Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів



Скачати 460.46 Kb.
Дата конвертації06.04.2017
Розмір460.46 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Державна установа “Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів” МОЗ України




Медична та соціальна реабілітація
ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010105 “Акушерська справа”

Київ

2011

МЕДИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ



Укладач
Т.М. Крат — викладач КРВНЗ “Кримський медичний коледж”.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії з терапії та терапевтичних дисциплін КРВНЗ “Кримський медичний коледж” 22.06.2011 р., протокол № 12.
Рецензенти:
Р.В. Кадала — канд. мед. наук, асист. кафедри ЛФК, спортивної медицини і фізіотерапії з курсом фізичного виховання ДУ “Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського” МОЗ України;

О.В. Грузіна — завідувач фізіотерапевтичного відділення першого міського дитячого клінічного об’єднання;

Л.І. Грібачова — викладач вищої категорії ДУ “Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”;

С.С. Сапункова — викладач І категорії Чернівецького базового медичного коледжу БДМУ;

Н.П. Яковенко — викладач-методист, викладач вищої категорії Кременчуцького медичного коледжу;

В.О. Сінюгіна — викладач-методист, викладач вищої категорії, голова циклової методичної комісії Кременчуцького медичного коледжу.

 МОЗ України, 2011

 ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Медична та соціальна реабілітація” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010105 “Акушерська справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Реабілітація один із найважливіших напрямів у системі охорони суспільного здоров’я. Вона є системою державних, соціально-економічних, психологічних, медичних, професійних, педагогічних та інших заходів, спрямованих на запобігання, усунення або, можливо, набільш повну компенсацію захворювань, які призводять до тимчасової і стійкої втрати працездатності, й повернення хворих та інвалідів у суспільство і до суспільно – корисної праці, продовження їх активної життєдіяльності як необхідної умови здорового і повноцінного існування особистості.

Головні завдання реабілітації:


  • відновити функції органів або систем;

  • пристосувати пацієнта до повсякденного життя і праці;

  • залучити його до трудового процесу;

  • здійснювати диспансерний нагляд за реабілітованими.

В умовах нашої країни фізіотерапія стала елементом державної системи спеціалізованої медичної допомоги населенню, в яку включаються лікарі і молодші медичні працівники різного клінічного профілю. Дослідження найбільш ефективних фізичних методів лікувального впливу на організм хворого і використання їх з реабілітаційною та профілактичною метою проводять за такими основними напрямами:

  • визначення чутливості тканин організму до фізичних факторів і пошук “мішеней” їхнього впливу;

  • дослідження механізмів комплексного впливу лікувальних, фізичних факторів;

  • фізичні аспекти медичної реабілітації;

  • індивідуальна оптимізація і біокерованість регуляції характеристик лікувальних фізичних факторів.

Проблеми фізіотерапії й курортології входять до загальнодержавного плану наукових досліджень.

У фізіотерапевтичних відділеннях зосереджено різноманітну електронну лікувальну апаратуру, експлуатація якої потребує від акушерок знань, дотримання певних правил техніки безпеки проведення фізіотерапевтичних процедур.

Оскільки предметом вивчення фізіотерапії є використання фізичних факторів при різних захворюваннях, акушерки як кваліфіковані фахівці повинні добре знати основні клінічні дисципліни (терапію, хірургію, гінекологію, дитячі хвороби та ін.), фундаментальні (анатомію, фізіологію тощо), основні дисципліни середньої школи (фізику, хімію, біологію). Численність і різноманітність преформованих фізичних факторів визначає необхідність об'єднати їх у групи за характерними видами і формами використовуваної енергії (за темами):

1 група — Постійний гальванічний струм низької напруги.

2 група — Імпульсні струми низької частоти і низької напруги.

3 група — Змінні струми високої частоти, напруги (дарсонвалізація, ультратонтерапія. індуктотермія).

4 група — Дія електричними полями ультрависокої частоти (е. п. УВЧ).

5 група — Дія електромагнітними полями надвисокої частоти (НВЧ-терапія, ДМХ і СМХ-терапія).

6 група — Магнітні поля (постійне магнітне поле). Магнітотерапія (ПМП), змінне (ЗМП), низькочастотне магнітне поле.

7 група — Електромагнітні коливання світлового діапазону.

8 група — Механічні коливання середовища.

9 група — Інгаляційна терапія. Аерозольтерація. Аеронотерапія.

10 група — Атмосферний тиск.

Під час вивчення теми "Електролікування" особливу увагу слід приділити засвоєнню акушерками правильного накладення і фіксації електродів, конденсаторних пластин, випромінювачів, техніці вмикання кожного апарата в електронну мережу і вимикання його, здійсненню дозованої дії. Акушерки мають бути ознайомленні з найчастіше застосовуваними окремими методиками проведення процедур електролікування: гальванізацією, електрофорезом, діадинамотерапією, терапією синусоїдально модульованими струмами ділянки матки, електросном.

Звернути увагу майбутніх акушерок на конкретні методи, які найчастіше застосовуються в практиці фізіотерапії в гінекології: електрофорез трусикової зони, ділянки внутрішніх статевих органів, ампліпульстерапії ділянки матки, дарсонвалізації, індуктотермії, ультратонтерапії, УВЧ-терапії, мікрохвильової терапії. Вони повинні вміти користуватися таблицею полярностей, знати (за таблицею), з якого полюса вводиться застосовувана лікарська речовина.

У темі “Лікування ультразвуком” слід приділяти велику увагу фізичній характеристиці, ультразвуковим коливанням, будові й експлуатації сучасних ультразвукових апаратів. Знати заходи охорони праці. Зупинитися на методиках лікування ультразвуком органів малого тазу жінок.

У процесі вивчення теми “Світлолікування” слід насамперед ознайомити студентів із оптичним спектром, з фізіологічними діями різних частин сонячного спектра. На практичних заняттях вони повинні освоїти методику і техніку визначення біологічної дози (біодози), опромінення за схемами, знати формулу перерахунку часу під час опромінення з різної відстані.

У темі “Водолікування” потрібно звернути увагу на водолікувальні процедури, які не потребують спеціальних установок: вологі укутування, обливання, ванночки для рук і ніг. Вивчаючи тему “Теплолікування”, звернути увагу на доступність і велику ефективність застосування лікувальної грязі, озокериту, парафіну, піску, глини при різних захворюваннях.

У темі “Фізіопрофілактика” необхідно звернути увагу на методики загартування сонячними, повітряними ваннами, водними процедурами, проведення групового опромінення ультрафіолетовими променями (УФП) з профілактичною метою у фотаріях; опромінення ультрафіолетовими променями з метою загартування і профілактики рахіту, гіповітамінозу дітей у "Будинках немовляти", в дитячих будинках, спецінтернатах.

Слід більше приділити уваги гінекологічним захворюванням, клімаксу, стану жінки в різні терміни вагітності та в післяпологовий період, методам лікувальної фізкультури в акушерстві (допологова та післяпологова гімнастика) та гінекології.

З теми “Масаж” студенти мають знати види лікувального масажу, основні прийоми класичного масажу за методом Вербова, ознайомитися з додатковими прийомами масажу, особливостями масажу на різних частинах тіла.

Самостійна робота — за вибором циклових комісій.

Після проведення лекцій і навчальної практики студенти складають диференційований залік. Питання до заліку мають бути складені відповідно до програми і затверджені на засіданні циклової комісії.

На вивчення дисципліни відведено 81 год, з них 20 — лекції, 34 — навчальна практика під керівництвом викладача, 27 — самостійна позааудиторна робота.


Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • фізіотерапевтичну апаратуру, передбачену навчальною програмою;

  • методики проведення фізіотерапевтичних процедур, передбачених навчальною програмою;

  • обладнання фізіотерапевтичного відділення (кабінету);

  • правила техніки безпеки під час роботи у фізіотерапевтичному кабінеті (відділенні);

  • причини електротравм у фізкабінеті;

  • ознаки ураження електричним струмом;

  • яку надати першу медичну допомогу при електротравмах;

  • вимоги до гідрофільних прокладок, електродів;

  • основні та спеціальні методики електричних процедур;

  • спеціальні і загальні методики світлолікувальних процедур;

  • послідовність вмикання і вимикання фізіотерапевтичних апаратів;

  • методики розміщення електродів;

  • обов’язки акушерки водолікарні під час відпускання вололікувальних процедур;

  • класифікацію водолікувальних процедур;

  • методики відпускання: лікувальних ванн, душу Шарко, циркулярного, висхідного душу, укутування, обливання й обтирання;

  • обладнання та основні правила роботи душової кабіни;

  • основні види та прийому масажу;

  • основні форми і засоби ЛФК;

  • правила складання комплексів ЛФК;

  • реабілітація її значення, завдання, принципи;

  • види реабілітації;

  • фізична реабілітація її засоби, форми, режими рухової активності;

  • організація та управління системою медичної та соціальної реабілітації;

  • індивідуальна програма реабілітації її зміст і завдання;

  • динамічний контроль за проведенням реабілітаційних заходів, методи вивчення та оцінювання їхньої ефективності.


Студенти повинні вміти:

  • надати першу медичну допомогу при електротравмі у фізкабінеті;

  • накласти електроди під час проведення електропроцедур при різних захворюваннях;

  • дозувати величину струму при гальванізації й електрофорезі за густиною струму і площею меншого електрода;

  • розрахувати втрату лікарської речовини при електрофорезі;

  • обробити електроди перед дарсонвалізацією і після неї;

  • провести дарсонвалізацію, УВЧ-терапію;

  • дозувати УВЧ-терапію;

  • правильно наносити контактне середовище при проведенні ультразвуку;

  • обробляти випромінювач після процедури;

  • визначати справність, наявність ультразвукових коливань у випромінювачі;

  • правильно фіксувати біодозиметр при визначенні біодози;

  • визначати біодози при ультрафіолетовому опроміненні;

  • визначити біодозу дітям;

  • проводити загальне і місцеве опромінення ультрафіолетовими променями дорослим і дітям;

  • надавати першу медичну допомогу при ускладненнях лікування електричним струмом і УФП, анафілактичному шоці;

  • обробляти ванну, застосовувати методику проведення загальнолікувальної ванни;

  • застосовувати методику проведення лікувальної ванни (гірчичної, скипидарної та хвойної);

  • проводити теплолікувальні процедури;

  • складати комплекси ранкової гігієнічної гімнастики (РГГ) і комплекси ЛФК в дородовому та післяродовому періодах;

  • проводити комплекси ЛФК при різних захворюваннях і комплекси РГГ;

  • проводити антропометричні вимірювання і функціональні проби;

  • визначати руховий режим при призначені ЛФК і реабілітації гінекологічних хворих;

  • організовувати місця для проведення занять ЛФК;

  • проводити дозування фізіотерапевтичних процедур;

  • правильно вмикати і вимикати фізіотерапевтичні апарати під час проведення процедур;

  • проводити фізичну реабілітацію;

  • проводити санітарно-освітню роботу в пологовому будинку, жіночій консультації та ФАПі;

  • підбирати заходи та методи медико-соціальної реабілітації для гінекологічних хворих;

  • оцінювати результати медико-соціальної реабілітації. Підготувати та оформити документацію;

  • провести масаж при гінекологічних захворюваннях.


Студенти мають бути поінформовані про:

  • значення фізіотерапевтичних процедур у профілактиці захворювань;

  • перевагу фізіотерапевтичних процедур перед іншими видами фармакологічного лікування;

  • принципи організації фізіотерапевтичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах;

  • принципи організації роботи фізіотерапевтичного відділення, кабінету;

  • відповідальність акушерки на ФАПі під час виконання фізіотерапевтичних процедур;

  • спостереження за хворими під час проведення фізіотерапевтичних процедур;

  • заходи охорони праці під час роботи у фізкабінеті;

  • особливості лікування струмами НВЧ (мікрохвильової терапії), е. п. полем УВЧ;

  • залежність ефекту процедур від реактивності організму;

  • десенсибілізувальну дію фізіотерапевтичних процедур;

  • перетворення різних видів енергії в організмі людини під дією фізіотерапевтичних процедур;

  • зняття парабіозу фізичними та курортними факторами;

  • курорти України, зокрема Криму, країн СНД;

  • роль ЛФК і масажу в лікуванні хворих;

  • основні завдання медичного контролю;

  • реабілітацію;

  • міжнародну співпрацю в галузі реабілітації; стан проблеми реабілітації.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


з/п

Тема

Кількість годин

Загальний обсяг

Лекції

Навчальна практика під керівництвом викладача

Самостійна робота

1

Вступ. Розвиток фізіотерапії. Організація роботи у фізіотерапевтичних відділеннях і кабінетах. Гальванізація. Лікарський електрофорез. Техніка безпеки у фізіотерапевтичних кабінетах. Охорона праці в галузі

12

2

6

4

2

Імпульсні струми низької частоти і низької напруги

12

2

6

4

3

Електричний струм високої частоти і високої напруги. УВЧ. НВЧ. Магнітотерапія, ультразвукотерапія. Аерозольтерапія

14

4

6

4

4

Світлолікування. Теплолікування. Водолікування. Грязелікування. Санаторно-курортне лікування

14

4

6

4

5

Основи ЛФК. Основи медичного контролю. Організація роботи кабінету ЛФК. Спеціальні методики ЛФК. Масаж. Види масажу

15

4

6

5

6

Засоби, що використовуються в медико-соціальній реабілітації хворих в акушерстві і гінекології та в патології новонароджених

14

4

4

6




Самостійна робота










27




Усього

81

20

34

27


Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


з/п

Теми

Кількість годин

1

Гальванізація. Лікарський електрофорез. Методи. Показання та протипоказання. Охорона праці в галузі

4

2

Імпульсні струми низької частоти і низької напруги. Методи. Показання та протипоказання

4

3

Електричний струм високої частоти і високої напруги. УВЧ. НВЧ. Магнітотерапія. Методи. Показання та протипоказання

4

4

Інгаляційна терапія. Аерозольтерапія. Світлолікування. Фізіопрофілактика. Санаторно-курортне лікування в Україні, СНД

4

5

Спеціальні методи ЛФК. Основні прийоми масажу

5

6

Реабілітаційні заходи в патології новонароджених

6




Усього

27



ЗМІСТ
Тема 1. Вступ. Розвиток фізіотерапії. Організація роботи у фізіотерапевтичних відділеннях і кабінетах. Техніка безпеки у фізіотерапевтичних кабінетах. Гальванізація. Лікарський електрофорез. Охорона праці в галузі
Лекція
Загальна характеристика фізичних факторів, що використовуються для лікування, реабілітації та профілактики. Розділи фізіотерапії. Розвиток фізіотерапії. Фізіотерапія як складова частина лікувального комплексу.

Сучасні уявлення про механізми дії фізичних факторів (методів лікування).

Роль вітчизняних учених у теоретичному обґрунтуванні і розробленні фізичних методів лікування (А.Є. Щербак, П.Г. Мезерницький, С.А. Бруштейн, А.І. Абрикосов, С.Б. Вермель, А.Ф. Парфьонов, А.Р. Киричинський, М.Я. Ясиновський, А.Н. Обросив та ін.).

Роль акушерок у проведенні фізіотерапевтичних процедур у різних умовах: у лікарнях, поліклініках, пологових будинках і жіночих консультаціях, санаторіях, профілакторіях, фотаріях, фельдшерсько-акушерських пунктах. Відповідальність акушерки за створення високої культури обслуговування хворих: дотримання санітарно-гігієнічних умов і лікувально-охоронного режиму в місцях проведення процедур. Знати вимоги охорони праці молодшого медичного персоналу і правила техніки безпеки під час роботи у фізіотерапевтичних відділеннях і кабінетах.

Характеристика гальванічного струму. Апарати для гальванізації, принцип будови апаратів. Додаткові приналежності, необхідні для гальванізації: струмонесучі проводи, затискачі, електроди — види електродів для гальванізації, вимоги до електродів. Гідрофільні прокладки — вимоги до прокладок, фіксація прокладок і електродів. Методики накладання електродів при гальванізації. Ускладнення при гальванізації, причини. Дозування величини струму при гальванізації. Фізіологічна і лікувальна дія гальванічного струму. Показання і протипоказання до лікувального застосування гальванізації. Поєднання гальванізації з іншими видами лікування.

Лікарський електрофорез. Визначення методу. Спеціальна методика інтраназального електрофорезу. Теоретичне обґрунтування його застосування. Методика оброблення прокладок (прокладки індиферентні, марковані) для різних лікарських речовин. “Буферні розчини”. Таблиці полярності. Роль полярності електродів. Лікарський електрофорез як електрофармакологічний комплекс і значення в ньому гальванічного струму та його дозування. Особливості і переваги електрофорезу різних лікарських речовин.

Фізіологічна і лікувальна дія лікарського електрофорезу. Показання і протипоказання до застосування лікарського електрофорезу, поєднання його з іншими видами лікування з акцентом на гінекологічну патологію.
Навчальна практика під керівництвом викладача
Організація фізіотерапевтичної допомоги лікувально-профілактичних закладів (у ФАПі, дільничній лікарні, районній лікарні, поліклініці, санаторіях, пологові будинки та жіночі консультації).

Обладнання фізіотерапевтичного відділення (кабінету). Охорона праці в галузі. Техніка безпеки та охорона праці в фізкабінеті та фізіотерапевтичному відділенні. Обов’язки акушерок фізкабінету. Вимоги до фізіотерапевтичної апаратури. Документація фізкабінету. Заходи охорони праці у фізкабінеті та фізіотерапевтичних відділеннях. Ознайомлення з роботою фізіотерапевтичного кабінету.

Причини електротравм у фізкабінеті. Перша допомога при електротравмі.

Вивчення інструкцій з техніки безпеки під час роботи з апаратурою в електролікувальних і світлолікувальних кабінетах, ознайомлення з обов’язками медичного персоналу, правилами поведінки хворих під час проведення процедури.

Апарати для гальванізації АГН-2,3, АГП-33, “Поток-1”. Вимоги до гідрофільних прокладок. Оброблення прокладок. Види електродів для гальванізації, вимоги до електродів, фіксація електродів (бинти, бинти еластичні, бинти гумові, мішечки з піском). Методики розміщення електродів. Дозування величини струму при гальванізації, розрахунок величини струму при гальванізації за густиною струму і площею меншого електрода.

Ускладнення під час проведення гальванізації: сухість шкіри, лущення шкіри, тріщини шкіри, висипка по шкірі під електродами, опіки шкіри. Причини ускладнень, допомога при ускладненнях.



Вимоги до прокладок для електрофорезу (індиферентні, марковані, “+”, “—”, літерне маркування). Методика кип’ятіння прокладок гідрофільних для різних лікарських речовин. “Буферні розчини”, спеціальні методики гальванізації та електрофорезу: гальванізація та електрофорез хребта, гальванічний комір, гальванічний комір за методом Щербака, загальна гальванізація та електрофорез за методом Вермеля, чотирикамерна гальванічна ванна. Гальванізація та електрофорез органів малого таза жінок. Особливості проведення гальванізації й електрофорезу у дітей, голови й обличчя в дорослих. Розрахунок лікарської речовини для електрофорезу.
Практичні навички:

  • підготовка кабінету до роботи;

  • перевірка справності апаратури, наявності всього необхідного до проведення процедур;

  • ознайомлення хворих з правилами поведінки під час процедури;

  • підготовка документації кабінету.

  • дотрумуватися техніки безпеки під час роботи у фізіотерапевтичному відділенні і кабінеті;

  • підготовка гідрофільних прокладок гальванізації та електрофорезу;

  • підготовка електродів для електрофорезу;

  • правильне накладання електродів за поздовжньою, поперечною, поперечно-діагональною методиками, фіксування;

  • вміння перевірити справність гальванічного апарата, увімкнути і вимкнути апарат;

  • вміння розрахувати силу струму при гальванізації;

  • вміння розрахувати витрату лікарської речовини;

  • виписування фізіотерапевтичного рецепта;

  • проведення під керівництвом викладача гальванізації та електрофорезу.


Самостійна робота
Гальванізація. Лікарський електрофорез. Методи. Показання та протипоказання.
Тема 2. Імпульсні струми низької частоти і низької напруги
Лекція
Характеристика імпульсних струмів. Види імпульсних струмів. Фізіологічна дія імпульсних струмів залежно від виду струму.

Електросон. Визначення методу при підготовці вагітної до пологів, метод флюктуаризації з ліпазою при хронічних запальних процесах органів малого тазу, методу інтерференцтерапіїї при лікуванні аднекситу. Фізична характеристика струму, який використовується для електросну. Техніка проведення процедур. Механізм фізіологічної та лікувальної дії електросну. Показання і протипоказання.

Електродіагностика та електростимуляція м’язів. Види струму, що використовуються для цього методу. Апарати для електродіагностики і електростимуляції (УЭИ-1, АСМ-3, “Стимул-1”, “Тонус-1” та ін.). Види електростимуляції. Техніка і методики електростимуляції. Показання і протипоказання.

Діадинамотерапія. Фізична характеристика діадинамічних струменів. Фізіологічна дія, лікувальна дія діадинамічних струменів. Апарати для лікування діадинамічними струмами — “СНИМ-1”, “Диадинамик”, “Биопульсар”, “Тонус-1”, “Стимул-1” та інша техніка. Методика діадинамотерапії. Показання і протипоказання.

Синусоїдальні модульні струми. Фізична характеристика. Фізіологічна дія. Апарати “Амплипульс-3”, “Амплипульс-3Т”, “Амплипульс-4”. Техніка і методика процедур. Показання і протипоказання для ампліпульстерапії.
Навчальна практика під керівництвом викладача
Апарати для електростимуляції. Гідрофільні прокладки для електростимуляції, вимоги до прокладок. Електроди для електростимуляції (види), види електростимуляції, методики електростимуляції.

Електросон. Апарати для електросну: ЭС-2, ЭС-3, ЭС-4Т. Особливості будови електродів для електросну, вимоги до гідрофільних прокладок для електросну. Методика проведення електросну. Вимоги до кабінету електросну.

Діадинамічні струми. Апарати для лікування діадинамічними струмами “СНИМ-1”, “Діадинамик”, “Биопульсар”, “Модель-717”, “Тонус-1” та ін. Вимоги до гідрофільних прокладок, електродів для ДД-терапії, фіксація електродів, методики накладення електродів, дозування величини струму при ДД-терапії.

Синусоїдальні модульовані струми (СМС). Апарати для СМС (ампліпульстерапії): “Амлипульс-3”, “Аплипульс-3Т”, “Амплипульс-4”. Вимоги до гідрофільних прокладок і електродів, методика проведення СМС (ампліпульстерапії), дозування.


Практичні навички:

  • підготовка, оброблення прокладок для проведення електродіагностики, електростимуляції, електросну, діадинамотерапії, СМС (ампліпульстерапії);

  • правильне розміщення гідрофільних прокладок, електродів при проведенні імпульсних струмів низької частоти;

  • дозування електричного імпульсного струму низької частоти під час відпускання процедур;

  • підготовка і налагодження електродів для відпускання процедур діадинамотерапії та ампліпульстерапії;

  • відпускання діадинамічних і синусоїдальних модульованих струмів при захворюваннях суглобів, хребта, кінцівок;

  • підготовка електрода-маски для проведення електросну;

  • точне дозування процедури і догляд за хворими;

  • облік та оформлення проведених процедур.


Самостійна робота
Імпульсні струми низької частоти і низької напруги. Методи. Показання та протипоказання.
Тема 3. Електричний струм високої частоти і високої напруги. УВЧ. НВЧ. Магнітотерапія, ультразвукотерапія. Аерозольтерапія.
ЛекціЇ
Дарсонвалізація. Характеристика струму. Визначення методу. Апарати для місцевої дарсонвалізації. Апарати “Іскра-1”, “Искра-2”. Особливості будови електродів. Фізіологічна і лікувальна дія струмів Дарсонваля. Техніка безпеки при проведенні дарсонвалізації. Сумісність з іншими лікувальними методами. Показання і протипоказання для дарсонвалізації.

Ультратонтерапія. Діючий фактор ультратонтерапії. Біологічна і терапевтична дія ультратонтерапії. Апарати для проведення ультратонтерапії. Електроди. Показання і протипоказання для ультратонтерапії.

Індуктотермія. Визначення методу. Апарати ДКВ-1, ДКВ-2, ДКВ-4, індуктори для проведення індуктотермії, індуктор з настроєним контуром, що приєднується до апаратів УВЧ портативних. Фізіологічна і лікувальна дія. Показання і протипоказання. Сумісність з іншими фізичними методами. Електричне поле ультрависокої частоти (е. п. УВЧ).

Лікувальний фактор у методі лікування УВЧ. Апарати портативні, стаціонарні, конденсаторні пластини, їхня форма, розмір. Методики розташування електродів. Повітряний зазор, його розміри і значення. Дозування. Техніка безпеки під час проведення УВЧ. Проведення УВЧ: показання і протипоказання.

Імпульсне е. п. УВЧ. Особливості його дії. Апарати УВЧ — “Імпульс-2”, “Імпульс-3”. Показання і протипоказання для імпульсного УВЧ.

Мікрохвильова терапія (НВЧ—терапія). Лікувальний фактор НВЧ—терапії. Апарати для сантиметрової терапії: “Луч-2”, “Луч-3”, “Луч-58”, “Луч-58”, “Луч-58М”; для дециметрової терапії: “Ромашка”, “Волна-2”. Випромінювачі з повітряним і керамічним наповненням та порожнинні. Фізіологічна і лікувальна дія дециметрової та сантиметрової терапії. Техніка безпеки під час роботи з апаратами мікрохвильової терапії. Основні правила експлуатації апаратів. Показання і протипоказання. Сумісність з іншими видами фізіотерапії.

Франклінізація. Визначення методу. Фізіологічна дія. Апарати. Фізична характеристика. Основні правила і техніка безпеки під час експлуатації апаратів. Методика загальної і місцевої франклінізації. Показання і протипоказання.

Магнітотерапія. Метод лікування ПМП і ЗМП. Апарати: постійного магнітного поля, змінного магнітного поля: “Полюс-1”, “Полюс-101”, “Магнетайзер”, “Ронефор”. Фізіологічна і лікувальна дія магнітного поля. Техніка проведення процедур. Показання і протипоказання для магнітотерапії. Ознайомлення з новими методами фізіотерапії: магніто-ресонансна терапія, киснево-синглетна терапія, мезодиенцефальна модуляція.
Навчальна практика під керівництвом викладача
Дарсонвалізація. Апарати “Іскра-1”, “Іскра-2”. Особливості будови електродів, оброблення електродів перед процедурою і після процедури. Оброблення електродів після процедури. Методики проведення дарсонвалізації: контактна, контактна порожнинна, дистанційна. Дозування при дарсонвалізації. Окремі методики дарсонвалізації (дарсонвалізація коміркової зони, піхви т. д.).

Індуктотермія. Апарати: “ДКВ-1”, “ДКВ-2”, “ИКВ-4”. Електроди-індуктори, види індукторів. Техніка безпеки при проведенні індуктотермії. Техніка і методика проведення індуктотермії, повітряний зазор і значення повітряного зазору. Дозування повітряного зазору. Сумісність індуктотермії з іншими процедурами.

Електричне поле ультрависокої частоти (е. п. УВЧ). Апарати портативні і стаціонарні. Заходи охорони праці медичних працівників під час роботи з е. п. УВЧ, екранізувальні кабіни. Конденсаторні пластини. Методики розміщення, значення величини повітряного зазору, настроювання в резонанс. Техніка і методика проведення УВЧ, особливості проведення УВЧ дітям. Дозування УВЧ. Техніка проведення процедур при гіпсових, мазевих і вологих пов’язках. Проведення УВЧ з настроєним контуром, ЭВТ-1, до апаратів УВЧ-4, УВЧ-62, УВЧ-66, УВЧ-30.

Імпульсне УВЧ, апарати “Імпульс-2”, “Імпульс-3”, УВЧ-И-1.

Окремі методики УВЧ.

Мікрохвильова терапія. Апарати СМХ-терапії: “Луч-58”, “Луч-2”, “Луч-3”; ДМХ-терапії: “Ромашка”, “Волна-2”. Випромінювачі до апаратів. Методики проведення мікрохвильової терапії (дистанційна, контактна, контактна порожнинна). Оброблення електродів. Дозування мікрохвильової терапії.

Франклінізація. Апарати. Основні правила і техніка безпеки під час експлуатації апаратів. Методика загальної і місцевої франклінізації.

Магнітотерапія. Апарати. Техніка і методика проведення магнітотерапії.

Робота в кабінеті лікування електричним струмом і полями високої частоти.

Оволодіння технікою роботи з апаратурою, методикою дарсонвалізації, ультратонотерапії, індуктотермії, електричного УВЧ-поля, особливо методикою мікрохвильової терапії.

Вивчення правил роботи з апаратами магнітотерапії.

Ознайомлення з технікою і методикою проведення процедур місцевої та загальної франклінізації. Особливості техніки безпеки під час роботи з апаратами ультрависокочастотної терапії.

Апарати: стаціонарні — УТА-1, УТП-3, УТС-1М; портативні — ЛОР-3, УЗТ 101, 102, 103, 104 (нові апарати: “Тошиба” — Японія; “Радмир” — Україна; “Филипс” — ФРН; “Модисон” — Хорватія).

Перевірка роботи двома способами, контактні середовища, роль контактного середовища, методика проведення ультразвукової терапії, контактна (рухова, нерухова), провідна. Дозування ультразвукової терапії. Заходи щодо охорони праці, техніка безпеки. Фонофорез: техніка і методика проведення. Лікування ультразвуком — методики УЗТ на ділянки малого таза у жінок. Застосування ультразвуку для діагностики захворювань.

Самостійна робота на апаратах під керівництвом лікаря, викладача.



Інгаляційна терапія. Аерозолі і електроаерозолі. Аеронотерапія. Аеронойонізація: прилади для штучної йонізації повітря, дозування. Генератори аерозолей і елетроаерозолей. Дозування. Апарати інгаляційної терапії. Техніка і методика проведення процедури. Роль акушерок під час проведення інгаляцій.

Ознайомлення з приладами для штучної йонізації повітря, з генераторами аерозолей і електроаерозолей. Проведення процедур.

Ознайомлення з обладнанням кабінету аерозольтерапії. Апаратурою. Лікарськими засобами. Послідовність роботи на інгаляторах. Техніка безпеки.
Практичні навички:


  • підготовка і налагодження електродів для проведення процедур:

  • місцевої дарсонвалізації комірної зони;

  • індуктотерапії нирок, хребта, кінцівок;

  • електричного УВЧ-поля на лице, суглоби, грудну клітку, а також дітям (контроль за наявністю електричного поля);

  • мікрохвильової терапії надвисокої частоти на поперек, суглоби, кінцівки;

  • перевірка наявності ультразвуку, що виробляється випромінювачем;

  • підготовка місця озвучування;

  • проведення УЗ-процедури на кінцівки, поперек, суглоби, при гінекологічних захворюванням;

  • оволодіння послідовністю вмикання і вимикання апаратів ультразвукової терапії;

  • підготовка лікувальної суміші;

  • налагодження інгаляційного апарата;

  • інгаляція носа, горла.


Самостійна робота
Електричний струм високої частоти і високої напруги. УВЧ. НВЧ. Магнітотерапія. Методи. Показання та протипоказання.
Тема 4. Світлолікування. Теплолікування. Водолікування. Грязелікування. Санаторно-курортне лікування
Лекції
Фізичні основи. Оптична область електромагнітних хвиль. Сонячний спектр. Інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове випромінювання. Характеристика ДУФ і КУФ випромінювання. Теплова і фотохімічна їхня дія. Основні закони випромінювання. Калоричні та люмінесціюючі джерела світла. Поглинання променистої енергії.

Біологічна дія оптичної області окремих частин інфрачервоного, видимого і ультрафіолетового, в тому числі ДУФ і КУФ випромінювання. Теплова і ультрафіолетова еритема.



Штучні джерела світла. Опромінювач інфрачервоного випромінювання (“ЛИК-5”), опромінювач видимого опромінювання “Соллюкс” — стаціонарний, настільний, портативний, світлотеплова ванна: загальна і місцева; лампа Мініна. Будова і правила експлуатації опромінювачів. Техніка безпеки. Показання і протипоказання для застосування інфрачервоних і видимих променів.

Опромінювачі ультрафіолетового випромінювання. Опромінювачі з джерелом інтегрального УФ випромінювання, опромінювач пересувний бактерицидний, опромінював для локального впливу на слизову оболонку, селективні джерела УФП випромінювання, дугові бактерицидні і люмінесцентні еритемні лампи. Методи дезінфекції повітря в приміщеннях і предметів. Профілактичне використання УФ випромінювання. Фотарії.

Загальне ультрафіолетове опромінення (за схемами), місцеве опромінення, варіанти місцевого опромінення. Ускладнення, що виникають при недотриманні правил техніки безпеки під час роботи з УФ променями. Показання і протипоказання для УФ випромінювання.

Методики ультрафіолетового опромінення при різних захворюваннях (окремі методики): при бронхіальній астмі, пневмонії, бронхітах, радикуліті, захворюваннях суглобів, при пораненнях, травмах, при захворюваннях на бешиху, для профілактики ОРЗ, ОРВІ вагітних жінок. Профілактика інфекційних захворювань, рахіту.

Лазерне випромінювання, принцип його дії. Застосування лазерного випромінювання при різних захворюваннях. Заходи охорони праці під час роботи з лазерним випромінюванням.

Фізіопрофілактика. Загальне поняття про фізіопрофілактику в загальній системі реабілітації. Основні засоби фізіопрофілактики — природно преформовані, фізичні фактори. Їх значення для загартовування і оздоровлення населення.

Фізіопрофілакторії, їх облаштування і обладнання.

Фотарії. Різні типи фотаріїв, їх облаштування, обладнання. Механізм дії ультрафіолетових променів. Значення УФ опромінень для профілактики захворювань дорослого і дитячого населення. Методика і техніка проведення групових ультрафіолетових опромінень. Показання і протипоказання до ультрафіолетових опромінень.

Особливості організації фізіотерапевтичних майданчиків для дітей різного віку.

Теплолікування. Лікування парафіном, озокеритом, грязелікування. Лікування піском, глиною, нафталаном. Показано при хронічних жіночих статевих органів, безпліддя.

Водолікування. Класифікація водних процедур, що застосовуються з лікувальною та профілактичною метою: обливання, обтирання, укутування. Класифікація душів: за тиском, температурою, формою струменя. Класифікація ванн: за тривалістю, складом, температурою. Фізіологічна дія води. Температурна дія, механічна і хімічна дія води. Особливості проведення газових ванн. Показано при хронічних жіночих статевих органів, безпліддя.

Грязелікування. Класифікація грязей за умовами їх утворення. Склад лікувальних грязей. Механізм дії грязей. Зберігання і регенерація грязей. Показання і протипоказання для грязелікування. Показано при хронічних жіночих статевих органів, безпліддя.

Визначення показання до бальнеотерапії при різних захворюваннях.

Класифікація теплових лікувальних процедур. Механізм дії. Показання і протипоказання.

Курортне лікування. Сучасне поняття про курорт. Вивчення курортних факторів. Використання курортних факторів. Нові лікувальні методики та їх упровадження в курортну практику. Механізм дії курортних факторів. Курорти України, зокрема Криму, СНД. Кліматичні, бальнеологічні, грязеві курорти. Курорти місцевого значення. Дитячі курорти та їх особливості. Принцип добору хворих на курортне лікування.
Навчальна практика під керівництвом викладача
Світлолікування. Ознайомлення з апаратами світлолікування: апаратами інфрачервоних променів, видимих променів, ультрафіолетових променів (лампи “ЛИК-5”, “Соллюкс”), світлотепловими ваннами, лампою Мініна, штучними джерелами ультрафіолетового опромінення (інтегрального випромінювання, опромінювачів пересувних еритемних бактерицидних). Техніка безпеки під час роботи з ультрафіолетовими променями і лазерним випромінюванням. Техніка і методика визначення біодози за допомогою дозиметра Горбачова. Особливості визначення біодози у дітей. Загальне опромінення з профілактичною метою у фотаріях, вимоги до фотарію. Методики загального, індивідуального опромінення за схемами. Варіанти місцевого опромінення. Опромінення носа і глотки у дітей. Вмикання і вимикання опромінювача. Проведення біодози. Правила техніки безпеки при опроміненні УФП, профілактика ускладнень.

Фізіопрофілактика. Облаштування і обладнання фізіотерапевтичного майданчика. Техніка проведення повітряних ванн і сонячних ванн.

Фотарій та його облаштування. Техніка проведення групових загальних ультрафіолетових опромінень дорослих і дітей.



Водолікування. Заняття проводяться там, де є водо-, теплолікувальні заклади.

Ознайомлення з оснащенням водо-, теплолікувальних відділень, технікою безпеки, методикою приготування різних типів ванн.

Вимоги до водолікарні. Обов’язки акушерок при проведенні водолікувальних процедур, Оброблення гігієнічної ванни, методика відпускання хвойної, скипидарної, гірчичної ванн, методика відпускання душу Шарко, висхідного промежинного душу, циркулярного. Методика обливання, обтирання, укутування.

Грязелікування. Зберігання грязі, регенерація грязі, нагрівання грязі. Підготовка грязі для грязьових тампонів (вагінальних, ректальних). Методики грязьових аплікацій (місцеві і загальні). Дозування грязелікувальних процедур (температура, тривалість, розстановка за часом, кількість процедур на курс лікування).

Техніка та застосування грязелікувальних процедур при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів, безпліддя. Особливості приготування грязьових (піхвових, ректальних) тампонів та їх застосування, зберігання і регенерація грязі.

Методика гальвоногрязелікування і гідрогальванізації. Техніка безпеки.

Лікування парафіном, озокеритом. Методики нагрівання парафіну й озокериту, Методики лікування парафіном, озокеритом (кюветно-аплікаційна, серветко-аплікаційна, нашарування, метод ванночок з парафіну й озокериту, парафіно-масляна суміш за Лепським, тампони піхвові). Дозування та проведення процедур при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів, безпліддя.

Глинолікування. Методики нагрівання глини. Техніка і методика процедур з глини. Дозування.

Лікування піском. Попереднє оброблення піску. Техніка і методика процедур. Дозування процедур.

Освоєння всіх процедур під керівництвом викладача.


Практичні навички:

  • визначення еритемної дози опромінювання;

  • проведення місцевих процедур лікування ультрафіолетовим випромінюванням при бронхіті, попереково-крижовому радикуліті, бешисі, захворюваннях суглобів, носової частини горла;

  • налагодження апаратури для проведення загального ультрафіолетового опромінювання;

  • проведення процедур за допомогою лампи “Соллюкс”, лампи Мініна та інфрачервоного випромінювача, а також загальної або місцевої електросвітлової ванни;

  • гігієнічне оброблення ванни;

  • підготовка місцевих і загальних ванн (повітряної або кисневої, ароматичної, хлоридно-натрієвої або з морської солі, йодобромної, скипидарної);

  • підготовка парафіну або озокериту до проведення процедури аплікаційним методом;

  • процедура на хребет, суглоби, грудну клітку, кінцівки.


Самостійна робота
Інгаляційна терапія. Аерозольтерапія. Світлолікування. Фізіопрофілактика. Санаторно-курортне лікування в Україні, зокрема в Криму.
Тема 5. Основи ЛФК. Основи медичного контролю. Організація роботи кабінету ЛФК. Спеціальні методики ЛФК. Масаж. Види масажу
Лекції
Зміст методу лікувальної фізкультури. Основи фізіологічного і терапевтичного впливу вправ на організм хворого. Норми і засоби лікувальної фізкультури. Окремі методики лікувальної фізкультури при захворюваннях серцево-судинної системи, (захворюваннях і травмах нервової системи, опорно-рухового апарату, травної системи, при порушенні обміну речовин, захворюваннях жіночої статевої сфери в пологовий та післяпологовий періоди при захворюваннях у літньому віці.

Особливості лікувальної фізкультури в дитячому віці.

Значення ЛФК та фізичних факторів при реабілітації хворих. Показання і протипоказання для призначення різних форм ЛФК.

Основні розділи та організація медичного контролю, функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу:

1) організація медичного контролю в спортивних групах, лікувально-фізкультурних диспансерах, стаціонарах і поліклініках, під час тренувань;

2) медико-санітарні, спортивні змагання, заходи щодо профілактики травматизму на заняттях з фізичної культури і спорту;

3) санітарно-освітня робота, пропаганда фізкультури і спорту. Санітарно-гігієнічне обстеження місць проведення занять з фізичної культури.

Техніка основних прийомів масажу за методом Вербова: погладжування, розтирання, розтинання, вібрація. Додаткові прийоми масажу. Підготовка хворого до масажу. Підготовка масажиста. Дозування процедури масажу. Вплив масажу на хворого.


Навчальна практика під керівництвом викладача
Організація місця (палата, кабінет, зала, майданчик на відкритому повітрі тощо) для проведення занять з лікувальної фізичної культури, масажу.

Демонстрація обладнання та інвентарю кабінету лікувальної фізкультури і масажу, можливості їх використання.

Вимоги до кабінету ЛФК, обладнання, документації кабінету. Режими рухів при призначенні ЛФК і реабілітації хворих. Основні антропометричні обстеження:


  • вимірювання тіла і зросту;

  • вимірювання грудної клітки;

  • визначення життєвої ємності легенів (спірометрія);

  • ручна динамометрія;

  • визначення життєвого індексу, зросто-вагового індексу — індексу Кетль;

  • заповнення індивідуальної карти хворого, який займається лікувальною фізичною культурою, облік хворих (згідно з журналом або щоденником кабінету лікувальної фізкультури і масажу), облік праці масажиста чи методиста лікувальної фізкультури.

Складання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики для акушерок (РГГ).

Складання комплексів ЛФК і призначення фізіотерапевтичних процедур при різних захворюваннях: серцево-судинної, дихальної, травної, нервової систем жіночої статевої сфери в пологовий та післяпологовий періоди.

Складання і побудова фізіологічної кривої для призначення комплексів ЛФК.

Складання комплексів коригувальної гімнастики при порушенні постави, сколіозі, плоскостопості, косолапості в дітей для формування склепіння стопи.

Проведення різних комплексів ЛФК з урахуванням режиму рухів під керівництвом викладача або інструктора з лікувальної фізкультури.

Проведення комплексу при гінекологічних захворюваннях, вагітності та в післяпологовий період.

Техніка основних прийомів масажу за методом Вербова: погладжування, розтирання, розтинання, вібрація. Додаткові прийоми масажу. Загальний масаж. Техніка масажу окремих частин тіла (голови, шиї, обличчя, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок). Підготовка хворого до масажу. Підготовка масажиста. Навчання прийомів масажу одне одному.
Практичні навички:


  • організація місця для проведення занять з лікувальної фізичної культури і масажу;

  • заповнення журналу (щоденника) обліку хворих;

  • заповнення індивідуальної карти хворого, який займається лікувальною фізичною культурою;

  • проведення комплексу вправ лікувальної фізичної культури за завданням викладача при гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, сколіозі та порушеннях постави, плоскостопості, травмах кінцівок, гастроентероптозі, поперековому радикуліті, гінекологічних захворюваннях, вагітності та в післяпологовий період;

  • проведення орієнтовного комплексу ранкової гігієнічної гімнастики для хворих;

  • підготовка місця для проведення масажу;

  • виконання основних і допоміжних прийомів масажу;

  • масаж хребта, поперекової ділянки хребта, кінцівок, суглобів, комірної зони.


Самостійна робота
Спеціальні методи ЛФК. Основні прийоми масажу.
Тема 6. Засоби, що використовуються в медико-соціальній реабілітації хворих в акушерстві і гінекології та в патології новонароджених
Лекції
Використання засобів для складання індивідуальних реабілітаційних програм. Визначення мети, застосування соціальної, психологічної, професійної, педагогічної реабілітації. Диференційований підхід до проведення різних видів реабілітації пацієнтів при конкретних захворюваннях залежно від періоду їх перебігу, віку, статі із залученням психологів, педагогів, соціологів тощо. Варіанти професійної реабілітації. Заклади та фахівці, що проводять соціальну, психологічну, професійну та педагогічну реабілітацію.
Навчальна практика під керівництвом викладача
Підготовка індивідуальних програм реабілітації і зміст та завдання правила оформлення. Роль акушерки в підготовці, оформленні та реалізації індивідуальної програми реабілітації у пацієнтів з гінекологічними захворюваннями та акушерстві.

Акушерське обстеження новонароджених та оцінювання стану здоров’я для визначення комплексу реабілітаційних заходів. Складання плану акушерських втручань, реалізація індивідуальних програм реабілітаційних заходів при ушкодженнях і травмах новонароджених.



Ознайомлення акушерок з роботою реабілітаційних відділень та клінік.
Практичні навички:

  • визначення етапів медико-соціальної реабілітації пацієнтки;

  • проведення повного акушерського обстеження пацієнтки;

  • складання індивідуальної програми відновного лікування та реабілітації в акушерстві та гінекології;

  • оцінювання стану пацієнтки перед, під час і після проведення реабілітаційних процедур;

  • оформлення медичної документації;

  • акушерське спостереження за новонародженими;

  • оцінювання стану новонароджених перед, під час, після проведення реабілітаційних процедур;

  • складання та проведення індивідуальної програми на різних етапах реабілітації новонароджених.


Самостійна робота
Реабілітаційні заходи в патології новонароджених.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК


    1. Ознайомлення хворих з правилами поведінки під час проведення фізіотерапевтичних процедур.

    2. Виписування фізіотерапевтичного рецепта.

    3. Знання ознак ураження електричним струмом, надання першої допомоги.

    4. Проведення поздовжньої гальванізації хребта, гальванізації та електрофорезу (за Вермелем), гальванізації та електрофорезу комірцевої зони (за Щербаком), гальванізації та електрофорезу слизової оболонки носа (за Кассілем і Гращенковим).

    5. Проведення електрофорезу і гальванізації суглобів, грудної клітки, органів.

    6. Виготовлення прокладок та правильне розміщення і закріплення електродів для електросну.

    7. Проведення дарсонвалізації різними методиками (контактною, дистанційною). Проведення дозування процедури.

    8. Проведення дарсонвалізації обличчя, комірцевої зони. Оброблення електродів перед процедурою та після неї.

    9. Проведення УВЧ-терапії при риніті, захворюваннях приносових пазух (гайморит, синусит), грудної клітки (бронхіт). Дози УВЧ-терапії.

    10. Проведення індуктотермії на ділянку нирок, нижні кінцівки.

    11. Перевірка наявності ультразвукових коливань у випромінювачі.

    12. Проведення ультразвукової терапії при попереково-крижовому радикуліті, при артрозі колінного суглоба, при п’ятковій шпорі.

    13. Визначення біодози.

    14. Вмикання опромінювача УФП, робочий режим опромінювача.

    15. Підготовка опромінювача УФП для загального опромінення за схемами та опромінення з профілактичною метою.

    16. Місцеве опромінення ультрафіолетовими променями (варіанти).

    17. Проведення опромінювання інфрачервоними променями лампою “ЛИК-5” при попереково-крижовому радикуліті.

    18. Проведення процедури світлотепловою ванною при міозиті грудної клітки.

    19. Проведення процедури на кінцівки за допомогою лампи “Соллюкс”.

    20. Гігієнічне оброблення ванни.

    21. Приготування ванни:

а) хвойної;

б) гірчичної;



в) скипидарної.

    1. Парафінолікування різними методиками (нашаровування, кюветно-аплікаційною, серветково-аплікаційною, методика ванночок на ступні й кисті).

    2. Вимірювання маси тіла, зросту, окружності грудної клітки.

    3. Проведення спірометрії, динамометрії (ручної і станової).

    4. Складання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики для студентів і хворих.

    5. Демонстрування основних і додаткових прийомів масажу.

    6. Масаж хребта, попереково-крижової ділянки та кінцівок.

    7. Методика визначення показань та протипоказань до проведення реабілітаційних програм.

    8. Методи вивчення та оцінювання ефективності проведених медико-соціальних заходів.

    9. Методи підготовки та оформлення медичної документації для направлення і проведення медико-соціальної реабілітації.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ


  1. Вимоги до кабінету фізіотерапії.

  2. Техніка безпеки під час роботи у фізкабінеті.

  3. Обов’язки акушерки фізкабінету.

  4. Види струмів, які застосовують для електролікування.

  5. Вид струму, які використовують для електрофорезу та гальванізації.

  6. Апарати для гальванізації, вимоги до гідрофільних прокладок та електродів для гальванізації.

  7. Методики проведення гальванізації.

  8. Розрахунок величини струму під час проведення гальванізації.

  9. Що необхідно враховувати під час проведення електрофорезу?

  10. Розрахунок витрати лікарської речовини під час проведення електрофорезу.

  11. Види гідрофільних прокладок.

  12. Ускладнення, що виникають під час гальванізації та електрофорезу. Причини ускладнень, допомога при цьому.

  13. Показання і протипоказання для гальванізації та електрофорезу.

  14. Особливості проведення гальванізації та електрофорезу в дітей.

  15. Правило полярності при електрофорезі.

  16. Характеристика імпульсних струмів низької частоти, низької напруги. Види імпульсних струмів.

  17. Вид імпульсного струму, що застосовується для електрода, фізіологічна дія його на організм.

  18. Особливості будови електродів для електросну. Методика проведення електросну.

  19. Вимоги до кабінету електросну.

  20. Показання і протипоказання для електросну.

  21. Електродіагностика та електростимуляція. Апарати для електростимуляції.

  22. Види електродів, що застосовуються для електростимуляції. Місця накладання електродів для електростимуляції.

  23. Методика проведення електростимуляції.

  24. Діадинамічні струми. Характеристика струмів та їх модуляцій.

  25. Види електродів, що застосовуються для діадинамотерапії, апарати для ДД-терапії.

  26. Методика проведення діадинамотерапії, дозування величини.

  27. Показання та протипоказання для проведення ДД-терапії.

  28. Фізіологічна та лікувальна дія діадинамічних струмів.

  29. Синусоїдальні імпульсні струми, їх особливості.

  30. Апарати для ампліпульстерапії, електроди, методики розміщення електродів.

  31. Методика проведення ампліпульстерапії, дозування.

  32. Апарати для франклінізації, техніка і методика проведення процедури.

  33. Механізм дії індуктотермії.

  34. Техніка безпеки при індуктотермії.

  35. Методики проведення індуктотермії індуктором-диском та індуктором-кабелем.

  36. Дозування при індуктотермії, дози, особливості проведення індуктотермії дітям.

  37. Показання і протипоказання для індуктотермії.

  38. Механізм дії струмів Дарсонваля. Характеристика струмів.

  39. Апарати для дарсонвалізації, особливості будови електродів для дарсонвалізації. Оброблення електродів.

  40. Метод лікування — ультратонтерапія. Характеристика струмів.

  41. Методики проведення дарсонвалізації, дозування.

  42. Показання і протипоказання для проведення дарсонвалізації.

  43. Лікувальний фактор у методі лікування УВЧ-терапії. Апарати УВЧ портативні та стаціонарні. Конденсаторні пластинки.

  44. Фізіологічна і лікувальна дія УВЧ-терапії.

  45. Повітряний зазор, його значення, дотримання повітряного зазору в дітей.

  46. Дози УВЧ-терапії.

  47. Особливості проведення УВЧ дітям.

  48. Показання і протипоказання для проведення УВЧ.

  49. Апарати мікрохвильової терапії.

  50. Заходи щодо охорони праці під час роботи з апаратами мікрохвильової терапії.

  51. Методики проведення мікрохвильової терапії, дозування.

  52. Показання і протипоказання для мікрохвильової терапії.

  53. Фізична характеристика ультразвуку, механізм терапевтичної дії.

  54. Апарати стаціонарні й портативні, випромінювачі-вібратори.

  55. Методики визначення наявності ультразвукових коливань у випромінювачі.

  56. Методики проведення ультразвукової терапії, дозування.

  57. Лікарський фонофорез.

  58. Показання та протипоказання для проведення ультразвукової терапії.

  59. Інгаляційна терапія. Аерозольтерапія, лікарські суміші, що застосовуються для інгаляцій.

  60. Світлолікування. Оптичне випромінювання.

  61. Фізіологічна дія інфрачервоного, видимого та ультрафіолетового випромінювання.

  62. Біологічна доза, її визначення.

  63. Схеми загального ультрафіолетового опромінювання.

  64. Ускладнення, що виникають при УФ опромінюванні, причини.

  65. Варіанти місцевого опромінювання.

  66. Класифікація водолікувальних процедур.

  67. Класифікація ванн за складом, температурою, тривалістю.

  68. Класифікація душів за тиском, температурою, формою струменя.

  69. Класифікація лікувальних грязей.

  70. Зберігання, регенерація, нагрівання лікувальних грязей.

  71. Механізм дії парафіно- та озокеритолікування.

  72. Методики лікування глиною, піском.

  73. Методики парафіно- та озокеритолікування.

  74. Визначення курорту, санаторію, їх класифікація.

  75. Принципи лікування на курортах, показання і протипоказання.

  76. Форми і засоби лікувальної фізкультури.

  77. Основні завдання медичного контролю.

  78. Основні антропометричні вимірювання та функціональні проби.

  79. Показання, протипоказання, фактори ризику при призначенні ЛФК.

  80. Особливості ЛФК при травмах опорно-рухового апарату.

  81. Дихальні вправи, їх роль при захворюванні органів дихання.

  82. Коригувальні вправи при сколіозі.

  83. Масаж. Види масажу. Класифікація прийомів класичного масажу за Вербовим.

  84. Дія масажу на органи і системи.

  85. Особливості масажу на різних ділянках тіла.

  86. Реабілітація і визначення, завдання, принципи.

  87. Види реабілітації, роль акушерки в її проведенні.

  88. Медична реабілітація, ії етапи, засоби. Функціональні обов’язки акушерки на етапах мед реабілітації.

  89. Соціальна реабілітація і завдання, її складові процесу.

  90. Організація та управління системою медичної та соціальної реабілітації.

  91. Індивідуальна програма реабілітації, її зміст і завдання, правила оформлення.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ


  1. Реабілітаційні заходи при інфаркті міокарда.

  2. Реабілітаційні заходи при гіпертонічній хворобі.

  3. Реабілітаційні заходи при бронхіальній астмі.

  4. Реабілітаційні заходи при захворюваннях травного каналу.

  5. Реабілітаційні заходи при інсульті.

  6. Реабілітаційні заходи при захворюваннях периферичної нервової системи.

  7. Реабілітаційні заходи при остеохондрозі хребта.

  8. Реабілітаційні заходи при захворюваннях суглобів і травмах опорно-рухового апарату.

  9. Реабілітаційні заходи при плоскостопості та сколіозі.

  10. Реабілітаційні заходи при захворюваннях органів жіночої статевої сфери.

  11. Реабілітаційні заходи при порушенні обміну речовин.

  12. Особливості ЛФК під час підготовки пацієнтів до операції та в післяопераційних період.

ЛІТЕРАТУРА

Основна



Боголюбов В.М. Медицинская реабилитация. — М.: Б. и., 2007.

Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. Лечебная физкультура и массаж. — М.: Медицина, 1987.

Клячкин А.М., Виноградова М.Н. Физиотерапия. — М.: Медицина, 1995.

Лисенюк В.П. Основи рефлексотерапії, фітотерапії та гомеопатії: підручник. — К.: Медицина, 2010.

Методика и техника физиотерапевтических процедур: Справочник / Под ред. В.М. Боголюбова. — М.: Медицина, 1987.

Панасюк Є.М., Федорів Я.М., Модилевський В.М., Фільчикова З.І. Фізіотерапія. — К.: Здоров’я, 1995.

Порада А.М., Солодовник О.В., Прокопчук Н.Є. Основи фізичної реабілітації. — К.: Медицина, 2008.

Порада А.М., Порада О.В. Медико-соціальна реабілітація і медичний контроль: підручник. — К.: Медицина, 2011.

Степашко М.В., Сухостат Л.В. Масаж і лікувальна фізкультура в медицині: підручник. — К.: Медицина, 2010.

Яковенко Н.П., Самойленко В.Б. Фізіотерапія: підручник. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011
Додаткова
Боголюбов В.М. Физиотерапия. — М.: Медицина, 1997.

Епифанов В.А. Лечебная физкультура: справочник. — М.: Медицина, 1987.

Курортология и физиотерапия / Под ред. М.Г. Боголюбова. — М.: Медицина, 1985. — Т. 1, 2.

Мошков В.Н. Лечебная физкультура в клинике нервных болезней. — М.: Медицина, 1982.

Олефиренко В.Г. Водолечение. — М.: Медицина, 1986.

Физиотерапевтический справочник / Под ред. И.Н. Сосина, 1998.

Юмашев Г.С., Ренкер К. Основы реабилитации. — М.: Медицина, 1973.

Ясногородский В.Г. Электротерапия. — М.: Медицина, 1987.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка