Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В



Сторінка3/51
Дата конвертації05.11.2016
Розмір10.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51
ТЕМА VII

НОВІТНЯ ЗАХІДНА ФІЛОСОФІЯ



Основні питання

  1. Проблема нового наукового методу у філософії позитивізму:

    1. концепція «позитивності науки» як альтернатива «революційній діалектиці»;

    2. ранній позитивізм в еволюційних поглядах Г. Спенсера і в розумінні позитивного розвитку науки О. Конта;

    3. філософія емпіріокритицизму Маха та Авенаріуса;

    4. постпозитивізм у модусі критичного раціоналізму.

  1. Проблема людського існування у філософії екзистенціалізму:

    1. зародження екзистенціалізму у філософії С. К’єркегофа;

    2. ранній екзистенціалізм етичного ригізму і самопізнання М. Бердяєва та Л. Шестова;

    3. екзистенціалізм «філософії абсурду» Ж.-П. Сартра, А. Камю, Дж. Мерло Понті;

    4. екзистенційна філософія рівнів (сфер) буття М. Хайдеггера та її методологічні засади і практичний сенс;

    5. екзистенційна філософія смислу життя і призначення людини К. Ясперса.

  1. Проблема гармонізації людського існування у філософії неотомізму:

    1. сучасна модернізація філософської теології Ф. Аквінського;

    2. релігійна альтернатива сенсу людського існування та раціональність віри в здобутті істинного буття;

    3. принципи неотомізму, їх сутність і зміст;

    4. неотомізм як релігія сучасного католицизму;

    5. релігія і наука: чи можливий синтез віри і знань?

Першоджерела

  • Всемирная философия ХХ века. – Минск: Харвест, 2004.

  • Воронкова В.Г. Філософія. – К.: Професіонал, 2004.

  • Татаркевич В. Історія філософії. Філософія ХІХ століття і новітня філософія. – Львів: Свічадо, 1997. – Т. 3.

  • Історія Української культури. В 5 томах. Українська культура другої половини ХІХ століття. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 4.

  • Проценко О., Лісовий В. Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000.

  • Проценко О., Лісовий В. Консерватизм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000.

  • Проценко О., Лісовий В. Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000.

  • Современная западная философия. Словарь. – М.: Изд. полит. лит., 1991.

  • Квинтэссенция. Философский альманах. – М.: Политиздат, 1990.

  • Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – С.-Пб.: Петрополис, 1994.

  • Бохенский Ю.М. Современная европейская философия. – М., 2000.

  • Пирс Ч.-С. Начала прагматизма. – С.-Пб.: Питер, 2000.

  • Пирс Ч.-С. Принципы философии. В 2-х томах. – С.-Пб.: Питер, 2001.

  • Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

  • Стродс А.Д. Немецкий персонализм. – Рига, 1984.

  • Кверкегор С. Страх и трепет. – М.: Республика, 1993.

  • Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: Республика, 1992.

  • Бердяев Н.А. Философия свободы. – Харьков: Фолио, 2002.

  • Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. – М.: Политиздат, 1991.

  • Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. В 2-х томах. – М., 1994.

  • Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления. – М., 1993.

  • Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.

  • Хайдеггер М. Тождество и различие. – М., 1997.

  • Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентальному. – М., 1997.

  • Марсель Г.К. Быть и иметь. – Новочеркасск, 1994.

  • Кассирер Э. Логика наук о культуре. – М., 1998.

  • Дильтей В. Введение в науку о духе. – М., 2000.

  • Кассирер Э. Философия символических форм. – С.-Пб.: Университ. кн., 2001.

  • Зубрицька М. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. – М., 1997.

  • Философия ХХ века. – М., 1997.

  • История философии: Запад – Россия – Восток. В 4-х книгах. – М., 1996.

  • Айер А.Д. Язык, истина и логика // Аналитическая философия. Избранные тексты. – М., 1993.

  • Шлик М. Поворот в философии // Аналитическая философия. Избранные тексты. – М., 1993.

  • Грязнов А.Ф. Людвиг Витгенштейн: человек и мыслитель. – М., 1993.

  • Сокулер З.А. Философские идеи Людвига Витгенштейна. – М., 1996.

  • Фромм Э. Миссия Фрейда. Анализ его личности и влияния. – М., 1996.

  • Фрейд З. Я и Оно. Сочинения. – М.: Эксмо-Пресс, 1999.

  • Риккерт Г. Философия жизни. – К.: Ника-Центр, 1998.

  • Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М.: Республика, 2000.

  • Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – Минск: Харвест, 2000.

  • Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М.: Высшая школа, 1976.

  • Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские. – Минск: Совр. литератор, 1998.

  • Шопенгауэр А. Под завесой истины. - Симферополь: Реноме, 2003.

  • Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука. – М.: Экон, 1989.

  • Савинов Е.Ю. Этико-политическая доктрина Б. Кроче // История и современность. – Л., 1984.

  • Мальцева С. А. Философско-эстетическая концепция Бенедитто Кроче: диалог прошлого с настоящим. – С.-Пб., 1996.

  • Марсель Г. Homo Viator. – К.: Academia, 1999.

  • Таранов П.С. 120 философов. – Симферополь: Реноме, 2002.


ТЕМА VIIІ

НАЙНОВІШІ ТЕЧІЇ В СУЧАСНІЙ ЗАХІДНІЙ ФІЛОСОФІЇ



Основні питання

  1. Філософія нової раціональності і людського розуміння:

    1. постпозитивістська філософія критичного раціоналізму К. Поппера та її парадигмальне значення в концепціях Т. Куна та І. Лакатоса;

    2. філософсько-методологічний плюралізм і дія принципу проліферації П. Фейєрабенда в умовах «інформаційного вибуху»;

    3. філософська герменевтика Г.-Г. Гадамера та Ф. Шлейєрмахера.

  1. Сучасна філософія історії:

    1. класична філософія історії за Дж. Віко, І. Гердера, та Т. де Шадена;

    2. некласична філософсько-історична раціональність: філософія культури і цивілізації в розробках А. Тойнбі, О. Шпенглера, М. Данилевського.

    3. філософські засади «прогресивного консерватизму» у формах традиційної консервативної думки і неоконсерватизму, «пост-консерватизм як відображення «пізнього капіталізму» (посткапіталізм).

  1. Інноваційні філософсько-методологічні підходи:

  1. комунікативна філософія та її практичний сенс;

  2. інформаційно-семантичний підхід у розробці сучасних філософських проблем науки, культури та суспільства;

  3. синергетика як світоглядна філософія надвеликих систем, формування креативно-синергетичного світорозуміння.

Першоджерела

  • Вінквіст Ч.Е., Тейлор В.Е. Енциклопедія постмодернізму. – К.: Основы, 2003.

  • Основной вопрос современной философии. Синергетический подход. – К.: Парапан, 2004.

  • Сергейчик П.Н. Философия истории. – С.-Пб.: Лань, 2002.

  • Капица В.Ф., Цыгуль О.В. Философско-методологические основания культурно-информационной общественной системы. – Кривой Рог: Минерал, 2006.

  • Капіца В.Ф. Соціокультурні трансформації інформаційного суспільства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2007.

  • Мей К. Інформаційне суспільство. – К.: К. І. С., 2004.

  • Еріксен Т.Г. Тиранія моменту. Швидкий і повільний час в інформаційну добу. – Львів: Кальварія, 2004.

  • Рубанець О.М. Інформаційне суспільство, когнітивний креатин постнекласичних досліджень. – К.: Парапан, 2006.

  • Рікер П. Ідеологія та утопія. – К.: Дух і літера, 2005.

  • Поппер К. Предположения и опровержения. – М.: АСТ, 2004.

  • Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2-х томах. – М.: Феникс, 1992.

  • Поппер К. Нищета историцизма. – М., 1993.

  • Корнфорт М. Открытая философия и открытое общество. – М.: Прогресс, 1972.

  • Зайченко Г.А. История западной философии. Классика против постмодернизма. – Днепропетровск: Наука и образование, 2000.

  • Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. – Минск: Харвест, 2000.

  • Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – Минск: Харвест, 1994.

  • Гуссерль Э.Феноменология внутреннего сознания времени // Собрание сочинений. – Минск: Харвест, 2000. – Т. 1.

  • Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память. Минск: Харвест, 1999.

  • Левінас Е. Між нами. Дослідження думки-про-іншого. – К.: Дух і літера, 1999.

  • Філософія сьогодні. – К.: Альтерпрес, 2003.

  • Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002.

  • Гьофе О. Розум і право. – К.: Альтерпрес, 2003.

  • Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К.: Альтерпрес, 2004.

  • Вальденфельс Б. Топографія чужого: студії до феноменології чужого. – К.: ППС, 2004.

  • Рікер П. Історія та істина. – К.: Academia, 2001.

  • Бурдье П. Практический смысл. – С.-Пб.: Алетейя, 2001.

  • Кузнецов В.Г. Герменевтика и гуманитарное познание. – М., 1991.

  • Куцепал С.В. Французька філософія другої половини ХХ століття: дискурс із префіксом «пост». – К.: Парапан, 2004.

  • Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1995.

  • Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. – М., 1996.

  • Фуко М. Археология знания. – К.: Основы, 2003.

  • Фуко М. Забота о себе. – М.: Рефл-бук, 1998.

  • Фейербенд П. Избранные труды по методологи науки. – М.: Прогресс, 1986.

  • Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії. – К.: Укр. центр дух. культури, 2001.

  • Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000.

  • Камю А. Избранное. – М.: Правда, 1990.

  • Камю А. Миф о Сизифе. Бунтарь. – Минск: Пуппури, 2000.

  • Хайдеггер М. Мысли, постулаты, афоризмы, философские интерпретации, тезисы. – Минск: Соврем. слово, 1998.

  • Кафка Ф. Реальность абсурда. – Симферополь: Реноме, 2003.

  • Ницше Ф., Фрейд З., Фромм Э., Камю А., Сартр Ж.-П. Сумерки богов. – М.: Изд. полит. лит., 1989.

  • Клакхом К. Зеркало для человека. – С.-Пб.: Евразия, 1998.

  • Парсонс Т. О структуре социального действия. – М.: Акад. проект, 2001.

  • Маслоу А. По напралвению к психологии бытия. – М.: Эксмо, 2002.

  • Йонас Г. Принцип відповідальності. – К.: Ліра, 2001.

  • Гьосле В. Практична філософія у сучасному світі. – К.: Лібра, 2003.

  • Постмодернизм. Энциклопедия. – Минск: Интерпрессервис, 2001.

  • Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Парапан. 2003.

  • Савельева М.Ю. Введение в метатеорию сознания. – К.: Парапан, 2002.

  • Мерло Понті К. Феноменологія сприйняття. – К.: Укр. центр дух. культ., 2001.

  • Новейший философский словарь. – Минск: Кн. дом, 2003.

  • Башляр Г. Новый рационализм. – М.: Прогресс, 1987.

  • Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – К.: Юніверс, 2000.

  • Мід Дж. Г. Дух, замість, суспільство. – К.: Укр. центр дух. культ., 2000.

  • Хабермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. – Львів: Літопис, 2000.

  • Хабермас Ю. Філософський дискурс модерну. – К.: Четверта хвиля, 2001.

  • Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К.: Основи, 2001.

  • Деріда Ж. Привиди Маркса. – Х.: Око, 2000.

  • Деріда Ж. Письмо та відмінність. – К.: Основи, 2004.

  • Деррида Ж. О почтовой открытке. От Сократа до Фрейда и не только. – Минск: Соврем. лит., 1999.

  • Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. – К.: Основи, 2004.

  • Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть. – Львів: Кальварія, 2004.


ТЕМА IX

ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ



Основні питання

1. Філософське розуміння пізнання та головні концепції пізнання:

    1. філософське визначення пізнання, теоретико-методологічна основа пізнання, його предмет і коло філософсько-пізнавальних проблем;

    2. пізнавальне відношення людини до дійсності, споглядальна і практична взаємодія з дійсністю, духовно-практичне відношення до дійсності;

    3. гносеологія і системні засади пізнання, пізнання як філософська і наукова система.

  1. Поняття наукового пізнання:

    1. наукове пізнання, наука та наукове дослідження;

    2. класична, неокласична і посткласична наука;

    3. суб’єкт-об’єктивні відносини в науковому пізнанні та характер зміни відношень суб’єкта й об’єкта в різних типах наукового пізнання.

  1. Теоретично-методологічні підходи в теорії пізнання:

    1. постановка світоглядно-пізнавальних проблем за часів Античності: натурфілософія, стихійна діалектика, аподидактика Арістотеля, скептицизм та еклектизм, витоки чуттєвого і логіко-понятійного пізнання;

    2. схоластично-релігійна догматизація пізнання в середньовічній філософії; догматизм і канонічність нормативної «шкільної філософії»;

    3. формування світоглядно-наукового підходу у філософії Нового Часу: детермінізм, раціоналізм, інтелектуальна суб’єктивна інтуїція та діалектико-матеріалістична філософія;

    4. позитивізм, екзистенціалізм, неотомізм як філософська методологія Новітнього Часу;

    5. сучасні теоретико-методологічні підходи в пізнанні: феноменологія, комунікативна філософія, інформаційно-семантичний, модерністський, постмодерністський та синергетичний підходи, сучасна метафізика.

Першоджерела

  • Микешина Л. А. Философия познания. – М.: Прогресс-традиция, 1997.

  • Цофнас А.Ю. Гносеология. – К.: Алерта, 2005.

  • Горелов А.А. Концепции современного естествознания. – М.: АСТ, 2003.

  • Гусєв В.І. Вступ до метафізики. – К.: Либідь, 1998.

  • Корот Э. Основы метафизики. – К.: Тандем, 1998.

  • Кохановский В.П. Философия. – Ростов на Дону: Феникс, 2005.

  • Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатин постнекласичних досліджень. – К.: Парапан, 2006.

  • Капица В.Ф., Цыгуль О.В. Философски-методологические основания культурно-информационной общественной системы. – Кривой Рог: Минерал, 2006.

  • Капица В.Ф. Социокультурные трансформации информационного общества. – Кривой Рог: Минерал, 2007.

  • Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс. Оновлення методологічної культури. – К.: Центр практичної філософії, 2000.

  • Кохановский В.П. Основы философии науки. – Ростов на Дону: Феникс, 2004.

  • Лук’янець В.С. Світоглядні імплікації науки. – К.: Парапан, 2004.

  • Степин В.С. Философия науки и техники. – М., 1997.

  • Степин В.С. Философская антрополония и философия науки. – М., 1992.

  • Степин В.С. Теоретическое знание. – М., 1999.

  • Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов на Дону: Феникс, 2004.

  • Ковальчук В.В., Моісєєв Л.М. Основи наукових досліджень. – К.: Професіонал, 2004.

  • П’ятницька-Позднакова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі. – К.: Центр навч. літ., 2003.

  • Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Парапан, 2003.

  • Карпенко С.Х. Современное естествознание. – М.: Юнити, 1997.

  • Севостьянова М.В. Эволюция человека разумного: эволюция или адаптация? – К.: Парапан, 2005.

  • Тейчман Д., Эванс К. Метафизика: философия бытия и познания. – М., 2001.

  • О’Коннор Дж., Макдермотт И. Искусство системного мышления. – М.: Альпина-Бизнес-бук, 2006.

  • Эпштейн М. Философия возможного: модальности в мышлении и культуре. – С.-Пб.: Алетейя, 2001.

  • Горбачев В.В. Концепции естествознания. – М.: Оникс, 2005.

  • Сачков Ю.В., Горолевич Т.А. Современное естествознание в системе науки и практики. – Минск: Наука и техника, 1990.

  • Тульчинский Г.П., Уваров М.С. Перспективы метафизики: классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков. – С.Пб.: Питер, 2000.

  • Дугин А. Эволюция парадигмальных оснований науки. – М., 2001.

  • Кун Т. Структура научных революций. – М.: АСТ, 2003.

  • Лакатос И. Методология исследовательских программ. – М.: АСТ, 2003.

  • Микешина Л.А. Философия науки. Общие проблемы познания. – М.: Прогресс, 2005.

  • Абдулин А.Р. Онтологическое мышление: виды и сущность. – Уфа, 2002.

  • Суровцев В.А. Автономия логики: источники, генезис и система философии раннего Витгенштейна. – Томск: Томск. ун-т, 2001.

  • Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных наук. – М.: Гос. издат. полит. лит., 1948.

  • Шюц А. Избранное: мир, светящийся смыслом. – М.: Рос. полит. энцикл., 2004.

  • Косерава Л.М. Социокультурный генезис науки. – М., 1989.

  • Маркарян Э.С. Теория культуры и современная наука. – М.: Мысль, 1983.

  • Уайтхед А. Избранные работы по философии. – М.: Прогресс, 1990.

  • Франк Ф. Философия науки. – М.: Изд. иностр. лит., 1960.

  • Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. – Тбилиси, 1984.

  • Муравьев Ю.А. Сто лет теории познания. Истина на магистралях западной мысли. – М., 1998.

  • Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее вязи с наукой. – М.: Наука, 1987.

  • Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. – М., 2001.

  • Кизима В.В. Культурно-исторический процесс и проблема рациональности. – К.: Наукова думка, 1985.

  • Карпинская Р.С. Человек и природа - проблемы коэволюции // Вопросы философии. - 1988.   № 7.   С. 37-46.

  • Ласточкин А.В. Социальная форма материй.   Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1990.

  • Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера.   М.: Молодая гвардия, 1990.

  • Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности // Вопросы философии. - 1989.   № 1.

  • Огородник И.В. Социально-философские проблемы экологии.   Киев: Вища школа, 1989.

  • Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. - М.: Мысль, 1989.

  • Симоненко О.Д. Методологические проблемы теоретического технического знания // Вопросы философии. - 1987.   №5.

  • Социальные и методологические проблемы информатики, вычислительной техники и средств автоматизации // Вопросы философии. - 1986.   №9.

  • Тейяр де Шарден И. Феномен человека. - М.: Наука, 1987.

  • Фролов И.Т. Этика науки. – М.: Наука, 1988.

  • Философские проблемы глобальной экологии. – М.: Наука, 1988.

  • Копнин П.В. Диалектика. Логика. Наука. – М.: Наука, 1973.

  • Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. – М.: Наука, 1973.

  • Шинкарчук В.И. Единство диалектики, логики и теории познания. – К.: Наукова думка, 1977.

  • Иванов Г.М. Методологические проблемы исторического познания. – М.: Высшая школа, 1981.

  • Булатов М.А. Логические категории и понятия. – К.: Наук. думка, 1981.


ТЕМА X

ДІАЛЕКТИКО-МАТЕРІАЛІСТИЧНА ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ



Основні питання

  1. Основоположення діалектико-матеріалістичного пізнання:

    1. висхідні пізнавальні принципи матеріалістичної діалектики, взаємодія суб’єкта та об’єкта в пізнавальному процесі;

    2. подолання агностицизму і філософське розуміння «гносеологічної реальності»;

    3. законоположення та категорійний апарат матеріалістичної діалектики.

  1. Практика та істина в діалектико-матеріалістичному пізнанні:

    1. основні характеристики і типи практики;

    2. основні різновиди практичної діяльності людини і духовно-творчі засади практики;

    3. практика як критерій істини, практичні критерії вивірення;

    4. діалектико-матеріалістична теорія істини: розуміння істини за часів Античності, Середньовіччя, Нового і Новітнього часу;

    5. головні ознаки істини як процесу.

  1. Ступені пізнавального процесу і пізнавальної діяльності людини:

    1. чуттєве пізнання як перша ступінь у пізнавальному процесі та його основні форми;

    2. логічне пізнання в його основних раціональних формах дискурсії;

    3. трансцендентальне та інформаційно-семіотичне пізнання і його сучасна морфологія;

    4. інтуїтивне пізнання як дискретно-позадискурсивний пізнавальний процес, його типи (логічні, чуттєві, творчі) та основні форми;

    5. духовне пізнання, духовно-пізнавальне співвідношення метафізики, діалектики і духовного пізнання.

Першоджерела

  • Булатов М.О., Загороднюк В.П. Діалектика без апології. – К.: Інф.-видав. центр, 1988.

  • Шинкарук В.И., Яценко А.И. Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения. – К., 1984.

  • Харкхаймер М., Адорко Т. Диалектика Просвещения. – М., 1997.

  • Тульчинский Г.П., Уваров М.С. Перспективы метафизики: классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков. – С.-Пб.: Питер, 2000.

  • Бейтсон Г. Экология разума. – М.: Смысл, 2000.

  • Эго У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – С.-Пб.: Петрополис, 1998.

  • Генон Р. Царство количества и значения времени. – М., 1999.

  • Алтухов В.Л. О становлении новой формы диалектики // Философские науки. - 1990.   № 2.   С. 23-30.

  • Возможность и действительность.   К.: Наукова думка, 1989.

  • Гумницкий Г.Н. Марксистская диалектика как система.   М.: Знание, 1987.

  • Диалектика материального мира.   Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.

  • Идеалистическая диалектика в ХХ столетии. – М.: Политиздат, 1987.

  • Конкин М.А. Проблема формирования и развития философских категорий.   М.: Мысль, 1980.

  • Категории диалектики, их развитие и функции.   К.: Наукова думка, 1980.

  • Макаров М.Г. Сложность и вариативность категорий диалектики.   Л.: Наука, 1988.

  • Материалистическая диалектика в 5-ти томах.   М.: Мысль, 1981.   Т. 1.

  • Материалистическая диалектика как научная система. - М.: Изд-во МГУ, 1983.

  • Материалистическая диалектика как общая теория развития.   М.: Наука, 1982.

  • Обухов В.Л. Система элементов диалектики.   Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.

  • Пилипенко Н.В. Диалектика необходимости и случайности. - М.: Наука, 1980.

  • Гадамер Г.Г. Істина і метод. – К.: Юніверс, 2000.

  • Гадамер Г.Г. Что есть истина? // Философская и социологическая мысль. - 1992.   № 5.

  • Диалектика процесса познания.   М.: Изд-во МГУ, 1986.

  • Диалектика познания. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1987.

  • Диалектика и теория творчества.   М.: Изд-во МГУ, 1987.

  • Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. – М.: Наука, 1982.

  • Пилипенко А.В. О категориях диалектики в диалектическом материализме // Философские науки. - 1990.   №11.

  • Проблема связей и отношений в материалистической диалектике.   М.: Наука, 1990.

  • Ротенфельд Ю.А. Неклассическая диалектика: конкретный подход к проблеме // Философские науки. - 1992.   № I.   С. 26-39.

  • Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление // Философские науки. - 1991.   №6.   С. 3-16.

  • Связь и обособленность. – К.: Наук она душа, 1988.

  • Современные зарубежные концепции диалектики.   М.: Наука, 1987.

  • Соловьева Г.Г. Негативная диалектика.   Алма-Ата, 1990.

  • Сущность и явление.   К.: Наукова думка, 1987.

  • Туленов Ж.Т. Взаимосвязь категорий диалектики.   М.: Высшая школа, 1987.

  • Энгельс Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф., Соч. - Т. 20. - С. 516-519, 532-547.

  • Якушевский И.Т. Диалектика и антидиалектика.   М., 1984.

  • Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.   М.: Высшая школа, 1991.

  • Ахлибинский Б.В., Храленко Н.И. Теория качества в науке и практике.   Л.: Изд-во ЛГУ, 1989.

  • Бородкин В.В. Проблемы отрицания и развитие.   М.: Наука, 1991.

  • Гладков В.А. Закон отрицания отрицания и его методологические функции.   М.: Наука, 1982.

  • Диалектика и научное мышление.   М.: Наука, 1988.

  • Закон единства противоположностей.   К.: Наукова думка, 1991.

  • Законы и принципы материалистической диалектики. - К.: Наукова думка, 1989.

  • Кедров Б.М. Беседы о диалектике. – М.: Молодая гвардия, 1989.

  • Лосев О.В. Страсть к диалектике: Литературные размышления философа.   М., 1990.

  • Отрицание и полагание.   К.: Наукова думка, 1990.

  • Посток В.Н. Количественные и качественные изменения и их специфика // Философские науки. - 1985.   № 6.

  • Нарский И.С. Философские проблемы аргументации. – Ереван: Акад. наук, 1986.

  • Максапетян А.Г. Язык и метафизика. – Ереван, 2001.

  • Вдовиченко Г.В., Емельяненко Г.В., Лукьянов А.Т. Диалектика объективного и субъективного. – К.: Выща школа, 1980.

  • Айдинян Р.М. Система понятий и принципов гносеологии.   Л., 1991.

  • Кахтияров К.И. Истинность и достоверность // Философские науки. - 1991.   №2.

  • Богуславский В.М. Скептицизм в философии.   М.: Наука, 1990.

  • Ворожцов В.П. Гносеологическая природа и методическая функция научной теории. – Новосибирск: Наука, 1990.

  • Каган М.С. Человеческая деятельность. – М.: Политиздат, 1974.

  • Ильин В.В., Калинин В.Т. Природа науки: гносеологический анализ. – М.: Высшая школа, 1986.

  • Капица И.Л. Эксперимент. Теория. Практика.   М.: Наука, 1981.

  • Касавин И.Т. Познание в мире традиций.   М.: Наука, 1990.

  • Табачковский В.Г. Категориальная структура познания и практика. – К.: Наукова думка, 1986.

  • Лобастов Г.В. Так что же есть истина? // Философские науки. - 1990.   №6.

  • Новиков Б.В. Творчество и философия. – К.: КТУ, 1989.

  • Новіков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму. – К.: Парапан, 2005.

  • Розин В.М. Методология и философия: осмысление современной ситуации // Философские науки, 1991.   № 3.

  • Салатов В.П. Научное познание и мир человека.   М.: Политиздат, 1989.

  • Софанов В.П. Социальная деятельность как система.   Новосибирск: Наука, 1981.

  • Цулевский Н.В. Принцип объективности познания.   М., 1985.

  • Шумилин А.Т. Проблема теории творчества. – М.: Высшая школа, 1989.

  • Яковлев В.А. Диалектика творческого процесса в науке.   М.: Изд-во МГУ, 1989.

  • Яцкевич В.В. Диалектика оптимального выбора.   Киев, 1990.

  • Табачковский В.Г. Категориальная структура познания и практики. – К.: Наукова думка, 1986.

  • Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. – М.: Наука, 1973.

  • Копнин П.В. Диалектика. Логика. Наука. – М.: Наука, 1973.

  • Шинкарчук В.И. Единство диалектики, логики и теории познания. – К.: Наукова думка, 1977.

  • Андреев И.Д. Очерки по диалектическому материализму. – М.: Наука, 1977.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка