Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів



Сторінка2/7
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ЛЕКЦІЯ

Фізіологія як наукова основа медицини, об’єкти її досліджень, завдання, її значення у підготовці медичних сестер. Значення фізіології для визначення шляхів збереження здоров’я та працездатності. Основні поняття фізіології.

Методи фізіологічних досліджень: спостереження, експеримент, моделювання, види та умови їх проведення. Складові експерименту. Роль окремих вчених у розвитку світової фізіології.

Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, забезпеченні гомеостазу, пристосуванні до змін довкілля. Гуморальний і нервовий рівні регуляції функцій організму.

“Теорія нервізму” І.М. Сєченова та І.П. Павлова. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення. Теорія функціональних систем П.К. Анохіна. “Позитивний” і “негативний” зворотний зв’язок.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Знаходити зв’язок між завданнями фізіології та практичними потребами лікувальної та профілактичної медицини. На прикладах демонструвати значення експериментального методу дослідження та клінічного спостереження для розвитку медичних наук. Обґрунтовувати вибір об’єктів експериментальних досліджень, використання їх у дослідах. Досліджувати етапи проведення експерименту на моделі спінальної жаби. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та протиепідемічного режиму при експериментальних дослідженнях.

Досліджувати вплив довкілля на організм та його адаптацію на прикладах дослідження пульсу, частоти дихання у студентів при різних фізичних навантаженнях.

Розглядати на прикладах види регуляції фізіологічних функцій. Відтворювати безумовні рефлекси на моделі спінальної жаби, пояснювати їх значення для регуляції функцій організму. Зображати типову рефлекторну дугу та визначати значення її складових.

Розглядати значення принципів “теорії нервізму” І.М. Сєченова та І.П. Павлова. Пояснювати значення зворотного зв’язку для рефлекторної регуляції функцій організму та відображати його на схемі рефлекторної дуги. Розрізняти фізіологічні, функціональні системи, наводити їх приклади.

Визначати час рефлекторної реакції людини на дію різних подразників.


Практичні навички:

  • виготовляти препарат спінальної жаби;

  • досліджувати рефлекси на препараті спінальної жаби;

  • визначати етапи проведення експерименту;

  • зображати елементи рефлекторної дуги;

  • вимірювати частоту пульсу та дихання при зміні положення тіла студентів.


Тема 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів

ЛЕКЦІЯ

Подразливість та збудливість. Збудливі тканини. Збудження. Роль клітинних мембран в утворенні збудження. Транспорт йонів та інших речовин через мембрани, його види, механізм реалізації

Мембранний потенціал спокою (МПС), механізм утворення, методи реєстрації. Фізіологічна роль МПС. Потенціал дії (ПД), його фази, методи реєстрації, параметри ПД. Йонні механізми розвитку ПД. Фізіологічна роль ПД.

Механізм проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами. Швидкість проведення збудження, фактори, від яких вона залежить.

Властивості м’язового волокна. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів. Будова та функції нервово-м’язового синапсу.

Функції та властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон. Типи скорочення скелетних м’язів. Сила й робота м’язів. Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. Втома. Поняття про активний відпочинок.

Властивості гладких м’язів, їх функції. Автоматія.

Нейрон і нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їх види, функції. Нейронні ланцюги, нервові центри. Координація та інтеграція. Синапси ЦНС. Нейромедіатори, види, функції.

Процеси збудження та гальмування у ЦНС. Розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу, його фізіологічна роль. Постсинаптичне та пресинаптичне гальмування.


ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Пояснювати відмінність між збудливістю та подразливістю, роль збудливості у функціонуванні організму.

Виготовити нервово-м’язовий препарат жаби, дослідити на ньому збудливість нерву та м’язу, закономірність проведення збудження нервовими волокнами залежно від їх анатомічної та фізіологічної цілісності, інтерпретувати причини порушення провідності.

Пояснювати механізми розвитку потенціалу спокою й потенціалу дії у збудливих тканинах. Розкрити значення йонних каналів і помп для утворення електричного потенціалу, а також роль блокаторів цих мембранних структур у клінічній практиці.

Пояснювати фізіологічний механізм передачі збудження з нервових волокон на м’язові та наступного його проведення скелетними й гладкими м’язовими волокнами. Досліджувати залежність величини м’язового скорочення від сили та частоти подразнення. Встановлювати залежність характеру скорочення м’язів від сили та частоти подразнення.

Визначати тонус і силу м’язів, записувати зубчастий та гладкий тетанус. Пояснювати механізм тонічного та фазного скорочення, відмінність між ними.

Інтерпретувати механізми блокади нервово-м’язового проведення збудження. Пояснювати механізм втоми у м’язах, значення активного відпочинку.

Пояснювати координаційну та інтегративну функції ЦНС. Розрізняти роль нейронів і нейроглії, а також продемонструвати на прикладах значення нервових центрів у забезпеченні регуляції життєдіяльності організму.

Досліджувати явище послідовної та просторової сумації нервових імпульсів у центральній нервовій системі, інтерпретувати результати. Спостерігати гальмування рефлексів спинного мозку у декапітованої жаби, робити висновок про механізм гальмування.

Пояснювати механізми передачі збудження у нейронах і синапсах центральної нервової системи, роль нейромедіаторів, механізм розвитку збудження й гальмування, їх іррадіацію, сумацію, дивергенцію, конвергенцію, тонус нервових центрів та інші властивості, що лежать в основі інтегративної функції ЦНС.


Практичні навички:

  • оцінювати величину мембранного потенціалу спокою, амплітуду ПД нервових волокон, зображувати графічно;

  • виготовити нервово-м’язовий препарат жаби;

  • експериментально доводити закон двобічного проведення збудження по нервовому волокну;

  • графічно зображати типи скорочення м’язів, схему нервово-м’язового передавання збудження;

  • досліджувати залежність величини м’язового скорочення від сили та частоти подразнення;

  • пояснювати фізіологічні механізми проявів інтегративних властивостей центральної нервової системи;

  • розрізняти механізм різних видів гальмування;

  • диференціювати структурно-функціональні особливості посмугованих і гладких м’язів.


Розділ 2. Фізіологія нервово-гуморальної регуляції організму
Тема 3. Фізіологія спинного і головного мозку. Нервова регуляція вегетативних функцій
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка