Безпека життєдіяльності



Сторінка8/17
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.43 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

2.3. Основні причини виникнення надзвичайних ситуацій. Уражувальні фактори


Умови, при яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються їх причинами. Причини характеризують сукупність обставин, завдяки яким небезпеки виявляються і викликають ті або інші небажані наслідки.

Форми небажаних наслідків, або збитку, різноманітні: травми різної важкості, захворювання, шкода навколишньому середовищу тощо.

Небезпека, причини і наслідки є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа тощо.

Система з трьох блоків «небезпека-причини-небажані наслідки» - є логічним процесом розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальний збиток (результат реалізації надзвичайної ситуації). Здебільшого, цей процес включає декілька причин. Одна і та сама небезпека може реалізовуватися в небажану подію завдяки причині. В основі профілактики нещасних випадків і запобігання надзвичайним ситуація лежить аналіз причин їх виникнення.



Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

      • надзвичайне техногенне навантаження території;

  • військова діяльність;

  • швидкі природні процеси, викликані дією гравітації, різницею температур;

  • проектно-виробничі дефекти споруд (помилки при проектуванні);

  • низька якість матеріалів і будівельних робіт, порушення правил ТБ;

  • дія технологічних процесів (наднормативні навантаження, вібрації, дія агресивних середовищ);

  • порушення правил експлуатації споруд, технології, що приводять до вибухів, аварій, пожеж;

  • дії зовнішніх природних чинників, що приводять до старіння або корозії матеріалів, конструкцій, споруд;

      • погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої й технологічної дисципліни;

      • незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних і побутових відходів;

      • ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

      • недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру та зменшення їхніх негативних наслідків;

      • відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

      • низька професійна підготовка персоналу та неготовність населення до дій в екстремальних умовах;

      • дефіцит кваліфікованих кадрів;

      • низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій.

Таким чином кожна надзвичайна ситуація має свою причину, свої особливості дій на навколишнє середовище, на людину, свій характер розвитку. Розвиваючи такий підхід надзвичайні ситуації можна класифікувати наступним чином:

  • за причиною виникнення: навмисні і ненавмисні;

  • за природою виникнення: техногенні, природні, екологічні, біологічні, антропогенні, соціальні і комбіновані;

  • за швидкістю розвитку: вибухові - раптові (землетруси, вибухи, транспортні аварії); швидкоплинні (пожежі, аварії з викидами газоподібних речовин); плавні (паводки, виверження вулканів, засухи, епідемії, забруднення ґрунту і вод);

  • за масштабами розповсюдження наслідків: локальні, місцеві, територіальні, регіональні, державні і трансграничні;

  • за можливістю запобігання: неминучі (природні) і яким можна запобігти (техногенні, соціальні).

Характеризуючи надзвичайні ситуації, слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов'язково має бути завдано якісь ушкодження. Це свідчить передусім про наявність чи можливість виникнення конкретної небезпечної ситуації, яка може спричинити негативні наслідки.

Завдання шкоди здоров'ю, ушкодження, навіть смерть, а також матеріальні збитки або інших наслідки – це все результат дій конкретного уражувального фактора.

Під уражувальними факторами розуміють такі чинники життєвого середовища людини, які за певних умов завдають шкоди як самим людям, так і системам їх життєзабезпечення, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням уражувальні фактори можуть бути:

фізичні, в тому числі енергетичні процеси та явища:

- електромагнітне, іонізуюче та радіоактивне випромінювання;

- електричний струм (включаючи підвищений рівень статичної електрики тощо);

- низькочастотні й високочастотні акустичні коливання;

- високі або низькі температури;

- висока або низька вологість;

- високий або низький атмосферний тиск;

- велика швидкість руху повітря;

- ударна повітряна чи водна хвиля;

- недостатня або високоінтенсивна освітленість;

- об'єкти, що рухаються з великою швидкістю чи мають високу температуру;

- конструкції, що руйнуються тощо;



хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки):

- які перебувають у різному агрегатному стані: твердому; газоподібному; рідкому;

- які різними шляхами проникають в організм людини: через органи дихання; через шлунково-кишковий тракт; через шкірні покрови та слизисті оболонки;

- які за характером дії виділяють такі речовини: токсичні; наркотичні; подразнюючі; задушливі; сенсибілізуючі; канцерогенні; мутагенні; стерилізаційні (такі, що впливають на репродуктивну функцію);



біологічні:

- макроорганізми: рослини й тварини;

- мікроорганізми: бактерії; віруси; рикетсії; спірохети; грибки; найпростіші;

соціальні (соціальні конфлікти):

- за учасниками: внутрішньоособистісні, міжособистісні, між особою та групою (суспільством), внутрішньогрупові (загальногрупові), міжгрупові (міждержавні);

- за сферами: економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні, релігійні, інформаційні, побутові;

- за характером: відкриті, закриті (латентні), справжні, випадкові, давні;



психофізіологічні:

- фізичні перевантаження: статичні; динамічні;

- нервово-психічні перевантаження: розумові перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

Залежно від наслідків впливу конкретних уражувальних факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі й небезпечні.



Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання й навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших ушкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Небезпечні й шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних і шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які їх породжують.

Слід мати на увазі, що поділ всієї множини потенційно небезпечних природних, антропогенних і техногенних об’єктів, процесів і явищ на джерела небезпек, небезпечні ситуації, шкідливі та небезпечні фактори є певною мірою умовним і може мати свої особливості залежно від завдання, яке вирішується людиною, а також значною мірою визначається рівнем і масштабом взаємодії в системі «людина – життєве середовище».

Хоча поділ уражувальних факторів на небезпечні та шкідливі є досить умовний, бо інколи неможливо віднести якийсь фактор до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань, налагодження роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму й захворюваності на виробництві.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка