Антошків Марія Сергіївна



Скачати 53.77 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір53.77 Kb.
УДК 372.851: 004

Антошків Марія Сергіївна

студентка Фізико-математичного інституту

НПУ імені М. П. Драгоманова (м.Київ)

Трофімова Вікторія Сергіївна

студентка Фізико-математичного інституту

НПУ імені М. П. Драгоманова (м.Київ)
Науковий керівник: кандидат фіз.-мат. наук,

доцент О. О. Требенко



ВІДЕОРОЛИК ЯК СУЧАСНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ УЧНІВ МАТЕМАТИКИ
Освітні технології планети переживають хвилю оновлення. Вже зараз дослідники говорять про початок епохи Greenfield в освіті та неминучість інноваційної революції [1]. Однак, на жаль, реальні інформаційно-комунікаційні зміни суспільства не знаходять свого відображення у вітчизняній системі шкільної підготовки. Тож виходить так, що школа готує молодих людей до майбутнього життя у сучасному суспільстві, а використовує при цьому механізми, підходи та технології, які були запропоновані 50-60 рр. тому в іншій історичній ситуації для поколінь з іншими потребами. І тому не дивно, що зараз часто говорять про зниження мотивації учнів до навчання, погіршення рівня знань, неадаптованість випускників до реального життя. На нашу думку, оновлення підходів і технологій здатне розв’язати значну кількість проблем сучасної шкільної математичної освіти. Але необхідно спочатку дослідити, яких саме нововведень потребує сучасна школа, які інновації будуть ефективними саме у вітчизняній практиці.

В результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду організації навчання на основі сучасних технологій було встановлено, що нова технологічна платформа освіти має включати наступні елементи:






Елемент

Призначення елементу


1.

Масові відкриті онлайн-курси (МООС)

Організація роботи студентів усього світу через мережу Інтернет

2.

Системи управління учбовим процесом (LMS)

Побудова індивідуального освітнього курсу

3.

Екосистеми підтримки нової освіти.

Виробництво нового освітнього контенту

4.

Нова інфраструктура освіти



На нашу думку, у вітчизняній практиці особливо широкі перспективи має введення в освітній процес МООС.



Масовий відкритий онлайн-курс (МООС) (з англ. Massive open online course — масовий, широкодоступний, публічний, відкритий дистанційний онлайн курс) — це Інтернет-курс з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через Інтернет [5].

МООС є гарним помічником в організації самостійної роботи. Для сучасної вищої школи це особливо актуально: сьогодні студенти опрацьовують значну частину матеріалу самостійно, а МООС надає їм такі можливості, як онлайн консультації з викладачем під час самостійної роботи, оперативну перевірку рівня засвоєних знань, обговорення проблемних питань з іншими студентами на форумах тощо.

Що ж стосується середньої школи, то, на нашу думку, повною мірою використовувати можливості МООС в шкільній практиці недоцільно. Учням не бажано довго працювати за комп’ютером (оскільки це може сприяти виникненню гіподинамії, хвороб зору), та й не кожен школяр має вільний доступ до мережі Інтернет. Крім того, робота з онлайн курсом вимагає самостійності, відповідальності й чіткої організації робочого дня. Для школярів це досить складно: вони звикли до опіки вчителя та, як правило, не можуть самостійно оцінити власні знання. Звісно, є такі категорії учнів, які взагалі не можуть відвідувати заняття в школі (наприклад, діти з обмеженими можливостями). Для них такий курс став би доступним і, можливо, чи не єдиним шляхом до знань. Але яким би якісним не був онлайн курс, він не зможе замінити дитині живого спілкування із вчителем!

Однак такі окремі компоненти МООС, як, наприклад, відео лекції, могли б значно інтенсифікувати самостійну роботу учнів. Відео лекції вже тривалий час є популярними в країнах Заходу. В Україні власний досвід створення відео лекцій поки що невеликий, однак все більше українських користувачів долучається до відео курсів, розроблених в інших країнах.

Більшість відео лекцій нагадують звичайні лекції у ВНЗ. Для школярів подібний формат не зовсім прийнятний, бо, як довели психологи, учні активно сприймають перші 6 хвилин відео запису, а потім їхня увага поступово розсіюється [2]. Тому під час навчання математики ми пропонуємо використовувати відеоролики – стислі відео повідомлення тривалістю до 6 хвилин, кожне з яких зосереджено лише на одному математичному понятті, твердженні або виведенні однієї формули та застосуванні її до певного типу задач.

Використання відеороликів під час самостійної роботи учня з математики:



  1. допоможе глибше зрозуміти навчальний матеріал, що розглядався на уроці (відеоролики з відповідної теми можна переглядати стільки разів, скільки треба, зупиняючись на складних моментах);

  2. дозволить широко ілюструвати абстрактний теоретичний матеріал з математики, подавати його в наочній формі (вбудовувати у відео лекцію рухомі графіки, об’ємні фігури, анімацію, звукові ефекти тощо);

  3. зможе допомогти учням, які з поважних причин були відсутні на уроці, засвоїти пропущений матеріал;

  4. дозволить передавати емоційний вплив вчителя на учнів;

  5. сприятиме появі та зростанню інтересу учнів до математики, мотивуватиме учнів до навчання, залучатиме їх до активної пізнавальної діяльності, привчатиме до самоорганізації.

Звичайно, існують і певні труднощі із впровадженням відео роликів у практику. Як вже зазначалось, не кожен учень вдома має вільний доступ до мережі Інтернет. Та й не кожен вчитель володіє навичками й технічними засобами, потрібними для самостійного створення відео уроку. Проте ці проблеми цілком реально подолати. Так, наприклад, вчителі можуть об’єднуватися у спеціальні творчі групи та створювати спільний відео курс. Причому не лише у межах школи, а й на рівні міста, району та всієї країни. До того ж цікаво було б дослідити, що буде ефективнішим для учня: опрацювання відео уроку, який веде його шкільний вчитель чи незнайомий педагог.

Як бачимо, теоретично можливість інтенсифікації навчального процесу за рахунок використання відеороликів виглядає досить потужно. Чи виправдають наші сподівання себе на практиці? Систематичні дослідження цього питання в методиці навчання математики поки що відсутні. Саме тому, на нашу думку, подібні дослідження сьогодні є необхідними та актуальними.


Список використаних джерел

  1. Эпоха «Гринфилда» в образовании [Електронний ресурс] / Исследование SEDeC – Центр образовательных разработок Московской школы управления СКОЛКОВО – 2013 – Режим доступу до статті http://www.skolkovo.ru/public/media/documents/research/education_10_10_13.pdf

  2. Optimal Video Length for Student Engagement [Електронний ресурс] / Philip Guo – 2013 – Режим доступу до статті : https://mktg.edx.org/blog/optimal-video-length-student-engagement .

  3. Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченко / За матеріалами VI науково-практичної конференції «Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість» – 322 с. – 2012 – Луганськ – Двічі на місяць – ISSN 2227-2844. 2012, № 22 (257) – Режим доступу: http://alma-mater.luguniv.edu.ua/magazines/visnyk/2012/Visnyk_ped_22_1.pdf .

  4. The Crisis in Higher Education [Електронний ресурс] / Nicholas Carr – 2012 – Режим доступу до статті: http://www.technologyreview.com/featuredstory/ 429376/the-crisis-in-higher-education .

  5. Масовий відкритий онлайн курс [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%9E%D0%9E%D0%A1 .



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка