Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В



Сторінка2/51
Дата конвертації05.11.2016
Розмір10.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51
ТЕМА ІІ

ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ БУТТЯ ЯК ІСНУВАННЯ СВІТУ



Основні питання

  1. Буття як вихідна філософська категорія:

    1. буття як існування світу і єдина світова реальність, буттєвий Універсум;

    2. розвиток історичних поглядів на буття та його сучасне розуміння;

    3. космічне буття людства, його буттєва ноосфера і космосфера.

  1. Структура світового буття:

    1. розрізнення буття за родом і видом, рівні буття;

    2. об’єктивне, суб’єктивне буття та співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в бутті;

    3. форми буття та специфіка людського буття;

    4. основні проблеми соціального і духовного буття.

  2. Сучасні проблеми буття у філософії:

    1. онтологічні проблеми буття світу в різних реальнісних модусах;

    2. гносеологічні проблеми буття в якості «гносеології реальності»;

    3. світоглядні проблеми буття, світорозуміння буття у вигляді креативно-синергетичної реальності;

    4. космологічні проблеми буття, антропобуття і космоноос;

    5. соціальна і духовна екологія буття.


Першоджерела

  • Капіца В.Ф. Філософія. Онтологія. – К., 1995.

  • Хамитов Н. Философия. Бытие – Человек – Мир. – К.: Центр учеб. лит., 2006.

  • Степико М. Буття етносу. Філософсько-методологічний аналіз. – К.: Знання, 1998.

  • Яковенко Н. Паралельний світ. – К.: Критика, 2002.

  • Тейчман Д., Эванс К. Метафизика: философия бытия и познания. – М., 2004.

  • Лукач Д.К. Онтологии общественного бытия. – М.: Прогресс, 1991.

  • Вяккерев Ф.Ф. Основы онтологии. – С.-Пб.: С.-Пб. університет, 1997.

  • Абдуллин А.Г. Онтологическое мышление. – Уфа, 2002.

  • Щюц А. Избранное: мир, светящийся смыслом. – М.: Рос. полит. энцикл., 2004.

  • Максапетян А.Г. Язык и метафизика. – Ереван, 2001.

  • Токарев С.А. Мифы народов мира. – М.: Сов. энцикл., 1992.

  • Мифология. Энциклопедия. – М.: Росмен, 2003.

  • Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002.

  • Боэций. «Утешение философией» и другие трактаты. – М., 1990.

  • Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

  • Егер О. Всемирная история. Средние века. – Т. 2. – М.: АСТ, 2001.

  • Маслоу А. По направлению к психологии бытия. – М.: Эксмо, 2002.

  • Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М.: Прогресс, 1992.

  • Риккерт Г. Философия жизни. – К.: Ника-Центр, 1998.

  • Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентальному: новая онтология ХХ века. – М., 1997.

  • Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека. – К., 1994.


Видання минулих років

  • Алексеев Н.В. Понятие «материя» // Философские науки.  №12. – 1990.

  • Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспектива.   М., 1982.

  • Бытие // Вопросы философии.   №4.   1989.

  • Демин В.Н., Селезнев В.П. Мироздание постигая ...   М.: Молодая гвардия, 1989.

  • Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии.   М.: Изд-во МГУ, 1986.

  • Каган М.С. Время как философская проблема // Вопросы философии.   №10. – 1982.

  • Кучевский Б.В. Анализ категории "материя".   М.: Наука, 1983.

  • Лаговский В. Нас навестили иновремяне // Рабочая трибуна. – 1992.

  • Молчанов Ю.Б. Иерархия уровней организации материи и временных отношений // Вопросы философии.   №6.   1982.

  • Мохоря Е.И. Соотношения понятий «движение», «изменение» // Философские науки.   №10. – 1989.

  • На переломе // Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение.   М.: Политиздат, 1990.

  • Новиков И.Д. Куда течет река времени?   М.: Молодая гвардия, 1990.

  • Петров Ю.А., Французова Н.И. Категория материи. – Философские науки.   №7.   1988.

  • Подольный Р.Г. Освоение времени. - М., 1989.

  • Поликарпов В.С. Время и культура.   Харьков, 1987.

  • Пространство и время.   Киев: Наукова думка, 1984.

  • Трубников Н.Н. Время человеческого бытия.   М., 1987.

  • Философские проблемы естествознания. - М.: Высшая школа, 1985.

  • Щербаков А.С. Самоорганизация материи в неживой природе. - М.: Изд-во МГУ, 1990.

  • Юрченко А.И. К проблеме понимания категории «материя» // Философские науки. – 1989.   №9.

  • Зотов А. Ф. Проблема бытия в «новой онтологии» Николая Гартмана // Современный объективный идеализм. – М., 1963.

  • Горнштейн Т. Н. Философия Николая Гартмана. Критический анализ основных проблем онтологии. – Л., 1969.


ТЕМА ІІІ

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ



Основні питання

  1. Філософія Античності та її головні ознаки:

    1. формування античної філософії східного і західного історичних типів (протофілософія);

    2. головні питання античної філософії та її ознаки;

    3. антична філософія і сучасність.

  1. Основні напрями та школи античної філософської думки:

    1. багатство концептуальних ідей античної філософії, матеріальний та ідеальний напрями її розвитку (мілетська та елеатська філософія);

    2. матеріалістично-фізична та психофізична школи філософії («досократики»);

    3. логістична (сократична) та моральна (кінічна) філософські школи;

    4. формування чуттєво-пізнавального та розсудково-гностичного напряму в античній філософії («кіренаїки» та «мегарики»).

  1. Філософська система Платона:

    1. платонівська космологічна онтологія та платонівська творча діалектика ідей;

    2. теорія пізнання Платона і його космічна діалектика;

    3. Платон і сучасна філософія, багатство нерозкритих платонівських ідей.

  1. Філософська система Арістотеля:

    1. філософська фізика і метафізика Арістотеля, природна метафізична онтологія;

    2. теорія пізнання Арістотеля та її значення для природознавства;

    3. Арістотель і сучасна філософія, сучасні метафізичні дослідження та метазакони людського буття.


Першоджерела

  • Ярошовець В.І. Історія філософії. – К.: Парапан, 2002.

  • Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001.

  • Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. – К.: Центр. навч. літ., 2006.

  • Аблеев С.Р. История мировой философии. – М.: АСТ, 2002.

  • Вандишев В.М. Філософія. – К.: Кондор, 2006.

  • Татаркевич В. Історія філософії. Антична і середньовічна філософія. – Львів: Свічадо, 1997.   Т. 1.

  • Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. – Минск: Харвест, 1999.

  • Аристотель. Метафизика. – С.-Пб.: Алетейя, 2002.

  • Аристотель. Политика. Метафизика. Аналитика. – М.: Эксмо, 2008.

  • Аристотель. Этика. – М.: АСТ, 2006.

  • Аристотель. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1978.

  • Древнегреческая философия. От Платона до Аристотеля. – М.: АСТ, 2003.

  • Попович М. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1999.

  • Юрій М.Ф. Соціокультурний світ України. – К.: Кондор, 2004.

  • Кузнищин В.И. Словарь Античности. – М.: Прогресс, 1989.

  • Гайденко П.П. История греческой философии и ее связи с наукой. – М.: Наука, 1980.

  • Римаренко Ю.І. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: Довіра, 1996.

  • Історія Української культури: в 5 томах. Історія культури давнього населення України. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 1.

  • Византизм и славянство. Великий спор. – М.: Эксмо-Пресс, 2001.

  • Сепко М. Буття етносу. – К.: Знання, 1998.

  • Донченко О. Ромененко Ю. Архетипи соціального життя і політика. – К.: Либідь, 2001.

  • Лозко Г. Етнологія України. – К.: Артек, 2001.

  • Нельга О.В. Теорія етносу. – К.: Тандем, 1997.

  • Кафарський В.І., Савчук Б.П. Етнологія. – К.: Центр навч. літ., 2006.

  • Платон. Диалоги. В 2-х книгах. – М.: Эксмо, 2008.

  • Платон. Законы. – М.: Мысль, 1999.

  • Платон. Филеб. Государство. Тимей. Критий. – М.: Мысль, 1999.

  • Антология мировой философии. В 4-х т.   Т.1.   Ч.1.   М.: Мысль, 1969.

  • Асмус В.Ф. Античная философия. - М.: Высшая школа, 1976.

  • Богомолов А.С. Античная философия.   М.: 1985.

  • Введение в философию: учебник для вузов. Ч.1.   М.: Политиздат, 1989.

  • Верная Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли.   М.: Прогресс, 1988.

  • История античной диалектики.   М., 1972.

  • История философии в кратком изложении. — М.: Мысль, 1991.

  • Краткий очерк истории философии.   М.: Мысль, 1967.

  • Макаров А.Д. Историко-философское введение. - М.: Мысль, 1967.

  • Платон. Государство.   Соч. в 3-х томах.   Т.3.   Ч.1.   М, 1971.

  • Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. - М.: Высшая школа, 1981.

  • Чанышев А.Н. Начало философии. – М.: Изд. моск. ун-та, 1982.

ТЕМА ІV

ФІЛОСОФІЯ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ



Основні питання

  1. Зміна світоглядного характеру античної філософії на релігійно-абстрактну схоластику:

    1. історичні передумови розвитку середньовічної філософії;

    2. схоластична спрямованість середньовічної філософії;

    3. головні ознаки філософської думки доби Середньовіччя.

  1. Основні концепції середньовічної філософії та їх конструктивні елементи:

    1. патристика, гностицизм і містицизм та християнська догматика;

    2. вчення Августина Блаженного та теорія світобудови Фоми Аквінського;

    3. філософський зміст суперечки про універсалії та її вирішення у вченні Абеляра про субстанцію;

    4. матеріалістичні елементи у вченнях Альберта Больштедського, Уільяма Оккама і Роджера Бекона.

  1. Гуманізм філософії епохи Відродження:

    1. гуманістична спрямованість філософії Ренесансу та відновлення античної світоглядної парадигми;

    2. розвиток природознавства та головні риси філософії епохи Відродження;

    3. створення природознавчих передумов філософії науки та наукового світогляду філософії Нового Часу.

Першоджерела

  • Алєксандрова О. Філософія середніх віків та доби Відродження. – К.: Парапан, 2002.

  • Татаркевич В. Історія філософії. Антична і середньовічна філософія. – Львів: Свічадо, 1997.

  • Історія української культури. У 5-ти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ-XVІІ століть. – К.: Наукова думка, 2001.

  • Колодний А.М., Яроцький П.Л. Історія релігії в Україні. – К.: Знання, 1999.

  • Мюллер М. История религии. – М.: Эксмо, 2000.

  • Лосский В.Н. Боговидение. – М.: АСТ, 2003.

  • Крисаченко В.С. Християнство на теренах України І-ХІ століть. – К.: Наукова думка, 2000.

  • История и философия христианского образования. – С.-Пб.: Библия для всех, 2002.

  • Бачинин В.А. Религиозная философия. – С.-Пб.: Шандал, 2003.

  • Августин Блаженный. О граде Божьем. – С.-Пб.: Алетейя, 1999.

  • Августин Блаженный. Творения об истинной религии. В 2-х томах. – С.-Пб.: Алетейя, 2000.

  • Бадак А.Н. История Средних веков. Европа. – Минск: Харвест, 2000.

  • История Европы: эпоха Возрождения.   Минск: Харвест, 2000.

  • Бадак А.Н. История Средних веков. Европа и Азия. – Минск: Харвест, 2000.

  • Макиавели Н. Государь. – М.: АСТ, 2002.

  • Леонтьев К. Храм и церковь. – М.: АСТ, 2005.

  • Ильин И. Религиозный смысл философии. – М.: АСТ, 2003.

  • Ильин И. Аксиомы религиозного опыта.   М.: АСТ, 2002.

  • Франк С. Предмет знания. Душа человека. – Минск: Харвест, 2000.

  • Франк С. Сочинения. – Минск: Харвест, 2000.

  • Бубер М. Два образа веры. – М.: АСТ, 2000.

  • Флоренский П.А. Столп и утверждение истины. – М.: Правда, 1990. – Т. 1.

  • Флоренский П.А. У водоразделов мысли. – М.: Правда, 1990. – Т. 2.

  • Федоров П.Ф. Сочинения. – М.: Мысль, 1982.

  • Боэций. «Утешение философией» и другие трактаты. – М., 1990.

  • Фома Аквинский. Сумма теологии. в 2-х частях. – М.: Ника центр, 2002.

  • Сухов А.Д. Атеизм передовых русских мыслителей. – М.: Мысль, 1980.

  • Лавров П.Л. О религии. – М.: Мысль, 1990.

  • Рассел Б. Почему я не христианин. – М.: Политиздат, 1987.

  • Ламонт К. Иллюзия бессмертия. – М.: Изд. полит. лит., 1984.

  • Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.: Изд. полит. лит., 1990.

  • Історія християнства. – К.: Либідь, 1990.

  • Фрэзер Дж. Фольклор в Новом Завете. – М.: Политиздат, 1986.

  • Лозинский С.Г. История папства. – М.: Изд. полит. лит., 1986.

  • Лейп Т. Христианские мыслители. – С.-Пб.: Мир, 1997.

  • Донини А. У истоков христианства. – М.: Изд. полит. лит., 1989.

  • Плотин. Эннеады. – М., 2000.

  • Кузанский Н. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1974.

  • Ренан Э. Христианская церковь. – С.-Пб.: Терра, 1991.

  • Ренан Э. Апостол Павел. – С.-Пб.: Терра, 1991.

  • Ренан Э. Марк Аврелий и конец античного мира. – С.-Пб.: Терра, 1991.

  • Ренан Э. Антихрист. – С.-Пб.: Терра, 1991.

  • Ярославський О. Як народжуються живуть і вмирають боги і богині. – К.: Вид. політ. літ., 1983.

  • Гольбах П. Галерея святых. – М.: Госполитиздат, 1962.

  • Ярославский Е. Библия для верующих и неверующих. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

  • Свенципская И. С. Раннее христианство: страницы истории. – М.: Изд. полит. лит., 1987.

  • Соломон Мудрый. Эпиктет. Благоразумие мудрости. – Симферополь: Реноме, 1998.

  • Августин А., Паскаль Б. Лабиринты души.   Симферополь: Реноме, 1998.

  • Сенека, Аврелий М. Наедине с собой.   Симферополь: Реноме, 1997.

  • Марков А.В. Проблема судьбы творца у позднего Хайдеггера. – М., 2002.

  • Христианство и наука. – М., 2001.

ТЕМА V

ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ



Основні питання

  1. Історичні передумови розвитку філософії Нового Часу:

    1. історична зміна суспільного життя і виникнення наукової парадигми у філософії;

    2. основні ознаки філософії Нового Часу;

    3. головні напрями розвитку філософії Нового Часу і її національний характер;

    4. картезіанська філософія: раціоналістична методологія Р. Декарта, його матеріалістична фізика та метафізика («мислю, отже існую»).

  1. Філософія англійського матеріалізму:

    1. Ф. Бекон як фундатор філософії англійського матеріалізму та особливості його філософського методу;

    2. поєднання чуттєвого та логічного пізнання у філософії знакової системи Т. Гоббса;

    3. формування філософсько-методологічних засад науки і наукового світогляду у філософії Дж. Локка.

  1. Гносеологічний напрям німецької класичної філософії:

    1. головні ознаки німецької класичної філософії й особливості німецького Просвітництва;

    2. головна проблематика та концепції німецької класичної філософії;

    3. трансцендентальний, інтуітивістський, ідеалістичний та матеріалістичний напрями німецької класичної філософії.

Першоджерела

  • Татаркевич В. Історія філософії. Філософія Нового Часу до 1830 р. – Львів: Свічадо, 1999.

  • Історія української культури. В 5-ти томах. Українська культура другої половини XVII-XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003.

  • Егер О. Всемирная история. Новая история. – М.: АСТ, 2002. – Т. 3.

  • Виндельбанд В. История новой философии. От Возрождения до Просвещения. – М.: Терра, 2000. – Т. 1.

  • Виндельбанд В. История новой философии. От Канта до Ницше. – М.: Терра, 2000. – Т. 2.

  • Асмус В.Ф. Декарт. – М.: Госиздат. полит. лит., 1956.

  • Фишер К. Гегель. – М., 2002.

  • Фишер К. История новой философии. Френсис Бэкон. – М.: АСТ, 2003.

  • Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М.: Мысль, 1979.

  • Английские материалисты XVIII века. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1967.

  • Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. – М.: Высшая школа, 1974.

  • Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М.: Высшая школа, 1980.

  • Кондильяк. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1980.

  • Шеллинг. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1989.

  • Мамардашвілі М. Картезіанські роздуми. – К.: Стилос, 2000.

  • Гегель Г.В. Философия религии. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1977.

  • Спиноза Б. Избранные произведения. В 2-х томах. – М.: Гос. издат. полит. лит., 1957.

  • Монтень. Опыты. – М.: Правда, 1991.

  • Шеллинг Ф. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1987.

  • Фихте И. Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. – Минск: Харвест, 2000.

  • Кондильяк. Сочинения. В 3-х томах. – М.: Мысль, 1992.

  • Лейбниц Г. Сочинения. В 4-х томах. – М.: Мысль, 1989.

  • Беркли Дж. Сочинения. – М.: Мысль, 2000.

  • Эмерсон Р. Нравственная философия. – Минск: Харвест, 2001.

  • Спиноза Б. Богословско-политический трактат. – Минск: Литература, 1998.

  • Юм Д. Трактат про людську природу. – К.: Всесвіт, 2003.

  • Фейербах Л. История философии. – М.: Мысль, 1974.

  • Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

  • Гассенди. Сочинения. – М.: Мысль, 1968.

  • Хесле В. Гении философии Нового времени. – М., 1992.

  • Вольтер. Философские сочинения. – М.: Наука, 1989.

  • Дидро Д. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1990.

  • Гегель Г.В. Работы разных лет. – М.: Мысль, 1974.

  • Антология мировой философии. В 4-х т. Т. 2. Разд. Бэкон, Декарт, Гоббс, Спиноза, Лейбниц. – М.: Мысль, 1970.

  • Асмус В.Ф. Декарт.   М., 1956.

  • Бэкон Ф. Новый органон.   М., 1972.   Т. 2.

  • Введение в философию: учебник для вузов. В 2-х ч. Ч. 1.   М.: Политиздат, 1989.

  • Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского.   М., 1961.

  • Декарт Р. Рассуждение о методе.   М., 1950.

  • Лейбниц Г.В. Монадология. – М., 1983.

  • Локк Дж. Опыт о человеческом разумении.   М., 1985.

  • Спиноза Б. Этика.   М., 1957.

  • Кант И. Сочинения. – М.: Мысль, 1966.

  • Кант И. Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 1998.

  • Кант І. Критика практичного розуму. – К.: Юніверс, 2004.

  • Гегель Г.В. Философия истории. – С.-Пб.: Наука, 1993.

  • Гегель Г.В. Лекции по истории философии. – С.-Пб.: Наука, 1993.


ТЕМА VI

РОЛЬ НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У


СТВОРЕННІ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ

Основні питання

  1. Трансцендентальна діалектика І. Канта:

    1. кантівська теорія апріоризму та агностицизму;

    2. ступені пізнавальної діяльності людини та основні ідеї трансцендентального розуму;

    3. структура та зміст трансцендентальної діалектики і категоричний імператив І. Канта.

  2. Філософія інтелектуальної інтуїції І. Фіхте:

    1. фіхтеанська концепція пізнання і відхилення «трансцендентального розуму»;

    2. механізми самомислення людського «Я» в тетичних, антитетичних і синтетичних діях;

    3. автономія волі реального людського «Я» і система «діло-діювання» удосконалення людини.

  3. Філософія суб’єкт-об’єктивної тотожності Ф. Шеллінга:

    1. філософська суб’єктивна концепція «трансцендентального ідеалізму» Ф. Шеллінга в її спорідненості з об’єктивністю природи;

    2. етапи суб’єкт-об’єктивної взаємодії в пізнавальному процесі;

    3. «філософія свободи» Ф. Шеллінга в абсолютній тотожності об’єкта і суб’єкта.




  1. Ідеалістична діалектика Г. Гегеля:

    1. об’єктивний ідеалізм гегелівської філософії;

    2. законоположення дії гегелівської «тріади» та виведення головних принципів і законів діалектики;

    3. феноменологія духу Г. Гегеля і ступені заглиблення в пізнавальний процес з одержанням «абсолютного знання».

  1. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха:

    1. антропоцентричні погляди Л. Фейєрбаха;

    2. основні передумови пізнання людини в якості «вселюдини»;

    3. пізнання за принципами родової любові «вселюдини» через спілкування, соціальне з’єднання та виявлення особливої духовної сутності особистості.

  1. Філософія марксизму:

    1. філософія діалектичного матеріалізму К. Маркса;

    2. історичний матеріалізм і концепція формаційного розвитку суспільства шляхом зміни суспільно-економічних систем;

    3. діалектико-матеріалістична методологія К. Маркса, єдність діалектики, логіки та теорії пізнання;

    4. історичні долі філософії марксизму: теорія, практика і сучасність, неомарксизм і постмарксизм.

Першоджерела

  • Виндельбанд В. История новой философии. От Канта до Ницше. – М.: Терра, 2000. – Т. 2.

  • Кант И. Сочинения. – М.: Мысль, 1966.

  • Кант И. Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 1998.

  • Кант І. Критика практичного розуму. – К.: Юніверс, 2004.

  • Гегель Г.В. Философия истории. – С.-Пб.: Наука, 1993.

  • Гегель Г.В. Лекции по истории философии. – С.-Пб.: Наука, 1993.

  • Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. – М.: Высшая школа, 1974.

  • Гегель Г.В. Философия религии. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1977.

  • Гегель Г.В. Работы разных лет. – М.: Мысль, 1974.

  • Лейбниц Г. Сочинения. В 4-х томах. – М.: Мысль, 1989.

  • Фейербах Л. История философии. – М.: Мысль, 1974.

  • Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

  • Шеллинг. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1989.

  • Фихте И. Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. – Минск: Харвест, 2000.

  • Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії. – К.: Всесвіт, 1999.

  • Антология мировой философии. В 4-х томах. Разд. "Кант", "Гегель", "Фейербах". - М.: Мысль, 1971. – Т. 3.

  • Асмус В.Ф. Иммануил Кант.   М.: Наука, 1973.

  • Введение в философию.   М.: Политиздат, 1989.

  • Гегель Г.В. Энциклопедия философских наук. Наука логики.   М., 1974.

  • Гулыга А.В. Немецкая классическая философия.   М.: Мысль, 1986.

  • История диалектики. Немецкая классическая философия.   М.: Мысль, 1978.

  • Кушаков Ю.В. Историко-философская концепция Л.Фейербаха. - К.: Вища школа, 1981.

  • Нарский И.О. Западноевропейская философия XIX века.   М.: Высшая школа, 1976.

  • Ойзерман Т.И. Диалектический материализм и историко-философская теория Гегеля // Вопросы философии, 1980.   №.9.   С. 113-122.

  • Ойзерман Т.И. Историко-философское учение Гегеля. - М.: Знание, 1982.

  • Рау И.А. Гегель о соотношении теоретического и практического освоения действительности // Философские науки. – 1985.   №2.

  • Троепольский А.Н. Кант и современность // Философские науки. – 1991.   №1.

  • Фейербах Л. Основные положения философии будущего. - М., 1955.

  • Философия Гегеля: проблемы диалектики. - М.: Наука, 1987.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка