Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В



Сторінка1/51
Дата конвертації05.11.2016
Розмір10.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра філософії

Капіца Володимир Федорович
Структурно-логічна розробка навчального курсу

з філософії для аспірантів і здобувачів зі змістовними

модулями базових тем лекцій з теорії пізнання


Духовно-ціннісний аспект

Гносеологія. Ч. ІІІ

Кривий Ріг

2008
УДК 11 (075.8)
ББК 87.я73

К20
Р е ц е н з е н т и



Шрамко Я.В. – доктор філософських наук, професор

Балута Г.А. – кандидат філософських наук, доцент
Капіца В.Ф.

Структурно-логічна розробка з навчального курсу філософії для аспірантів і здобувачів зі змістовними модулями базових тем лекцій з теорії пізнання. Духовно-ціннісний аспект. Гносеологія. Ч. ІІІ. – Кривий Ріг. – Видавничий центр КТУ, 2008. – 820 с.
ISBN 978-966-78-30-12
Структурно-логічна розробка розрахована на поглиблене вивчення філософії і філософсько-методологічних засад науки. Дана розробка підготовлена виходячи з вимог європейських освітніх стандартів і тому вона крім основних тем, реферативних і контрольних питань має сім змістовних модулів структурно-конспективного характеру, за якими частину навчального курсу можна поглиблено засвоїти в аспекті теорії пізнання. Найбільш тематично структуровані перші змістовні модулі, що мають базово-методологічний характер.

Перший з них включає 10 тем, другий, з соціального пізнання – 5 тем, інші тільки методологічно ставлять і висвітлюють сучасні філософські проблеми. Особливо звернуто увагу на філософську літературу, котра більшою кількістю зіставлена з сучасних видань і їх легко можна знайти в бібліотеках за тиражованою доступністю. Філософські теми для вивчення і самостійної роботи представлено за класичною структурно-логічною схемою: історія філософії, гносеологія, соціальна філософія, філософія культури і цивілізації, українська національна філософська думка, сучасні філософські розробки.

Тематика рефератів і контрольних питань має великий спектр і представлена за багатьма напрямами. Тому магістрантам, здобувачам, аспірантам, викладачам і всім тим, хто цікавиться філософією в її сучасній репрезентації та в поглибленнях сучасної філософської думки подібна праця буде цікавою і корисною, збагатить наукові здобутки дослідників.

ISBN 978-966-78-30-12 © В.Ф. Капіца

Кривий Ріг, 2008

Зміст

Вступ..........................................................................................................................6

І. Навчальні теми за програмою кандидатського іспиту.............................11

ІІ. Теми рефератів та контрольні питання для підготовки і здачі кандидатського іспиту з філософії..................................................................80



ІІІ. Змістовний модуль І: „Основні філософсько-методологічні положення теорії пізнання”................................................................................................107

    1. Тема 1: Філософія та її основні проблеми в аспекті теорії пізнання…………………………………………………….............107

    2. Тема 2: Філософське розуміння світу та основні проблеми філософії буття......................................….......................................115

    3. Тема 3: Давньогрецький історичний тип пізнання..…….............128

    4. Тема 4: Філософська система Платона і платонівська теорія пізнання.............................................................................................150

    5. Тема 5: Філософська методологія і гносеологія Арістотеля.........................................................................................163

    6. Тема 6: Філософія Нового Часу: німецька класична філософія...........................................................................................180

    7. Тема 7: Проблема методу пізнання у філософії: діалектика і методологія діалектичного пізнання..............................................238

    8. Тема 8: Сучасне розділення метафізики і діалектична методологія метафізичного пізнання...................................................................257

    9. Тема 9: Трансцендентальні методи філософського пізнання.............................................................................................268

  1. Змістовний модуль № 2 : ”Основні філософсько-методологічні положення соціального пізнання”.......................................................288

    1. Тема 1: Соціальна філософія: основні джерела, механізми та методологія соціального пізнання..................................................288

    2. Тема 2: Методологія сучасного соціального пізнання.................315

    3. Тема 3: Діяльнісні засади духовно-практичного пізнання.............................................................................................342

    4. Тема 4: Соціальна філософія інформаційного суспільства.........370

    5. Тема 5: Людина як об’єкт пізнання в системі наук......................410

      1. Проблема людини у філософії...................................................410

      2. Духовно-ціннісні основи людини.............................................424

      3. Культура творчої самореалізації людини…….........................435

  2. Змістовний модуль № 3. Філософсько-методологічні засади до пізнання суспільних систем соціокомунікативного типу.................452

    1. Тема 1: Філософсько-методологічні засади інформаційного розвитку сучасного суспільства.....................................................452

    2. Тема 2: Культурно-історичний підхід до розвитку і пізнання суспільств соціокомунікативного типу і їх трансформація в культурно-інформаційну суспільну систему ...............................485

    3. Тема 3: Духовно-практичний базис культурної інформації суспільної системи та розвиток комунікативних взаємодій і культурно-інформаційних суспільних відносин .........................521

  3. Змістовний модуль № 4. Репрезентація творчо-пізнавального характеру української філософської думки Нового Часу (друга половина XIX ст.)..................................................................................556

    1. Тема 1: Філософська творчість Г.Сковороди як передумова становлення української філософії.................................................556

    2. Тема 2: Філософія духу – головний мотив філософських пошуків національної антропогенної гносеології........................................564

    3. Тема 3: Основні риси національної філософської культури........580

  4. Змістовний модуль № 5. Пізнавально-методологічні підходи до соціокультурних трансформацій у сучасному суспільстві ..............584

    1. Тема 1: Філософсько-гносеологічні засади дослідження процесів суспільної трансформації................................................................584

    2. Тема 2: Соціоісторичні закономірності розвитку культурно-формаційних систем........................................................................618

  5. Змістовний модуль № 6. Розвиток світоглядних уявлень українського суспільства в процесі демократичних перетворень...........................658

    1. Тема 1: Формування демократичних світоглядних уявлень українського суспільства в контексті європейського вибору......658

    2. Тема 2: Розвиток процесів громадянської трансформації і формування інформаційної культури суспільства .......................679

  6. Змістовний модуль № 7. «Освітні трансформації українського суспільства в контексті Болонського процесу».................................707

    1. Тема 1: Основні напрями модернізації національної вищої освіти та альтернативні підходи.................................................................707

    2. Тема 2: Соціокультурні засади формування світоглядних виховних практик ............................................................................742

    3. Тема 3: Операційно-методичний підхід до світоглядного виховання студентів із застосуванням операційних виховних практик..............................................................................................774

ВСТУП
Дана структурно-логічна розробка є продовженням праць автора з навчального курсу філософії, що має духовно-ціннісний аспект у викладанні. Перша частину „Онтологія” (1995р.), друга – „Соціальна філософія” (2000р.), третя – „Філософсько-методологічні засади культурно-інформаційного суспільства” і „Соціокультурні трансформації інформаційного суспільства” (разом вони розвивають соціально-філософську теорію інформаційного суспільства), а четверта частина постала у вигляді програми для аспірантів і здобувачів з філософської методології та теорії пізнання – загалом як „Гносеологія”. Це гносеологічні „змістовні модулі” з базових тем лекцій, що в теорії пізнання мають як „класичний”, так і „некласичний” характер.

Структурно-логічна розробка також включає програмні питання для лекційних занять з навчального курсу „Філософія” для аспірантів і здобувачів. Теми викладено за тією структурно-логічною схемою, що склалася протягом останніх 40-50 років, вони визнаються Міністерством освіти і науки України та більшістю ВНЗ, де складаються аспірантські і кандидатські іспити.

До навчальних тем додається література за розширеним списком, більшою своєю частиною сучасна, що видавалася великими тиражами – її легко буде знайти в бібліотеках. Також за великим спектром додаються теми рефератів та контрольних питань для підготовки і здачі кандидатського іспиту з філософії. Молодому науковцю буде зручно одразу мати „під рукою” всі ці матеріали для самостійної і практичної роботи.

Філософія має виключне значення серед складових теоретико-методологічної підготовки майбутнього висококваліфікованого і компетентного науковця та вченого. Перш за все – це її вплив на формування наукового світогляду магістрантів, аспірантів та здобувачів, котрі тільки за умов надбаного знання з філософії та наукової методології можуть здійснитись як молоді вчені з високим рівнем гуманітарного і культурно-технічного кругозору. Дана програма охоплює в основному історико-філософське введення та деякі головні проблеми теорії пізнання (онтологія та гносеологія), соціальну філософію, новітні і сучасні течії філософської думки, питання філософії культури і науки, новітню українську філософію, проблеми суспільного прогресу глобального розвитку людства. Загалом, це 18 вузлових тем різного часового обсягу, але кожна з них, виходячи з досвіду викладання, потребує не менше 3-4-х годин, тобто в стандартному вимірі - це навчальний курс у межах 54-72 годин. Семінарські заняття, виходячи із співвідношення «один до одного» (50х50 відсотків), також потребують відповідного годинного навантаження для опрацювання лекційного матеріалу, що налічує 54-72 години семінарської підготовки. Враховуючи підвищений рівень складності філософського курсу, необхідність роботи над першоджерелами, підготовку навчальних рефератів з конкретних тем і питань семінарських занять, виступи при обговоренні, на 1 годину лекцій та 1 годину семінарів потрібно 3 години для самостійної роботи. Це мінімальний «студентський критерій» і, зрозуміло, що аспіранти повинні мати значно більше годин для самостійно-практичної роботи за навчальними стандартами Болонської угоди. У цьому аспекті доцільно було б впровадити кілька змістовних модулів, наприклад, 4 навчальні модулі з 4-5 тем, до котрих було б доцільним включення окремих тем з курсів «Філософія науки» та «Методологія наукового дослідження», бо вони не викладаються для магістрантів і аспірантів, а для них це вкрай необхідно.

Відповідно до вимог програми з філософії передбачено наступні основні форми роботи з аспірантами та здобувачами: викладання лекційного курсу, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації, вивчення першоджерел, підготовка рефератів, поглиблена підготовка (за бажанням окремих осіб), наприклад, з методології наукового дослідження, підготовка контрольних питань для здачі кандидатського іспиту та сам іспит. Велике значення має самостійне вивчення як історичних філософських першоджерел, так і сучасних філософських розробок. Тут мова йде не про нормативне викладення філософії в підручниках і посібниках, а саме ознайомлення із сучасними публікаціями з актуальних філософських проблем, а також про вивчення і конспектування філософської класики. При підготовці до семінарських занять необхідно глибоко осмислити і продумати зв’язок між існуючими філософськими проблемами та можливостями суспільної практики для їх вирішення.

Треба звернути особливу увагу на те, що центральною проблемою філософії є формування світоглядних переконань людей, що роблять їх особистостями й активними дієвцями, розвиток наукового світогляду майбутніх вчених, становлення їх науково-методологічної культури, котра поєднана з практичними навичками та вміннями. Тому вкрай важливо не тільки засвоїти програмний курс, а й навчитися застосовувати філософські знання на практиці, в першу чергу у власній науково-дослідній діяльності. Для цього необхідно, щоб всі слухачі теоретичного курсу брали активну участь у роботі семінарів, виконанні практичних завдань, проводили власні філософсько-методологічні дослідження, наприклад, з тематики тих питань і проблем, що вони розробляють у своїх дисертаціях.

У цьому відношенні велике значення має підготовка аспірантами та здобувачами реферативних робіт, що повинні бути результатом їх самостійної творчої діяльності. Тут вони повинні демонструвати не тільки знання філософської теорії та методології, але й вміння практично застосовувати його при аналізі конкретних проблем сучасної життєдіяльності з відповідними пропозиціями їх вирішення. Тему реферативного завдання аспірант або здобувач вибирає сам із запропонованої кафедрою тематики згідно з даною програмою. Обрану тему реферату він узгоджує з викладачем, що веде семінарські або лекційні заняття. При цьому дублювання теми не допустиме. Слухач може запропонувати і власну тему, але з відповідним філософсько-методологічним змістом та логікою викладення. Загальний обсяг реферату 25-30 сторінок тексту, набраного на комп’ютері і віддрукованого в паперовому вигляді (кегель – 14, через 2 інтервали). Реферат має відповідне стандартне оформлення: титул, план, використана література. Готовий і вивірений текст реферату готується у 2-х примірниках, його автор підписує і здає до методичного кабінету кафедри на перевірку. Термін здачі рефератів – до 10 квітня звітного року. Реферат перевіряється і, за необхідності, доробляється у відповідності до зауважень перевіряючого викладача. Строк доробки в залежності від зауважень – від 3-4-х днів до одного тижня. При незадовільній оцінці реферату його розробник до іспиту не допускається. У процесі роботи над рефератом його автор може звернутися за консультацією до викладача, який веде семінарські заняття або читає лекційний курс. Особливу увагу треба звернути на структурованість плану, послідовність розділів з відповідними заголовками, пропорційність обсягів розділів, наприклад, реферат з 30 сторінок може мати 5 розділів по 6 сторінок кожний. При наведенні цитат у кінці сторінки повинні бути необхідні посилання (в підстрочнику). У вказаній назві першоджерела необхідно навести прізвища авторів, їх ініціали, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Список використаної літератури повинен налічувати не менше 7-8 видань, а загалом їх кількість не обмежена. Літературні і журнальні видання повинні бути переважно сучасними, застарілі посилання допускаються тільки по відношенню до класиків. На титульній сторінці зверху вказується назва міністерства, ВНЗ (Криворізький технічний університет), назва кафедри філософії. Посередині розміщується назва реферату, нижче – прізвище та ініціали автора, внизу сторінки – рік навчання.

До кандидатського іспиту допускаються аспіранти та здобувачі, що прослухали курс лекцій з філософії, брали активну участь у семінарських заняттях, виконували самостійну роботу та отримали задовільну оцінку за реферат. Іспит здається усно, шляхом підготовки письмової відповіді на білет, відповіді на запитання, які виникають у процесі складання іспиту, практичних прикладів, демонстрування умінь застосовування філософської методології до дисертаційних положень та їх науково-світоглядного обґрунтування, вмінь філософського осмислення сучасності й оцінки сучасних подій, виходячи з практичної дії філософських законоположень.

Програму розробив доктор філософських наук, професор В. Ф. Капіца, виходячи більш ніж з 30-річного досвіду викладання лекційного курсу з філософії, проведення семінарських занять та прийому аспірантських і кандидатських іспитів. Враховано також досвід інших ВНЗ, у яких навчаються і складають іспити аспіранти та здобувачі, рекомендації МОН України щодо правил складання кандидатських іспитів у вищих навчальних закладах.



ТЕМА І

ФІЛОСОФІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА



Основні питання

  1. Першоджерела філософії та її невід’ємні ознаки:

    1. виникнення філософії як найдавнішого знання людства;

    2. перші філософські питання про людину і світ;

    3. визначення філософії в різних буттєвих сенсах.

  2. Генезис філософії та її репрезентація в різні історичні періоди:

    1. історичний розвиток предмету філософії за часів Античності, Середньовіччя, Нового Часу;

    2. філософія як усезагальний спосіб духовного буття людини і суспільства;

    3. сучасне визначення філософії.

  3. Філософія і світогляд. Філософія і наука:

    1. поняття світогляду та співвідношення філософії і світогляду;

    2. світогляд і світорозуміння, історичні типи світогляду;

    3. співвідношення філософії і науки, філософія як загальнометодологічна база науки;

    4. основне питання філософії та його сучасне розуміння.

  4. Структура та функції філософії, її духовно-практична роль у життєдіяльності суспільства:

    1. цінність філософії та її окремі структурні розділи як науки;

    2. основні функції філософії в суспільному розвитку;

    3. інноваційна роль філософії у ХХІ столітті, основні культурно-історичні типи філософії та її сучасні модуси і культуротипи.

Першоджерела

  • Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія. – К.: Академвидав, 2006.

  • Надольний І.Ф. Філософія. – К.: Вікар, 1999.

  • Горлач М.І., Кремень В.Г., Рибалко В.К. Філософія. – Х.: Консум, 2001.

  • Кремень В.Г., Горлач М.І. Філософія. – Х.: Прапор, 2004.

  • Бичко І.В. Філософія. – К.: Либідь, 2001.

  • Білодід Ю.М. Філософія: український світоглядний акцент. – К.: Кондор, 2006.

  • Сморж Л.О. Філософія. – К.: Кондор, 2004.

  • Петрушенко В.Л. Філософія. – Львів: Новий світ, 2000, 2007.

  • Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій. – К.: Центр учбов. літер., 2007.

  • Куличенко В., Черныш А. Философия. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008.

  • Бучило Н.Ф., Чумаков А.Н. Философия. – С.-Пб.: Питер, 2004.

  • Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії. – К.: Укр. центр дух. кільтури, 2002.

  • Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000.

  • Таранов П.С. 120 философов. – Симферополь: Реноме, 2002.

  • Зеньковский В.В. История русской философии. – Ленинград: Эхо, 1991.

  • Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: Наука, 1987.

  • Разов Н.С. Философия и теория истории. – М.: Логос, 2002.

  • Фролов И.Т. Введение в философию. – М.: Республика, 2003.

  • Апель К.О. Трансформация философии. - М.: Логос, 2001.

  • Осічнюк Ю.В. Філософія. – К.: Атіка, 2003.

  • Бессонов Б.Н. Философия. – М.: АСТ, 2002.

  • Сухина В.Ф., Кислюк К.В. Практикум по философии. – Х.:Фолио, 2001.

  • Воронкова В.Г. Філософія. – К.: Професіонал, 2004.

  • Щерба С.П. Філософія. – К.: Кондор, 2003.

  • Подольська Є.А. Філософія. – К.: Центр навч. літ., 2006.

  • Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – С.-Пб.: Питер, 2006.

  • Лутай В.С. Основной вопрос современной философии. Синергетический поход. – К.: Парапан, 2004.

  • Черній А.М., Тимошенко З.І. Філософія. – К.: Європ. університет, 2001.

  • Васянович Г. Вступ до філософії. – Львів: Норма, 2001.

  • Новейший философский словарь. – Минск: Кн. дом, 2003.

  • Ермаков В.С. Справочник по истории философии. – С.-Пб.: Союз, 2003.

  • Маслин. М. Русская философия. Словарь. – М.: ТЕРРА, 1993.

  • Горський В.С. Філософська думка в Україні. – К.: Пульсари, 2002.

  • Философская мысль восточных славян. Библиографический словарь. – К.: Парламент. изд., 1999.

  • Философская энциклопедия. – М.: Мысль, 2000.

  • Кемеров В.Е. Современный философский словарь. – Минск: Панпринт, 1998.

  • Табачковський В.Г., Булатов М.О., Хамітов М.В. Філософія. Світ людини. – К.: Либідь, 2003.

  • Хрестоматия по истории философии. - М.: Владос, 1997.

  • Мареев С.М., Мареева Е.В. История философии (общий курс). – М. Акад. проект, 2003.

  • Ильин В.В. Философия. – М.: Акад. проект, 1999.

  • Джентиле Дж. Введение в философию. – С.-Пб.: Алетейя, 2000.

  • Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія. – К.: Альтерпрес, 2002.

  • Вальгерде К. Философская антропология. – М.: Христ. Россия, 2000.

  • Мир философии. Часть 1. Исходные философские проблемы. Понятия и принципы. – М.: Политиздат, 1991.

  • Константинов В.Ф. Философская энциклопедия. – М.: Сов. энциклоп. 1960-1967.

  • Буянов В.С. Научное мировоззрение: социально-философский аспект.   М.: Политиздат, 1987.

  • Вечные философские проблемы. - Новосибирск: Наука, 1991.

  • Гурин Э.А., Грабовский С.И. Философия и жизнь.   М.: Знание, 1989.

  • Жуков А.П. Союз науки и философии: реальность или миф? // Фило­софские науки. – 1991. - №1.

  • Зотов А.Ф. Феномен философии: о чем говорит плюрализм философских учений? // Вопросы философии. – 1991. - № 12. - С. 14-21.

  • Какая философия нам нужна? - Л.: Лениздат, 1990.

  • Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М.: Прогресс, 1990.

  • Мировоззренческая культура личности. - Киев: Наукова думка, 1986.

  • Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей.   М., 1991.

  • На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. - М.: Политиздат, 1990.

  • Пивоваров Д.В. Религия: сущность и обновление. // Философские науки. – 1992. - № 2. - С. 62-74.

  • Рассел Б. История западной философии.   М., 1957.

  • Сартр Ж.-П. Бытие и ничто. // Философские науки. – 1989. - № 3.

  • Туровский М.Б. Мифология и философия как формы знания. // Фило­софские науки. – 1991. - № 10.

  • Философия в современном мире. - Л.: ЛГУ, 1989.

  • Философия и ее место в культуре.   Новосибирск: Наука, 1990.

  • Философское сознание: драматизм обновления.   М.: Политиздат, 1991.

  • Чанышев А.Н. Начало философии.   М.: Высшая школа, 1932.   С. 8-56.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка