Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В



Сторінка45/51
Дата конвертації05.11.2016
Розмір10.2 Mb.
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   51

Схема

«Комунікативна розшифровка» культурокоду
культурокод —> соціальна —> когнітивна —> нормативний
соціальної цінність кодифікація індикатор


якості
(комунікативно- (інституціональна (нормативний (ціннісно-нормативна
когнітивна цінність код практичного індикація в показниках)

смислоцінність) у суспільстві) значення)



1 Йонас Г. Принцип відповідальності. - К.: Лібра, 2001. – С. 383, 386.

2 Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. - СПб.: Петрополис, 1998. - 422 с.

3 Капіца В.Ф. Культурокоди постіндустріального розвитку корпоративних господарчих організацій // Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості -2005. - Кривий Ріг: Мінерал, 2005.

3. Формування комунікативного синергодискурсу нелінійного переносу комунікативних інтеракцій на вироблення когнітивних знань і практик, а потім їх перетворення на об'єкт особистої і суспільної предметно-творчої реалізації («когнітивний креатив»). У подібному синергодискурсі, що акумулює, відбувається синтез культурно-інформаційних процесів духовно-ціннісної спрямованості («ціннісний обмін» у смислодоцільності) та інтелектуально-раціоналізованих процесів логіко-понятійної спрямованості («понятійний обмін» у цілераціональності). Подібний трансформативний синтез веде до системної трансформації суспільства у громадянську організацію.

Системна трансформація сучасної суспільної життєдіяльності. Подібний громадянсько-інноваційний процес відбувається в разі послідовних якісних змін-«переносів» нових властивостей у «життєвих світах» людей на все суспільство.

Перший перенос («первинний») здійснюється як соціокомунікативна дія інтерсуб'єктів на «життєві світи» людей (Ю.Хабермас) та на все суспільство. Унаслідок трансформаційних змін розвивається «сфера-континуум» соціокомунікативних відносин, і суспільна система таким чином перетворюється на «комунікативне суспільство». Воно й було презентоване як «відкрита» суспільна система вільних і «прозорих» комунікацій, а потім «інформаційне суспільство» з новими суспільними цінностями і смислами життєдіяльності. Вони створюють первинну синергоструктуру такого інформаційного суспільства з притаманним суспільним синергодискурсом: «права людини» й особистості, «невід'ємні свободи», «демократичні досягнення», «стандарти життя», «якість життя», «постіндустріалізм», «постмодернізація», «четверта влада» ЗМІ та ЗМК, «маскультура» тощо.

Другий перенос («вторинний») здійснюється як перетворення «смислової інформації» в комунікативній «сфері-континуумі» на «когнітивну інформацію». Вона створюється вразі її горизонтального руху «з елемента на елемент» суспільної системи («когнітивна емерджентність»), унаслідок чого загальні смисли суспільного буття («інформаційного») трансформуються в практичне знання і когнітивні практики. Вони мають предметне значення для особистої практичної життєдіяльності кожної людини, бо тоді її можна самостійно вибудовувати за своїми потребами і здібностями, а не як диктують обставини. Але ці значення та їх полісеміотики набувають переважно символічної форми «латентних цінностей» і смислів, що відображається в «латентному синергодискурсі», який розуміють тільки «утаємничені». Виникає телематична «шоу-реальність», насамперед комп'ютерно-віртуальна, зі своїм «гіперреальним» інформаційним сленгом та слоганом комп'ютерного спілкування із «символами особливого призначення». Насамперед, це «символічні блага» як «знаки знаків» знаходження на вищих щаблях суспільства, але всі вони не більш ніж артефакти дійсної реальності, симуляції і симулякри. Ж.Бодріяр у цьому контексті зазначає: «симулякри симуляції засновані на інформації. Моделі, кібернетичній грі, - тотальна операційність, гіперреальність, прагнення до тотального контролю» 1. Тобто це «симулятивний дискурс» інформаційного суспільства техногенного типу, з якого витравлено культуру, культурні смисли і значення періоду «пізнього капіталізму» («технокапіталізму», за Ф.Джеймсоном). Якщо подібне не змінити, то люди тоді «приречені на життя серед копіювань, понадреальності та звуження всього існуючого в незбагненну чорну діру», з дискурсом понять і практик на «приреченість», «апатію», «інертність», «чорну діру нігілізму» 2.

Щоб цього не трапилось, необхідне здійснення третього переносу («третинного») в соціокомунікативних відносинах інформаційного суспільства, що зараз із розвитком техногенних практик дедалі більше перетворюється на технократичне суспільство з владою технократів. Цей перенос носить зворотно-нелінійний характер і має вертикальну дію в напрямку трансформацій когнітивних практик у креативні дії предметної реалізації комунікативних суб'єктів у їх новій духовно-практичній якості.



1 Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. - К.: Основи, 2004. — С. 175.

2 Ритцер Дж. Современные социологические теории. - СПб.: Питер, 2002. – С. 551-552.
Виникає синергетична генерація креативних дій, їх розширене відтворення в разі «когнітивної емерджентності» і виникнення «ефекту ефектора». Невідповідні «мовні формації» замінюються на «формації об'єктів» з новою «формацією понять», у яких наявна «формація стратегій» предметної реалізації творчої людської сутності 1. Синергодискурс здійснюється в категоріях духу і духовності, «гуманологічної», «духолітичної» суспільної формації, «культурно-інформаційної суспільної системи», розвитку «сутнісних сил людей у ноосферно-космічному вимірі тощо.

Четвертий перенос веде до загальносуспільних змін і «системної трансформації» з відкриттям і духовно-творчим опредмеченням сутностей 4-го та 5-го порядків. У сучасних соціально-філософських розробках подібний процес презентується таким чином і з такими ключовими дискурсивними поняттями 2.

«Сутність першого порядку» «характеризує людину, насамперед, як живу істоту і вказує на саму загальну основу, на якій здійснюється її життєдіяльність»; ця сутність «виявляється як безпосередній процес життя в усім його багатстві і різноманітності, в усім багатстві потреб і способів їх задоволення». Комунікативний дискурс відбувається в поняттях людської життєдіяльності.

«Сутність другого порядку ... розкриває залежність життєдіяльності людини від процесу виробництва, ... набуває значення особливої, соціальної потреби». Дискурс про уявлення особливих людських потреб в особистому розвитку (інтелектуальний розвиток) змінюється.

«Сутність третього порядку ... виражає залежність життєдіяльності людини ... від відтворення суспільних відносин» і «у своїй дійсності виступає як внутрішньо структурована система суспільних відносин». Суспільний дискурс набуває соціальнокомунікативного характеру, комунікативних взаємодій інтерсуб'єктів.
1 Фуко М. Археология знання - К.: Основи, 2003. – С. 64, 89, 109.

2 Філософія / За ред. Ю.В.Осічнюка. - К.: АТока, 2003. – С. 193-194.

«Сутність четвертого порядку... розкриває залежність життєдіяльності людини від ступеня ... реалізації і відтворення цілей» і «у своїй дійсності виступає як система суспільної свідомості в усім багатстві її структури і змісту» як духовне життя суспільства». Це становлення духовно-практичного дискурсу в комунікаціях.

«Сутність п'ятого порядку ... показує залежність життєдіяльності людини від рівня людської свободи, ... як реальний процес творчого, перетворюючого виливу на навколишній світ». Це духовно-творчий дискурс розкриття вищої людської сутності.

За нашою концепцією, процес «первинного переносу» розкриває сутність першого порядку, а процес «вторинного переносу» синергоякості соціокомунікативної системи з «елемента на елемент» із досягненням «ефекту ефектора» - сутність другого порядку-рівня цієї системи. Дійсно, це особливе духовно-матеріальне виробництво, де головним «переносником» якості емерджентності в соціокомунікативній системі стає такий її якісний структурний елемент як «креативна корпорація» (та усі її похідні організаційні видоутворення). Результатом «третинного переносу» когнітивних дій з елементів соціокомунікативної системи на всю систему є розкриття сутності «третього порядку». Формується особливий вид парадигмально-дискретних соціокомунікативних відносин зі своїми семіологічними культурокодами, інформаційно-комунікативними технологіями і кластерами для розвитку. Структура цих відносин є не лише латентно прихованою, але й до певного часу є «невидимою», бо має «символічний розвиток» у своєму умовному кластері у вигляді невиявлених «символічних відносин». Їх соціальна значимість на теперішній час чітко не простежується і є проблематичною через свою орієнтацію на майбутнє (що соціально мало прогнозовано). Розвиток подібних символічних відносин має дистантний, телекомунікативний характер, його розповсюджено в соціальному просторі та соціальному часі, і він визначається дією «слабореагуючих факторів»: ціннісних, семантичних, семіотичних, інтерпретаційних, ідентифікаційних, факторів мікро- та макроконекторного зв'язку (тематичних репертуарів комунікації, комунікативних та когнітивних практик, стилів соціальної поведінки тощо), які хоча і діють в одному культурно-інформаційному полі, але в різних векторних спектрах 1.

Тільки в результаті прогнозованого «четвертинного переносу» відбувається повна «субстанціональна» переструктуризація соціокомунікативної системи. Її нова «субстанціональна структура» (як сутність «четвертого порядку») виявляє, «натуралізує» себе у вигляді предметної «матеріалізації-реалізації» всіх напрацьованих комунікативних, когнітивних і креативних практик (у кластерних креативних корпораціях та їх різновидах). У сучасних соціально-філософських розробках цей процес осмислюється як «закінчена» ціннісно-орієнтаційна дія («конотація»), перехід від ціннісно-орієнтаційного вибору до єдності та «ціннісно-орієнтаційної діяльності»: за її предметною реалізацією, об'єктивацією в «предметних відносинах», у «предметних зв'язках» тощо. Тоді соціальна «цінність» стає «суспільним предметом» та стимулом у діяльності людей і відбувається збіг цінності з її матеріальним предметним буттям 2. Сутність «п'ятого порядку» розкриває себе в «п'ятому переносі» синергоякості на предметну реальність шляхом перетворення існуючої структури суспільних відносин на нові, інноваційні відносини шляхом експлікації, імплантації, револютивних перетворень, реформації та трансформації існуючої системи.

Чи існують якісь практичні можливості до подібних соціокультурних трансформацій в українському суспільстві на шляху його громадянських перетворень? Ці можливості та перспективи можна розглянути на прикладі Кривбасу, який став на шлях соціокультурних і постіндустріальних трансформацій 3.


1 Капица В.Ф. Социальная синергетика культурно-информационного общества // Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості - 2006. - Кривий Ріг:Мінерал,2006.-С. 80-81.

2 Сморж Л.О. Філософія. - К.: Кондор, 2004. – С. 258.

3 Соціокультурний та постіндустріальний розвиток Кривбасу. Практичні рекомендації / За ред. В.Ф.Капіци. - Кривий Ріг: Мінерал, 2003. - 331с.

Практика розвитку інноваційно-громадянських процесів у регіоні. Однією з відповідних практичних інноваційно-громадянських рекомендацій соціокультурних перетворень на регіональному рівні може бути створення Регіональної партнерської мережі «Громадянської дії» 1. Головна мета діяльності подібної партнерської мережі - це створення базових засад для розвитку активного громадянсько-правового середовища в регіоні через постійно діючий «Центр громадської регіональної політики», для ініціювання відносин дієвого громадянського партнерства між владою і громадою, для підвищення ролі громадських організацій у розбудові демократії на регіональному рівні. Головні завдання: забезпечення конструктивної співпраці між громадськістю та відповідними органами муніципального управління через «Центр громадської регіональної політики». Це спільні обговорення, «громадські слухання», «круглі столи», надання інформаційно-консультаційних послуг, надання рівних прав доступу до інформації органів управління. Інформування про події в громадсько-політичному житті території, залучення громадян до процесу розробки Програми комплексного громадянського розвитку, що насамперед враховує:

- зауваження і пропозиції, вироблені у процесі прийняття відповідних владних рішень республіканського і регіонального рівнів;



  • надання громадських юридичних та консультативних послуг, у тому числі з питань дотримання прав людини, та допомога «громадянським жертвам», стосовно яких були допущені правопорушення;

  • поширення інформації та відповідних знань серед активної групи мешканців регіону, створення і забезпечення інформаційно-комунікаційних умов вільного спілкування між громадськими організаціями, владними структурами, бізнесом тощо;

  • надання освітніх послуг, розповсюдження правових міжнародних і європейських стандартів громадянської життєдіяльності;

1 Соціокультурний та постіндустріальний розвиток Кривбасу. Практичні рекомендації / За ред. В.Ф.Капіци. - Кривий Ріг: Мінерал, 2003. – С. 23-37.

  • створення аналітичних розробок, озвучення і публікація аналітичних матеріалів у межах відповідної Інформаційної програми на муніципальних та регіональних ТУ.

Таким чином, Регіональна партнерська мережа за своєю суттю постала в якості Регіонального проводу громадянської дії, головні завдання якого: по-перше, розробка стратегії розвитку громадянського суспільства в регіональному форматі і з його розширенням до загальнонаціонального масштабу, а по-друге, створення науково-методологічних засад розвитку громадянської життєдіяльності на підґрунті інформаційно-інтелектуальних передумов становлення громадянського суспільства на принципах сталого розвитку. Саме на цьому підґрунті вирішуються 3 стратегічні задачі: 1) створення дієздатних інститутів громадянського суспільства; 2) правове регулювання громадянської життєдіяльності в регіоні; 3) розвиток інформаційних відносин інтелектуальної власності на основі інноваційних технологій.

Основні напрями дії подібного Регіонального проводу громадянської дії охоплюють такі основні сфери:

- налагодження інформаційно-просвітницької діяльності зі створенням відповідних каналів громадянського інформування - «Громадська думка» в поєднанні з інформаційною мережею «Громадянська довіра»;


  • проведення акцій «громадянської дії» для виявлення талановитих, енергійних і самовідданих громадянських лідерів та найбільш дієвих й рішучих громадянських угруповань, їх зведення в секторі «активних громадянських комунікацій». Це також забезпечення наукового і професійного підходів до питань систематизації інформаційних відносин громадянського суспільства і налагодження системно-структурних зв'язків між провідниковими регіональними мережами та їх інтегрування в цілісну і дієздатну інфраструктуру (кодифікація «Громадянський соціополіс»);

  • налагодження ефективних інформаційних відносин «громадянської співпраці» між державними адмінструктурами та недержавними громадянськими організаціями, а також з приватними бізнес-структурами за схемою «венчурного партнерства» в напрямку створення соціогенних технологій інформаційного суспільства, (наприклад, у межах Програми збереження національного інтелектуального капіталу);

- створення дієвих механізмів представлення інтегрованих інтересів громадян у форматах місцевих, регіональних (міжрегіональних) та загальнонаціональних «Громадянських форумів»; створення механізмів «корпоративного партнерства» різних громадянських верств із формуванням відповідних громадянських об'єднань та альянсів, професійних асоціацій, корпоративних і суспільних організацій.

У синтезі подібні громадянські дії у регіонах орієнтовані на розробку Стратегії розвитку громадянського суспільства і, конкретно, в Криворізькому регіоні передбачають:

1. Розробку регіональної Концепції громадянського розвитку на основі інформаційно-інтелектуальних передумов становлення громадянського суспільства на засадах сталого розвитку. Вектор дії: проведення громадського обговорення Стратегії розвитку регіону щодо створення громадянського суспільства з ефективно діючими громадянськими структурами. Публікація Концепції громадянського розвитку в місцевій пресі.

2. Визначення критеріїв сталого росту регіону в матеріальній і соціокультурній сферах на основі залучення інформаційних технологій, які застосовуються у високорозвинених громадянських суспільствах Заходу та відповідних міжнародних стандартів сталого розвитку. Вектор дії: проведення семінарів із ознайомлення з міжнародними стандартами сталого розвитку та створення відповідних регіональних (міжрегіональних) стандартів; упровадження цих стандартів у суспільне життя шляхом затвердження на місцевих радах і використання в соціально-економічному


розвитку районів міста.

3. Визначення системних параметрів розвитку інформаційної структури регіону на основі створення регіональної провідникової мережі для встановлення постійних зв'язків із громадськістю міста для корегування спільних громадянських дій. Вектор дії: проведення попередніх організаційно-технічних заходів щодо створення інституту Стратегічних досліджень регіонального розвитку (кадровий склад, матеріальна база тощо); у якості проміжного заходу створення громадянського інституту системних досліджень та залучення до нього провідних вчених і спеціалістів регіону.

4. Розробку функціонально-діючого комплексу розвитку громадянського суспільства в регіоні з використанням сучасних інформаційних технологій. Вектор дії: визначення напряму практичних дій громадянських структур у регіоні та їх головних функцій у регіональній життєдіяльності самоврядування, координація дій місцевої влади, інформування населення, комунікація з громадськістю, експертна діяльність, згуртування професіоналів, вивчення суспільної думки, науково-дослідницька діяльність, громадянські акції і кампанії тощо.

5. Розробку структурно-діяльного комплексу регіонального розвитку в напрямі підвищення інвестиційної привабливості Кривбасу з метою модернізації його індустріальної бази і створення первинних центрів - осередків постіндустріального розвитку. Вектор дії: проведення організаційно-технічних заходів щодо створення регіонального центу інноваційних технологій і відповідного Інноваційного Фонду.

6. Визначення структурно-регіональних критеріїв сталого розвитку регіону шляхом створення «рівнево-ступеневих мереж» з їх включенням до загальнонаціональної «партнерської мережі». Вектор дії: створення постійно діючої регіональної Громадської Ради з багатоопорною диференціацією своїх дій: державні органи і недержавні організації, приватні бізнесові структури, ЗМІ, ЗМК, а також сектор «активної комунікаційної дії» (5-й сектор праксеологічних інтеркомунікацій).


  1. Створення молодіжної асоціації студентів «Громадська дія молодих громадян» та розробку плану заходів щодо проведення молодіжних акцій: вуличне телебачення, «молодіжні вибори», телегазета, «молодіжна ініціатива», «молодь за демократію» та ін. Вектор дії: проведення молодіжного Форуму з визначенням різних номінацій молодіжних Проектів: кращий Інтернет-проект, краща молодіжна мережа, кращий молодіжний ЗМІ або ЗМК, краще молодіжне видання тощо.

  2. Організаційно-технічну діяльність щодо створення регіональної мережі «Корпоративне партнерство» у складі освітян, науковців, підприємців та промисловців і налагодження їхньої роботи як професійного альянсу, який здатний виступити в якості Експертної ради при Криворізькому міськвиконкомі.

Створення цільових груп для розробки параметрів та показників Порталу Інформаційного розвитку регіону на базі відповідної регіональної «Партнерської мережі» в напрямку підтримки ініціатив із питань інноваційного інжинірингу (індустріального комплексу Кривбасу) та постіндустріального реінжинірингу (інформаційного) з метою збереження, підвищення і капіталізації інтелектуального потенціалу регіону на громадянсько-правових засадах життєдіяльності. Вектор дії: проведення науково-практичного Симпозіуму з питань інформаційної модернізації регіону в співпраці з передовими зарубіжними громадськими та профспілковими організаціями.

Правове регулювання громадянської життєдіяльності в регіоні в партнерській мережі «Громадські дії» здійснюється за такими головними напрямами.

  1. Розробка Концепції «Про основи громадянської життєдіяльності і соціальної політики в регіоні» та проведення її широкого громадського обговорення.

  2. Прийняття Концепції на загальноміській конференції з відповідним Меморандумом та проектом громадської дії (щодо реалізації регіональної Стратегії громадянського розвитку).

3. Проведення конкурсу на кращі Проекти щодо Стратегічного громадянського розвитку регіону та активізації його інформаційної життєдіяльності.

4. Відкрите звернення до громадськості щодо організації громадянських дій у період входження до передвиборчої Кампанії на принципах «громадянського партнерства» і «громадянської консолідації».

5. Розробка регіональної програми для виборців «Громадянська дія» та її широке оприлюднення в друкованому засобі «Думка виборця» (інформаційний бюлетень), створення інституту громадської дії «Відкритий діалог».

6. Проведення циклу семінарів із вивчення європейських та міжнародних стандартів розвитку регіональних спільнот на громадянських засадах.

7. Розробка заходів щодо активної апробації міжнародних стандартів інформування населення через державні та недержавні ЗМІ і ЗМК.

8. Підготовка переліку необхідних нормативно-правових документів для розвитку законодавчих засад активної життєдіяльності громадянського суспільства в регіоні.

9. Розробка та оприлюднення організаційно-правових питань, які необхідно вирішити для підняття активності громадян у суспільному житті.

10. Задіяння Проводу громадських слухань: «Нормативно-правове регулювання громадянської життєдіяльності в регіоні»; «Нормативно-правові регулятори громадянської дії»; «Регіональне Партнерство заради економічного процвітання».

11. Застосування Проводу громадських слухань із питань економічної безпеки Кривбасу та створення регіонального ринку з залученням зарубіжних інвестицій в інноваційні технології.


  1. Створення необхідних організаційно-правових (законодавчих) передумов розширення і розвитку інформаційного простору регіону з відкриттям відповідного Порталу інжинірингу та реінжинірингу.

  2. Проведення громадської оцінки (експертизи) інвестиційної привабливості Кривбасу та створення відповідного сектору (6-го) з розвитку відносин інтелектуальної (інформаційної) власності та її відтворення в якості інтелектуального (інформаційного) капіталу.

14. На цій соціокультурній і громадянсько-правовій основі сформувати «стабілізаційну стратегію» сталого розвитку регіону і регіонів, усієї України як позитивний наслідок трансформативних процесів, доведення їх «до завершення» в необхідних соціально-економічних перетвореннях. Тоді суспільну стабільність, що йде за трансформацією, можна розглядати як досягнення такого суспільного стану, який може підтримуватися тривалий час за допомогою властивих регулюючих засобів для «стабілізаційного процесу».

Подібний складний трансформаційний процес не повинна покладати на себе держава, що переживає «інституційний шок» (що був породжений «структурним шоком» у різних галузях промисловості), вживає неадекватні засоби «монетарного регулювання», коли треба докорінно змінювати соціокультурну політику. Держава в суспільних трансформаціях не повинна брати на себе роль «головного реформатора» і не повинна доводити ситуацію до «трансформаційної кризи», затягувати її в користолюбних політичних перетрубаціях за чиновні місця у владі, видаючи це за «демократичні перетворення». Саме суспільство в поєднанні громадянсько-демократичних і інформаційно-соціокультурних процесів повинно творити нові суспільні відносини та інститути позабюрократичної культурно-інформаційної суспільної системи соцієтальної організації та громадянської впорядкованості.



1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   51


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка