Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів



Скачати 472.83 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації05.03.2017
Розмір472.83 Kb.
  1   2   3   4   5   6



АПАРАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ

ВІДДІЛ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА ВІДКРИТИХ ЗАХОДІВ


№ 4

3 лютого року


Огляд регіональної преси

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ В ОКРУГАХ 2

МИХАЙЛО ДОВБЕНКО: "ДЛЯ МЕНЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ ГРОМАДА ПІДТРИМУВАЛА МОЇ ЗУСИЛЛЯ" 2

Наталка Стрілець, "Західний кур'єр", 02.02.2017, Івано-Франківська обл. 2

ВІКТОРА РАЗВАДОВСЬКОГО ЗАПЕВНИЛИ, ЩО ВІДКЛЮЧЕННЯ СПОЖИВАЧІВ ВІД ЖИТЛОВИХ ПОСЛУГ ЗА НЕВЧАСНО ОФОРМЛЕНІ ВЛАДОЮ СУБСИДІЇ НЕ БУДЕ! 7

Микола Криничний, "Рупор Житомира", 01.02.2017 7

СІМ ПАРЛАМЕНТАРІВ ЗА ОДИН ДЕНЬ ПОБУВАЛИ У ВІННИЦІ 8

Максим Зотов, "Місто", 01.02.2017, Вінницька обл. 8

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА 9

ДЕКЛАРАТИВНА "УКРАЇНІЗАЦІЯ" 9

Ярослав Приходько, "Поступ", 01.02.2017, Львівська обл. 9

ЕКОНОМІЧНЕ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ РЕГІОНІВ 10

UHBDP ПОДВОДИТ ПЕРВЫЕ ИТОГИ РАБОТЫ В НИКОЛАЕВСКОЙ ОБЛАСТИ 10

Наталья Рубан, "Рідне Прибужжя", 02.02.2017, Николаевская обл. 10

ВЛАДА УЖГОРОДА ЗУСТРІЛАСЯ З УГОРСЬКИМИ ПОЛІСМЕНАМИ 13

"Час Закарпаття", 02.02.2017 13

НА ЧЕРКАЩИНІ ФІНАНСУВАТИМУТЬ ТУРИЗМ 13

Олена Холод, "Прес-Центр", 02.02.2017, Черкаська обл. 13

ПОДПИСАН ДОГОВОР О ПАРТНЕРСТВЕ С ОРГАНИЗАЦИЕЙ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ 14

"Вечерняя Одесса", 02.02.2017 14

СПЕЦИАЛИСТЫ РАССКАЗАЛИ, ЧТО ПРОИСХОДИТ С СЕЛЬСКИМ ХОЗЯЙСТВОМ ДОНЕТЧИНЫ 15

"Комментарии: Добнасс", 02.02.2017, Донецкая обл. 15

УЗНАТЬ О СУМАХ БОЛЬШЕ ПОМОЖЕТ ИНТЕРНЕТ-АУДИОГИД 16

Евгений Кудлай, "Данкор онлайн", 02.02.2017, Сумская обл. 16

ХТО ВИНЕН І ЯК БОРОТИСЯ, ТАК І НЕ ВИЗНАЧИЛИСЯ 16

Олена Антоненко, "Новий день", 02.02.2017, Херсонська обл. 16

ЕКСПЕРТ ПРО НОВИЙ ПОЛІГОН: "НІ ПОЛІГОН, НІ БУДЬ-ЯКИЙ СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД БУДУВАТИ ТАМ НЕ МОЖНА" 17

"Високий замок", 01.02.2017, Львівська обл. 17

ЄВРОПЕЙЦІ ЗАЦІКАВИЛИСЯ ПРОЕКТОМ, ЯКИЙ ВПРОВАДЖУЄТЬСЯ НА СУМЩИНІ 19

"Xpress", 01.02.2017, Сумська обл. 19

ТОЧКИ ЗОРУ 19

ОПЕРАЦИЯ "ДЕОККУПАЦИЯ": ЗА И ПРОТИВ 19

Андрей Питонов, "Донбасс", 02.02.2017, Донецкая обл. 19



НАРОДНІ ДЕПУТАТИ В ОКРУГАХ




МИХАЙЛО ДОВБЕНКО: "ДЛЯ МЕНЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ ГРОМАДА ПІДТРИМУВАЛА МОЇ ЗУСИЛЛЯ"

Наталка Стрілець, "Західний кур'єр", 02.02.2017, Івано-Франківська обл.

Що конкретно зробив, що планує зробити за час своєї каденції у Верховній Раді України - про це в розмові з Михайлом Володимировичем.

Народний депутат Михайло Довбенко фактично не мав святкових зимових канікул, бо активно працював на своєму мажоритарному окрузі. Він у громадах не гість, а партнер, їхній представник у верховному органі української влади. Що конкретно зробив, що планує зробити за час своєї каденції у Верховній Раді України - про це в розмові з Михайлом Володимировичем.

- На початку нового року варто, мабуть, підсумувати те, що було зроблено у році минулому на мажоритарному окрузі. Що можете зарахувати у свій депутатський актив?

По-перше, постійно спілкуюся зі своїми виборцями. Як правило, зустрічаюся з ними в трудових колективах, у громадах населених пунктів. Проводжу прийом громадян, беру участь у сесіях рад, конференціях та в інших заходах, що проводяться в Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах, у містах Івано-Франківську та Бурштині.

По-друге, за сприяння моєї команди у 2016 році ми змогли реалізувати на виборчому окрузі чимало проектів. У Тлумацькому, Галицькому, Тисменицькому районах надали допомогу у будівництві або капремонті чи придбанні медичного обладнання лікарням та іншим медичним закладам, ремонті, заміні вікон у школах і дитсадках, культурно-освітнім установам. Окремо можна говорити про будівництво або капітальний ремонт автошляхів. Зрештою, про все це я звітував перед виборцями на зустрічах, через місцеву пресу, та й громада мого виборчого округу результати бачить на власні очі. Зазначу, що багато часу приділяю прийому громадян, персональним проханням і зверненням.

- Що плануєте виконати цього року? Можливо, почнете нові проекти?

- У 2017 році планую продовжувати роботу і над діючими проектами, і над новими. В основному це сприяння у будівництві доріг, шкіл, садочків, закладів охорони здоров'я. Наприклад, у Галичі це добудова головного корпусу центральної районної лікарні (з тим, щоб у лютому цей довгобуд нарешті здати в експлуатацію); у районах - будівництво доріг між селами.

- Власне, минулого року Ви активно лобіювали у Києві питання будівництва доріг Карпатського регіону. Які ділянки доріг у нашому краї ремонтуватимуться у 2017 році за Вашого сприяння?

- У 2017 році планується завершення розпочатих ремонтних робіт, зокрема, закінчення робіт на дорозі Львів-Івано-Франківськ та Івано-Франківськ-Чернівці. В плані - проведення ремонту доріг поміж селами, як я зазначав.

- Ви згадали про Галич… Галич - історичне серце не лише Прикарпаття, а й України. Чи має він реальну можливість стати культурно-туристичним центром, як Ви вважаєте? І чи докладаєте особисто зусилля для розвитку Галича як історичної Мекки?

- Погоджуюся з тим, що Галич - це історично-культурне надбання України та Європи. Щоб сповна розкрити його потенціал, то маємо спочатку розробити стратегію, а потім відповідно до неї формувати і розвивати цю багатовікову особливість. Я докладаю свої сили, щоб саме так, спільно з керівництвом області, району, міста і Національного заповідника "Давній Галич" проводилася робота. Радію від того, що усі ми разом добилися перемоги у Всеукраїнському конкурсі "7 чудес України: історичні міста та містечка".

У першу чергу беремося за відновлення галицького Успенського Собору. В основу взяли відбудову самого собору і музеєфікацію існуючих фундаментів. Для цього створюємо Міжнародний благодійний фонд. Погодився очолити його Наглядову раду Блаженніший Святослав, а директором фонду рекомендуватимемо п. Зіновія Шкутяка. З Українським науково-реставраційним інститутом "Укрзахідпроектреставрація" обгрунтовуємо концепцію відновлення. Багато роботи хочемо зробити вже до 650-річчя отримання Галичем Магдебурзького права (2017 рік) та до 1120-ї річниці від першої письмової згадки про Галич (2018 рік). Про все будемо інформувати наших громадян.

- Під вашою опікою - Тлумаччина, яку називають перспективним краєм для розвитку туризму. Ви неодноразово наголошували на необхідності "реанімації" ідеї щодо створення національного заповідника "Дністерський каньйон" та залучення коштів на його облаштування. На якій стадії нині цей проект? Чи робилися підрахунки, скільки коштів необхідно залучити для того, щоб цей проект почав повноцінно функціонувати (створення відпочинкової інфраструктури, будівництво доріг тощо)?

- Дністерський каньйон є найбільшим в Україні та одним із найдовших у Європі. Бере свій початок біля древнього Галича і майже 300-кілометровою стрічкою простягається територією чотирьох областей. Сьогодні Національний природний парк "Дністерський каньйон", створений указом Президента України від 3 лютого 2010 року, - природоохоронна територія в межах лише кількох районів Тернопільської області. Основним і першочерговим завданням на сьогодні є розроблення на внесення змін в законодавство щодо розширення території та включення до її складу прилеглих до Дністра регіонів Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької області.

Проект розробленої з моєю участю Державної цільової Програми "Сприяння розвитку туристично-рекреаційної зони "Дністерський каньйон" було направлено для ознайомлення в Мінекономрозвитку, Мін'юст, Мінінфраструктури та Мінкультури. Урядом в цілому підтримана ця моя ініціатива, однак існує низка питань, які потребують вирішення для подальшого опрацювання проекту. Cтворено робочу групу експертів, які готують внесення змін та доопрацьовують проект Програми для її представлення та затвердження.

Під час підготовки проекту Програми було проведено попередній підрахунок обсягу фінансування Програми, який необхідно забезпечити за рахунок державного та місцевих бюджетів. Попередньо це близько 960 млн. грн. Також опрацьовується питання залучення коштів міжнародних організацій, що підтримують природоохоронні програми. Серед першочергових завдань, які будуть реалізовані після затвердження Програми:

- здійснення поточного ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення і під'їзних шляхів до об'єктів туристичної інфраструктури;

- проведення берегоукріплення, очищення русла р. Дністер;

- побудова пристаней для плавзасобів і стоянок для відпочинку туристів з облаштованим зовнішнім освітленням;

- створення оглядово-експозиційних майданчиків;

- здійснення паспортизації майже 300 об'єктів природної та історико-культурної спадщини в межах "Дністерського каньйону".

- Однак, здається, є рішення уряду збудувати на Дністрі каскад малих ГЕС. Чи не означатиме це крах усіх задумів щодо розвитку проекту "Дністерський каньйон"?

- Так, в ухваленій Урядом "Програмі розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року" від 13.07.2016 р. передбачається спорудження ГЕС. Разом з тим переконаний, що слід приймати такі рішення, які б не мали негативних наслідків для довкілля та стимулювали збереження природних ресурсів. Цього вимагатимемо від урядовців. Думаю, що вони почули. Зокрема, 20 січня 2017 року в ході "Години запитань до Уряду" у своїй відповіді щодо будівництва каскаду ГЕС на Дністрі міністр енергетики Ігор Насалик зокрема зазначив: "…"Укргідроенерго" фінансується виключно за кошти Європейського банку реконструкції і розвитку та Світового банку. Так-от доводжу до вашого відома і до відома всіх народних депутатів: жодні проекти по "Укргідроенерго" не будуть реалізовані, поки не пройде повна екологічна перевірка, екологічний аналіз цими банками. І тільки після цих перевірок можуть бути виділені кошти європейськими структурами для будівництва, і інших варіантів немає".

Тому я, разом зі своїми однодумцями, продовжую працювати над проектом Державної цільової Програми "Сприяння розвитку туристично-рекреаційної зони "Дністерський каньйон", оскільки її основною метою є стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, шляхом інфраструктурних змін та розбудови Дністерського каньйону зі збереження його екосистеми як основної туристичної атракції регіону.

- Наскільки широко і повно Ви працюєте у селах, що належать Івано-Франківській міськраді? Чи вирішуєте у Верховній Раді їхні проблеми?

- По-перше, доводиться займатися конкретними питаннями як і в інших селах. Скажімо, у 2016 році Крихівецька сільська рада зверталася щодо сприяння у прискоренні будівництва дитячого садочка. Було депутатське звернення до міської ради з цього приводу. Також було підготовлено звернення до департаменту АПК облдержадміністрації та до Міністерства екології та водних ресурсів щодо переоформлення колишніх меліорованих земель для потреб громади села. Питання в Міністерстві було вирішене позитивно, що дало можливість переоформити 140 га земель. Громада с. Хриплин зверталася з проханням у сприянні ремонту дороги, що проходить селом та використовується великогабаритним транспортом підприємств. Частина ремонту проведена, і, як тільки погодні умови дозволять, роботи з ремонту продовжаться. По-друге, частиною проблем виборців доводиться займатися на рівні Кабінету Міністрів. Скажімо, проблеми затримки виплат зарплат бюджетникам. До мене зверталися вчителі, профспілки у тому числі і з зазначених сіл. Завдяки узгодженій і наполегливій позиції з моїми колегами, зокрема Анатолієм Матвієнком та іншими народними депутатами від Прикарпаття, таки в кінці листопада в область спрямували 107 млн. грн. освітньої субвенції. Була повністю сплачена заборгованість перед педагогами. В тому числі було перераховано 2,4 млн. грн. місту Івано- Франківську.

- Окрім роботи на окрузі, є багато інших депутатських справ. Ви нерідко буваєте у закордонних відрядженнях. У чому полягає Ваша місія за кордоном, що доброго звідти привозите, який досвід?

- Протягом останнього року в межах виконання своїх повноважень я двічі перебував в робочих закордонних поїздках - у Сполучені Штати та Японію. В цілому з кожного відвідування іншої країни я намагаюсь отримати якомога більше досвіду і інформації щодо їх історій успіху або, навпаки, проблем, з якими вони стикнулись - для врахування при прийнятті рішень щодо реалізації реформ в Україні. Якщо більш конкретно - в США я, зокрема, вивчав досвід реалізації дрібних, кооперативних банків, які працюють в межах місцевості в інтересах мешканців конкретних громад. А в Японії, на запрошення Японського Агентства з міжнародного розвитку, ми з колегами мали насичену 5-денну програму зустрічей з представниками Центробанку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів та інших установ. В основному ці зустрічі були присвячені досвіду Японії в подоланні банківської кризи початку 90-х років. Основну увагу приділили процесу зменшення проблемних активів банків і їх повернення до реального сектора з наступним перерозподілом грошових ресурсів для пожвавлення і стимулювання економіки. Напрацювання, отримані за результатами цих візитів, я активно використовую у своїй законотворчій роботі в парламенті.

- Оскільки ви фінансовий аналітик, то як оцінюєте стан фінансово-банківської системи України і що необхідно для її ефективної роботи? Чи пропонуєте її вдосконалення на законодавчому рівні? Як саме?

- Уже третій рік поспіль Нацбанк проводить очищення банківської системи. Це потрібна справа, оскільки ті установи, що займалися відмиванням коштів, фінансовими порушеннями, треба було закривати. Однак на даний час цей процес перетворився у свою протилежність. Виведено з ринку вже аж 88 банків, а до банків, що залишились, підвищено вимоги нормативів. Це призвело до того, що у неплатоспроможних банках залишились сотні мільярдів коштів людей та бізнесу, які фактично виведені з грошового обігу. Невеликі банки вимушені терміново шукати джерела поповнення капіталу. Про відновлення кредитування поки не варто й говорити (хоча в останньому випадку однією з причин є і недостатня захищеність від недоброчесних позичальників, в першу чергу юридичних осіб). Тим не менш ситуація в 2016 році все ж виглядає більш позитивною, ніж роком раніше - хоча не можна сказати, що стан фінансово-банківської системи став кардинально кращим, але як мінімум він перестав погіршуватись. Зі свого боку, як перший заступник голови профільного комітету я бачу і необхідність законодавчих змін в цій сфері, й потенціал для реалізації таких змін. Серед них можна відмітити блок законопроектів, які я готую зі своїми колегами, що стосуються, зокрема:

- змін в страхуванні цивільної відповідальності автовласників, спрямованих на спрощення цієї послуги для мільйонів українців (Закон "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів");

- подальшої підтримки Фонду гарантування вкладів, який фактично є найбільшим розпорядником банківських активів та зобов'язань, а отже ми повинні допомогти в захисті законних інтересів вкладників неплатоспроможних банків;

- подальшого посилення захисту споживачів від недоброчесних фінансових установ (Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг");

- впровадження пенсійної реформи (проекти законів щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні і надання відповідних податкових пільг).

- Як оцінюєте стан системи самоврядування? Чи не здається, що реформа її буксує, так і не розпочавшись? Що, на Вашу думку, треба зробити в першу чергу, аби місцеві органи влади працювали ефективно? І що Ви особисто робите для цього?

- Реформа місцевого самоврядування, спрямована на децентралізацію фінансового забезпечення та повноважень, яку реалізує українська влада останні півтора року, є кроком у правильному напрямку. Так, не всі задуми повністю реалізовані, і в процесі практичної реалізації ми стикнулись з новими проблемами - але рух відбувається. Тому я вважаю, що говорити про зупинку реформи чи її критичне буксування немає підстав. Протягом 2016 року парламент неодноразово повертався до цієї проблематики та приймав відповідні зміни до законодавства. Поза всяким сумнівом, ці питання будуть у фокусі нашої роботи і в 2017 році: в профільному комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглядаються більш ніж 20 проектів відповідних законів, опрацьовуються подальші зміни і в профільному блоці Кабінету Міністрів.

Зі свого боку підтримую всі достойні законодавчі ініціативи і як співавтор (наприклад, у проекті №5253 щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади), і як голова Експертної Ради найбільшої фракції.

Разом з тим, ще не достатньо наполегливо працюю з головами, депутатами селищних, сільських рад. Звертаюсь до активних людей в селах з проханням підштовхувати своїх депутатів до прийняття рішень про об'єднання з тим, щоб ми могли спрямувати додаткові мільйони гривень з Держбюджету на будівництво сільських доріг, добудову шкіл, садочків, ремонти адмінприміщень тощо. На жаль, поки що ці кошти спрямовуються в інші райони області.

- Як вважаєте, наскільки ефективною буде робота Верховної Ради у нинішньому році і від чого це залежить? Наскільки реальною є можливість дострокових виборів?

- Почну з другого питання - на мою думку, незважаючи на наявність різних точок зору у різних політичних сил в парламенті, на даний момент він здатен приймати і оперативно приймає найважливіші закони, зокрема для євроінтеграції, підвищення обороноздатності, практичної реалізації децентралізації тощо. Отже, Верховна Рада є дієздатною для прийняття рішень на користь держави і громадян - тому необхідності в позачергових виборах я не бачу і не вірю в реалістичність такого сценарію.

Щодо ефективності - за час роботи п'ятої сесії Верховної Ради (6 вересня 2016 року - 20 січня 2017 року) прийнято рішення щодо 532 законопроектів, у тому числі ухвалено чи підтверджено 106 законів, прийнято у першому чи наступних читаннях 60 законопроектів, 366 - повернуто на доопрацювання, відхилено або знято з розгляду. Я очікую, що цього року статистика покращиться з огляду на підвищення якості попереднього опрацювання матеріалів профільними комітетами та їх обговорення всередині фракцій. Наприклад, у БПП ми створили експертну раду (головою якої призначили мене), яка двічі на тиждень збирається та ґрунтовно обговорює питання, що розглядатимуться, і дає відповідні рекомендації фракції щодо їх підтримки або не підтримки. Можу сказати, що це підвищило нашу ефективність роботи. Також позитивним є й започаткований спікером та керівниками фракцій коаліції розгляд законопроектів тематичними блоками, що гарантує більш комплексний підхід при голосуванні. Загалом в цьому році я очікую на ефективну і продуктивну роботу парламенту, в тому числі щодо питань фінансової політики, з яких наш комітет підготував понад 20 важливих проектів законів.

- Як самі оцінюєте свою роботу у ВРУ? Які цілі ставите перед собою?

- За час роботи в парламенті я ініціював майже 80 законопроектів, з них майже 30 - у 2016 році. На жаль, прийнято не так багато, як того хотілося б, але цього року планую винести на розгляд низку законопроектів, співавтором яких я є, і стосуються вони фінансового сектора - щодо захисту доброчесних споживачів та учасників ринку, а також стимулювання розвитку економіки і притоку інвестицій, в першу чергу внутрішніх. Щодо інших складових, то вважаю, що свої депутатські обов'язки виконую в повному обсязі під час 100-відсоткового відвідування засідань комітету, більш ніж 90-відсоткової участі в голосуваннях у залі та постійних відвідувань виборчого округу й місцевих громад. Хоча звісно, що оцінку роботі дає громада, від якої обраний депутат. Для мене важливо, щоб громада підтримувала мої зусилля.

Стосовно цілей на черговий парламентський рік - вбачаю за необхідне продовжувати активну роботу над законодавством, яке б забезпечило поліпшення фінансового стану країни в цілому та кожного з її громадян. Також планую продовжувати започатковану за останні два роки діяльність в області, зокрема підтримувати фінансування для виконання інфраструктурних проектів щодо ремонту доріг, будівництва та капітального ремонту шкіл, садочків, інших об'єктів соціально-культурного призначення.



http://kuryer-if.info/dlya-mene-vazhlivo-shhob-gromada-pidtrimuvala-mo%d1%97-zusillya/#more-8659

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка