Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи нбу (м. Київ)



Скачати 142.17 Kb.
Дата конвертації23.11.2016
Розмір142.17 Kb.

Черкаський інститут банківської справи

Університету банківської справи НБУ (м. Київ)


БІБЛІОТЕКА


Рекомендаційний бібліографічний список літератури



м.Черкаси

2013 рік

Двадцяте століття робило тільки перші кроки, але вже тоді відбулась подія, яка залишила незабутній слід в історії людства: 20 червня 1900 року наказом шведського короля були затверджені статут Нобелівського Фонду і правила , які регламентують діяльність шведських комітетів по присудженню премій. Його творець Альфред Бернхард Нобель – вкрай неординарна особистість із надзвичайною долею. Посмертна слава його ґрунтується на всепланетному престижі премії, про застосування якої він оголосив у своєму заповіті. Перед смертю цей дивак зробив крок, що забезпечив йому безсмертя – свої багатомільйонні статки Альфред Нобель заповідав перетворити на щорічну премію і присуджувати її за діяльність, що послужила прогресу людства в науковій сфері (фізика, хімія, біологія, медицина), у сфері літератури та захисту миру. Нобелівські премії вручаються з 1901 року. Першу Нобелів­ську премію з економіки було вручено 1969 р.

Мета бібліографічного рекомендаційного списку – ознайомити з діяльністю Альфреда Нобеля, з історією виникнення Нобелевської премії та її лауреатами впродовж всього існування цієї нагороди (1901 – 2013 рр.)

Рекомендаційний список (частково анотований ) включає в себе книги та статті з періодики, які ви можете знайти в фондах бібліотеки Черкаського інституту банківської справи.



Список складено за розділами:

  • Засновник Нобелівської премії – Альфред Бернард Нобель (біографічна довідка)

  • Про Альфреда Нобеля та Нобелівських лауреатів

  • Лауреати Нобелівської премії з економіки

  • Нобелівські лауреати з літератури

  • Нобелівські лауреати - вихідці з України


  • Засновник Нобелівської премії – Альфред Бернард Нобель

(біографічна довідка)

Альфред Бернхард Нобель (швед. Alfred Bernhard Nobel 21 жовтня 1833, Стокгольм, - 10 грудня 1896, Сан-Ремо, Королівство Італія) - шведський хімік, інженер, винахідник динаміту.


   Заповів свій величезний стан на заснування Нобелівської премії. У його честь названий синтезований хімічний елемент Нобелій. На честь Нобеля названий Нобелівський фізико-хімічний інститут в Стокгольмі.

Біографія
   Альфред Нобель народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 році у сім'ї Еммануїла (1801-1872) і Андріетти Нобель. Він був третім сином, всього в сім’ї було восьмеро дітей, але вижили, крім Альфреда, лише Роберт, Людвіг і Еміль.

   Ранньою осінню 1842 року сім’я переїхала в Санкт-Петербург, де Еммануїл почав роботу з розробки торпед.

   У 1849 році, після семи років перебування сім’ї Нобель в Петербурзі, батько за рекомендацією російського хіміка Миколи Зініна відправив сина на навчання до Європи та Америки. Навесні наступного року шістнадцятирічний Альфред Нобель виїхав з Петербурга. Він відвідав Данію, Німеччину, Італію, Францію і потім Америку. Закордонна поїздка зайняла близько двох років. Повернувшись до Росії, Нобель зайнявся веденням справ сімейних фабрик, які виконували військові замовлення для російської армії. Подальшому процвітанню компанії Нобеля сприяло те, що почалася в 1853 році Кримська війна. У 1859 році цим став займатися другий син Еммануїла Нобеля - Людвіг Еммануель Нобель (1831-1888). Альфред, змушений повернутися до Швеції з батьком після банкрутства сімейної справи, присвятив себе вивченню вибухових речовин, особливо безпечного виробництва та використання нітрогліцерину,відкритого в 1846 році Асканіо Собреро.   У 1868 році Нобель отримав патент на динаміт - суміш нітрогліцерину зі здібними вбирати його речовинами. Рекламуючи своє відкриття, він проводив публічні демонстрації нової вибухової речовини і читав лекції про те, як воно працює. В результаті винаходу до Нобеля почали проявляти інтерес все більше і більше людей.
   На заводі, що належить родині Нобеля, сталося кілька вибухів, в одному з яких в 1864 році загинув молодший брат Еміль Нобель і ще кілька робітників. Від виробництва динаміту, інших вибухових речовин і від розробок нафтових полів Баку (Товариство «Бранобель»), в яких він і його брати Людвіг і Роберт грали вагому роль, Альфред Нобель накопичив значний капітал.
   Діяльність Альфреда Нобеля як драматурга - один з маловідомих фактів його біографії. Його єдина п'єса, «Немезида», 4-актна трагедія в прозі про Беатрис Ченчи, була написана, коли він був присмерті. Весь тираж, виданий у Парижі в 1896 році, крім трьох примірників, був знищений відразу після його смерті, так як п’єса була визнана церквою скандальною і богохульною. Перше вціліле видання (двомовне, шведською та есперанто) було опубліковано в Швеції в 2003 році, а в 2005 році в Стокгольмі в день смерті вченого відбулася прем'єра спектаклю.
   У 1888 році помилково репортери в газеті опублікували повідомлення про смерть Нобеля. Це справило на Альфреда серйозний вплив. Коли про нього стали писати «мільйонер на крові», «торговець вибухової смерті», «динамітний король», він вирішив зробити так, щоб не залишитися в пам'яті людства «лиходієм світового масштабу».
    Альфред Нобель помер 10 грудня 1896 року від нападу стенокардії. Похований на кладовищі Норрабегравнінгсплатсен в Стокгольмі.

Фобії

   Альфред Нобель дуже боявся помилково опинитися похованим заживо. Він наказав, щоб після його смерті йому розпороли вени і викачали всю кров.



Ставлення до зброї

  Протягом усього життя Нобель сповідував пацифістські ідеї. Він вважав, що якщо у противників з’явиться зброя, яка може моментально знищити один одного, то вони зрозуміють, що нічого не виграють від війни, і припинять конфлікт.



Винаходи

Динаміт.   Нобель відкрив, що нітрогліцерин у складі інертної субстанції, такий, як діатомова земля (кизельгур), стає безпечнішим і зручнішим для використання, і цю суміш в 1867 році він запатентував під назвою динаміт.



Приватне життя

  З огляду на інтенсивну працю та постійні подорожі, Альфред Нобель фактично не мав приватного життя. У віці 43 років він почувався дуже старою людиною. Саме в цей час він розмістив у газеті оголошення:’’ Багатий, високоосвічений старий джентльмен розшукує жінку зрілого віку, яка знайома з іноземними мовами, для роботи секретаркою та для ведення домашнього господарства’’. З усіх претенденток, які відгукнулися на  оголошення, він вибрав австрійку, графиню Берту Кінскі. Вона пропрацювала у Нобеля лише два місяці, а потім повернулася до Австрії та вийшла заміж за графа Артура фон Зуттнера. Але навіть за такий короткий час учений встиг гідно оцінити розум цієї жінки та пройнятися до неї почуттям. Альфред Нобель та Берта фон Зуттнер залишилися друзями і листувалися десятиліттями. З роками графиня фон Зуттнер стала борцем з гонкою озброєнь у світі, написала знамениту книгу «Складіть зброю» та стала одним з лідерів європейського пацифізму. Вона мала велетенський вплив на світогляд Нобеля, й ідея Нобелівської премії миру, без сумніву, належить саме їй. До речі, лауреатом Нобелівської премії миру за 1905 рік була саме Берта фон Зуттнер.



Нобелівська премія  

  27 листопада 1895 року в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі Нобель підписав свій заповіт, згідно з яким велика частина його стану повинна була піти на заснування премії, що присуджується незалежно від національності. Фонд Нобелівської премії склала сума в 31 мільйон крон.

  Після оголошення заповіту в залі запанувала напружена тиша. Родичі великого винахідника, одного з найбагатших людей на планеті, марно намагалися зберегти самовладання. Мовчання порушив невисокий пан у чорному сюртуку ("Зведений брат покійного, промисловець) ,який вигукнув: "Це нечувано!" і рішуче вийшов геть. За ним потягнулися інші. Коли зал спорожнів, нотаріус дістав листок і знову уважно перечитав текст, прикидаючи в думці, на підставі чого спадкоємці могли б заперечити заповіт, - а в тому, що саме так вони і вчинять, бувалий юрист не сумнівався.

"Все моє рухоме і нерухоме майно, - писав Нобель, - повинно бути обернене моїми повіреними в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщений у надійний банк. Ці кошти повинні належати фонду, який щорічно буде вручати доходи від них у вигляді премій тим, хто за минулий рік вніс найбільш істотний внесок у науку, літературу чи справу миру і чия діяльність принесла найбільшу користь людству ".

Суму доходу необхідно було розділити на п'ять частин, і кожну з них у вигляді премії щорічно присуджувати кращим вченим в галузі фізики, хімії, медицини і літератури, а також найвидатнішим миротворцям. Здобувачем премії, яку скоро весь світ стане називати Нобелівською, міг стати будь-хто - національна чи расова приналежність документом не обмовлялася.

Ім’я Альфреда Нобеля увічнене не лише в його знаменитих преміях, а й в назві хімічного елемента № 102 – нобелія та кратера на зворотному боці Місяця.



І слід пом’янути добрим словом людину, котра, готуючись покинути цей світ, подбала про підтримку геніїв, які приходитимуть уже після неї.

  • Про Альфреда Нобеля та Нобелівських лауреатів

  1. Абліцов, В. Премія Нобеля [Текст] // Світогляд. - 2007. - №6. - С.12-15.

  2. Ковтун, Г. Визнання-2007: Нобелевські премії[Текст] // Світогляд. - 2007. - №6. - С.2-6.

  3. Ковтун, Г. Нобеліана – 2007[Текст] // Вісник НАН України. - 2007. - №10. - С.4 - 5.




  1. Лауреати Нобелівської премії. 1901-2001[Текст]: Видання ювілейне/ В.М. Литвин, В.Б. Солоіденко; Укл. С.О. Довгий. - К.: Укр.видав.центр, 2001. -762 с.




  1. Мохаммед ель-Барадеї Нобелівська лекція лауреата Нобелівської премії миру 2005 року: Осло, 10 грудня 2005 року[Текст] // Світогляд. - 2007. - № 2. - С.38-40.

  2. Нобелівські лауреати-2006 [Текст] // Вісник НАНУкраїни. - 2006. - №10. - С.44-50.




  1. Самин Д.К. 100 великих учёных [Текст] .- М.: Вече, 2004.- 592 с.- (100 великих)




  1. Сардарян, А.Р. 100 великих историй любви [Текст]. – М.: Вече, 2006. - 432 с.



  1. В одній із ста історій ви дізнаєтесь про загадкове нерозділене кохання Альфреда Нобеля до прекрасної датчанки Анни Дезрі та чому математика не була внесена до списку призового фонду заповіту Альфреда Нобеля.




  1. Степановський, Ю. Учений і Всесвіт : До 130-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна [Текст] // Вісник НАН України. - 2009. - № 3. - С.53-61.




  1. Стапановський Ю. Айнштайн: теорія відносності і теорія світлових квантів (серйозно і не дуже) [Текст] // Світогляд.- 2006.- №1.- С. 4 - 15.




  1. Шкляр, Л.Є. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії миру. 1901 - 2008 [Текст] : довідник. -К.: Грамота, 2008. -504 с.

  • Лауреати Нобелівської премії з економіки

  1. Айзен, Р. Троє героїв дослідження ринку праці - Пітер А. Даймонд, Дейл Т. Мортенсен і Крістофер А. Піссарідес - отримали Нобелевську премію 2010 року з економіки [Текст] // Журнал європейської економіки. - 2011. - Том 10 (№ 2). - С.213-218.

  2. Бролл, У. Нобелівська премія в галузі економіки за 2005 рік [Текст] // Журнал європейської економіки. - 2006. - № 1. - С.85-88.

  3. Вергелес, Т. Аналіз ринків з розривами пошуку: нобелевські лауреати з економіки 2010 року [Текст] / Т. Вергелес, В. Ковальчук // Вісник ТНЕУ. - 2011. - № 2. - С.161-164.

  4. Вергелес, Т. Г. Марковіц, М.Міллер та В.Шарп: теоретики фінансового менеджменту [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 2. - С.122-128.

  5. Вергелес, Т. Джеймс Едвард Мід - нобелівський лауреат з економіки 1977року[Текст] // Вісник ТНЕУ(Тернопільський національний економічний університет). - 2007. - №2. - С.154-157.

  6. Вергелес, Т. Лауреати нобелевської премії з економіки 2009. Черговий тріумф інституціоналізму [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 1. - С.117-124.

  7. Вергелес, Т. Франко Модільяні: єдність теорії та емпірічного аналізу [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 1. - С.112-118.

  8. Волчкова, Н. Новая теория международной торговли и новая экономическая география[Текст] // Вопросы экономики. - 2009. - № 1. - С.68-83.

  9. Горкіна, Л.П. Теорія економічного зростання:нобелівський аспект [Текст] // Економіка і прогнозування. - 2005. - № 3. - С.147-150.

  10. Довбенко, В. Амартія Кумар Сен - науковий спадкоємець Каутільї і відомий економіст сучасності[Текст] / В. Довбенко, В. Ковальчук // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 2. - С.126-132.

  11. Довбенко, М. Аналіз економічних структур Трюгве Ховельмо [Текст] // Вісник ТНЕУ(Тернопільський національний економічний університет). - 2009. - № 1. - С.194-198.

  12. Довбенко, М. Економічна теорія початку ХХІ століття: криза чи розвиток? [Текст] // Журнал європейської економіки. - 2010. - Том 9 (№ 1). - С.3-18.

  13. Довбенко, М. Кругман Пол Робін (США) [Текст] // Економіка України. - 2009. - № 7. - С.86-93.

  14. Довбенко, М. Теорема неможливості Ерроу [Текст] // Економіка України. - 2006. - №11. - С.89-92.

  15. Довбенко, М. Теорія раціональних очікувань [Текст] // Економіка України. - 2008. - № 6. – С.88-93.

  16. Довбенко, М.В. Вагома оцінка "нової міжнародної економіки" [Текст] // Економічна теорія . - 2008. - № 4. - С.78-89.

  17. Довбенко, М.В. Криза економіки - не криза науки [Текст] : монографія. - К.: Академія, 2009. -304 с. - ( Монограф) Примірники: всього:1 - ЧЗ(1)

  18. Довбенко, М.В. Макроекономічний підхід до...Нобелівської премії [Текст] // Економічна теорія . - 2007. - №1. - С.92-93.

  19. Довбенко, М.В. Нобелевська оцінка досліджень економічних інституцій [Текст] // Економічна теорія . - 2009. - № 4. - С.65-74.

  20. Довбенко, М.В. Теорії економічних механізмів колективного вибору [Текст] // Економічна теорія . - 2008. - № 1. - с.55

  21. Енциклопедія для банкіра: у 2 т. - Том 1 (теоретична та історична частини) [Текст] / ред. : Т. С. Смовженко, Г. Я. Стеблій, З. Е. Скринник. - К.: УБС НБУ, 2012. -483 с. Анотація: Теоретична частина узагальнює традиції української економічної школи щодо формування термінології грошового обігу, кредиту та банківництва; розглядає світові досягнення лауреатів Нобелівської премії в цій галузі з урахуванням еволюційного розвитку економічної науки.

  22. Заклекта, О. Гаррі Беккер - дослідник-новатор соціальних аспектів економіки [Текст] / О. Заклекта, О. Заклекта-Берестовенко // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 3. - С.144-149.

  23. Заклекта, О. Роберт Мертон і Майрон Скоулз - дослідники ринку цінних паперів [Текст] / О. Заклекта, Г. Хартоняк // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 4. - С.102-106.

  24. Замулин, О. Уроки Фелпса. Нобелевская премия по экономике 2006 года [Текст] // Вопросы экономики. - 2007. - №1. - С.55-58.

  25. Зінченко, Я.В. Роль інститутів в економічній історії: аналіз підходу Нобелевського лауреата Д.Норта [Текст] // Економічна теорія . - 2009. - № 4. - С.44-47.

  26. Ковальчук, В. "Теорема Коуза" або Геніальна простота теорії трансакційних витрат [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 1. - С.188-193.

  27. Ковальчук, В. Коінтегральна економічна модель часових рядів [Текст] / В. Ковальчук, М. Сарай // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 4. - С.143-147.

  28. Ковальчук, В. Моделі ринків з асиметричною інформацією у дослідженнях нобелевський лауреатів[Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 3. - С.123-132.

  29. Ковальчук, В. Роберт Солоу, або "Золоте правило" економічного зростання [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 3. - с.135-143.

  30. Ковальчук, В. Роберт Фогель і Дуглас Норт як фундатори нової економічної історії [Текст] / В. Ковальчук, М. Сарай // Вісник ТНЕУ(Тернопільський національний економічний університет). - 2008. - № 4. - С.157-164.

  31. Козюк, В. Роберт Манделл: новаторські ідеї та консервативний світогляд у фундаментальній теорії міжнародної монетарної економіки [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 4. - С.92-101.

  32. Козюк, В. Фінн Кідленд і Едвард Прескотт: теоретична фундація каркасу нової класичної макроекономіки [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 4. - С.148-159.

  33. Колз, Рональд Г. Нобелівська лекція(1991):Інституціональна структура виробництва [Текст] // Економічна теорія. - 2005. - № 4. - С.55-59.

  34. Корнилюк, Р. Аналітик транзакційних витрат та нобелевський лауреат Олівер Вільямсон [Текст] // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 5. - С.38-40.

  35. Корнилюк, Р. Нова теорія торгівлі Пола Кругмана [Текст] // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 6-7. - С.53-54.

  36. Лепушинський, В. Зустріч нобелевських лауреатів з економіки в м.Ландау: новий погляд на актуальні проблеми глобального розвитку [Текст] // Вісник Національного банку України. - 2011. - № 11. - С.44-47.

  37. Сарай, М. Роберт Лукас як фундатор теорії "раціональних очікувань" і глава школи "нової класичної" економічної теорії [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 3. - С.133-138.

  38. Сем"янчук, П. Едмунд Фелпс- лауреат Нобелівської премії 2006 року[Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2007. - №1. - С.127-134.

  39. Стиглиц, Д. Крутое пике. Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса [Текст]. - М.: Эксмо, 2011. -512 с. -(Экономика: мировые тенденции)

  40. Фаріон, М. Річард Стоун - основоположник сучасної системи національних рахунків [Текст] / М. Фаріон, І. Івашків // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 1. – С.119-125.

  41. Чекман, І. Творчість рятувала від самотності [Текст] // Вісник НАН України. - 2008. - № 12. - С.55-59.

  42. Шиманська, О. Експериментальна економіка Д.Канемана і В.Сміта: виклики ХХІ століття [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 2. - С.133-141.

  43. Шиманська, О. Новаторський аналіз рівноваги в теорії ігор та його застосування в економіці [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 2. - С.117-121.

  44. Шиманська, О. Феномен Моріса Алле [Текст] // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 4. - С.151-156.

Лауреатами Нобелівської премії з економіки 2013 року стали три американці. Юджин Фама, Ларс Пітер Гансен та Роберт Шиллер отримали відзнаку за емпіричний аналіз цін на активи, заявив комітет премії. Дослідження вчених мали фундаментальний вплив на уявлення вчених та фінансовий світ, вважають фахівці: “Дослідження Фами, Гансена та Шиллера радикально змінили не лише погляди науковців, а також суттєво вплинув на роботу ринків, у різний спосіб.” Юджин Фама та Ларс Пітер Гансен – співробітники університету Чикаго. Гансен відомий своєю розробкою “узагальненого методу моментів”. Фаму знають, зокрема, як автора гіпотези ефективного ринку. Всі економісти нагороджені цілою низкою найпрестижніших премій в економіці. Роберт Шиллер, з Єльського університету, уже кілька років поспіль був фаворитом на отримання премії. Він відомий своїми дослідженнями в галузі фінансових ринків, фінансових інновацій, макроекономіки, нерухомості та статистичних методів. Журналісти зателефонували Шиллеру, одразу після церемонії оголошення лауреатів. І ось його перші слова телефоном одразу після перемоги: “Ці дослідження – надзвичайно важливі для діяльності людини. Вони слідують точним математичним співвідношенням, але водночас завжди є певна невизначеність, яка відображає людську природу. Загалом, це дослідження здалося мені захопливим і дуже важливим.”


Нобелівська премія з літератури є найпрестижнішою міжнародною літературною нагородою і привертає увагу всього інтелектуального світу. Зазвичай премію присуджують з формулою-мотивацією за весь творчий доробок письменника, рідше - за окремий твір.

Фонд бібліотеки останнім часом поповнили видання творів художньої літератури:



  1. Голдинг, У. Свободное падение [Текст]: роман; пер. с англ. - М.: АСТ; Астрель, 2011. –

319 с.


  1. Елинек, Э. Предание смерти. Кое - что о спорте [Текст]: пер. с нем. - М.: АСТ;Астрель, 2009. -222 с.




  1. Кавабата Ясунари Цикада и сверчок [Текст]: романы, рассказы.- СПб.: Амфора, 2009. –

606 с.


  1. Камю, А. Чума [Текст] : романи, повість. - Х. : Фоліо, 2012. - 462 с. - (Шкільна бібліотека укр. та світ. літератури).




  1. Киплинг, Редьярд. Книга джунглей [Текст] = The Jungle Book : англійською мовою - К. : Знання, 2008. - 245 с. - (Библиотечка для изучающих англ. Язик




  1. Киплинг, Редьярд. Вторая книга джунглей [Текст] = The Second Jungle Book : англійською мовою. - К. : Знання, 2008. - 311 с. - (Библиотечка для изучающих англ. Язик)




  1. Моріак, Франсуа Ісусове життя [Текст]. - К.: Дух і Літера, 2009. -240 с.




  1. Тарас Прохасько і Сергій Жадан читають Чеслава Мілоша [Текст] : аудіокнига. -К.: Польський інститут, 2011 ел. опт. диск (CD-DA)

Аудіокнига , що пропагує творчість Чеслава Мілоша ( лауреата Нобелівської премії 1980 р.), є одним із низки проектів Міжнародної Культурної Програми голосування Польщі в Євросоюзі, який передбачає запис поезії Мілоша 10 мовами. Українською мовою переклади Мілоша читають відомі українські письменники Тарас Прохасько та Сергій Жадан - лауреати премії Конрада, яку 2007 року заснував в Україні Польський Інститут у Києві. Вірші звучать у авторському перекладі Тараса Прохаська та Сергія Жадана в супровіді музичного авангардного ансамблю "Nostri Temporis".


  1. Шоу, Б. Пигмалион. Цезарь и Клеопатра [Текст] : книга для чтения на английском языке.–СПб.: Антология; КАРО, 2010. - 288 с.


Чекман, І. Американський учений із Золочева[Текст] // Вісник НАН України. - 2007. - №7. - С.48-53.


Чекман, І. Нобелівські лауреати-вихідці з України[Текст] // Вісник НАН України. - 2006. - № 10. - С.44-49.

Чекман І. "Україно, обітовано земле мого серця!" (Нобелівські лауреати - вихідці з України) [Текст] // Вісник НАН України.- 2006.- № 10.- С. 44 - 53.




Підготувала бібліотекар Л. Якубова

Жовтень 2013 р.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка