Ббк 74. 58 С 88 Студент



Сторінка8/13
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.58 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Д. С. Науменко


«Фінанси», IV курс

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — асист. Степура М. М.
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ
Розвиток будь-якої науки неможливий без тих, хто її вивчає та працює в даній сфері. Але не слід забувати, що і науковець, і практичний працівник — це колишній студент. Втім, багато студентів після отримання диплому про вищу освіту не можуть або не бажають працювати в своїй сфері. Причини небажання та нездатності насправді приблизно однакові та часто криються в відсутності особистої зацікавленості, практичних навичок, а також у тому, що дуже часто випускники бачать м’яко кажучи невідповідність між тим, чому їх вчили, та тим, що є насправді. Часто студент не отримує всього того, що йому необхідно, але багато хто визначає основну мету вищої освіти як навчити вчитись. Разом із цим для ефективного засвоєння знань студент має усвідомлювати їх необхідність і корисність для себе. Тобто багато в чому проблема навчального процесу криється в недостатній самосвідомості студента. Мало хто може сформувати наукову самосвідомість самостійно, більшість із нас у цьому потребують допомоги викладачів.

Розглядаючи економічні та фінансові дисципліни, можна навести такі проблеми:

— надмірна теоретизація та дуже незначна частка знань, які згодом можуть бути використані в професійній діяльності, внаслідок чого випускники професійно непідготовлені та неконкурентні на ринку праці;

— відірваність від сучасної дійсності через зосередження на подіях, які вже відбулись;

— невикористання активних методів навчання (тренінги, робота в міні-групах, дискусійні гуртки, семінари з проблемних питань;

— спрямованість на індивідуальне навчання і нехтування розвитком комунікативних здібностей та навичок колективної роботи в студентів;

— самосвідомість студента, окрім всього іншого, полягає ще й в усвідомленні необхідності йому конкретних знань через, наприклад, встановлення зв’язків з майбутнім доходом. Тому тут наявна проблема мотивації, оскільки більшість студентів у змозі встановити зв’язок лише між знаннями та балами, наявністю та розміром стипендії, кольором диплому.

Для розв’язання даних проблем необхідно:



  1. Переглянути наукові програми з метою збільшення акценту на практичну діяльність та формування актуальних професійних навичок.

  2. Розширення співпраці ВНЗ із роботодавцями з метою працевлаштування студентів за фахом.

  3. Застосування в навчанні альтернативних і колективних форм та інноваційних технологій.

  4. Заохочення продовження навчання найкращими студентами з метою підготовки якісного викладацького складу.

  5. Стимулювання самостійного навчання студентів.

Якщо будуть здійснені ці заходи, студенти зможуть на конкретних прикладах побачити, навіщо їм необхідні конкретні знання та вміння, внаслідок чого зросте бажання отримати нові. Саме усвідомлення важливості своїх знань і прагнення до нових можна називати професійною самосвідомістю.

А. А. Оксененко


«Фінанси», V курс

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — ст. викладач Коновалова І. М.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ І ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ
Вагомою рисою сучасних змін у сфері освіти України, зокрема її цілей, які співвідносяться із глобальними завданнями, є створення умов для більш повного соціально-інтегрованого результату — продуктивної адаптації студента в соціальному світі. Власне це завдання реалізується вищими навчальними закладами через систему магістерської переддипломної та виробничої практики.

Початковим етапом завершальної фази навчання у вищому навчальному закладі є вибір магістерської програми, що по суті, є професійною орієнтацією студента-старшокурсника у його подальшому житті. В переважної більшості студентів погляди на майбутній фах формуються починаючи зі старших курсів, оскільки в цей період вони можуть більш свідомо оцінити свої знання, вміння і навички, а також індивідуальну зацікавленість до певного виду науки. Пропонується ввести в розклад занять у кінці 4 курсу (8 семестру), після закінчення вивчення основних дисциплін, спеціалізовані лекції по фаховому спрямуванню для визначеності магістерської програми. Формат такої лекції має передбачати участь всіх представників кафедр, які б пропонували магістерські програми на вибір студента. Крім такої лекції-презентації, цікавим було б і те, щоб у ній приймали участь представники фінансових установ як макрорівня, так і мікрорівня, потенційні майбутні роботодавці. Вибір магістерської програми після такої лекції дасть можливість уявити поле діяльності магістра та можливість реалізувати теоретичне підґрунтя на практиці.

Сучасний етап розвитку ринку праці молодих фахівців надає велику кількість можливостей для студентів і випускників вищих навчальних закладів, як з точки зору, апробації і оцінки своїх справжніх здібностей і схильностей, так і з точки зору, реальної пропозиції щодо роботи від перспективного працедавця. Саме тому фінансово-економічний факультет Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана сьогодні пропонує 5 програм навчання для здобувачів наукового рівня «магістр». Викладання даних програм здійснюється на високому рівні висококваліфікованими викладачами, більшість з яких має наукові ступені. З огляду на це, КНЕУ є потужною базою, що надає якісно-глибинний «багаж знань» усім охочим студентам, що хочуть прилучитися до науки, і отримати професійні навички для подальшої кар’єри.

Мій період навчання припав на поглиблення економічної кризи в Україні, тому відчувалася недостатня кількість інформованості для студентів — майбутніх фахівців, стосовно впливу кризових явищ на економіку різних країн. Мається на увазі, що лекції 5-го курсу не були прив’язані до конкретної проблеми. Пропоную, з метою адекватної реакції навчальними закладами на непередбачуваність економічної рецесії, ввести в навчальний план курс «Трансформаційні фінанси», який би відображав вплив таких явищ на фінансову систему України і дозволив би прогнозувати в майбутньому шляхи виходу з них. Складовими такого курсу можуть бути наступні дисципліни: управління фінансовими ризиками, прогнозування кризових явищ та шляхи їх уникнення, фінансові проблеми в сфері бізнесу, прогнозування та аналіз економічних процесів, податкові взаємовідносини в умовах нестабільної економіки, управління фінансовою санацією підприємств тощо. Даний фаховий курс буде новаторським та актуальним з огляду на сучасне становище як економіки України, так і світової економіки.

На сьогоднішній день роботодавці зацікавлені залученням молодих спеціалістів, зокрема випускників КНЕУ, до виробничої діяльності. Саме переддипломна практика є логічним завершальним етапом навчання після освоєння основних теоретичних дисциплін і ставить за мету зібрати, закріпити, проаналізувати і конкретизувати матеріали необхідні для написання дипломної роботи. Мета будь-якої переддипломної практики завжди одна — познайомити студента зі змістом майбутньої роботи, робочим місцем, розпорядком та функціональними обов’язками.

Мій свідомий вибір магістерської програми був аргументований виключно моїм кругозором. Програма «Державний фінансовий менеджмент» дає реальну можливість пошуку матеріалу для магістерської дипломної роботи — що в результаті дало позитивні результати вже зараз, але після семестру навчання і проходження практики в Державній податковій адміністрації у м. Києві, вважаю за доречне ввести дисципліни «Етика ділового спілкування для державних службовців», «Економічна деонтологія», «Внутрішньодержавна фінансова політика», що дозволили б підготувати нас, студентів, з морально-етичної сторони до співбесід та адаптації до нового місця роботи.

Процес проходження практики передбачає поєднання навчання з практичною діяльністю і закріплення та поглиблення знань, що були набуті в процесі теоретичного навчання та вдосконалення необхідних умінь і навичок. З огляду на якісні зміни, пропонується включити в програму проходження практики обов’язкове залучення практикантів до участі в проведенні податкових перевірок і, відповідно, виконання індивідуальних завдань, які передбачали б проведення презентацій за результатами перевірок. Проходження переддипломної виробничої практики передбачає працю, орієнтовану на перспективу і сприяє самоствердженню студента — майбутнього фахівця.

Крім того, було б доречним, дипломну роботу магістра доповнити двома додатковими розділами: «Педагогічна складова» — (студент розробляє методичні вказівки стосовно викладання проблеми досліджуваної у дипломній роботі) і «Науково-дослідницька складова» — (студент приймає участь у наукових конференціях і форумах стосовно проблеми, що піднімається в дипломній роботі, підкріплюючи свої теоретичні розробки науковими публікаціями). Запропоновані інновації направлені на посилення наукової цінності і вагомості диплома магістра, а також підвищення статусу цього освітньо-кваліфікаційного рівня.



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка