Буглівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Лановецької районної ради Тернопільської області



Сторінка1/4
Дата конвертації02.01.2017
Розмір0.64 Mb.
  1   2   3   4
Буглівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Лановецької районної ради Тернопільської області

О.В. НУКАЛО



Проблемне навчання на уроках світової літератури



2014

Рецензенти: Дзюба Н.П., методист Лановецького районного методичного кабінету

Пертунишин В.М., вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія», вчитель-методист, «старший вчитель».

У методичному посібнику зроблено спробу обґрунтувати і систематизувати роботу вчителя з упровадження компонентів проблемного навчання на уроках світової літератури, вміщено матеріали для підготовки і проведення уроків із світової літератури та позакласних заходів Для вчителів-словеників, студентів-філологів.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Візитна картка вчителя

РОЗДІЛ 2. Сутність та специфіка проблемного методу навчання

РОЗДІЛ 3. Показовий урок

РОЗДІЛ 4. Н-в заходи

РОЗДІЛ 5. Методична скарбниця.

ВИСНОВКИ. ЛІТЕРАТУРА.

ВСТУП

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія передбачає спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття і розвиток потенційних можливостей, здібностей учнів. Для того, щоб розв'язати актуальні проблеми освіти, необхідне широке впровадження таких технологій, які були б спрямовані на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості. Сьогодні педагоги та вчені схиляються до думки, що традиційні форми навчання застаріли, вони не можуть оволодіти увагою сучасних школярів, яких потрібно зацікавити та здивувати. Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, що будується на діалозі та взаємодії. На особливу увагу заслуговують форми і методи інтерактивного навчання. Сучасний учитель повинен застосовувати на свої уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно самореалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які би були спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів, бо саме творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності. Усе більш широкого визнання і розповсюдження набувають новітні технології, що привертають увагу вчителів-словесників. Важливе місце серед них посідає технологія проблемного навчання. Головна мета розвитку особистості - повна реалізація себе, своїх здібностей і можливостей. Людяність… Людина… Ідеальна людина… Неймовірно важливі цінності, особливо в сучасній школі, яка перебуває на шляху модернізації. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загальнопредметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів. Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок. "Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх — означає рости інтелектуально", — справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах. Проблемність — це одна із найважливіших ознак сучасного уроку літератури. Тому у педагогічній скарбничці вчителя-словесника має обов'язково бути технологія проблемного навчання.



  1. Візитна картка вчителя

Нукало Ольга Василівна

  • кваліфікаційна категорія – вища, старший вчитель

  • стаж роботи – 22 р.

Життєве кредо: Найпотрібніше для людини – щастя, а щастя в серці, а

серце в любові, а любов у законі вічного.

Г.Сковорода

Педагогічне кредо: Вчитель повинен бути творцем

А. Дістервег



Професійні інтереси

Працюю над проблемою «Проблемний метод навчання на уроках літератури»



Проекти в яких беру участь

Методична робота;



Робота з обдарованою молоддю.

Мої роботи

  • Презентація: "Проблемний метод навчання" (Республіканський семінар із зарубіжної літератури)

  • Презентація методичної роботи школи у формі творчого салону (Районний семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи)

  • Презентація-виступ "Взаємозалежність результатів психолого-педагогічної діагностики пізнавальних можливостей учнів та рівня їх навченості" (Обласний семінар-практикум "Моніторинг професійної діяльності педагогів")

Мій ідеал учня

  • Високий на зріст. А зріст людини вимірюється не від голови до землі,а від голови до неба.

  • Здатний не тільки бачити і критикувати зовнішній світ, а й розбиратись у власній душі.

2. Сутність та специфіка проблемного методу навчання

Ускладнення життя сучасної людини

вимагає від неї творчих підходів, здібностей

і потребує нестандартних шляхів

вирішення проблем, коло яких все ширшає.

Іван Єрмаков

Проблемне навчання посідає значне місце в вивченні світової літератури та є важливим засобом його активізації, оскільки передбачає здійснення школярем самостійної навчальної діяльності. Саме таке навчання передбачає не запам`ятовування готових істин, а роздум, аналіз, самостійне розв`язання різноманітних проблемних ситуацій, має бути вирішальним фактором у формуванні критичного мислення, основними ознаками якого є вміння виявити помилки судження в прочитаному тексті, обґрунтувати їх помилковість; уміння зіставляти різні джерела інформації і виділяти протиріччя, обґрунтовувати їх; уміння визначити недоліки послідовності суджень, необґрунтованість висновків; уміння будувати свою відповідь лаконічно, логічно, послідовно, правильно, аргументовано. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж.Дьюї, що заснував в 1894 році в Чикаго школу, в якій навчальний план був замінений ігровою та трудовою діяльністю. Автора досвіду зацікавили концептуальні положення теоретика: дитина засвоює матеріал не слухаючи або сприймаючи органами чуття, а в результаті виникнення в неї потреби в знаннях, коли дитина стає активним суб`єктом навчання. Педагогічний підхід до проблеми передбачає зосередження уваги на теоретичних основах проблемного навчання, тому потребує з`ясування структури і компонентів. У 60-70-і роки ХХ ст. спостерігався сплеск зацікавленості проблемним навчанням. І.Я.Лернер, М.І.Махмутова, В.Оконь, А.В.Фурман досліджували різні загальнодидактичні аспекти означеного питання. Певно, через інтерес до інноваційних технологій навчання зацікавленість проблемним викладанням предметів у 80-90-і роки дещо ослабла. Але останнім часом не лише в роботах відомих українських методистів, таких як Н.Й.Волошина, Л.Ф.Мірошніченко, Є.А.Пасічник, а й у дослідженнях молодих науковців – Л.Г.Аврамчука, І.М.Соколової, І.М.Угринюка та інших – чимало уваги приділяється саме проблемному підходу до викладання навчальних дисциплін. Цей факт свідчить про зростання ролі особистості учня в самостійному пошуку шляхів вирішення проблем, стійкому бажанні здобувати систематичні знання, необхідність яких диктує час. Технологія проблемного навчання – організація навчального процесу, яка передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. При цьому проблемна ситуація виступає своєрідною драбиною, користуючись якою можна вийти на формулювання проблеми, це засіб для формування інтересу учнів до даного питання. Мета та завдання технології: розвиток мислення і здібностей учнів, розвиток творчих умінь, засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку й самостійного рішення проблем, в результаті ці знання, вміння міцніші, ніж при традиційному навчанні, виховання активної творчої особистості учня, що вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми. Основні принципи: - самостійність у роботі учнів; - розвивальний характер навчання; - інтеграція і варіативність у застосуванні різних областей знань; - використання алгоритмізованих дидактичних завдань. Характеристика суб’єкту та об’єкту технології, особливості їх взаємодії. Проблемна ситуація виступає як спосіб взаємодії між учителем і учнями, яка характеризується високою активністю учнів і спрямованістю на подолання пізнавальних труднощів, викликаних поставленими вчителем завданням-проблемою. Основні форми проблемного навчання: - проблемний виклад навчального матеріалу в монологічному режимі лекції, або діалогічному режимі семінару; - учні лише подумки включаються у процес пошуку рішення - проблемний виклад навчального матеріалу на уроці, коли вчитель ставить проблемні питання, вибудовує проблемні ситуації, а учні їх вирішують. Технологічна карта:

1) створення проблемної ситуації;

2) формулювання проблеми;

3) висунення гіпотез;

4) перевірка висунутих гіпотез;

5) аналіз результатів перевірки гіпотез;

6) висновок і узагальнення;

7) повернення до проблемної ситуації.



Основні прийоми і методи: метод монологічного викладу, метод діалогічного викладу, метод евристичних завдань, метод дослідницьких завдань, метод програмованих завдань, прийом створення проблемної ситуації, завдання з помилками та ін.

Прогнозовані результати. Ґрунтовне засвоєння й закріплення наукових положень, розвиток творчого мислення та здатності до самостійної діяльності.

Основними завданнями проблемного навчання є:

  • розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

  • виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;

  • засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності.

Проблемне навчання може сприяти реалізації двох цілей:

  • сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок;

  • допомогти досягти високого рівня розвитку школярів, сприяти розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти.

Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити такі типи уроків:

  • урок-диспут;

  • урок відкриття;

  • урок - діалог;

  • урок – пошук істини;

  • урок-дослідження;

  • урок – творча лабораторія;

  • урок – аукціон ідей;

  • урок – літературна мозаїка;

  • урок – гра.

В чому полягають переваги проблемного навчання?

  • Вчить мислити логічно, науково, творчо.

  • Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів, формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для формування наукового світогляду.

  • Сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам'яті.

  • Впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття як почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності.

  • Формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності.

  • Активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі.

Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій? Їх існує багато, проте найбільш поширеними є:

  • спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її обґрунтування;

  • перехід від одиноких фактів до узагальнень;

  • спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя;

  • зіставлення суперечливих фактів, явищ.

Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього розв'язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей. Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Я працюю вчителем світової літератури у Буглівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів, що на Ланновеччині. Головні цінності, які виділила наша школа – це дитина, культура, творчість. Тому що всяке знання є марним, коли немає праці. А всяка праця є безплідною, коли немає любові. Основні принципи виховання школярів – це п'ять «Я»:



  • Розкриваю і розвиваю свої здібності.

  • Виховую віру в себе.

  • Пізнаю, бережу, і примножую красу у всьому.

  • Прагну стати розумним, творчим, сильним, витривалим і сміливим.

  • Виховую віру в себе.

  • Поспішаю творити добро.

І все це разом узяте націлене на одне. І школа, і батьки прагнуть бачити випускника особистістю, успішною у житті. Досягти потрібного суспільству рівня освіченості та розвитку особистості неможливо без системної самостійної праці. Саме завдяки методу проблемного навчання створюються педагогічні, дидактичні умови для виявлення індивідуальності кожної дитини, формування й розвитку її інтелекту й характеру водночас. Усе це сприяє усвідомленому й глибокому засвоєнню знань, набуттю досвіду, самостійності у розв'язанні власних проблем. На одному з уроків, присвяченому Г.Ібсену, було винесено питання «В чому секрет сімейного щастя?» Дві позиції, які висуває автор у творі я виділила як епіграфи до уроку. Вони дають поштовх до роздумів. З однієї сторони – жінка теж людина, і вона «повинна … виховати себе». А з іншої – «від сім'ї, від гармонії двох сердець залежить гармонія світу». Що ж важливіше для жінки? Учні сперечаються, «займаючи певну позицію». І, зазвичай, підходять до висновку, що навіть самодостатній жінці краще жити у гармонійному світі. Вони проектують думки Ібсена у сучасне життя і роблять висновки для себе. Однією з болючих проблем сьогодення є питання освіти і виховання. І не просто освіти і виховання, а його необхідності в сучасному суспільстві. Тому я пропоную дев'ятикласникам, знайти це у Мольєра. Спочатку для пана Журдена, купуючи ідеї на аукціоні ( ціна – це правильна відповідь), а згодом і запозичуючи повчання самого Мольєра. Вивчаючи біографію Оскар Уайльд в тему уроку виношу слова самого письменника, до яких він прийшов під кінець свого життя: «Життя — не можна писати, життя можна тільки жити». « Художник – не мораліст», - стверджує письменник. Але роман Уайльда переконує читача в тому, що головним для людини є зміст цього життя і чиста Душа. Аналізуючи біографію та окреслюючи головні проблеми роману «Портрет Доріана Грея», розуміємо суть головних для Уайльда тем: страждання, любов, творчість. Сьогодні постала серйозна проблема - виховати Людину. « А що потрібно для того, щоб стати Людиною?» - питаю я у п'ятикласників, яким ще тільки йти цим шляхом. Аналізуючи поведінку Мауглі створюємо асоціативну квітку – мозаїку, де кожен герой набуває свого кольору. А в центрі твору – Мауглі, тому що йому вдалося стати Людиною(Сухомлинський). На урок додаткового читання у 8 класі я завжди вибираю «Біле Ікло». І не тільки тому, що це прекрасний твір, але в першу чергу тому, що саме цей твір ідеально демонструє велику силу любові. Аналізуючи твір, переплітаючи його з реальними історіями, ми з дітьми складаємо алгоритм: «Як навчити любові?»,- і вчимося цього прекрасного почуття до всього живого. Бо по-іншому неможливо жити, адже «всі ми діти однієї матері – природи». Під час вивчення казки Андерсена «Снігова королева» діти вчаться переказувати. Щоб завдання стало творчим, я пропоную розповісти, наприклад, а щоб сказав кожен з персонажів про те, що найголовніше у житті. Це стосується навіть тих героїв, які у Андерсена мовчать. Учні часто сперечаються саме про те, що недомовив автор. Аби не запутатись у власних думках і думках автора - пропоную скористатися алгоритмом «Допомога». І на питання «Чи є у світі щось сильніше за люті морози і Снігову королеву?» учні в своїх ще дитячих голівках розуміють: «Є. Це добро і справжня людська дружба. » Граючись, учні краще осягають прочитане та вчаться використовувати його в реальному житті, інколи не забуваючи, що це гра. «Займаючи певну позицію», вони в жартівливому тоні пробують довести, що барон Мюнхгаузен і хвалько, і брехун, і весела людина, і найправдивіша людина на Землі. Але іноді для того, щоб здійснювати важливі справи, потрібно жартувати. Все сказане я підсумувала в алгоритмі роботи вчителя, який використовую в своїй діяльності щодо проблемного методу навчання:

Алгоритм проблемного навчання

  1. Виокремити проблему з „фону”.

  2. Чітко сформулювати проблему.

  3. Поставити проблемне запитання.

  4. Створити проблемну ситуацію.

  5. Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв`язання.

  6. У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях розв`язання або реалізувати альтернативний.

Найбільш оптимальними є три рівні проблемності:

  1. Перший із них полягає в тому, що вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розв`язання проблеми.

  2. Другий характеризується тим, що учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і розв`язують його.

  3. Третій рівень: учні самостійно формулюють і розв`язують проблему без сторонньої допомоги.

Перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його реалізації в навчально-виховному процесі школи. І слова відомого педагога В.Сухомлинського звучать як наказ сучасному вчителю: «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка… Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця».

На якому б щаблі сприйняття і осмислення художньої літератури не знаходився читач, він повинен вирішувати ті чи інші проблеми героїв і вміти співставляти їх з життям, набуваючи досвіду. І розуміти - проблеми існують для того, щоб їх вирішувати.



3. Показовий урок

Тема уроку: Чи потрібні Дон Кіхоти в наші дні? 8 клас

Мета уроку : розвивати творчу уяву й емоційну чутливість учнів,

вчити порівнювати різні твори мистецтва,

виховувати свободу думки і любов до безсмертного

роману Сервантеса.



Обладнання:

Кочур Г. П. Сервантес і його "Дон Кіхот " (Сервантес М. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) Переклад М. Лукаша.-К., 1995.-С. 672-678;

Ромен К. Сто персонажів світової літератури. -Ч., 1997;

Енциклопедія літературних героїв.-М., 1969;

портрет Сервантеса, ілюстрації Дон Кіхота, малюнки учнів.

Хто каже вам, що Дон Кіхот помер?

Хіба без віри в правду диваки –

Він не підвладний смерті й дотепер,

Він поруч з нами йде через віки.

Ю. Друніна (пер. з рос. власний)



Хід уроку

1.Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми завершуємо свою подорож з Премудрим гідальго Дон Кіхотом з Ламанчі, який уже чотириста років мандрує світом на старій шкапині у смішному шоломі з однієї країни до іншої, і бентежить душі і серця своїх прихильників. Люди прагматичні його не розуміють, інші йому дивуються чи просто глузують з нього. Дон Кіхот для одних - дивак, для інших - безумець. Він - символ нескореності людського духу і здатності до самопожертви заради істини й добра. Спробуймо аргументовано довести, чи справедливо називає його Сервантес хитромудрим, славним і доблесним лицарем? Поміркуймо, в чому причина довговічності цього образу? Чому знов і знов звертаються до нього письменники, художники та композитори? Сьогодні ми проведемо обмін думками, підсумуємо вивчене і дамо відповідь на проблемне запитання: чи потрібні Дон Кіхоти в наші дні?



2.Актуалізація опорних знань.

1) Перевірка ключових понять.



Методичний коментар: Робота в парах. Учні отримують картки з питаннями, на які впродовж п'яти хвилин дають відповіді. Контроль здійснюється шляхом обміну карток з товаришем по парті.

Запитання для роботи в парах:

Справжнє ім 'я Дон Кіхота.

Справжнє ім 'я Дульсінеї Тобоської.

Головна зброя Дон Кіхота.

Транспортний засіб Санчо Панси.

Транспортний засіб Дон Кіхота.

Ім 'я Лицаря Білозора.

Назва острову, де був губернатором Санчо Панса.

Назви подвиги Дон Кіхота.

Опиши зовнішній вигляд Дон Кіхота.

2) Учень на дошці ( під час роботи в парах ) розкриває зміст чисел і понять,
669 -... ( кількість персонажів у романі),

23 квітня 1616 року -... ( дата смерті Сервантеса).

1605 -... ( рік появи першого тому роману "Дон Кіхот " ),

500 -... (золоті ескудо, плата за свободу Сервантеса ),

пародія -....( жанр сатиричної або гумористичної літератури, заснований на комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного напряму ),

Вічний образ -... (літературний образ, який за глибиною художнього узагальнення виходить за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містить у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття).

3) Інший учень на дошці виправляє помилки у запропонованих тезах.

а) "Дон Кіхот " Сервантеса - це лицарський роман.

б) Усі герої ставляться до Дон Кіхота з повагою.

в) Дульсінея Тобоська походить із знатного роду.



З. Слово вчителя

Щоб зрозуміти Дон Кіхота, треба звернутися до тексту роману, згадати, які подвиги і задля чого звершив Дон Кіхот. Але спершу давайте дамо відповідь на питання:

- Які почуття і думки викликає у вас Дон Кіхот?

- Чи змінювалися вони впродовж читання роману?



Методичний коментар: Обмін думками проводиться методом "Вільний мікрофон".

4. Змістово - пошукова робота в групах

Перша група: "Захист " пастуха Андреса.

Друга група : Поєдинок з вітряками.

Третя група: Порівняння образу Дон Кіхота і Санчо Панси.

(Результати роботи в групах повинні містити узагальнений висновок того

питання, яке досліджувала група.)

Результати роботи першої групи можуть мати такий висновок:

Звільнення Андреса засвідчує кращі риси благородного героя: щире співчуття знедоленим, бажання змінити їх становище, досягти справедливості, готовності покарати зло. Дон Кіхот діє як лицар без страху й докору, але він не розуміє, що люди навкруги живуть уже за іншими законами і слово честі, дане користолюбним глитаєм, нічого не варте. Тому його дії не лише не виправляють зло, а й множать його. Дон Кіхот не розуміється в людях, хоч і каже, що кожного треба судити за його ділами. Відтак виходить, що маленький хлопчик Андрес тверезіше оцінює свого господаря, аніж літній гідальго.

Друга група шукає відомості про Гюстава Доре та готує запитання до його ілюстрації до роману Сервантеса "Дон Кіхот ".

Французький графік Постав Доре ( 1832 - 1883 ) відомий усьому світові як неперевершений майстер книжкової ілюстрації. Він належав до тих художників - ілюстраторів, чия творчість допомагає читачам краще зрозуміти зміст книги, художні образи, задум письменника, збагачує книжкове видання. Художник -ілюстратор мусить бути освіченою людиною, знавцем світової культури, традицій різних народів, звичаїв, вірувань, обрядів побуту. І, зрозуміла річ, знати бездоганно й глибоко розуміти літературний твір, який він ілюструє. Таким знавцем був Гюстав Доре. І досі з його ілюстраціями видають казки Шарля Перро, " Пригоди барона Мюнхаузена " Распе, роман " Гаргантюа і Пантагрюель " Рабле, " Божественна комедія " Дайте, роман " Дон Кіхот " Сервантеса та інші твори. Ілюструванням книжок Гюстав Доре захопився, коли йому ще не виповнилося й десяти років. А в п'ятнадцять - він уже бачив свої ілюстрації до відомих творів у французьких журналах. Слава художника -ілюстратора, талановитого й сучасного, прийшла до Доре швидко: його тільки - но вітали з двадцятиріччям, а вже європейські видавці готували йому замовлення на оформлення багатьох літературних творів. Перед вами ілюстрація Гюстава Доре до роману Сервантеса " Дон Кіхот ".





Запитання для учнів:

Який епізод роману зобразив Доре?

Чому змагається з вітряками Дон Кіхот?

Чим можна пояснити те, що Доре показав таку величезну кількість вітряків?

Які почуття охопили Санчо Панса, котрого ми бачимо вдалині?

Які деталі ілюстрації передають трагічність події?

Чому Доре вирішив не показувати читачам - глядачам обличчя Дон Кіхота?

Що мають символізувати реп'яхи, які намалював Доре, зображуючи рослинний світ місця борні Дон Кіхота з вітряками?

Як зумів художник передати таке явище природи, як вітер?

Які почуття й думки викликають у вас зображені Гюставом Доре події й образи?

Результатом роботи третьої групи може бути така таблиця.

Порівняльна характеристика Дон Кіхота і Санчо Панси

Дон Кіхот

Санчо Панса

1. Становище в суспільстві.

1. Становище в суспільстві.

Збіднілий гідальго, котрий під впливом читання рицарських романів стає мандрівним лицарем. Мрія: боротьба з несправедливістю і злом.

Малоземельний селянин, що погоджується бути зброєносцем у Дон Кіхота. Мрія: стати губернатором острова.

2. Походження.

2. Походження.

Із давньої дворянської родини, котра вкрай збідніла.

3 діда - прадіда хлібороб.

3. Портрет.

3. Портрет.

"Статури міцної, але худющий, високий, довготелесий, з такими ямкуватими вилицями, що здавалось, ніби вони цілуються між собою зсередини, виглядав кумедно." Сам його зовнішній вигляд викликав у оточуючих сміх.

"Грубе черево й низький зріст, боро­да". 3 нього сміються люди.

4. Риси характеру

4. Риси характеру

високий романтизм; відірваність від реалій життя;

практична розсудливість; прозаїчна закоріненість у життя;

байдужість до матеріальних благ - їжі, сну, комфорту;

безрозсудство, запальна вдача; безмежна енергійність;

книжкова освіченість відірвана від життя;

щедрість і альтруїзм; мрійливість.




обжерливість, лінькуватість;

обачність, обережність; зовнішня вайлуватість;

народна мудрість, що грунтується на досвіді;

корисливість і ощадливість; раціональність.




Кадр із фільму “Дон Кіхот” Гюстав Доре Ілюстрація до роману

5. Слово вчителя про шлях "Дон Кіхота " до українського читача.

Скільки існує роман "Дон Кіхот " Сервантеса, стільки існує полеміка навколо його центрального образу. Серед критиків "Дон Кіхота " ми зустрінемо мислителів і митців світового рівня. Кожен із них висловлював свій оригінальний погляд на твір Сервантеса та образ Дон Кіхота.

Першим відкрив українському читачеві Дон Кіхота І. Франко. 1891 р. він написав віршований переказ кількох окремих епізодів твору під назвою "Пригоди Дон Кіхота ". Франко говорив, що це "сатира на романтичні та далекі від дійсного життя лицарські повісті, якими кілька сот літ зачитувалася вся Європа, поглиблюється і розширюється тут ступенево у великий малюнок боротьби між благородними поривами чуття та твердою дійсністю, між поезією та прозою життя. Тому "Дон Кіхот" має безсмертну вартість в історії духовного розвою вселюдкості і по заслузі зробився улюбленою книжкою для всіх досвідчених людей ". Пізніше роман був перекладений В. Самійленком, проте він безслідно зник у Чернігові в буревії 1919р. У 1955 році побачив світ переклад Б. Козаченка та Є. Кротевича, котрі зробили його не з оригіналу, а з російського перекладу. Та цей переклад був далеким від досконалості. І лише через сорок років з'явився повний переклад роману, що увінчав довготривалу працю Миколи Олексійовича Лукаша. У ньому щасливо поєдналися його бездоганне знання мови оригіналу, віртуозне володіння всіма скарбами рідного слова, великий життєвий досвід та ще якась духовна близькість автора до обидвох головних героїв роману. Недарма в колі друзів Лукаша називали Дон Кіхотом. Близький він був до Сервантеса навіть зовнішньо - у часи війни отримав поранення в ліву руку й майже не володів нею. Так само мав незборений дух, безкомпромісність та звитяжну сміли­вість, коли вступав у бій з новітніми злими "велетами ", відстоюючи українську мову, літературу, культуру. Проте Майстру не вдалося завершити переклад, цю працю продовжив його учень - Анатоль Перепадя. Завдання його було дуже складне й відповідальне: треба було, пройнявшись духом талановитого попередника, передати його стилістичну манеру. Та він впорався з цим завданням. Цим перекладом користувалися і ми з вами, читаючи безсмертний твір Сервантеса.

6. Повідомлення групи " літературознавців ".

"Велич Сервантеса полягає в тому, що в "Дон Кіхоті" він спровокував чесний поєдинок між видимістю та реальністю, смисл якого зачіпає саму сутність творчого процесу і людської натури, що з того часу панували в творіннях романісті ".

Даніель Берт

"...роман залишає відчуття доброти, і в ньому, як на мене, повністю відсутні скепсис і цинізм. Мені здається, лихо тому, хто ніколи не переймався хоча б деякими думками Дон Кіхота, хто ніколи не наражався на насмішки та удари долі, намагаючись відновити справедливість".

Проспер Меріме

"Дон Кіхот саме життя цінує настільки, наскільки воно спроможне слугувати засобом втілення Ідеалу, для встановлення Істини та Справедливості на землі. Жити для себе, піклуватися про себе Дон Кіхот уважав би ганебним ".

І.С.Тургенєв

"... сьогодні Дон Кіхот - це вже не просто персонаж роману, писаного 360 років тому іспанцем Мігелем де Сервантесом Сааведра. Це щось незмірно більше: один з кількох єдино можливих і єдино неминучих символів уселюдського духу, автопортретів людства - як Прометей, Гамлет, Фауст, - котрі творилися, творяться й творитимуться всією історією роду людського ".

Іван Дзюба

7. Вирішення проблемного питання: чи потрібні Дон Кіхоти в наші дні? Використовується інтерактивний метод прес.

Підсумок уроку.

Учні відповідають, намагаючись переконати один одного, за схемою:

- Я вважаю, що... (висловити думку, пояснити в чому полягає точка

зору).

Тому що... (пояснити, на чому грунтуються докази на підтримку вашої

позиції).

Наприклад,...(навести факти, які демонструють ваші докази,

підсилюють вашу позицію ).

Отже,... (узагальнити свою думку, зробити висновок про те, що

необхідно робити, тобто це - заклик прийняти вашу позицію ).

Учні приходять до висновку, що Дон Кіхоти необхідні завжди. Дон Кіхот став вічним образом, тобто таким, який за глибиною художнього узагальнення виходить за межі конкретного твору й відображеної в ньому епохи. Народжений певними історичними умовами, Дон Кіхот водночас зосереджує в собі важливі риси людського характеру, ситуації та конфлікти, які повторюються в нових суспільних обставинах. Цей образ сприймається як символ нескореності людського духу, взірець високого служіння правді, добру, готовності до самопожертви заради шляхетних ідеалів. Недарма іменем Дон Кіхота називали мрійників, що прагнуть втілити в життя нездійсненну мрію. І хоча ця людина не завжди може змінити навколишній світ, не здатна тверезо оцінити реальне життя, та все ж повагу викликають її непохитність та відданість мрії. Люди вважали Дон Кіхотом першовідкривача Америки і того, хто винайшов велосипед чи електричну лампочку. Без таких людей неможливий прогрес людства в будь-якому сенсі цього слова. Про це дуже гарно сказав у своїй поезії Ф.Кривін:

В розуму - земні свої турботи,

Ну а мрії - зупинятись рано.

Називали люди донкіхотом

Першого на світі Магеллана.

Першого на світі мореплавця,

Підкоряючого океани,

Називали люди донкіхотом.

Розум хоче знати лиш турботи,

А у мрії - дивнії ідеї.

Називали люди донкіхотом

Першого на світі Галілея,

Першого на світі Птоломея,

Що зірки досліджував народам,

(ненавидить хто, з розпуки мліє)

Називали люди донкіхотом.

Та Земля, як завжди,

Рветься в небо,

Мрія мрію гонить десь по світу,

Все в минуле йде.

Та лиш про тебе

Не погаснуть вічнії сюжети.

Мавпі важко було з древнім родом,

Розлучатись з добрим старим віком –

І вона вважала донкіхотом

Першого на світі чоловіка.

( Переклад з рос. мови власний).



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка