Ббк 74. 58 С 88 Студент



Сторінка5/13
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Література


1. Офіційний сайт «Бібілотеки української літератури». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/encycl/viraz/printout.php?id=9

2. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла: Сочинения. — М.: Эксмо; Харьков: Фолио, 2009. — 848 с. — (Антология мысли)

3. Офіційний сайт Лозаннського університету. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unil.ch/webdav/site/recours/shared/Uniscope519_p16.pdf

4. Офіційний сайт «Бібілотеки української літератури». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/encycl/viraz/printout.php?id=4

5. Офіційний сайт «Бібілотеки української літератури». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/encycl/viraz/printout.php?id=9


О. А. Курач

«Фінанси», V курс,

Міжнародний науково-технічний

університет ім. академіка Ю. Бугая

Науковий керівник — канд. екон. наук, доц. Петровська І. О.
ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА ОЧИМА СТУДЕНТА — МАГІСТРА
На даний момент проходження переддипломної практики для мене є питанням актуальним та проблематичним, хочу зазначити, що не тільки для мене, а й для багатьох студентів-магістрів.

Після детального розгляду Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України і зіставлення свого розуміння про проходження практики, я зробила наступні висновки:



  • на даний час спостерігаються проблеми з направленням студентів на практику від вузів, особливо в теперішній ситуації, в період економічної кризи;

  • проходячи практику, студенту стає очевидно, що не всі дисципліни, які протягом п’яти років вивчалися, будуть потрібні йому в майбутній професії;

  • на практиці починаєш розуміти, що велика кількість інформації, необхідних програм, які потрібні для продуктивної роботи не викладаються у вузах. Наприклад, мені, щоб влаштуватися на роботу, необхідно вміти користуватися такими програмами, як «1 С», «Клієнт — банк» та рядом інших програм, які, на жаль, не викладаються у вищих навчальних закладах;

  • в гонитві за кількістю, в умовах корумпованості, ВНЗ наповнились бездарними студентами, неспроможними відповідати об’єктивним критеріям оцінювання, тому негласно зменшились вимоги до контролю успішності. Разом з цим втратила зміст якість викладання. Ріст популярності вищої освіти, викривлення її суті, зведеної до володіння «дипломом — папірцем «спровокували приток «студентів — покупців «дипломів, без всякого бажання та здібностей навчатись. В той же час освітяни, так і не дочекавшись достойного підвищення заробітної плати, і за відсутності незалежного контролю, охоче задовольняють бажання «студентів — покупців».

Стає зрозумілим, що після закінчення навчання у вузі студент зіштовхується із серйозними проблемами при влаштуванні на роботу: необхідність трудового стажу, мала заробітна плата. Та й взагалі, молодих спеціалістів з неохотою приймають на роботу, якщо в тебе немає «потрібних знайомств», це стає неабиякою проблемою.

Цікавим є те, що сьогодні ступінь бакалавра вважається вищою освітою, але статусу у суспільстві, визнання з боку державних структур він ще не має, тому роботодавці не хочуть надавати роботу випускникам-бакалаврам, необхідним є отримання диплому магістра. Але на заході існує така тенденція: обидва ступені — і бакалавр, і магістр є повною вищою освітою, однак, бакалавр орієнтований на практику, а от ступінь магістра дає право викладати в університеті і передавати свої знання іншим, а також більш творчо виконувати свою роботу. В Україні ж роботодавці віддають перевагу диплому магістра. Тому, щоб краще конкурувати на ринку праці, необхідним є подальше навчання у вузі для отримання наукового звання магістра.

В ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, потрібне удосконалення системи вищої освіти, одним з аспектів якого стає розширення контактів вузів з роботодавцями, яке в перспективі повинно привести і до застосування випереджальної підготовки фахівців, з урахуванням прогнозованих тенденцій на ринку праці.

Отже, можна зробити висновок, що переддипломна практика — це наглядний приклад, який показує актуальність і необхідність тих дисциплін, які вивчаються студентом під час засвоєння теоретичного матеріалу. На жаль, слід визнати, що теоретичні знання, які надаються студенту у вузі у практичній діяльності майже не застосовуються.



А. А. Лапань


«Фінанси», V курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — канд. екон. наук, доц. Кондратюк С. Я.
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИПУСКНИКА
Інноваційно-інвестиційний тип розвитку суспільства, нові вимоги працедавців до професіоналізму фахівця економічного профілю посилюють значущість їхньої практичної підготовки. Зокрема, набуття практичних знань студентами під час проходження виробничої практики.

Навчальні програми вищих навчальних закладів метою яких є підготовка теоретичних фахівців з навичками професійного мислення і загальних знань потрібно поєднати з вузькою спеціалізацією, коли знання переходять у практичні навики і уміння за допомогою виробничої практики.

Виробнича практика спрямована на: систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих з дисциплін спеціалізації; набуття практичних навичок роботи, ознайомлення з формами і методами роботи, поточною документацією, вивчення досвіду роботи організації, набуття навичок аналізу інформації, планувати організаційні заходи, самостійного прийняття рішень.

На мою думку, в КНЕУ доцільно впровадити виробничу практику для студентів денної форми навчання окрім 5-го, ще й на 4-му курсі тривалістю 3—4 робочі тижні. Це зумовлено тим, що:

1. Теоретичний матеріал значно легше сприймається за умови певної практики, крім того, за короткий період проходження практики пізнається багато того, що не вивчається в теоретичному курсі.

2. Студенти знайомляться із особливостями професійної діяльності, які не можуть бути повністю охоплені вищим закладом.

3. «Розставляється по поличкам» те, що достатньо складно засвоювалось за період навчання. Крім того, під час проходження практики студент готується до подальшого навчання, засвоюючи і напрацьовуючи на практиці знання, які в подальшому посилюють практичну складову.

4. Студент не лише формально відзвітує своєму кураторові з практики, але й зможете уявити, що його чекає на справжній роботі після закінчення вищого навчального закладу. Звіт з практики допоможе студенту систематизувати і закріпити свої знання.

5. Студент проходить через адекватну самооцінку, яка передбачає критичне ставлення до себе, постійну переоцінку власних можливостей відповідно до вимог фахової діяльності, уміння самостійно ставити перед собою цілі, точно оцінювати зміни своїх знань і результатів. Адже, відбувається самоаналіз і самооцінка, що є атрибутом самосвідомості особистості.

6. Виробнича практика дає можливість перевірити в реальних умовах практики здобуті знання та з’ясувати недоліки, допущені в процесі навчання, відмовитися від невиправданих гіпотез та ілюзій.

7. Студент зможе виявити недоліки у роботі організації чи функціонування системи (податкової, бюджетної тощо) в цілому та побудувати свою подальшу наукову роботу спрямовану на їх подолання.

8. Студенти практикуються в міжособистісних комунікаціях, що є одним із вагомих факторів всебічного розвитку людини як особистості і в подальшому допоможе майбутньому фахівцю самореалізуватися.

9. Проходження практики на 4-му курсі допоможе визначитись з майбутнім напрямом магістерської підготовки студента.

Направлення студентів на бази практики можна уявити таким чином: укладаються договори з базами практики → кафедри розподіляють студентів, враховуючи тематику їхніх курсових робіт → наказом Ректора здійснюється скерування студентів на бази практики і призначення керівників практики від кафедри для кожного студента. На місцях практики призначаються керівники практики від організацій (установ) → студенти проходять виробничу практику і складають звіт про проходження практики.

Підчас проходження виробничої практики студенти часто стикаються з проблемою якості даного виду навчання. Може бути ситуація коли ви потрапите в злагоджений колектив, який всіма силами буде намагатися чомусь вас навчити, або до формальної реєстрації на якомусь підприємстві, яка вимагатиме від вас такого ж формального звіту. Друга ситуація у жодному випадку не додасть студенту професіоналізму, упевненості у своїй спеціальності. Дану проблему можна вирішити шляхом анкетування студентів після проведення практики і не укладання більше договорів з організаціями, які не бажають співпрацювати. А в оперативному вирішенні — направлення студента на іншу базу практики.

Перед направленням студентів на бази практики, на мою думку, також потрібно їх агітувати на «активну позицію». Тобто, пояснити важливість виробничої практики та її доцільність, а також необхідність самим цікавитись організацією і особливістю роботи тієї чи іншої структури. Адже більшість студентів за роки навчання звикли займати пасивну позицію слухача і не «вимагати» знань.

Також необхідно враховувати, що теорія повинна випереджати виробниче навчання, оскільки студент має прийти в організацію теоретично підготовленим. На мою думку, студенти 4-го курсу навчання в КНЕУ уже достатньо фахово підготовлені і можуть проходити виробничу практику.

Таким чином, виробнича практика, як складовий елемент вищої освіти, стає в сучасних умовах вирішальним чинником подальшої успішної і результативної діяльності навчального закладу у формуванні конкурентоздатного випускника.




Н. А. Литвин

«Фінанси», IV курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — асист. Степура М. М.
НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ
Для активізації навчального процесу і забезпечення вищої якості освіти потрібно впроваджувати нові інноваційні методи навчання, це є особливо актуальним у процесі введення Болонського процесу у вищих навчальних закладах. Сучасні методи навчання, передові технології повинні удосконалити, урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш цікавим і пізнавальним для студентів, покращити засвоюваність матеріалу, виробити спеціальні навички і вміння, які майбутній фахівець зможе застосувати на робочому місці.

Можна виокремити такі засади, на яких ґрунтуватимуться інноваційні методи навчання:

1) забезпечення демократизації навчального процесу та самостійності студентів. Це означає, що студенти все більше повинні впливати на визначення цілей освіти, методів навчання, на організацію навчального процесу. Потрібно проводити дослідження для виявлення потреб і запитів студентів, їх мотивації і використання цих результатів для організації навчального процесу. Велика роль тут належить студентському самоврядуванню. Але разом з виникненням ширших прав у студентів з’являються і більше обов’язків, які полягають у самонавчанні, винесенні матеріалу на самостійне опрацювання, необхідною є творча і пошукова робота студентів;

2) зміна і перехід на новий рівень ролі викладача. Викладач повинен не просто дати студентам матеріал, але і запропонувати тему та окреслити рамки дослідження, направити самостійну роботу студента в потрібне русло. Залучення викладачем студентів до науково-дослідної роботи стає його прямим службовим обов’язком;

3) допомагає цьому реалізація такого напрямку як кооперативне навчання. Воно базується на спільній роботі студентів над навчальними завданнями проблемного характеру, коли рішення досягається через поєднання зусиль. Кооперативне навчання сприяє об’єднанню знань, навичок та вмінь, студенти починають вчитися один у одного. Воно застосовується при роботі у парах або малих групах;

4) важливим є використання проблемного підходу до навчання. Він вимагає, щоб виконання завдань студентами обумовлювало творче використання знань (а не просто їх відтворення ) для вирішення нових, нестандартних задач у нових, нестандартних ситуаціях, що дуже важливе для ефективної майбутньої професійної діяльності;

5) вищеназвані напрямки тісно пов’язані та обумовлюють необхідність інтенсифікації навчального процесу. Для цього використовуються такі основні методи та підходи: інтерактивні лекції, підготовка і проведення презентацій на семінарах, впровадження ділових ігор, кейс-методів, розгляд виробничих ситуацій, проведення майстер-класів представниками бізнесу і влади, широке використання мультимедійних засобів на лекціях, практичних (семінарських) заняттях;

6) але успіх впровадження цих пропозицій залежить від такого напрямку, як інформатизація навчального процесу. Потрібно, щоб кожен студент у будь який час мав можливість вести пошук в Інтернеті, отримувати через Інтернет завдання від викладача та його коментарі щодо їх виконання, отримувати потрібні консультації, обмінюватися інформацією з іншими студентами та отримувати повідомлення щодо навчального процесу, виконувати через Інтернет спільні навчальні проекти зі студентами свого ВНЗ;

7) останнім запропонованим напрямком є удосконалення системи контролю знань, навичок та вмінь, набутих студентами. Потрібно, щоб студент умів використовувати знання для вирішення проблемних завдань і сам умів пропонувати шляхи покращення або виходу із ситуації. Для цього широко використовуються тести, які підвищують об’єктивність, оперативність та масовість проведення контролю з певних дисциплін. Також використовуються бліц-опитування, ОПК, проведення модульних робіт та ін.

Реалізація цих засад допоможе університету вести навчальний процес на рівні європейських стандартів і допомагає повністю само реалізуватися студентам, підготувати найкращих кваліфікованих фахівців своєї справи1.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка