Безпека життєдіяльності



Сторінка11/17
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.43 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17

Розділ 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДСТВА.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ


Макрорівень життєдіяльності людини просторово охоплює межі географічної оболонки планети Земля та ближній космос – від найглибшої свердловини в її надрах до найвищої стаціонарної орбіти штучного космічного супутника – й виявляється в системах відносин та взаємодії населення планети й природи на глобальному (від французького – загальний, всесвітній), субглобальному й регіональному рівнях.

До основних чинників, що сприяли виникненню глобальних проблем життєдіяльності людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), яке до того ж характеризується нерівномірністю в регіонах світу й окремих країнах; співвідношення чисельності населення та обсягу продуктів харчування (продовольча проблема); стійке нарощування промислового й сільськогосподарського виробництва; збільшення обсягу видобутку корисних копалин; житлове, промислове будівництво й прокладання нових транспортних магістралей і комунікацій; забруднення навколишнього природного середовища тощо.

Причинами перелічених явищ є нерегульований приріст населення в багатьох країнах світу, низький рівень впровадження ресурсо-енергозберігаючих виробництв, незначне використання екологічно чистих технологій, швидка урбанізація населення зі стрімким зростанням міських агломерацій і створенням гігантських мегаполісів, скороченням сільськогосподарських і природних угідь, бурхлива автомобілізація, мілітаризація економіки окремих країн; неефективна регіональна економічна політика як на макро-, так і на мікрорегіональних рівнях тощо. Отже, глобальні є комплексом загальнолюдських проблем як щодо світу в цілому, так і щодо його окремих регіонів і країн.

У просторовому аспекті глобальні проблеми людства є взаємопов’язаними – вияв якоїсь з них у будь-якому місці планети обов’язково спричинює «ланцюгову реакцію”, наслідки якої можуть через деякий час спостерігатися за сотні й тисячі кілометрів від місця її виникнення. Через це проблеми техногенного забруднення атмосфери й «парниковий ефект», пересихання Аральського моря внаслідок хибних меліоративних заходів, розвиток процесів опустелювання «наступ пустель», забруднення Світового океану (аварія 2010 р. на морській нафтовидобувній платформі Deepwater Horizon в мексиканській затоці компанії British Petroleum), а також наслідки великих техногенних аварій (як наприклад на АЕС – Чорнобильській 1986 р. та Фукусімі-1 2011 р.) й інші подібні швидкоплинні катастрофічні й пролонговані природні й антропогенно-техногенні події й процеси не можна розглядати як локальні, регіональні, що не спричинюють масштабних негативних наслідків у просторі й часі.

Глобальні проблеми життєдіяльності людства мають різноманітне походження. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині самого світового співтовариства, тобто вони є складовими системи «суспільство – соціальне середовище». Основні серед них – відвернення ядерного конфлікту, демографічна проблема, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, боротьба проти наркоманії та наркобізнесу, проти злочинності й тероризму. Друга частина цих проблем є відображенням кризи у взаємовідносинах у системі «суспільство – природне середовище». Провідні серед них – це екологічна, енергетична, продовольча, ресурсна. За винятком глобальної проблеми відвернення ядерної війни, всі інші еволюціонують висхідною траєкторією, тобто загострюються. Це загострення відбувається шляхом кількісного зростання таких проблеми, що при накладанні на інші призводить до стрімких кількісних та якісних змін на гірше внаслідок синергічних ефектів.

Глобальні проблеми життєдіяльності людства відрізняються від інших не лише своїми масштабами та інтенсивним розвитком, характерною їхньою особливістю є те, що всі вони належать до класу емерджентних (від англ. emergence - виникнення, поява нового) проблем, для подолання яких немає вільних матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів.

Глобальні проблеми сучасності визнано світовим співтовариством. Для їх розв’язання створено міжнародну правову основу під егідою ООН, організаційні структури й наукові центри як національного, так і світового значення. За оцінками експертів ООН, на подолання всіх глобальних проблем сучасності людство вже зараз мало б витрачати більш як 1 трлн доларів США щорічно, що втричі перевищує загальну суму річного приросту ВНП усіх країн світу.

Ця обставина породила тривожні, навіть песимістичні прогнози. А втім, існує низка заходів, які дозволяють сподіватися, що людство здатне витримати іспит на виживання та забезпечити безпеку своєї життєдіяльності надалі. Насамперед це формування у світового співтовариства нового планетарного мислення, розробка принципово нових наукових технологій, постадійне розв’язання глобальних проблем сучасності, диференційоване визначення пріоритетів для країн і регіонів світу, різке підвищення ефективності акцій міжнародних органів, суспільних рухів, тенденція до зниження військових витрат і вивільнення частини необхідних ресурсів тощо.

Крім того, всі глобальні проблеми життєдіяльності людства є взаємопов’язаними і розв’язання однієї з них послаблює напруженість в інших. Так, за розрахунками, одиниця коштів, ефективно вкладених у вирішення демографічного питання, заощаджує три одиниці у витратах на подолання екологічної кризи.

Отже, до глобальних проблем життєдіяльності людства належать природні, природно-антропогенні та антропогенні проблеми сучасності в системі «суспільство – соціальне середовище» (проблема війни і миру, тероризм, глобальна злочинність, демографічна проблема) та «суспільство - природне середовище» (екологічна, енергетична й продовольча проблеми, проблеми освоєння ресурсів Світового океану, збереження генофонду планети й глобальні ефекти стихійних лих та катастроф), які становлять реальну загрозу існуванню цивілізації або перешкоджають її нинішньому економічному, соціальному та духовному розвитку. Безпека життєдіяльності людства неможлива без їх розв’язання, і це вимагає, з одного боку, співробітництва всіх держав та їхніх урядів, а з іншого – особистої участі кожної окремої людини. Розглянемо їх більш докладно.


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка