Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В



Сторінка6/51
Дата конвертації05.11.2016
Розмір10.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51

Проблеми глобалізації суспільних взаємодій і формування об’єднаного соціуму:

    1. основні передумови глобалізації суспільної життєдіяльності;

    2. створення єдиного інформаційного простору та інфосфери планетарного соціуму;

    3. парадигми глобалістики: талассократія чи хартленд, цивілізаційні війни за домінування у світі;

    4. доповіді Римському Клубу та реальні перспективи людства;

    5. геополітика та новий розподіл світу;

    6. Україна у глобалізованому світі.

Першоджерела

  • Лукашевич В.М. Глобалістика. – Львів: Новий світ-2000, 2005.

  • Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. – М.: Рефл-бук, 2002.

  • Рудич Ф.М. Україна в сучасному геополітичному просторі. – К.: МАУП, 2002.

  • Політична культура: теорія, проблеми, перспектива. – К.: Парапан, 2004.

  • Орлова Т.В. Історія сучасного світу. – К.: Знання, 2006.

  • Щербак Ю. Україна: Виклик і Вибір. Перспективи України в глобалізованому світі ХХІ століття. – К.: Дух і Літера, 2003.

  • Зеленько Г. «Навздогінна модернізація»: досвід Польщі та України. – К.: Критика, 2003.

  • Сорос Дж. О глобализации. – М.: Эксмо, 2004.

  • Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. – М.: ИНФРА-М, 1999.

  • Бжезинский Зб. Выбор: мировое господство или глобальное лидерство. – М.: Исслед. отношения, 2005.

  • Бжезинський Зб. Велика шахівниця. – Львів: Лілея, 2000.

  • Глобализация и моделирования социальной динамики. – М., 2001.

  • Валлерстайн И. После либерализма. – М., 2003.

  • Глобализация и культура. Глобальные изменения и культурные трансформации в современном мире. – М., 1999.

  • Тинберген Я. Пересмотр международного порядка. – М., 1980.

  • Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М., 2001.

  • Білоус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.

  • Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. – К.: Либідь, 2002.

  • Ланцов С.А., Ачкасов В.А. Мировая политика и международные отношения. – С.-Пб.: Питер, 2005.

  • Філософія політики. Енциклопедичний словник. – К.: Знання України, 2002.

  • Кастелье М. Информационная эпоха. – М., 2000.

  • Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К.: Альтерпрес, 2004.

  • Бестужев-Лада И.В. Социальное прогнозирование. – М.: Подач. общ. России, 2002.

  • Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов. – М.: Логос, 2001.

  • Колганов А.И. Социум XXI века. – М., 2000.

  • Маклюэн М. Галактика Гутенберга. – К.: Ника-Центр, 2003.

  • Нижегородцев Р.М. Информационная экономика. – М., 2002.

  • Аэросянц Э.А. Глобализация как научная проблема // Полигнозис. – М. - 2000.   №4.

  • Адрианова Т.В., Уварова А.И. Введение в глобальное мировоззрение. – М., 2000.

  • Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности. – М., 1993.

  • Панарин А.С. Искушение глобализмом. – М., 2000.

  • Пащенко В.Я. Идеология евразийства. – М., 2000.

  • Подзигун И.М. Глобализация и проблема будущего индустриальной цивилизации. – М., 2000.

  • Дугин А. Основы геополитики. – М.: Аркторея-центр, 1999.

  • Почепцов Г.Г. Стратегия. Инструментарий по управлению будущим. – М.: Рефл-бук, 2005.

  • Исаев Б.А. Геополитика. – С.-Пб.: Питер, 2006.

  • Козак Ю.К., Ковалевський В.В. Міжнародні організації. – К.: ЦУЛ, 2003.

  • География мирового хозяйства. – К.: Центр уч. лит., 2008.

  • Тодд Е. Після імперії. Все про загнивання американської системи. – Львів: Кальварія, 2006.

  • Тоффлер Э. Шок будущего. – М.: АСТ, 2003.

  • Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М.: АСТ, 2001.

  • Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. – М.: АСТ, 2004.

  • Классика геополитики. ХХ век. – М.: АСТ, 2003.

  • Фукуяма Ф. Великий разрыв. – М.: АСТ, 2003.

  • Форрестер Дж. Мировая динамика. – М.: АСТ, 2003.

  • Нейсбит Дж. Мегатренды. – М.: АСТ, 2003.

  • Дергачев В. Цивилизационная геополитика. – К.: Вира-Р, 2004.

  • Зиновьев А. Глобальное сверхобщество и Россия. – Минск: Харвест, 2000.

  • Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М., 1999.

  • Грязнов Э.А. Глобализационные приоритеты экономической политики Евросоюза. – М., 2000.

  • Ракитов А.И. Информационная революция: наука, экономика, технология. – М., 1993.

  • Кинг А., Шпейдер Б. Первая глобальная революция. – М., 1991.

  • Кочетов Э. Геоэкономика. Освоение мирового экономического пространства. – М., 1999.

  • Лукашук И.И. Глобализация, государство, право. XXI век. – М., 2000.

  • Мартин Г.-П., Шуманн Х. Западная глобализация. Атака на процветание и демократию. – М., 2001.

  • Иноземцев В.Л. Новая постиндустриальная волна на Западе. – М., 1999.


ІІ. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ
ПІДГОТОВКИ І ЗДАЧІ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

І

Загальнофілософські проблеми

  1. Філософія, її походження та основна проблематика.

  2. Сутність філософії та її призначення.

  3. Об’єкт-предметна сфера філософії та філософського мислення.

  4. Виникнення і становлення філософії в культурно-історичному процесі.

  5. Духовні та інтелектуальні джерела філософії.

  6. Філософія і світогляд, світобачення і світорозуміння.

  7. Структура філософії як науки та основні філософські дисципліни.

  8. Цілісність, всеохоплюваність та специфіка філософського знання.

  9. Філософія як методологічна основа науки і наукового пізнання.

  10. Історичні типи світоглядів та особливості сучасного світобачення людей.

  11. Функції і значення філософії для розвитку суспільства, культури і науки.

  12. Філософське мислення та його смислозначимість для розвитку особистості.

  13. Філософське підґрунтя розвитку культури.

  14. Філософські позиції та основні типи філософських поглядів щодо буття і пізнання.

  15. Раціоналізований інтелектуалізм і матеріалізм у сучасній філософії.

  16. Інтелектуальна філософія «нового раціоналізму» та її трансцендентальні пошуки.

  17. Поглиблення науково-матеріалістичних уявлень у сучасній філософії.

  18. Філософія і метафізика, природне і метаприродне розуміння дійсності.

  19. Проблема генезису філософії та розвитку філософських уявлень.

  20. Філософія як духовно-практичне освоєння дійсності.

  21. Феноменологічні проблеми філософії.

  22. Інформаційно-семантичний аспект філософії.

  23. Філософія і людина, філософська антропологія.

  24. Основне питання філософії та його вирішення в аспекті онтології, гносеології і філософії культури.

  25. Фундаментальні методологічні засади філософії та її значення в духовній культурі людства.

  26. Основні способи побудови філософської теорії.

  27. Українська філософська думка, її просвітницькі та гуманістичні традиції.

  28. Постановка основного питання філософії в сучасній філософській системі.

  29. Особливості головного протиріччя в основному питанні сучасної філософії.

  30. Основні парадигми сучасної філософської думки.

  31. Синергетична парадигма як методологічна основа і стратегія розвитку сучасної філософії.

  32. Онтологічна еволюція сучасних фізичних і метафізичних теорій.

  33. Філософія фізики в просторі теорії та експерименту.

  34. Онтологічна послідовність процесу пізнання, за концепцією П.Л. Капіци: експеримент, теорія, практика.

  35. Онтологія людини: онтогенез, розвиток та самовдосконалення.



ІІ

Філософська онтологія та її основні проблеми

  1. Філософське розуміння буття та основні концепції про буття і світ.

  2. Розвиток історичних поглядів на буття.

  3. Буття як висхідна філософська категорія: її сутність, зміст та сфери буттєвості світу.

  4. Матеріальне буття світу та основні матеріалістичні погляди на світ.

  5. Духовне буття та духовно-інтелектуальний розвиток людства.

  6. Концепція антропоцентричного буття і сучасність.

  7. Концепція ноосферного буття і проблеми космосферогенезу.

  8. Світ як матеріально-духовна єдність і проблеми ізоморфізму.

  9. Філософське розуміння буття і небуття в їх співвідношенні, єдності і роздільності.

  10. Буттєва єдність матерії і руху, простору і часу.

  11. Континуальні і темпоральні концепції буття.

  12. Проблема духовних основ світового буття.

  13. Роди і види буття: фізичне і метафізичне буття, філософське розуміння потенційного й актуального буття.

  14. Структура буття та рівні буття, діалектика конечного і безкінечного буття.

  15. Об’єктивна і суб’єктивна буттєва реальність.

  16. Людські виміри буття, людські екзистенціали буттєвосного укорінення.

  17. Проблеми буття в історико-філософському аспекті.

  18. Сучасні наукові погляди на синергетичні засади буття.

  19. Категоріальні визначення буття та його атрибутивні ознаки.

  20. Атрибутивна модель матеріального об’єкта.

  21. Атрибутивна модель суб’єкта як діяльної духовної сутності та явища.

  22. Буття живої і неживої природи.

  23. Буття людини та світ людського буття.

  24. Проблема добуттєвої субстанції у філософії.

  25. Рух, взаємодія, зміна і розвиток.

  26. Багатоманітність світу і його матеріальна єдність.

  27. Сучасна наука про види буттєвих просторів, єдність простору і часу та теорія відносності А. Ейнштейна.

  28. Проблема багатомірності буття і багатовимірних реальностей.

  29. Проблема ієрархії буття та його наскрізної організації.

  30. Фізичне і метафізичне буття.

  31. Буттєва самоорганізація в синергетичних системах.

  32. «Калібровані простори» та зв’язок мікробуття і мегабуття за зворотними фізичними законами.

  33. Пошук нової парадигми буття і нової картини світу.

  34. Проблема стаціонарності і нестаціонарності Всесвіту, каузально-фізичного і некаузально-метафізичного буття.

  35. Гармонія і хаос, самоорганізація понадвеликих систем.

  36. Віртуальне і креативне буття, можливості корегованої еволюції.

ІІІ

Історія філософії та її історичні типи

  1. Основні методологічні проблеми історії філософії.

  2. Співвідношення історії філософії та філософії історії.

  3. Західний та східний напрями розвитку філософської думки.

  4. Основні методи історико-філософського дослідження за історичними типами філософії.

  5. Ґенеза філософської думки та її сучасний розвиток.

  6. Давньосхідна філософія та її співвідношення з давньозахідною філософією.

  7. Головні особливості давньокитайської і давньоіндійської філософії.

  8. Антична філософія західного типу: основні концепції та напрями розвитку давньогрецької філософії.

  9. Філософська система Платона та значення платонівських ідей для розвитку сучасної філософії.

  10. Філософська система Арістотеля і сучасне розуміння арістотелевої метафізики.

  11. Філософія Середньовіччя та її схоластична спрямованість.

  12. Теоцентризм філософії Середньовіччя: патристика, гностицизм та містицизм про божественну космологічність світу.

  13. Прогресивні ідеї в середньовічній філософії.

  14. Вчення Фоми Аквінського та сучасний неотомізм.

  15. Філософія епохи Відродження та її гуманістична спрямованість.

  16. Західноєвропейська філософія Нового Часу та її головні риси.

  17. Філософія французького просвітництва.

  18. Філософія англійського матеріалізму.

  19. Раціоналізм і сенсуалізм філософії Нового Часу, їх альтернативність та взаємозв’язок.

  20. Німецька класична філософія та її внесок до розвитку теорії пізнання.

  21. Раціоналістична філософія пізнання Р. Декарта.

  22. Трансцендентальна діалектика І. Канта.

  23. Філософія суб’єктивної інтелектуальної інтуїції І. Фіхте.

  24. Філософія об’єктивної інтелектуальної інтуїції Ф. Шеллінга.

  25. Ідеалістична діалектика Г. Гегеля та її філософсько-методологічне підґрунтя.

  26. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

  27. Філософія марксизму, теорія та метод матеріалістичної діалектики.

  28. Теорія і практика філософії марксизму та його значення для розвитку суспільства Нового Часу.

  29. Еволюція марксистської філософії і неомарксизм.

  30. Розвиток філософської думки в Росії, прогресивні ідеї російської філософії.

  31. Українська філософська думка та її дохристиянські витоки.

  32. Філософська думка часів Київської Русі.

  33. Філософія раннього українського просвітництва.

  34. Філософська творчість Г. Сковороди та її світоглядні засади.

  35. Філософія духу – головний мотив пошуків української філософської думки.

  36. Українська національна ідея і філософія романтизму ХІХ століття.

  37. Основні риси національної філософської культури.

  38. Українська просвітницька філософія ХІХ століття.

  39. Західноєвропейська філософія Новітньої доби.

  40. Північноамериканська філософська думка та основні напрями її розвитку.

IV

Філософія суспільства та актуальні питання суспільного розвитку

  1. Розуміння природи суспільства у філософській традиції.

  2. Природознавчий аспект філософії суспільства та науковий статус соціальної філософії.

  3. Місце і роль соціальної філософії в системі гуманітарного знання.

  4. Предметне коло соціальної філософії та сфера її основних проблем.

  5. Соціальна філософія і культурно-історичний процес.

  6. Онтологія соціального та онтологічний статус соціальної філософії.

  7. Світоглядна функція соціальної філософії, розвиток сучасних світоглядних уявлень.

  8. Соціальна філософія та соціологія знання в сучасній філософії суспільства.

  9. Суспільне буття і суспільна свідомість, їх співвідношення і законопокладання.

  10. Природа суспільних відносин, їх сутність, структура та сучасні модуси..

  11. Історичний погляд на суспільний розвиток та онтогенез суспільства.

  12. Теорії природного і договірного суспільного розвитку.

  13. Філософське розуміння соціальної системи і соціальної організації.

  14. Розвиток суспільства як соціальної системи, що розвивається.

  15. Структура і функції суспільства як соціальної системи.

  16. Суспільні закони загальноісторичної і специфічної дії.

  17. Природа і суспільство, їх співвідношення і взаємодія.

  18. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

  19. Людина і суспільство, роль особистості в суспільному розвитку.

  20. Формаційний поступ у розвитку суспільства, поняття про суспільно-економічні формації та їх історичні типи.

  21. Системотворчі ознаки суспільства та його матеріальна основа.

  22. Суспільне виробництво, історичні способи виробництва та їх структура.

  23. Суб’єкти і рушійні сили суспільного прогресу.

  24. Суспільство як саморегулятивна функціональна система.

  25. Класи і нації як суб’єкти суспільного розвитку.

  26. Духовне життя суспільства і суспільна свідомість.

  27. Онтологічний статус суспільної свідомості, її рівні, структура та форми.

  28. Духовно-практичне освоєння соціальної дійсності в процесі суспільної діяльності.

  29. Основні соціальні інститути суспільства, що забезпечують і регулюють його розвиток.

  30. Основні теоретико-методологічні підходи до пізнання суспільства.

  31. Соціальне пізнання і специфіка законів суспільного розвитку.

  32. Роль необхідності і свободи в розвитку суспільства.

  33. Суспільна психологія, ідеологія та їх роль у розвитку суспільства.

  34. Роль соціальних структур у суспільному розвитку і стабілізації суспільства.

  35. Розвиток наукових уявлень про суспільство в Новий Час.

  36. Суспільство як об’єктивна реальність з багатоперемінною якістю.

  37. Ціннісні і соціогуманітарні засади сучасного суспільства.

  38. Технологізація життєдіяльності інформаційного суспільства.

  39. Можливості розвитку суспільства в системі культури, глобалізація соціокультурних процесів.

  40. Перспективи соціокультурного розвитку суспільства на засадах взаємодії і безконфліктності.

  41. Політична система і політична організація суспільства.

  42. Демократія і демократичні засади розвитку сучасного суспільства.

  43. Модернізація і постмодернізація сучасного суспільства.

  44. Суспільство як продукт природно-історичної взаємодії людей.

  45. Історична ґенеза соціальних спільнот і їх сучасні різновиди.

  46. Соціальне та етнічне в національному прогресі суспільства.

  47. Типи і форма відображення соціального буття в культурно-історичних типах суспільних систем.

  48. Проблема смислу історії та суспільного прогресу.

  49. Екзистенціальні параметри суспільного і людського буття та їх втілення в смисл життя.

  50. Суспільна мораль та етика відповідальності громадянського суспільства.

  51. Матеріалістичне розуміння історії та соціоісторичні закономірності розвитку суспільства.

  52. Наукові парадигми розвитку суспільства за концепцією Т. Куна.

  53. Економічна підсистема суспільства та особливості його економічного буття.

  54. Лінійні та нелінійні типи соціальної динаміки в історичному розвитку суспільств.

  55. Еволюційний та революційний характер розвитку суспільства.

  56. Реформація і трансформація суспільних систем.

  57. Соціальне прогнозування і перспективи людства у ХХІ столітті.

  58. Трансформація українського суспільства в процесі демократичних перетворень.

  59. Становлення громадянського суспільства в Україні у загальноєвропейському і світовому контексті.

V

Філософія історії та основна філософсько-історична проблематика

  1. Філософія історії та її філософсько-методологічний аспект.

  2. Концептуальна множинність ідей в інтерпретації філософської історії.

  3. Предметна сфера філософії історії та філософсько-історичне розуміння історичного прогресу.

  4. Історична свідомість та історична пам’ять.

  5. Філософія Новітнього часу та формування концепту філософії історії сучасності.

  6. Еволюція історичної свідомості та тенденції її інтелектуалізації і раціоналізації в історичному процесі.

  7. Природний історизм античної філософії.

  8. Історизм, історіографія та суб’єктивізм філософії історії.

  9. Головні етапи розвитку філософії історії.

  10. Філософія історії в добу Середньовіччя.

  11. Християнська теологія історії, християнська есхатологія.

  12. Філософський погляд на історію в епоху Відродження.

  13. Протестантські погляди на філософію історії.

  14. Формування класичної філософії історії в Новий Час.

  15. Суб’єктивація логічного, представлення субстанції в якості суб’єкта.

  16. Ідея історичного прогресу як відображення наукової революції XVII століття і розвитку наукового світогляду.

  17. Філософія історії в епоху Просвітництва та просвітницька «драбина прогресу» людства.

  18. Ідеї «Нової науки» Дж. Віко і його «Три віки» історії.

  19. Розуміння «писаної історії» як особливого мистецтва.

  20. Концепція І. Гердера про історію як прогрес гуманізму в суспільному розвитку.

  21. Концепція Г. Гегеля про універсальний історичний процес як ідеальний продукт світового розуму.

  22. Неокласична раціональність як історична суб’єктивація розуму і логічного.

  23. Теорія історичного процесу К. Маркса і його діалектико-матеріалістичні засади.

  24. Становлення неокласичної філософії і 3-стадійний історичний прогрес за О. Контом.

  25. Концепція соціальної еволюції суспільства за Г. Спенсером.

  26. Інтерпретація історії неокантіанцями через «формули цінностей» історичного процесу.

  27. Позитивістське розуміння історії як науки.

  28. Критична філософія історії і нове розуміння історії кінця ХІХ –ХХ століть.

  29. Історизм як продукт новоєвропейської раціональності.

  30. «Ідея історії» Р. Колінгвуда і представлення історії як самопізнання людського духу.

  31. Концепція Ф. Ніцше історії як прогресу «волі до влади».

  32. Переживання і розуміння історії за В. Дільтеєм.

  33. Теорія культурно-історичних типів М.Я. Данилевського.

  34. Способи розуміння історії за видами історичної інтерпретації Й. Дройзена.

  35. Онтологія історичного процесу М. Хайдеггера.

  36. Критика історицистських схем історії К. Поппером та його теорія «відкритого суспільства».

  37. Морфологія історії як розвитку людської культури за О. Шпенглером.

  38. Концепція А. Тойнбі про «виклики» історії та «відповіді» на них.

  39. Метафізика історії за М. Бердяєвим та доля людини в техногенному суспільстві.

  40. Смисл історії у відображенні осьового часу та «філософська віра» К. Ясперса.

  41. Інтелектуальна історія М. Фуко у філософії постмодернізму.

  42. Цивілізаційна модель історичного процесу та її прогресивне значення.

  43. Теорія «локальних цивілізацій» за А. Тойнбі, та їх майбутнє.

  44. Представлення історії як безетапного і нелогічного процесу, дискретність історичного процесу та його позадискурсивність.

  45. Культурологічні моделі історичного процесу.

  46. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна та їх глобальний характер.

  47. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона.

  48. Різомна модель суспільного розвитку та історичного процесу Ж. Дельоза.

  49. Проблема єдності і багатоманітності історії, концепція всесвітньо-історичного процесу.

  50. Місце України у всесвітній історії та перспективи національного суспільного розвитку.

  51. Прадавні джерела історії України, її доантичні і дохристиянські витоки.

  52. Літописні витоки національної історичної думки за часів Київської Русі.

  53. Українська історіографія XVII-XIX століть та її розвиток від літописної до наукової історії.

  54. Вплив німецької класичної філософії на розвиток філософсько-історичної думки в Україні.

  55. Філософія національної історії і культурного етногенезу українського народу за І. Франком.

  56. Всесвітня історія як розгортання світового духу за Г. Гегелем.

  57. Обґрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії і його формаційна модель історичного процесу.

  58. Смисл і мета всесвітньої історії у філософії екзистенціалізму К. Ясперса.

  59. Концепція «кінця історії» Ф. Фукуями.

  60. Уявлення про історію як витвір людини і результат людської діяльності.

  61. Співвідношення долі і свободи волі у філософії історії.

  62. Історичний детермінізм та індетермінізм у розвитку суспільства.

  63. Сучасна інформаційна філософія історії М. Маклюена і теорія інформаційного суспільства.

  64. Соціокомунікативні засади сучасної практичної філософії історії.

  65. Модерністські і постмодерністські уявлення про філософію історії.

  66. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії.

  67. Суб’єкти історичного процесу та історичне самопокладання людини.

  68. Феномен історичної людини як рушійної сили і дієвця історії.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка