Ббк 74. 58 С 88 Студент



Сторінка4/13
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

О. О. Козак, В. А. Пекарська, І. В. Ребчинська


«Фінанси», IV курсу,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — канд. екон. наук, доц. Буряченко А. Є.
РОЛЬ ЗАЛУЧЕННЯ ФАХІВЦІВ-ПРАКТИКІВ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Традиційно заняття у вищих навчальних закладах проводяться у формі лекцій, семінарів, консультацій, практичних і лабораторних робіт тощо.

Відомо, що основною формою навчання, яка спрямована на первинне отримання знань, є лекція. Головне призначення лекції — забезпечити теоретичну основу навчання та пробудити інтерес студентів. Як правило, лекції студентам читають лектори відповідного ВНЗ, натомість залучення зовнішніх лекторів — нетипове явище. Сутність залучення зовнішніх лекторів до навчального процесу зводиться до запрошення фахівців-практиків у певній сфері для проведення лекції прикладного спрямування.

Необхідність впровадження такої лекційної форми зумовлена спеціалізацією викладачів теоретико-прикладних дисциплін на обмеженому колі питань, якими вони володіють дуже добре та які можуть цікаво донести до студентів. Водночас брак практичних знань з інших напрямків заважає ефективному викладенню навчального матеріалу. До того ж, багатоманістність поглядів становить передумову об’єктивності.

Цікаво було б залучати до навчального процесу не тільки вітчизняних, а й іноземних фахівців. Це дало б можливість студентам ознайомитися з зарубіжним досвідом у вирішенні конкретних практичних питань та проаналізувати доцільність його використання у вітчизняній практиці.

Основними цілями залучення зовнішніх лекторів є:


  • підкріпити теоретичний матеріал теми практичним;

  • надати цікаву інформацію студентами в межах теми, що розглядається;

  • визначити основні проблеми теми та конкретні шляхи їх вирішення, які можна застосувати на практиці.

Такий вид організації навчального процесу робить лекції більш привабливими, живими, практично спрямованими; наближуючи студента до існуючих реалій.

Залучення зовнішніх лекторів має ряд позитивних моментів. Студенти мають можливість отримати не лише теоретичний блок, а й думку фахівця з приводу конкретного питання. При цьому доцільно порівнювати теоретичні відомості та законодавче підґрунтя з думкою зовнішнього лектора-практика. За умови гарної підготовки зовнішнього лектора студент може наглядно прослідкувати впровадження теоретичних положень у практичній діяльності.

Один з найважливіших аспектів питання — так званий, «зворотній зв’язок». Студентство може знайти відповіді на поставлені лектором питання, висловити власну думку, сформувати власне бачення проблеми. Зовнішній лектор також отримує перевагу — спілкування зі студентами дає змогу вплинути на формування світогляду майбутніх фахівців з огляду на поставлене питання та отримати від них критичні рекомендації.

Проте ці умови виконуються лише за наявності у зовнішнього лектора відповідної компетенції, професійного досвіду, ораторської майстерності. До того ж, слід робити поправку на різний, проте завжди наявний, ступінь заангажованості інформації доповідача.

Залучення зовнішніх лекторів не може бути успішним без наявності належного організаційного та фінансового забезпечення навчального закладу. Не завжди вдається забезпечити потрібну інформаційно-технічну базу, що спотворює наочність і перешкоджає повному розкриттю питання. Не всі ВНЗ мають адекватну систему інформування студентів, яка б повідомляла усіх охочих про проведення важливих заходів у навчальному закладі. Залишається невирішеним питання часу проведення таких лекцій, адже виступ зовнішнього лектора повинен не перекривати заняття за графіком, а проводитись у додаткові години. Чи не найвагомішою передумовою ефективної роботи зовнішнього лектора є забезпечення фінансування, адже будь-яка праця не може бути результативною без відповідної винагороди.

Залучення зовнішніх лекторів надає ряд переваг навчальному процесу, однак при цьому потребує виконання ряду умов, у зв’язку з чим потрібно серйозно підійти до вироблення практичних рекомендацій щодо виправлення недоліків і налагодження системи залучення зовнішніх фахівців.

Перш за все, слід налагодити фінансову сторону питання. Одним із варіантів фінансування може бути співпраця ВНЗ з провідними іноземними та вітчизняними підприємствами, які частково або повністю за свій рахунок могли б запрошувати лекторів не тільки з України, а й із-за кордону. Необхідно розвивати партнерські стосунки з іншими економічними ВНЗ в Україні та за кордоном, шукати спонсорів, а також формувати власну фінансову базу для залучення компетентних людей з метою проведення додаткових лекцій з конкретної дисципліни.

В цілому кількість годин навчальної програми скорочена, що не завжди вдається належним чином опрацювати обов’язковий блок дисциплін у відведений термін. Тому необхідно збільшити кількість годин для проведення занять, а лекції зовнішніх лекторів мають бути факультативними, а лектор має виступати виключно перед зацікавленою аудиторією.

Для формування слухацької аудиторії необхідно забезпечити вільний доступ студентства до інформації через такі інформаційні джерела, як: офіційний сайт ВНЗ, форум, студентську газету, а також розповсюдити інформацію про проведення додаткової лекції зовнішнім лектором серед старост. Щоб розрахувати чисельність аудієнції, слід впровадити процедуру попередньої реєстрації відвідувачів лекції телефоном чи за e-mail адресою. Це дасть можливість правильно визначитись із розмірами аудиторії і підготувати всю належну технічну базу.

Для підвищення зацікавленості студента до доповіді зовнішнього лектора необхідно подавати інформацію чітко та доступно, з використанням роздаткових матеріалів, підготовкою Power Point Presentation, що забезпечує наочність і простоту сприйняття. Побудова лекції має спонукати студента думати, прагнути до постійної комунікації з лектором. Інформація має бути прозорою і достовірною, на основі якої студент міг би внести власні пропозиції стосовно висвітлених питань і альтернативні способи досягнення кінцевого результату поставленого завдання. Щоб охопити всю аудиторію лектору слід проводити express-тести з проблемних або ключових питань, а також налагоджувати діалог зі студентами на конкретному форумі по закінченню лекції протягом 1 2 днів, за рахунок чого студенти зможуть дістати відповіді на всі запитання, що не були задані у ході обговорення на лекції. По закінченні виступу лектор має розповсюдити свої матеріали в електронному форматі серед широкого кола користувачів, а для з’ясування проблемних питань та підтримки постійних контактів з університетом та зацікавленими студентами зовнішній лектор повинен залишити свою електронну адресу організаторам зустрічі.

Таким чином, організація додаткових лекцій з зовнішніми лекторами є вагомим поступальним кроком у навчальному процесі, що дає можливість поєднати теоретичні знання студентів із практичною стороною «медалі». І найперше, про шо слід подбати, − це організаційний та фінансовий аспекти таких зустрічей.


М. Б. Кондратенко

«Фінанси», V курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — канд. екон. наук, проф. Тимченко О. М.
ПОЄДНАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ФАХІВЦЯ
Студенство — це важливий період у житті людини. Саме під час «студентських років» людина починає належати до нової соціальної спільноти, якій характерна одна вікова група, спільний процес навчання, з’являються нові інтереси, навички, здібності, захоплення тощо, тобто нові почуття, та інше (нове) сприйняття світу. Людина — студент починає новий етап самоусвідомлення. В «студентському соціумі» — в атмосфері конкуренції, в шквалах невідомої інформації, в різних стресових ситуаціях (лекції, семінари, модулі, екзамени, стосунки з одногрупниками та викладачами тощо), студент починає переосмислювати себе, своє життя, свою самооцінку, вчиться управляти своїми емоціями та прагненнями, намагається підлаштуватися, виділитись, зрозуміти себе, і показати світові, що саме він — особливий.

Сьогодення вимагає конкурентоспроможних фахівців, і щоб бути такими, необхідно формувати свою активну позицію в процесі соціальних відносин, спільної практичної діяльності, всього цього можна досягти, лише усвідомлюючи себе, своє «Я».

Завжди було актуальним питання успішності студента, кожному хочеться добре вчитися, і як найменше прикладати зусиль; а буває й так, що доводиться сидіти годинами, днями, але все одно не розумієш, чи не можеш вчасно згадати, і для того, щоб, владнати ситуацію, тобто виконати навчальний процес, студенти досить часто користуються шпаргалками, різними інноваційними засобами, та чи дійсно це необхідність. Невже сучасні інновації слугують пристроями деградації самосвідомості та самообману. Перефразовуючи Л.Толстого, «Є два бажання, здійснення яких може скласти істинне щастя студента, — здати екзамен і мати спокійну совість» 1. Адже, насправді, якщо людина не довіряє своїм знанням, а більше розраховує на сприятливу можливість, наприклад, списати, таким чином, бали в заліковій книжці відбирають бали у нашої внутрішньої самооцінки. Не говорячи вже про етику, по відношенню до своїх однокурсників та викладачів, у цьому серйозному соціальному процесі, «обурливим є, не те, що ви обманули, а те, що вам більше не довіряють» 2. Кожний студент вчиться тільки для себе, і ці 5 років в університеті, це запас часу, щоб здобути ерудицію, самоствердитися, і зрозуміти, яке його покликання, і чим він буде займатися далі.

Сьогодні в міжнародній практиці широко досліджується питання «незаконного отримання оцінки на екзамені». Завдання освітян — пригнітити бажання списати є домінуючим над викриттям порушника на екзамені.

Проте, якщо виявлено факт списування студента, наприклад, у Швейцарії у Лозаннському університеті 3, існує три види покарання. Якщо студент мав додаткові матеріали, але ними не скористався, і в його особистій справі це перший випадок, його робота анулюється, але він має право на перездачу, це стосується лише самостійних робіт чи модулів. У випадку «вдалого списування» студента на екзамені, і якщо в роботі виявлено плагіат, чи зафіксований процес списування — цей предмет не зараховується, і студент втрачає рік, або виключається з навчального закладу. Всі ці рішення приймає спеціальна комісія.

Рекомендую не виключати одразу з університету, а максимально спрямувати молодь на процес навчання. Використовувати іноземний досвід в Україні є не досить доцільно, оскільки, за кордоном інша система освіти, де ще в школі обирають свою майбутню спеціальність, щоб потім отримати доступ до неї в університеті, і там здобувати і практикувати знання. Українські учні вчать все, і переступивши поріг школи, дуже важко зробити правильний вибір у вимірі невідомого. Українцям, завжди тяжче, але це не означає, що нам гірше, оскільки, ці всі випробування життя роблять нас сильнішими.

Вважаю, за доцільне ретельно планувати навчальний процес, викладачі не повинні бути консультантами (як це передбачено за кордоном) вони повинні бути психологами, щоб підібрати ключі до кожної студентської душі, і дати їм змогу повірити у свої сили, переконати, що все вивчити можливо. За словами Л.Толстого, «Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він — досконалий учитель» 4.

Оскільки «Людина відбивається в своїх вчинках» (Ф. Шимер) 5, то давайте робити такі вчинки, щоб бути конкурентоспроможними фахівцями, і пишатися собою.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка