Історія майже доведена до щасливого кінця і не увінчалася повним торжеством лише волею випадку, що стає у Теккерея рушійним фактором інтриги. Випадковий збіг несприятливих факторів, які згубили зухвалі задуми Беккі як раз в той момент, коли їх виконання здавалося справою найближчих днів, на повірку лише виявляє силу соціальних закономірностей, перед якими безсила навіть завидна цілеспрямованість героїні, її агресивна безсоромність. Не доведений до кінця план шлюбного союзу з братом Емілії так як, на щастя, в справу втручаються випадок і містер Джордж Осборн, наречений Емілії, в результаті чого надії юної інтриганки руйнуються, а Джозеф рятується втечею.

А в житті міс Шарп відкривається нова сторінка: вона приступає до обов'язків гувернантки в Королівському Кроулі, спадковому маєтку сера Пітта Кроулі, "неймовірно вульгарного і неймовірно брудного старого", п'яниці і скнари. Не доведений до кінця план шлюбного союзу з братом Емілії Джозефом відступає перед набагато більш амбіційним задумом завоювання аристократа Рудона Кроулі, який на фоні Беккі, наділеної енергією, розумом і яскравою індивідуальністю, виглядає закінченим нікчемою (це підкреслено вже його значущим прізвищем: crawl - повзати). Потрапивши в старовинний маєток Кроулі на правах всього лише гувернантки, дівчина легко підкорює серце старого баронета, який, поховавши дружину, був би щасливий негайно знову йти під вінець, але вчорашня пансіонерка розсудила, що таємно укладений шлюб з його сином надійніше гарантує її від перепадів долі. Винахідливість, вміння прикидатися і лицемірити допомагають Беккі завоювати прихильність всіх мешканців маєтку, починаючи з її вихованок і кінчаючи містером Піттом Кроулі, старшим сином баронета, справжнім "вихованим джентльменом", якого побоюється навіть буйний тато. Що стосується останнього, то Беккі знаходить "безліч способів бути йому корисною". Не минає й року, як вона стає абсолютно незамінною, мало не господинею в домі.

Після Ватерлоо Беккі і Родон проводять три роки в Парижі. Ребекка користується шаленим успіхом, вона допущена до вищого світу, французи не такі розбірливі, як англійці. Втім, вона не збирається залишатися у Франції на все життя. В Парижі у Беккі і Рудона народжується син. Все сімейство повертається в Лондон, де живе, як завжди, в кредит, роздаючи обіцянки всім і не сплачуючи нікому. І ось Ребекка знову з'являється в Королівському Кроулі і знову примудряється зачарувати всіх. Чого їй тільки не доводиться для цього робити! Навіть зображувати любов до сина, до якого вона насправді не має ні найменшої прихильності. Коли Родон Кролі взнав, що дружина йому зраджує, Ревекка потерпає від бідності. Згодом їй вдалося обібрати і довести до смерті Джоза Седлі. Вона знову займає поважне місце у суспільстві. Дякуючи своїй благодійності, була визнана «святою жінкою». Беккі здійснює єдиний в житті безкорисливий вчинок. Вона показує Емілії лист Джорджа, що доводить його невірність.

Авантюризм Беркі перш за все підтверджує, що на Ярмарку марнославства досягають успіху лише ті, хто засвоїв закони безчесної гри краще, ніж мертві норми чесноти. Беккі раз у раз навіть в етичному відношенні виявляється вище своїх жертв, оскільки свою лицемірну гру ясно усвідомлює лише як вимушеність. Гра стала її другою природою. Вона належить до числа людей, які зазнають утисків зі сторони суспільства, і повинні день за днем вести з ним неоголошену війну, доводячи, що в них є власні права на соціальний добробут, що досягається лише престижем. "Мабуть, і я була б гарною жінкою, якби я мала п'ять тисяч фунтів річного доходу", - аргумент, вагомість якого в очах Теккерея незаперечна.



Висновок: Ребекку Шарп (від англ. sharp — швидкий, різкий, хитрий, гострий) він обрав героїнею свого роману, скоріше через те, що вона, хоча і є закінченою снобкою, але все ж таки, виглядає живою поряд із напівсонною Емілією Седлі (від англ. sadly — сумно) та іншими представниками англійського суспільства. Ребекка є єдиною живою істотою цього роману, хоча при погляді на неї стає страшно: в неї є розум, але він служить тільки амбіційній спрямованості її особистості, в неї є енергія, але її спрямовано на те, щоб прорватися у верхи суспільства, в неї є чарівність, але чарівність продається (правда, дорого). В її зелених очах немає ані любові, ані доброти, там є тільки жагуче бажання стати врівень із тими, на кого бідна сирота приречена дивитися знизу наверх. Ребекка проходить через різні верстви суспільства, вона піднімається все вище і вище сходами англійського суспільства, і ми проходимо разом із нею тим же шляхом, спостерігаючи звичаї спочатку буржуа, потім аристократів. Автор, здається, є більш прихильним до бюрґерства (буржуа), аристократи (родина Кроулі) виглядають у нього стадом монстрів.

3 група

Характеристика образу Емілії Седлі

Завдання

1. Соціальне становище.

2. Портрет героїні.

3. Домінуючі риси характеру.

4. Сюжетні вузли, в яких характер Емілії розкривається найповніше.

5. Висновок.



«Листок допомоги»

Емілія Седлі

Як і його великі сучасники Бальзак і Діккенс, Теккерей ставить в центрі композиції свого роману двох молодих дівчат: Ребекку Шарп і Емілію Седлі. Эмілія Седлі - багата спадкоємиця, якій судилося пережити розорення батька, засудження з боку свекра, що вважає її шлюб із Джоржем Осборном мезальянсом, загибель боготворимого багато років чоловіка, крах пов'язаних із ним романтичних ілюзій, коли істину про легкодумство й емоційну черствість цього, поваленого при Ватерлоо, офіцера стає неможливо приховувати від самої себе. Неухильно цнотлива, вона боїться хоча в дрібниці відступити від моралі, до якої її з дитинства привчали під дахом батьківської хати, де на чільне місце завжди ставилися відповідальність, чесність і порядок. Вона виявляється явно непридатною до умов і звичаїв того « Базару життєвої суєти » , що їй відкривається з початком дорослого життя. Вона має добре, ніжне і великодушне серце, але, щиро кажучи, не може похвалитися розумом.

Над головою Емілії згущаються хмари, і виною тому, як це не дивно, виявляється Наполеон, або Вони, як його називають англійці. Втеча Бонапарта з Ельби і висадка його армії в Каннах змінюють стан справ на біржі і тягнуть за собою повне розорення Джона Седлі, батька Емілії. І хто ж виявляється "самим незговірливим і впертим з кредиторів"? Його друг і сусід Джон Осборн, якому він допоміг вийти в люди. Майно Седлі йде з молотка, сім'я переселяється в убогу найману квартирку, але не через це страждає Емілія. Біда в тому, що ця простодушна дівчина любить жениха не так, як належить любити на ярмарку марнославства, а всім серцем і на все життя. Вона щиро вважає порожнього, самозакоханого і фатоватого Джорджа Осборна самим красивим і розумним чоловіком на світі. На відміну від Ребекки, всі вчинки якої диктуються "користю, егоїзмом і нуждою", Емілія живе тільки любов'ю. А Джордж дозволяє себе любити, не відмовляючись від чисто холостяцьких веселощів і не балуючи наречену особливою увагою.

Після краху Джона Седлі батько забороняє Джорджу одружитися з Емілією. Більше того, її власний батько теж чути не хоче про шлюб з "сином негідника". Бідна Емілія в розпачі. Але тут втручається капітан Доббін, вірний друг Джорджа, чесна і великодушна людина, яка вже давно гаряче любить Емілію, не наважуючись в тому зізнатися навіть самому собі. Він вмовляє Джорджа, одружитися на Емілії всупереч волі батька. Не варто й говорити про те, що батько відмовляється від Джорджа і позбавляє його спадщини. Проходить час. Емілія та Беккі зустрічаються у Брюсселі, куди виступає полк Джорджа і Доббін з ад'ютантом Родоном Кроулі. Полк із захопленням приймає Емілію, її подругу запрошують до вищого світу. Де б не з'явилася Ребекка, вона завжди оточена натовпом знатних шанувальників. До їх числа потрапляє і Джордж Осборн. Легковажність Беккі і власне марнославство заводять його настільки далеко, що на балу він передає їй букет з листом, в якому благає бігти з ним. (Зрозуміло, та ніколи і не збиралася робити нічого подібного).

Джордж, повний невисловленого каяття, прощається з дружиною. Прощається, щоб через кілька днів загинути в битві при Ватерлоо.

А що ж Емілія? Смерть чоловіка мало не коштувала їй життя, її врятувало тільки народження сина, якого вона обожнює, як обожнювала чоловіка. Довгий час вона живе з батьками, стійко переносить бідність і нестатки і знаходить розраду в маленькому Джорджі.

Старий Джон Осборн, вражений схожістю онука з покійним сином, пропонує забрати хлопчика і виховати його як джентльмена. Бідна Емілія розлучається з сином ради його блага. Та ось фортуна повертається обличчям до Емілії. З Індії повертається майор Доббін разом з її братом Джозефом, який клянеться, що відтепер його рідні не будуть потерпати від бідності. Як завмирає віддане серце майора, коли він підходить до будинку, де живе місіс Емілія Осборн, яке щастя охоплює його, коли він дізнається, що вона не вийшла заміж. Щоправда, і йому сподіватися особливо нема на що. Емілія як і раніше, ніби не помічає безкорисливого, відданого кохання Доббіна.

Вона залишається вірна пам'яті чоловіка. Незабаром помирає Джон Седлі, а слідом за ним і Джон Осборн. Він залишає маленькому Джорджу половину статку і відновлює вдову свого "коханого сина" в опікунських правах. Емілія дізнається, що і цим вона зобов'язана Доббіну, дізнається, що він і був невідомим благодійником, який підтримував її в тяжкі для неї роки. За цю незрівнянну відданість вона може заплатити тільки вдячністю.

Доббін вирішує розлучитися з Емілією навіки. І тут Беккі здійснює єдиний в житті безкорисливий вчинок. Вона показує лист Джорджа, що доводить його невірність. Ідол повалений. Емілія вільна і може відповісти на почуття Доббіна. Історія добігає кінця. Доббін одружується з Емілією, вони ведуть тихе життя в затишному власному будинку і дружать з мешканцями Королівського Кроулі.

ІV. Рефлексія

1. Завдання для груп

І група

Скласти сенкан «Беккі Шарп»



ІІ група

Скласти сенкан « Емілія Седлі»



ІІІ група

«Кола Вена». Порівняльна характеристика (доповнити таблицю)



Беккі Спільне Емілія

2. У чому полягає новаторство Теккерея?

- Ніколи ніхто до нього так послідовно, логічно і чітко, критично та скептично не підходив до зображення своїх сучасників і сучасних йому звичаїв.



V. Домашнє завдання.

Написати міні-твір на тему «Мої враження від творчості Вільяма Теккерея». Прочитати оповідання «Рокові чоботи».


Заняття № 5

Тема. Тонка іронія та гумор в оповіданні « Рокові чоботи» . Висміювання людської жадібності та недалекоглядності в образі Роберта Стабза.

Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі, робити узагальнення і висновки; розвивати вміння аналізувати образ літературного героя; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати критичне мислення; виховувати найкращі риси людського характеру.

Обладнання: таблиці.

Из всех пороков, унижающих личность человека,

себялюбие самый гнусный и презренный.
Мир — это зеркало, которое показывает каждому

человеку его собственное отражение.

Вільям Теккерей

Хід заняття
І. Актуалізація опорних знань

1. Інтелектуальна розминка

Завершіть речення

  1. Теккерей розпочав свою літературну діяльність як автор...
    (сатиричних та гумористичних оповідань).

  2. Вершиною творчості Теккерея став роман...(«Ярмарок марнославства»).

  3. У своїх критичних станнях він полемізує з ...(Діккенсом).

  4. Старовинне англійське слово «snob» колись мало значення ...(«учень ремісника»).

  5. Теккерей навчався у ...(Кембриджі).

  6. Роман «Ярмарок марнославства» має підзаголовок... («роман без героя»).

  7. Роман «Ярмарок марнославства» було екранізовано...(сім разів).

2. Прослуховування творчих робіт учнів (домашнього завдання).

3. Повторення термінів із теорії літератури

Гумор – вид комічного, коли серйозне в житті героїв зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

Іронія – засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливому зображенні людини та явища.

Сатира – гостре осміювання, різке викриття зображуваного.

Сатирична розповідь – розповідь у якій різко висміюються людські вади, характери.

II. Оголошення теми, мети заняття

ІІІ. Робота над темою заняття

1. Загальна характеристика образу Роберта Стабза

Бесіда

(Учні аргументують свої відповіді відповідними цитатами з оповідання).

  • У якій родині народився Роберт? ( У родині фермера та доньки крамаря, що мали невеликий дохід).

  • Яке прізвисько мав Стабз у школі?В школе меня звали "Мешок с медяшками" - так много у меня было медных монеток»).

  • Чи мав Стабз друзів у школі? Чому діти його не любили? (Ні, друзів у нього не було. Він позичав хлопчакам гроші для того, щоб здерти з них потім з відсотками. « Расчет тут очень проста дав взаймы три пенса, я через неделю получал шесть, через две недели - шиллинг, через три недели - два шиллинга, через четыре недели - четыре, через пять недель - восемь, через шесть недель шестнадцать, и это только справедливо, не так ли?»)

  • Яка була єдина мета у його житті? ( Розбагатіти)

  • Яким шляхом герой хоче влаштувати своє безбідне існування?
    (Одружившись. « Если б было из чего выбирать, я, конечно, предпочел бы, как и всякий порядочный человек, девушку красивую и добрую и к тому же богатую... . Невест я себе выбирал с толком, обстоятельно, стараясь ни в чем не прогадать»)

  • Яка риса характеру Роберта Стабза є домінуючою? (Жадібність).

2. Складання таблиці «Роберт Стабз очима інших героїв твору».

(Учні повинні знайти відповідні цитати, прокоментувати ситуацію та висловити власне бачення (тобто погоджуються вони з цим висловлюванням чи ні).


Персонаж

Цитата

Ситуація

Лікар Бейтс

«Не плачь, Мэри! Подлый, жалкий негодяй! Какое счастье, что ты не связала с ним свою судьбу!»


Стабз покинув Мері заради багатшої нареченої

Чоботар

Штіффелькінд



«...жалкий косой негодяй - не только урод, но и мошенник! Он купиль у меня пару сапог и не заплатиль за них, - это бы еще ничего, кто сейчас платит? - но он купиль пару сапог и назваль себя лорд...»

Стабз не заплатив йому за чоботи, і старий розстроїв весілля Стабза з своєю небогою Магдален

Капітан Уотерс

«Этот человек - лжец, лжец и негодяй! Сапожник его разоблачил, и его племянница от него отказалась. А мисс Уотерс была помолвлена с ним с детства».

Стабз розповідав чоловікам брехливі історії про Мері Уотерс

Клоппер


«Если это правда, значит, вы - презренный негодяй, Стабз, и после дуэли с капитаном вам придется драться со мной».


Дізнався, що Стабз хотів одружитися з його сестрою заради грошей



3. Робота з текстом

Знайти висловлювання Стабза про себе.



  • «Приключения эти повествуют о жизни человека высокого ума и - могу сказать с уверенностью - доброго сердца».

  • «...я рожден дворянином, а не лавочником и что единственное место, достойное меня, это армия».

  • «...мужчины ...явно завидовали моему успеху...»

  • «существо высшего порядка»

  • «Я, может быть, был бы сейчас генералом или уж по меньшей мере богачом».

  • «И вот я, Роберт Стабз, эсквайр, унизился до того, что стал служить обыкновенным почтальоном!»

Запитання

    1. Чому так не співпадають оцінки Стабза про себе і інших про нього?

    2. Як ви можете прокоментувати епіграфи до заняття?

    3. Якою є тема оповідання?

    4. Які засоби творення комічного використав автор, щоб найбільш точно змалювати свого персонажа? Наведіть приклади.

    5. Що саме висміює автор?

    6. Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ Роберта Стабза?

4. Пошукова робота

Знайти в англо-українському словнику значення слова «stub».

Стабз (stub) – у перекладі з англійського означає 1)пень, 2) уламок, залишок, 3) корінець чека, квитанції.

Проблемне запитання

Чому автор вибрав саме таке прізвище для свого героя?



ІV. Підбиття підсумків заняття.

1. «Займи позицію».

Чи заслуговують стабзи нашого часу різке осудження?

Відповідь формулюється за методом «Прес»: «Я вважаю, що ... оскільки (позаяк)..., наприклад,... . Отже...».

V. Домашнє завдання.

Записати «Щоденник подвійних нотаток». (У першу колонку учні записують фразу з тексту, у другу – свої міркування щодо цієї фрази).


Заняття № 6
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка