Ббк 74. 58 С 88 Студент



Сторінка13/13
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.58 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Я. С. Ткачук


«Фінанси», IV курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — асист. Степура М. М.
ДІАЛОГ З ФАХІВЦЯМИ-ПРАКТИКАМИ У ФОРМУВАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ
В сучасній навчальній практиці важко переоцінити роль ринку праці у формуванні конкурентоспроможного фахівця, особливо з фінансів. Тому важливим завданням ВНЗ є забезпечення і своєчасне реагування на зміну економічної ситуації, кон’юнктури ринку праці, задля забезпечення надання випускнику необхідних знань, навичок і умінь, що забезпечать його подальше працевлаштування. Під час круглого столу, який був організований Міносвіти, Фондом Віктора Пінчука, Інвестгазетою, компанією QS, присвяченому даній проблемі, участь у якому брали представники бізнесу, було висловлено твердження, що сучасний випускник українського ВНЗ «перенасичений» економічною теорією і недостатністю практичних умінь, які необхідні для роботи. Тобто при взятті на роботу випускника його необхідно переучувати, витрачаючи час і фінансові ресурси, що за нинішньої економічної ситуації є не завжди можливим. Тому саме тісний діалог з представ-
никами ринку повинен виправити дану ситуацію, оскільки інші механізми реагування на зміну економічної ситуації є або менш впливовими на ситуацію, або носять менш інформативний характер і не здатні забезпечити швидкого і необхідного реагування.

Якщо проаналізувати ситуацію, щодо існуючого діалогу між освітою і ринком, то варто зазначити, що він не носить системного характеру і основною ланкою взаємодії є «ВНЗ — бізнес структура», причому даній ланці характерні певні особливості, а саме:

початкова стадія діалогу, оскільки більшість українських економічних вузів тільки налагоджують дані зв’язки;

несистемним характером даних зв’язків, оскільки Міносвіти не очолює дану співпрацю, що не дозволяє максимально ефективно запроваджувати в життя результати співпраці. Стовно намагань Міносвіти запровадити такий діалог на вищому рівні, то йде тільки налагодження зв’язку, тому необхідний певний час стосовно розроблення формату співпраці, його ключовий аспектах і функціональних обов’язках кожної із сторін. Іншим аспектом є недосконалість сучасної системи державних замовлень, оскільки не забезпечується працевлаштування студентів, які навчались за державним замовленням.

Задля визначення необхідності тісної співпраці між освітою і ринком необхідно виділити позитивні аспекти від такої співпраці. Позитивними аспектами для представників ринку праці буде можливість впливати на навчальну підготовку фахівця, що через певний період дозволить отримати необхідного спеціаліста з певним рівнем умінь і професійних навичок, причому не витрачаючи власні кошти. Для українських ВНЗ позитивним аспектом буде змога формувати ті уміння і якості майбутнього фахівця, які дозволять йому гарантовано працевлаштуватись, що загалом підвищить рейтинг ВНЗ і позитивно вплине на його діяльність. Для Міносвіти така співпраця принесе змогу оптимізувати напрями підготовки фахівців, а також у довгостроковій перспективі держава зможе регулювати зайнятість у довгостроковому періоді. Щодо негативних сторін такої співпраці, то вони беззаперечно будуть мати місце, на мою думку, негативні аспекти проявлять себе при введені більш тісного діалогу, і їх ефект буде залежати від якості самого зв’язку, наявності бюрократичних перешкод та від зовнішніх факторів.

О. В. Філонов


«Фінанси», IV курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — канд. екон. наук, доц. Жибер Т. В.
СПЕЦИФІКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Кожен день на сучасному ринку праці посилюється конкуренція. Роботодавці висувають все більше вимог до претендентів на робочі місця. Але компетентність майбутнього працівника лишається основним чинником, що впливає на вибір роботодавця .

Формування компетентного фахівця — це складний процес, ефективність якого залежить від мотивації, попередньої підготовки людини до умов праці, обраних методів навчання та багатьох інших чинників. Інноваційні технології навчання слугують засобом отримання додаткових умінь та формування більш високої компетенції студентів як майбутніх фахівців.

Через приєднання України до Болонського процесу та посилений наголос у вищій школі на самонавчання особливої ваги набувають проблемно-пошукові методи навчання. Вони застосовуються переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями.

Студент повинен вміти застосовувати такі методи. Об’єднує їх схожий алгоритм: обрання теми дослідження та постановка проблеми; структурування матеріалу та обробка цифрових даних. За результатами дослідження обов’язково готуються власні аналітичні висновки та рекомендації щодо шляхів вирішення проблем. При цьому презентація проведеного дослідження має чи не більше значення, ніж сама дослідницька робота. Погано сформовані результати навіть ґрунтовного дослідження знижують його користь та оцінку студента.

Одним з видів робіт за результатами застосування проблемно-пошукового методу є експертна оцінка. У сучасних вищих навчальних закладах приділяють увагу вільному вибору студента та розвитку його самосвідомості, і тому напрями для проведення досліджень не нав’язуються, а пропонуються у вигляді переліку, часто великої кількості альтернативних тем. Вважаю, що значний відсоток успіху залежить від вдало обраної теми. Основний критерій обирання теми — наявність та доступність матеріалу для роботи.

Так, прикладом для експертної оцінки за обраною тематикою, що стосується предметів «Бюджетна система» та «Місцеві фінанси» я обрав напрям «Формування доходів місцевих бюджетів» на прикладі бюджету АР Крим. Тема є прийнятною через однозначність, зрозумілість та наявність у вільному доступі оперативних матеріалів за напрямом дослідження .

Структурувати матеріал необхідно за принципом «від загального до конкретного», зберігаючи розумну послідовність. Кожне дослідження повинне мати свої висновки та рекомендації .

Не менш важливо наочно та структуровано подати матеріал. Для цього пропоную користуватися таблицями, графіками, діаграмами (в т.ч. інтелект-карти, дерево цілей/проблем тощо), схемами. Для кращого сприйняття аудиторією доповіді необхідно користуватись мультимедійними засобами .



О. І. Чуб


«Економічна безпека», V курс,

Харківський державний технічний університет

будівництва та архітектури

Науковий керівник — д-р фіз.-мат. наук, проф. Новожилова М. В.
ПІДВИЩЕННЯ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТА — НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ
Велика кількість досліджень [1, 2] присвячена вивченню якостей, потрібних для майбутньої професійної діяльності, ступеня їх представлення та особливостей самооцінки у студентської молоді в сучасних умовах соціально-політичного та економічного розвитку нашої держави. Необхідність підвищення самосвідомості студента є нагальною, оскільки сучасний рівень самосвідомості у студентів не відповідає суспільним запитам [1, 2]. Проблема взаємозв’язку психологічного та фінансово-економічного аспектів у підготовці студентів до професійної діяльності є актуальною проблемою державного рівня. Її розв’язання допоможе подолати суперечності між соціальним замовленням на дипломованого фахівця в галузі економіки та недостатнім рівнем їх реальної готовності до плідної праці. Про необхідність розв’язання цієї проблеми йдеться в Законах України «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.

На думку автора, головною причиною того, що випускники вузів зазнають труднощів на фінансовому ринку, є те, що впродовж навчання вони не отримали чіткої уяви про поняття грошей. Вони навчилися працювати «на гроші», але не мають уяви, як заставити гроші працювати «на себе». Молоді спеціалісти, які прагнуть заробити якомога більше грошей своєю працею, не готові зустрітися з реальністю, де видатки перевищують доходи, де єдиним шляхом для накопичення гідного капіталу є інвестування та отримання доходів від активів. Для безпечного інвестування необхідно розуміти та мінімізувати ризики, які завжди існують, а це можна зробити лише маючи відповідні знання практичні навички. Корисним у цій ситуації є використання закордонного освітянського досвіду, тобто зближення студентів і викладачів, налагодження партнерських відносин, остаточне впровадження положень Болонської конвенції.

Допомогу університету студентам для виходу з ситуації, що склалася, автор бачить у таких кроках:


  • навчати не тільки основним теоріям та економічним постулатам, а й біографіям реальних людей, видатних економістів, визнаних підприємців та найбагатших людей світу, які самостійно побудували свою кар’єру, або змогли добитися визнання своїх ідей;

  • організовувати фахові економічні практики в фінансових установах;

  • проводити зустрічі з відомими громадянами міста та випускниками закладу;

  • доводити важливість постійного моніторингу поточної ситуації на ринку, яка швидко змінюється, для вибору напряму роботи в даній галузі, який є актуальним. Необхідно знаходити нові ідеї, а не лише вдосконалювати вже існуючі;

  • проводити додаткові фінансові курси, надавати можливість приймати участь у конкурсах бізнес-планів. Це дає студентові можливість випробувати власні можливості та отримати досвід роботи з реальними цифрами.

Вважається, що особливо важливі знання, навички управління або впливу на поведінку людей приховуються, що вони доступні лише обраним. Так чи не варто воно того, щоб самостійно навчитися знаходити джерела інформації? Варто. Тому підвищення самосвідомості студентів у процесі навчання є дуже важливою задачею для кожного окремого студента. Крім того, успішне становлення держави є неможливим без високого рівня національної самосвідомості її громадян.
Література

1. Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. — К.: АПН України, 2000. — 63 с.

2. Мащенко Н. І. Соціально-психологічні чинники становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів: дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г. С. Костюка. — К.: АПН України, 2005.



Н. С. Шендрик


«Фінанси», IV курс

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник — ст. викл. Коновалова І. М.
НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВА ДЛЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
На даному етапі розвитку гостро постає питання підвищення якості вищої освіти. Процес, здавалося б, необхідний, зрозумілий і закономірний, але…хто повинен реалізовувати його — студент, викладач, керівництво університету, відповідний орган влади чи всі разом? Чому виникає суспільна необхідність підвищення рівня компетенції молодих спеціалістів у їх професійному спрямуванні? Чи сповна реалізується науковий та творчий потенціал студента-особистості в університеті? Актуальність вищезазначеної проблематики полягає в тому, що сьогоднішня система вищої освіти проходить процес реформування та адаптації до європейських вимог, які направлені на підготовку активних, дієвих та конкурентоспроможних фахівців у різних галузях, а особливо — у сфері фінансового забезпечення розвитку молодої незалежної держави. Тим більше, що сучасний випускник вищого навчального закладу має конкурувати на світовому ринку праці.

Досліджуючи дану проблематику, насамперед, варто звернути увагу на аспект, який стосується змісту навчальних планів. На відміну від провідних економічних вузів Росії (Російської економічної академії імені Г. В. Плєханова та Санкт-Петербурзького державного університету економіки і фінансів), навчальний план нашого університету, спеціальності «Фінанси», суттєво поступається своєю наповненістю фаховими дисциплінами. До того ж, деякі з них є вибірковими (страхування, фінанси підприємств, фінансовий ринок). Студенти 1—2 курсів обмежені інформованістю стосовно вибіркових дисциплін лише на внутрішньому сайті університету, і, в зв’язку з тим, що не мають зворотнього зв’язку з викладачами-розробниками таких курсів, не володіють достатньою інформацією для визначеності свого вибору. Як результат, на старших курсах відчувають необхідність самостійно поглиблювати знання фахового спрямування. У зв’язку з цим, пропонується на кожному курсі, починаючи з першого, ввести кафедральні консультативні години щодо вибіркової складової навчального плану з метою роз’яснення студентам застосування набутих знань при вивченні подальшого циклу фахових дисциплін.

Особливу увагу необхідно звернути на активізацію формування наукової складової та розвиток національних наукових шкіл. Розкриття наукового потенціалу студента має стати пріоритетним завданням навчального процесу, адже це підґрунтя для підготовки до участі в загальноуніверситетських, міжвузівських та міжнародних конференціях і олімпіадах, а в майбутньому — молодих українських учених.

Форми проведення науково-дослідної діяльності студентів у вищій школі можна поділити на дві категорії. Основною метою наукової роботи, що включена в навчальний процес, повинен стати перехід від стандартних (репродуктивних) методів навчання до більш активних, які б розвивали логічне мислення та розкривали сучасну економічну проблематику (наприклад, проведення проблемних лекцій із залученням практикуючих фінансистів). В рамках підтримки та розвитку наукової роботи в позааудиторний час, пропонується введення факультативного курсу «Генезис фінансової науки», структура та наповнення якого буде диференціюватися протягом усіх 4 років базового навчання: 1, 2 курс — організація екскурсій до фінансових інститутів (ДПА, Міністерства фінансів, НБУ) з метою розкриття студентам тих наукових напрямків, які вони зможуть досліджувати в подальшому; 3 курс — ґрунтовне вивчення теоретичної бази фахових дисциплін (теорія ринку цінних паперів, теорія податків, міжнародні фінанси, фінансова політика компанії), виконання пошуково-дослідницьких робіт на основі набутих знань; 4, 5 курс — виконання робіт, які б включали в себе методи економічного прогнозування, на замовлення фінансових органів; проведення інтерактивних занять для студентів 1—3 курсів; розвиток наукової співпраці спільно з органами студентського самоврядування. На завершальному етапі цього факультативу можливе проведення конкурсу кращих наукових досліджень творчого студентства в галузі фінансів, переможці якого мали б пріоритетні можливості продовження свого науково-дослідницького або фахового шляху.




ЗМІСТ

Вступне слово ректора університету, доктора економічних наук, професора А. Ф. Павленка 3

Алферова И. А. Совершенствование системи подготовки современного специалиста 5

Артеменко Л. В. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в активізації навчального процесу 6

Байкулова І. І. Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців за допомогою кейс-методу 8

Байкулова К. І. Бізнес-симуляції — інноваційна технологія в економічній освіті України 9

Березюк В. О. Віртуальні соціальні мережі в процесі вирішення інновваційних проблем 11

Білець І. О. Блогінг як засіб активізації навчального процесу 13

Боровська О. М. Роль отриманих знань у процесі проходження практики майбутніми професійними учасниками фондового ринку 15

Василенко Л. О. Тренінгові технології у підготовці фахівців фондового ринку 16

Волошинська Н. Ю. Роль грантової освіти в Україні в стимулюванні студентської наукової роботи 18

Герштун А. В. Інтеграційний розвиток студента як особистості 21

Головайчук Т. П. Світовий досвід у контексті вдосконалення української вищої школи 23

Голуб Т. О. Викладач — студент: єдність цілей і суперечність інтересів 25

Гончарова В. О. Впровадження нових методик у навчальний процес магістрів у контексті досвіду німецьких ВНЗ 28

Григоришена А. В. Проблеми забезпечення якісного рівня знань у формуванні кадрового потенціалу української фінансової системи 29

Гурова К. Г. Проблеми підготовки працюючих студентів 31

Дітківська І. І. Оптимізація навчального навантаження студентів денної форми навчання магістерської програми «Державний фінансовий менеджмент» 33

Дмитренко Є. В. Преддипломна та виробнича практика магістрів в органах Державної податкової служби України. Перші кроки в професійному середовищі 35

Доценко О. А. Переваги впровадження дистанційного навчання в систему магістерської підготовки 37

Єршова Т. С. Форми та види позааудиторної роботи з економічних дисциплін у системі інноваційних технологій 39

Желяскова З. К., Шульга А. О. Студентські міні-лекції: мета, досвід і перспективи 42

Завертанная Е. Д. Инновационные технологии в экономическом образовании 45

Задорожна О. О. Преддипломна та виробнича практика магістрів з державних фінансів в органах Державної податкової служби — шлях у професійне середовище 47

Захаревич Г. О. Організація самостійної роботи студентів у навчальному процесі 49

Звєрєва К. С. Роль самопідготовки в підвищенні самосвідомості студентів 51

Зеленський А. В. Інноваційні технології та сучасні педагогічні прийоми в навчальному процесі на магістерському рівні 53

Катона М. В. Самосвідомість студентів як визначальний чинник зацікавленості в отриманні знань 55

Кириленко М. О. Роль переддипломної практики в адаптації випускників у професійному середовищі 57

Козак О. О., Пекарська В. А., Ребчинська І. В. Роль залучення фахівців-практиків у навчальний процес 59

Кондратенко М. Б. Поєднання сучасних технологій та самосвідомості студентів як основи формування конкурентоспроможного фахівця 62

Курач О. А. Преддипломна практика очима студента-магістра 65

Лапань А. А. Виробнича практика як чинник конкурентоздатності випускника 66

Литвин Н. А. Необхідність застосування інноваційних методів при підготовці бакалаврів 69

Лубковський С. А. Роль інноваційних технологій навчання у фундаментальній підготовці бакалаврів 71

Мамушева К. В. Проблеми інформаційного забезпечення при вивченні дисципліни «Бюджетна система» 73

Мухіна М. О. Інноваційні технології вдосконалення лекційних занять для бакалаврів 75

Нагорна А. М. Аудиторні методи навчальних інноваційних технологій вищої освіти 77

Науменко Д. С. Проблеми та перспективи викладання економічних дисциплін у сучасній вищій школі 80

Оксененко А. А. Концептуальні засади пререддипломної і виробничої практики для студентів магістерського рівня 81

Петрович В. А. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: реалії сьогодення 84

Пінська Н. О. Особливості інноваційного процесу в навчанні студентів-магістрів 86

Резниченко Є. О. Ділові ігри у навчальному процесі магістерського рівня 89

Рябцев Д. О. Використання тренінгових технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців 91

Свідзінська Г. Ю. Конкурентоспроможність вищої освіти України 92

Семенова К. Є. Взаємозв’язок інноваційних технологій у сфері освіти та кар’єрної компетенції майбутнього спеціаліста 94

Скибинська А. В. Тренінгові технології у навчальному процесі на магістерському рівні 96

Стеблівська С. А. Сучасні методи навчання у підготовці конкурентоспроможного фахівця 97

Тимченко А. В. Магістерська дипломна робота: проблеми написання 99

Ткачук Я. С. Діалог з фахівцями-практиками у формуванні практичних знань студентів бакалаврського рівня 100

Філонов О. В. Специфіка проведення та презентації результатів самостійної роботи студентів 102

Чуб О. І. Підвищення самосвідомості студента — невід’ємна складова сталого розвитку країни 103

Шендрик Н. С. Новітні технології навчання як основа для самореалізації особистості 105

1 http://www.management.com.ua/cit.php?page=13

1 http://www.management.com.ua/cit.php?page=6

1 http://duep.edu/section/science/new-metod-learning/uk.html Інноваційні методи навчання.

1 Бельчиков ЯМ., Бирштейн ММ. Деловые игры. — Рига: Авотс, 1989. — 304 c.



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка