Безпека життєдіяльності



Сторінка12/17
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.43 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

3.1. Проблема війни й миру


Війна - це збройна боротьба між: державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Військово-політична конфронтація й пов’язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою життєдіяльності людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні геополітичні основи, які в період «холодної війни» породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються «образ ворога», недовіра й стереотипи минулого. Хоч воєнно-політична конфронтація й не привела до третьої світової війни, але породила багато локальних збройних конфліктів, що завдали колосальних збитків розвитку людства. За період з 1945 р. до 2000 р. сталося понад 300 таких конфліктів, в яких потерпіло понад 10 млн осіб (убитих, поранених, скалічених). За цей час витрати на гонку озброєнь перевищили 7500 млрд доларів США. У 2000-х рр. на кожного жителя планети, в тому числі й немовлят, припадало, за різними підрахунками, від 4 до 15 т вибухівки (в перерахунку ракетно-ядерних засобів на звичайну вибухову речовину).

Нині зберігаються колосальні арсенали засобів масового знищення й звичайних озброєнь. Активно розробляються нові види бойової техніки. Відбувається «розповзання» передової військової технології по планеті, вона потрапляє в зони політичної напруженості й нестабільності, стає доступною для міжнародних екстремістських і терористичних організацій. За різними оцінками військових аналітиків на початку XXІ ст. близько 30 країн володітимуть хімічною зброєю, 10 – вироблятимуть біологічну зброю, 15 країн, що розвиваються, зможуть мати або навіть створити самостійно балістичні ракети. Деякі держави працюють над створенням власного ядерного потенціалу.

Воєнно-політична конфронтація є ірраціональною з огляду на стратегічні інтереси безпеки життєдіяльності людства. Вона може вилитись у глобальне воєнне зіткнення. Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові, технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям, спрямованим на розв’язання глобальних проблем. У наш час на планеті є сім ядерних держав, що активно розвивають військові ядерні програми, це: США, Російська Федерація, Китай, Франція, Великобританія, Іран та Північна Корея.

На сьогодні у світі існує понад 50000 ядерних бойових головок - на підводних човнах та літаках, на кораблях, у спеціальних сховищах. Сила вибуху цієї зброї дорівнює силі вибуху двадцяти мільярдів тонн тринітротолуолу, тобто силі, яка в 1600000 разів перевищує силу вибуху бомби, що зруйнувала Хіросіму. Застосування ядерної зброї у військових цілях означало б глобальну катастрофу. Велику небезпеку також становлять хімічна та бактеріологічна зброя.

Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.



3.2. Тероризм


Тероризм (від лат. Terror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насильства, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.

Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

В наш час явище тероризму досить поширене. Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то після терористичної атаки 11 вересня 2001 року на США, в наші дні практично щоденні повідомлення про терористичні акти сприймаються як щось неминуче. Терор став невблаганною складовою сучасного життя і набув глобального характеру.

Визначити тероризм можна також як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Необхідно зауважити про можливість біологічного, ядерного, інформаційного тероризму тощо. Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:



  • напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

  • захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

  • захоплення літаків або інших транспортних засобів, особливо часто туристичних (політична мотивація — звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація — вимога викупу);

  • насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

  • викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

  • політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

  • вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей);

  • розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою та бубонною чумою тощо.

Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створили небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяли значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів в Україні караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Людині, що захоплена в заручники не повинна провокувати терористів на насильницькі дії. Найважливіше для заручника - це залишитися живим. Тому найкраще - це тихо сидіти і не привертати до себе уваги, тобто не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик). У присутності терористів бажано не вести розмов поміж собою, в крайньому випадку розмовляти тихо. Слід позбавитись усього, що виділяє заручника з-поміж усіх потерпілих. Особливо це стосується жінок - зняти косметику, прикраси (зокрема, сережки, каблучки, ланцюжки тощо). При стрілянині, відкритій терористами, слід негайно лягати на підлогу.



1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка