Англійська література епохи відродження



Скачати 69.91 Kb.
Дата конвертації05.04.2017
Розмір69.91 Kb.
Тема уроку:

АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ.

ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР. СОНЕТИ. ЛІРИЧНІ ГЕРОЇ

З ВИСОКИМ УЯВЛЕННЯМ ПРО ДРУЖБУ. ЛЮБОВ,

МИСТЕЦТВО.

Мета уроку: познайомити учнів з особливостями доби Відродження в Англії; поглибити їхні знання про життя та творчість В. Шекспіра; дати поняття про шекспірівський сонет; виховувати почуття дружби, справжнього кохання, благородство.

Обладнання: портрет В, Шекспіра. карточки, нарис

«Шекспір сказав би так « з газети «Західна Ук­раїна».

Тип уроку: урок вивчення теорії і історії літератури.

Хід уроку:

1. Опитування.


Г. Перевірка записів у зошитах учнів «Біографія В. Шекспіра-

2. Відповіді 2 учнів біля дошки (по карточках):

а) описати життя і творчість В. Шекспіра,

б) розповісти про 3 періоди творчості В. Шекспіра.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу.


1. Вступна бесіда.

  • На основі якої суспільно-політичної формації складається доба Відродження?­
    Як ще називають епоху Відродження?

  • Назвіть хронологічні рамки епохи Відродження.

  • Яка країна стала колискою культури Відродження?

  • Яких ви знаєте письменників епохи Відродження?

2. Лекція вчителя.

2.1. Особливості епохи Відродження в Англії.

У XVI ст. в Англії бурхливо розвиваються капіталістична промисловість і сільське господарство. Дешеві й добротні англійські сукна завойовують світовий ринок. Жадоба до золота втягує у сферу капіталістичних відносин не тільки буржуазію, а й дворянство. Намагаючись розширити свої пасовиська для отар (овеча вовна обіцяла великі прибутки), дворяни вига­няють селян із земель, «загороджуючи» їх. Видатний анг­лійський гуманіст Томас Мор з болем говорив про те, що в Англії

«вівці поїдають людей». Промисловість не могла зайняти вели­чезну кількість робочих рук, і на дорогах Англії з'являються бро­дяги, селяни-жебраки, позбавлені засобів до існування. Короле­ва Єлизавета видає жорстокі закони проти них: їх таврували роз­печеним залізом, гноїли в тюрмах, засуджували до страти. За ці жорстокі закони її називали «ультракривавою».

Доба Відродження в Англії викликала, як і в інших країнах, розквіт культури. Яскравим представником раннього гуманізму був Томас Мор (1478 - 1535). У книзі «Утопія» він вперше в історії людства намалював картину життя людей на соціалістичних ос­новах: усі мешканці острова Утопія трудяться, експлуатації нема, управління островом здійснюється виборними особами. Таким чином, Томас Мор став засновником утопічного соціалізму. Назва твору Т. Мора породила слово «утопія» - нездійсненна мрія.

У літературі Англії з'являються імена Томаса Кида, Роберта Гріна, Кристофора Марло та ін. Вершиною літератури доби Відродження була творчість великого Шекспіра.

2.2. Творчість В. Шекспіра.

Літературна спадщина В. Шекспіра нараховує 37 п'єс, 2 по­еми, 154 сонети. Все це було написано ним протягом 3-х пері­одів.

2.3. Складання таблиці.

Періоди творчості Шекспіра

І

II

III

(1590 -1600)

(1601 - 1608)

(1609 - 1613)

«Приборкання непокірливої», «Комедія помилок», «Ромео і Джульєтта». Сонети

«Гамлет»

«Отелло» «Король Лір»



«Зимова казка* «Буря»

2.4. Сонети В. Шекспіра.

Справжніми шедеврами світової літератури є сонети Шекспіра, в яких можна знайти відповідь на питання про дружбу і справжнє кохання, про смисл життя людини, про ставлення поета до творчості.

Сонет - одна з найскладніших поетичних форм, яка вимагає від поета особливої майстерності. Свою класичну досконалість сонет дістав в Італії під пером Дайте (сонети про Беатріче) і Петрарки (сонети про Лауру), а в Англії - Вільяма Шекспіра.

Сонет має строгу структуру, включаючи в себе 14 рядків з повною системою рим. Думка сонета вкладається в схему;

а) теза,

б) розвиток тези,

в) антитеза,

г) синтез,

В основі сонета завжди лежить порівняння (уподібнення). Кінцівка, як правило, афористична. Таку сонетну форму звуть шекспірівською. оскільки завдяки Шекспіру вона остаточно утвердилася в літературі.

Сюжетною основою шекспірівських сонетів є оповідь про палку дружбу і пристрасну любов поета - ліричного героя збірки.

Знайомство учнів з шекспірівським питанням та проблемою авторства сонетів.

Структура сонетів як відображення драми в душі автора, який висвітлює і матеріалізує свої почуття.

Читання і аналіз сонета 144 ( звернути увагу на неможливість однозначного тлумачення образів вірша).

Творче кредо Шекспіра. Сонет 21.

В яких рядках поет формулює свій головний життєвий і творчий принцип?

Як це характеризує поета?

З ким сперечається він у цьому вірші?

Сонети В. Шекспіра, написані в 1592—1598 роках, присвячені двом особам: юному і прекрасному другу, білявому світлоокому мужчині, і коханій поета, темноокій смаглявій жінці.

19 сонет присвячений Другу. Поет просить невблаганний Час:

У злобі не тавруй чола ясного

Моєму другові своїм різцем,

Хай врода образу його земного

Для всіх віків залишиться взірцем.

Проте, роби, о часе, все найгірше, —

Я збережу його в безсмертнім вірші,

У другому розділі сонетів, присвяченому «смаглявій леді», поет кидає виклик багатовіковій традиції любовної лірики. Його кохана чорнява й не схожа на золотоволосих красунь. У неї чорне жорстке волосся, її шкіра смаглява. І все ж кохана пре­красна, її краса — це чарівність самої природи, прекрасної своєю незавершеністю.



  1. Читання учнями 130 сонета Шекспіра.

  2. Читання замітки «Шекспір сказав би так...» («Західна
    Україна», 1992). Віршовий цикл «Сонетів» — це справжній гімн
    людині. Сповнена глибокого психологізму і внутрішнього дра-

матизму, лірика Шекспіра стала новим етапом у розвитку анг­лійської поезії. Важко переоцінити значення «Сонетів» для роз­витку світового поетичного мистецтва.

Українською мовою сонети перекладали М. Славинський, П. Грабовський, І. Франко, М. Рильський, Д. Павличко. Пер­ше повне видання «Сонетів» українською мовою в перекладі Дмитра Паламарчука було опубліковано в 1966 році.

2.7. Запис в зошиті 66 сонета українською мовою.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.



  1. Читання сонета 66 російською мовою.

  2. Порівняння українського і російського перекладів 66 со­
    нета.

  3. Аналіз змісту сонета.

  4. Визначення основних складових частин сонета.

V. Підсумок уроку.

  • Що вивчали на сьогоднішньому уроці?

  • Чим відрізняється епоха Відродження в Англії?

  • Яка творча спадщина В. Шекспіра?

VI. Домашнє завдання: вивчити новий матеріал з конспек­ту, напам'ять один сонет Шекспіра (за вибором учнів).

«ШЕКСПІР СКАЗАВ БИ ТАК...»

Я їхав до Івано-Франківська у відрядження, їхав «наводи­ти» порядки. Возвеличувати правду, талант, викривати нікчемність. Ситуація така: справжній (це якщо вдатися до журналістського шаблону) професіонал... Отже, справжній про­фесіонал потрапив у немилість. І це той, який, по суті, у своїй справі здійснив революцію, той, у якого вчилися академіки і міністри, той, який, крім солідних знань, неспокійного і не­стандартного мислення, мав ще неабиякі організаторські здібності... Одним словом, його «попросили». Недарма кажуть: великі начальники не люблять мудрих підлеглих. Так було за партократів, так є за демократів.

Саме цій людині я їхав допомагати, Але... Але виявилося, що моя допомога йому не потрібна. 1 хоч було видно, що він скривджений несправедливістю, що йому болить душа, однак тримався напрочуд спокійно. Не впав у відчай, організував нову справу (й не одну, а кілька), як кажуть, лікував образу роботою. Під час зустрічі дав зрозуміти, що вірить у те, що не всі люди

нечесні, що вірить у добрих, але завжди треба покладатися на­самперед на себе, на свої сили. Невідомо з яких причин, але розповідати всі подробиці своєї біди відмовився. Сказав тільки:

— Навіщо? Шекспір у своєму 66-ому сонеті вже давно про все сказав. Чи треба йому геніальні рядки розмішувати баналь­ними подробицями моєї звичайної для нинішніх часів історії.

Потім з пам'яті він прочитав цей сонет, від якого під шкірою пройшов мороз. Невже це можливо, подумалось, Адже поет жив кілька століть тому. Як йому вдалося так сильно і влучно дати характеристики сучасності. Що ж, виходить, що так було завжди?



66 СОНЕТ

Стомившись, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама,

в злиднях честь доходить до відчаю

чистій вірності шляхів нема,

силу неміч забива в кайдани,

честь дівоча втоптана у бруд,

почесті не тим, хто гідний шани,

досконалості — ганебний суд,

злу — добро постпатене в служниці,

владою уярмлені митиі,



істину вважають за дурниці

гине хист в недоума в руці: Стомившись тим, спокою прагну я, Та вмерти не дає любов твоя. Ну що? Як вам сонет? Як Шекспір?


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка