Центри релігійного туризму і паломництва світу



Скачати 144.39 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір144.39 Kb.
Тема: Центри релігійного туризму і паломництва світу.
План.

  1. Основа, суть релігійного туризму.

  2. Напрями розвитку релігійного туризму в Україні.

  3. Організація релігійного туризму.

Туристом, який подорожує з релігійною метою, є людина, що виїжджає за межі звичного середовища на термін не більше року для відвідин святих місць і центрів релігій.


Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичного для них середовища.
Релігійний туризм
Ї це самостійний вид туризму. В нього, як і в інших його видів, є свої різновиди: паломницький туризм, релігійний туризм екскурсійної спрямованості.
Різновидом паломницького туризму є духовно-паломницький туризм.

Цей різновид релігійного туризму є сукупністю поїздок представників різних релігій з паломницькою метою. Слово «паломництво» походить від слова «пальма» - паломники-християни, що здійснювали поїздки на Святу Землю в Середньовіччя, привозили звідти пальмову гілку.


Паломництво ми можемо розуміти як подорож людей, яку вони здійснюють для поклоніння святим місцям. До здійснення паломництва людей спонукає багато різних мотивів. Це бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти благодать, набратися сил, зробити яку-небудь роботу (будівництво, прибирання території монастиря, храму, ашрама (духовного центру) і т.д.). Паломництво може бути обумовлено також прагненням виказати подяку вищим силам за блага, послані ними, проявити відданість вірі, випробувати власні наміри і здібність до подвижництва, знайти сенс життя.
Паломництво припускає певне відношення людини до дійсності. Психологічні особливості паломників дуже різнопланові. Паломник в більшості випадків - глибоко релігійна людина з системою цінностей, що вже склалася. Він готовий на якийсь час поступитися звичному способу життя: колом спілкування, задоволенням, харчуванням для досягнення своїх духовних і етичних цілей. Ідея паломництва має на увазі дії в умовах певних труднощів, добровільно узяті на себе зобов'язання бути в цих умовах. Це символізує готовність людини пожертвувати тимчасовою і скороминущою матеріальною в ім'я вічного духовного. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі, і в інших конфесіях також розвинуті піші паломництва, особливо по вже існуючих маршрутах. Люди відправляються в паломництва, коли для них недостатньо ритуальних дій в місцях звичного середовища їхнього проживання. Вони їдуть або йдуть в святі місця, значущіші для них.
Можна виділити різні види паломництва. По числу учасників і ознаці сімейної приналежності розрізняють індивідуальні, сімейні, групові паломництва. За тривалістю можна позначити паломництва тривалі і короткі. Раніше за російськими православними канонами паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. В залежності від того, в якій країні знаходяться об'єкти, відвідувані паломниками, існують поїздки внутрішні і зарубіжні.
Паломники звичайно висувають набагато менше вимог до рівня і якості обслуговування, харчування, розміщення. Вони зупиняються на нічліг в келіях монастирів, на території ашрамів, в палаткових містечках (під час хаджу, наприклад), можуть ночувати в храмах на підлозі або прямо на вулиці. Вибір їжі зазвичай невеликий і вона скромніша. У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії
Ї вегетаріанська.
Паломництва пов'язані з відвідинами певних місць, що є святими. Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти
Ї гори, річки, озера, гаї, печери. Часто паломництва бувають приуроченими до певних свят. До Ватикану збирається багато паломників послухати пасхальну проповідь Папи Римського.
Релігійний туризм є складовою частиною сучасної індустрії туризму. Собори, мечеті, культові музеї і духовні центри
Ї це туристичні об'єкти, які мають все зростаючий попит. Пам'ятники релігії, історії і культури представляють істотне мотивування відвідин того або іншого регіону або міста. У Франції близько 60% пам'ятників, що знаходяться під охороною держави, є і туристичними релігійними об'єктами.
Для католиків католицькі святині розташовані на Святій Землі (Ізраїль), а також в Італії, Ватикані, Франції, Португалії, і інших країнах Західної Європи. Святі місця для відвідин іудаїзму зосереджені в Ізраїлі, Румунії, Чехії, Німеччині, Іспанії, а також на Україні. Для послідовників ісламу - сунітів священними містами вважаються Мекка і Медина в Саудівській Аравії. Місцем паломництва шиїтів є в першу чергу міста Ен-Наджарф і Кербелі в Іраку. Основні святині буддистів розташовані в Індії, Китаї, на Тибеті.
ПРАВОСЛАВНІ СВЯТА. На чолі святкового кола православної церкви - Великдень, найшанобливіше загально християнське свято. Потім йдуть так звані двунадесяті свята
Ї дванадцять головних святкувань. З них три перехідних, які випадають щороку на різні числа залежно від того, коли святкується Великдень (що не має постійної дати).
КАТОЛИЦЬКІ СВЯТА. Католицька церква також має свої відмінні особливості, що знайшли своє підтвердження в церковному календарі. Церковний рік розпочинається з різдвяного посту, тобто з 29 листопада. Як і в інших календарях, в католицькому церковному календарі існують свята в строго встановлені дні і свята, дні святкування яких змінюються з року в рік.
МУСУЛЬМАНСЬКІ РЕЛІГІЙНІ СВЯТА. Іслам
Ї одна з наймолодших релігій. За мусульманським календарем в кінці квітня 2006 р. настав 1427 рік. В мусульманських країнах літочислення ведеться за місячним календарем, що приводить до неспівпадання з нині діючим офіційним календарем, прийнятим у всьому світі. Місячний календар складається з 12 місяців. Одні місячні місяці можуть мати 29 днів, інші -30. Таким чином, місячний рік складається з 354 днів, що на 11 днів коротше сонячного. Саме цим пояснюється відхилення мусульманського місячного року по відношенню з астрономічним.
Під час таких свят, як стояння біля гори Арафат і Свято жертвопринесення, кожен мусульманин повинен здійснити «Хадж» (паломництво в Мекку до храму Аллаха) як мінімум один раз в житті. Мусульмани можуть відвідувати ці місця в будь-яку іншу пору року, але таке паломництво називатиметься «Умра».
ІУДЕЙСЬКІ РЕЛІГІЙНІ СВЯТА. Особливість іудейських свят полягає у тому, що вони відзначаються за місячним календарем, і тому в кожному році вони випадають на різні дні сонячного календаря. Як вже наголошувалося, місячний рік коротше сонячного приблизно на 11 днів. Для того, щоб єврейські свята завжди випадали на одні і ті ж сезони, у складі староєврейського календаря лежить поєднання сонячного і місячного календарів. Раз в два або три роки додають ще один місяць, і такий рік стає високосним. Роки староєврейського календаря утворюють 19-літні цикли, і 7 років з них 19-високосні.
У іудаїзмі паломництво не є обов'язковим обрядом, за винятком нечисленного по своєму складу релігійного напряму брацлавських хасидів. Проте місць, шанобливих у релігійних євреїв, достатньо багато. Основні з них розташовані в Західній Європі, на Україні, в Білорусі, Литві, Латвії. Але найшанобливішим і найбільш відвідуваним місцем є Свята Земля Ізраїлю. У Єрусалимі популярні серед паломників Західна стіна Храму (Стіна Плача), Синагога Рамбана, Синагога Іуди та Хасида, в Хевроні
Ї могила Патріархів, в Твері
Ї могила Мойсея Маймоніда і могила Рабі Менр, в місті Цфат
Ї могила
Арізаль, могила Єсєв Каре, а також гробниця Рахелі.
На ринку паломницького туризму країни, що традиційно вважаються центрами паломництва, розташовані в наступному порядку: Ізраїль (35%), Греція (12%), Італія (7%), Туреччина (6%), Саудівська Аравія (5%). Для українських паломників лідерами серед центрів паломництва є Україна, Ватикан, Італія, Ізраїль, Росії.

II. Розділ. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні



Відродження релігійного життя
Ї одна з віх становлення незалежності і державності України. Релігійність українського народу є невід
Їємною складовою національної культури. Після етапу бурхливого сплеску початку 90-х років ХХ ст.. цей процес зараз набирає цивілізованого розвитку, а його динаміка свідчить про стійкість тенденції. Так, за останні п
Їять років кількість зареєстрованих релігійних організацій всіх конфесій зросла в 1,4 рази саме за рахунок зростання первинних релігійних громад, які утворюються та реєструються за бажанням віруючих (таблиця 1). Позитивним явищем є також розбудова мережі культових закладів, серед яких особливо слід відзначити зростання чисельності монастирів (в 1,6 рази), оскільки вони здавна виступали центрами концентрації релігійного життя.
Поліетнічність населення обумовила також і поліконфесійність. Україна має складну георелігійну ситуацію, обумовлену всім ходом історичного процесу.
Домінуючим релігійним напрямком в Україні є християнство, на яке припадає майже 95% віруючих, з них 54,5% - православні, 18,6% - католики. Саме для православ
Їя та католицизму в християнстві характерною є традиція
паломництва
Ї місія поклоніння святим місцям задля спасіння душі шляхом
особистого відвідування сакральних місць. Сакральними (священними) в християнстві вважаються місця, пов
Їязані з діяннями святих, чудесами, подіями, які впливали на становлення релігії. Сакральність певних місць формується історично протягом значного часу (іноді кілька тисяч років) і закріпляється духовною функцією даного місця.
Християнське паломництво є одним з найдавніших видів подорожей, відомих з літописних джерел ще ІV ст. н. е. Українське християнське паломництво відоме за най поширенішими джерелами з ХІ ст.., зазнаючи злетів та спадів, незважаючи на значні утиски соціалістичної доби, зберігалося саме завдяки тій визначній ролі, яка в традиції надається особистій подорожі до Святих місць. Паломницька традиція є тим об
Їєктивним підAрунтям, на якому розвивається зараз і поступово набирає поширення релігійний туризм в Україні. В даному разі ми не розрізняємо понять «паломництво» та «релігійний туризм» як тотожних за сутністю, але, задля коректності слід зазначити, що між ними є різниця, яку можна визначити за мотивацією подорожуючих в першому випадку
Ї це духовна місія, яка спонукає людину до подорожі, в другому
Ї превалює пізнавальна мета, посилена духовною функцією.
Паломництво є суттєвим критерієм сакральної ієрархічності простору, що дозволяє виділити для кожної релігії святині світового, регіонального, локального та місцевого рівня .Локалізація сакральних об
Їєктів відповідного рівня в національних межах є чинником рецепції паломницького потоку певного обсягу. Тобто, наявність сакральних ресурсів світового та регіонального рівня спричинює приток вірних відповідної релігії і є стійким сегментом національного туристичного ринку країни-локалітета, а з іншого боку, утворюється більш-менш (залежно від дії соціально-економічних чинників) стійкий потік з генеруючи країн
Ї країн значної кількості прихильників даної релігії, що є основою формування видового субринку релігійного туризму( таблиця 2).
Християнство в Україні поліконфесійне і визначається значною мозаїчністю територіально-конфесійної структури. Православна церква представлена Українською православною церквою (Московський патріархат), вплив якої найбільш поширений в північно-східних районах країни, на Поділлі та на Півдні; Українською православною церквою (Київський патріархат), яка має найбільший вплив в Галичині та на Волині і в Київській області та Українською автокефальною церквою, найбільш поширеною в Галичині та на Поділлі. Католицизм представлений Українською греко-католицькою церквою, основна частина прихильних якої
Ї в Галичині та на Поділлі, та римо-католицькою церквою, значна частина прихильних якої живе в Галичині, на Поділлі, Житомирщині (це переважно етнічні поляки). Значного поширення в останні роки набув протестантизм, але традиція паломництва ним втрачена.
Святі місця світового та релігійного значення є чинником формування міжнародних паломницьких потоків, а святині локального та місцевого значення створюють переважно внутрішні паломницькі потоки.
Україна має сакральні християнські святині регіонального значення, що є чинником формування іноземних паломницьких потоків в Україну переважно з Росії та Польщі. Серед зарубіжних паломницьких потоків переважають паломницькі тури в Росію (Сергіїв Посад, Санкт-Петербург, о.Валаам тощо). Традиційним центром тяжіння для християн України є Свята Земля, що утворює постійний споживчий ринок зі значними потенційними можливостями. Таким чином, в сакральному просторі християнського світу Україна є «перехрестям» паломницьких шляхів, що необхідно використати для розвитку релігійного туризму та формування україноцентричного субринку. На сучасному етапі даний сегмент поступово набуває розвитку. Організацією паломницьких турів як міжнародних, так і внутрішніх, займаються переважно структури, створені під егідою християнських церков та структури, створені окремими громадами та культурно-релігійними громадськими організаціями. Саме вони є найчисленнішими суб
Їєктами даного ринку. Лише незначна частина туристичних підприємств працює на ринку релігійного туризму (наприклад, «Яффа», «Тріада», та деякі інші), що частково можна пояснити специфікою організаційної діяльності та орієнтацією споживацького ринку переважно на структури релігійних організацій.
Крім християнства, паломницька традиція притаманна мусульманству (1,5% зареєстрованих громад), яке, незважаючи на незначну кількість віруючих в Україні, має паломництво (хадж) за один з основних догматів віри, а зростання чисельності кримсько-татарського населення, серед якого найбільш поширений іслам, дає підстави для зростання попиту. Незначний сегмент внутрішнього ринку релігійного туризму і переважно на ексклюзивні тури створюють громади буддистів та прихильників інших східних культур (в Індію, Непал). Це потенційний ринок зарубіжного туризму.
Але Україна має і вже використовує свої можливості на ринку іноземного релігійного туризму. Засновник хасидського руху Баал Шом Тов родом з Меджибожа на Поділлі, а його правнук цадик (праведник) Рабі Лахман, який помер в Умані 1810 р. дотепер вважається рабі (учителем) хасидів, що представляють ортодоксальний іудаїстський напрямок. Основні місця паломництва хасидів зосереджені в Черкаській, Житомирській, Київській, Вінницькій областях, де не тільки вже діють паломницькі маршрути, а й створюється туристична інфраструктура та готельна база (зокрема, в Умані).

Розділ III. Організація релігійного туру


В рамках релігійного туризму екскурсійно-пізнавальної спрямованості передбачаються відвідини релігійних центрів, в яких туристи-екскурсанти зможуть побачити релігійні об'єкти


Ї діючі культові і пам'ятні, побувати в музеях і на виставках. Туристи відвідують богослужіння, беруть участь в хресних дорогах, медитаціях, інших релігійних заходах. Туристи-екскурсанти, зокрема представники інших релігій, можуть потрапити не на всі заходи. Так, в деякі храми індуїстів пускають тільки індусів. Мекка є священним містом для мусульман, не мусульманам туди в'їзд заборонений. Все це слідує враховувати при плануванні турів.
У екскурсійно-пізнавальних турах туристи використовують наявні елементи туристської інфраструктури
Ї селяться в готелях. Екскурсійно-пізнавальні тури на відміну від паломницьких є більш коротші, вони не приурочені до релігійних свят, і в них можуть брати участь як дорослі, так і діти. Релігійні об'єкти туристи можуть відвідувати і під час комбінованих турів, в яких екскурсійна складова є тільки частиною програми. Для паломників екскурсія має вторинне значення по відношенню до певних культових дій. Проте в деяких турах можуть брати участь як паломники, так і екскурсанти.
Екскурсійним групам необхідний досвідчений, добре знаючий тему екскурсовод, а після прибуття на місце, їх повинен супроводжувати і представник релігійної організації.
З погляду туристських центрів релігійному туризму близький науковий туризм релігійної тематики. На такі поїздки попит є невеликий, але вони розширюють географію туристських поїздок. Учених цікавить релігійна спадщина
Ї рукописи, різні культові предмети, знайдені зокрема завдяки археологічним розкопкам, архітектурні форми як сучасних, так і пішли в минуле релігій і багато що інше. Дослідники прямують в центри існуючих релігій, країни і регіони з багатими релігійними традиціями. На Заході і в Україні є інтерес до країн Сходу
Ї Китаю, Індії, Японії. Відвідуються місця зниклих релігій
Ї Єгипет, Месопотамія, Греція, Італія, Центральна Америка.
Релігійний туризм і його різновиди представлені різними формами. По особливостях організації поїздок релігійний туризм може бути організованим або неорганізованим. Одні туристи віддають перевагу організованим поїздкам. Вони строго регламентовані і звичайно здійснюються на умовах попередньої оплати. Продавець і клієнт наперед обговорюють маршрут поїздки, терміни перебування, набір послуг, що надаються (повний пакет або лише ряд послуг).
При неорганізованих поїздках туристи не вдаються до допомоги фірм-посередників, що реалізовують свій туристський продукт. Вони планують і самостійно здійснюють свою поїздку. Неорганізовані поїздки мають велику перевагу у тому, що мандрівник не прив'язаний до певної програми заходів і може вже на місці спонтанно коректувати свій маршрут залежно від внутрішніх і зовнішніх обставин.
До внутрішніх обставин можна віднести психологічні мотиви, що впливають на ухвалення рішення відвідати або не відвідувати ті або інші місця, внести коректування в маршрут.
До зовнішніх обставин можна віднести фінансовий стан туриста, від якого залежить його можливості в оплаті тих або інших послуг, надходження нової інформації про різні об'єкти залучення його інтересу тоді, коли він вже знаходиться в поїздці. Сюди можна включити зміни погодних умов, а також виникнення або загострення різних релігійних або політичних конфліктів.
Залежно від числа учасників подорожі виділяють тури індивідуальні і групові. Число учасників індивідуального туру 1-5 чоловік, групового
Ї від 6 і більш. Деякі туристські фірми вважають груповою подорож, в яке відправляються 2-є людей і більше. Окремим випадком індивідуального туру може бути поїздка однієї людини. Часто це можна спостерігати в паломницьких поїздках, які на відміну від екскурсійних можуть тривати по декілька місяців. Людина має величезне бажання усамітнитися для молитовного спілкування, роздумів про свої внутрішні проблеми, складні життєві ситуації. І він відправляється один в паломницьку поїздку в монастир або інше місце.
Залежно від тривалості поїздки можна виділити поїздки одноденні і які тривають декілька днів
Ї багатоденні. Одноденні поїздки можна поділити на тривалі: менше 3 годин, 3-5 годин, 6-8 годин, 9-11 годин, більше 12 годин (одноденні). Подорожі з ночівлею бувають тривалістю 1-3, 4-7, 8-28, 29-91, 92-365 ночей.
Мандрівникам в залежності від їхнього віку можуть бути діти, які мандрують з батьками, молодь (15-24 р.), достатньо молоді, економічно активні люди (25-44 р.), економічно активні люди середнього віку (45-64 р.), подорожуючі зазвичай без дітей, пенсіонери (від 65 років).
Туристи під час подорожей користуються різними засобами транспорту. Вони можуть добиратися до місць призначення авіаційним, залізничним, автомобільним, морським, річковим транспортом. Наприклад, якщо паломництво або екскурсія проводиться далеко від місця проживання мандрівника, він може скористатися авіаційним або залізничним транспортом. А на місцевих маршрутах або при переміщенні на невеликі відстані
Ї автомобільним. Слід також врахувати, що на визначених етапах паломництва або на частинах маршруту паломники можуть не користуватися транспортом, переміщаючись пішки. Це, як вже наголошувалося, є подвижництвом, обумовлено свідомим наміром узяти на себе тягарі, для того, щоб зміцнитися на духовній дорозі. При цьому можливості для користування певними засобами транспорту можуть бути або не бути. Одним з найважливіших чинників здійснення релігійних подорожей є тимчасові інтервали, протягом яких відзначаються релігійні і державні свята. Аналіз тимчасових інтервалів з погляду менеджменту туристської фірми необхідний для всебічної підготовки до організації релігійних турів.
Деякі відомості про державні свята по країнах, що приймають основні потоки паломників, і місяцям відвідин представлені в табл. 3.
Детальний аналіз часу проведення державних свят на основних паломницьких напрямах показав, що найбільшу кількість з них мають державні свята в грудні, січні, і квітні місяцях. У туристичному бізнесі весна вважається міжсезонням, в релігійному ж туризмі вона
Ї високий сезон. У цей проміжок часу громадяни деяких країн стають потенційними туристами через велику кількість неробочих і святкових днів. Вважається, що одними з найзручніших місяців для проведення релігійних подорожей є грудень і січень. Одним з важливих чинників зменшення впливу сезонності і збільшення потоку паломників вважаються релігійні свята. У деякі з них паломництво обов'язкове, а в інші цьому не надається особливого значення.
З аналізу таблиці виходить, що найбільш насиченими місяцями по кількості релігійних свят є:
січень - православ'я, католицизм, іслам;
квітень
Ї православ'я, католицизм, іслам, іудаїзм;
травень
Ї православ'я, католицизм, іслам, іудаїзм;
червень
Ї православ'я, католицизм, іудаїзм;
грудень
Ї православ'я, католицизм, іслам, іудаїзм.
Збіг релігійних свят і високого сезону в туризмі створюють додаткові труднощі в організації релігійного туризму як для направляючої, так і приймаючої сторони.
Останнім часом наголошується підвищений інтерес до релігійного туризму і паломництва. Як наслідок цього, збільшується кількість пропозицій по організації подібного роду поїздок.
Організацією паломницьких турів можуть займатися туристські фірми, що спеціалізуються на індивідуальному і груповому туризмі відповідних напрямів. Святі місця буддизму і синтоїзму, їх розповсюдження в нашій країні, мають обмежений попит на ринку паломницького туризму. Буддійські святині викликають інтерес серед членів організацій, що займаються східним єдиноборством.
Згідно даним статистики, отриманим від представників основних релігійних конфесій, а також даним періодичного друку і київських туристичних фірм співвідношення паломників (людей) по релігіям і по основним напрямам (країнам) представлені в таблиці 4.
В таблиці 5 дається середня вартість паломницьких турів по релігіям.
Результати статистичних досліджень показують, що насправді релігійну поїздку один раз в рік здійснюють лише близько 1% від загальної кількості віруючих, що проживають в Києві. Результати аналізу кількісного складу потенційних споживачів послуг релігійного туризму і паломництва показують, що цей турпродукт має попит і має великі перспективи. е представлено в таблиці 8 .ставлено в таблиці 6 і
Релігійна традиція українського народу та наявні сакральні ресурси сприяють формуванню стійкого попиту на паломницькі тури та формуванню в нашій країні ринку релігійного туризму.
Розвиток загального інтересу до релігійного туризму не обійшов і Україну. Спостерігається процес становлення туристичних фірм по організації релігійних і паломницьких турів, а також деяких паломницьких служб, організованих при монастирях, церквах, а також інших релігійних організаціях. Тільки за останні три-чотири роки в Україні значно збільшилася кількість туристів, що здійснюють паломництво до святинь України, а також прямуючих за кордон з релігійно-пізнавальною метою. Основні маршрути таких поїздок пролягли до Ізраїлю, Італії, Греції, Кіпру, Туреччини, Єгипту, Саудівської Аравії, Індії, Китаю, на Тибет. Найбільш поширені в нашій країні такі релігійні напрями, як християнство (православ'я, католицизм), іслам і іудаїзм.
Список використаних джерел та літератури:
Кристов Т.Т. Религиозный туризм
М., 2003.
Ї С. 9-16.
Любіцева О.О., Романчук С.П. Організація православного паломництва до Святої Землі.
Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія./ Матеріали міжнародних паук.-практ. конф.
К., 1999.
С. 82-85.
Любіцева О.О. Методика розробки турів. Навчальний посібник.
К.: Альтерпрес, 2003.
104 с.
Туризм у ХХІ ст. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.
К.: «Знання України», 2002.
С. 61-65.
Павлов С.В., Мезинцев К.В., Любіцева О.О. географія релігій. Навчальний посібник.
К., АртЕК, 1998.
504 с.
Романчик С.П. Паломництво українців до Святої Землі. Історико-географічний нарис.
Географія та основи економіки в школі. Науково-методичний журнал.
2000, С. 11-14,


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка