Аналіз вимог



Скачати 176.21 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір176.21 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Факультет кібернетики

Кафедра теорії та технології програмування


Укладач: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева К.М.
АНАЛІЗ ВИМОГ

Робоча навчальна програма дисципліни

для студентів за напрямом підготовки 6.040302 “Інформатика”


Затверджено

на засіданні кафедри теорії та технології програмування

Протокол № 10

від ”25” травня 2012 р.


Зав. кафедри

теорії та технології програмування

Нікітченко М.С.

Затверджено

на засіданні Вченої Ради факультету кібернетики

Протокол № 9

від ”28” травня 2012 р.


Декан факультету

Анісімов А.В.

Київ-2012

Робоча навчальна програма з дисципліни

“Програмна інженерія”

Укладач: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева Катерина Михайлівна.

Лектор: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева Катерина Михайлівна.

Погоджено

з науково-методичною комісією

“___” _______________ 2012 р.

Голова НМК факультету

Хусаїнов Д.Я

ВСТУП

Дисципліна "Аналіз вимог" призначена для навчання студентами проблеми збирання і опису вимог замовника. Вона є нормативною дисципліною спеціальності "прикладна математика", що читається в 8 семестрі, в обсязі 2 кредитів 72 годин, з них 32 годин лекційних, 40 годин самостійної роботи. Закінчується курс заліком.



Метою і завданням навчальної дисципліни "Аналіз вимог" є засвоєння знань з основ створення великих програмних систем з використанням процесів життєвого циклу (ЖЦ), починаючи з завдання вимог і кінчаючи його супроводом. Аналіз вимог є перший процес ЖЦ. Його розробка базується на сучасних стандартах, зокрема IOSI/IEC 12207, який містить перелік усіх процесів, а також на ядрі знань SWEBOK, в кому є розділ знаний – інженерія вимог. Ці головні документи розроблені міжнародними спеціалістами у складі комітету при ACM і IEEE у галузі ПЗ і створюють базис програмної інженерії.

Предмет навчальної дисципліни "Аналіз вимог" включає в себе вивчення базових понять дисципліни основних її положень неформального типу. Це функціональні і нефункціональні вимоги, вимоги системного типу (захист, безпека, розподілення тощо).

Вимоги до знань та вмінь. Для засвоєння курсу необхідні знання основ програмування, сучасних МП з об’єктно-орієнтованого типу, умов відповідних середовищ та знань основ тестування і трасування на процесах ЖЦ.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Аналіз вимог" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Курс аналізу вимог є завершальним курсом після вивчення нормативних дисциплін “Об’єктно-орієнтоване програмування”, “Компонентне програмування”, "Системне програмування" та низки спецкурсів відповідного напряму.
Контроль знань здійснюється за рейтинговою системою.

Робота в семестрі подано одним змістовним блоком чи модулем. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.



Оцінювання за формами контролю.

Семестрова оцінка – 70 балів; із них модульна контрольна робота – 60 балів, активна робота студентів – 10 балів. Підсумкова оцінка заліку – 30 балів. Максимальна підсумкова оцінка – 100 балів.



Порядок розрахунку загальної оцінки.

Модульні контрольні роботи – 60 = 30+30 балів.

За активну роботу студента на практичних заняттях та на самостійній роботі до семестрової оцінки може бути додано до 10 балів.

Студент має право на одне перескладання контрольної роботи із можливістю отримання максимальної кількості балів 25.

Термін перескладання визначається викладачем.

Розрахунок балів по блоку:

70 балів (контрольна робота– 70, за активну роботу – 5).

Студент допускається до складання заліку, якщо кількість набраних за семестр балів не менше 50.

Підсумкова оцінка заліку– 70 балів.

Шкала оцінювання


100-бальна система

Національна шкала

90-100

Зараховано (відмінно)

5

85-89

Зараховано (добре)

4

75-84

65-74

Зараховано (задовільно)

3

60-64

30-59

Не зараховано

2

1-29

Не зараховано

(без права перездачі)



2




ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


№ лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Практ. занять

Самостійна. робота




Змістовий модуль. Аналіз вимог










1

Зальні підходи з визначення вимог до ПЗ. Класифікація вимог.

2




2

2

Інженерія вимог. Основні положення і джерела

2




2

3

Аналіз і збирання вимог до програмного проекту. Умови обстеження предметної області.

2




2

4

Засоби підтримки інженерії вимог.

2




2

5

Об’єктно-орієнтована інженерія вимог. Трасування вимог.

2




2

6

Фіксація вимог і опис їх у стандартному і формалізованому виді.

2




2

7

Поняття сценарію і підходи до опису вимог.

2




4

8

Функціональні вимоги та система класифікації

2




2

9

Нефункціональні та системні вимоги

2




2

10

Задачі і засоби обстеження предметної області для виявлення вимог.

2




4

11

Стандарти ДСТУ 34201, 601 для розробки АС і відповідного документу.

2




2

12

Інструментальні засоби підтримки вимог

2




2

13

Поняття метрик вимог і підходи до вимірювання вимог

2




4

14

Основні методи оцінки програмних продуктів і зокрема вимог

2




2

15

Загальні моделі систем (об’єктна, архітектурна, стану тощо).

2




2

16

Методи специфікації програм, інтерфейсів та вимог

2




4




Модульна контрольна робота













Всього

32




40




Загальний обсяг годин –72, у тому числі


Лекцій – 32 год.

Самостійна робота – 40 год.






ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ




Змістовий модуль. Аналіз вимог



Лекція 1.Зальні підходи з визначення вимог до ПЗ. Класифікація вимог. – 2 год. [1– 5].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1.Моделі ЖЦ, стандарт ISO/IEC 12207 – Процеси ЖЦ [2, 10, 14].

2. Стандарти для визначення вимог до програмних систем.

Лекція 2. Інженерія вимог Основні положення і джерела – 2 год.Процес інженерії вимог у SWEBOK.

[2, 4, 14].



Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Аналіз процесу ЖЦ – вимоги та розділів SWEBOK – процес інженерії та інженерія вимог. [2, 4, 14].

2. Співставлення підходів до опису вимог [15, 16].

Лекція 3. Аналіз і збирання вимог до програмного проекту. Умови обстеження предметної області. - 2 год.

[1-5, 14].



Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Об’єктно-орієнтований підхід до подання вимог [7, 19].

Розвязання задач замовника для формування функціональних вимог[ 1-5].

Лекція 4. Засоби підтримки інженерії вимог. - 2 год. [16].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Розгляд базових положень з інженерії вимог [1-5, 14–16].

2. Зв’язки між інженеріями вимог у SWEBOK та у стандарті. Особливості [14-16].

Лекція 5. Об’єктно-орієнтована інженерія вимог. Трасування вимог. – 2 год. [ 9].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Розгляд ООП, його положень та основних засобів. Механізми патернів для опису вимог [9, 17].

  2. Опис вимог засобами ООП і їхня трасування [4, 5, 9]

Лекція 6. Фіксація вимог і опис їх у стандартному і формальному виді. – 2 год. [5, 10].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1.Опис характеристик вимог формальними засобами [5, 10].

2. Підходи до специфікації вимог і їх фіксація [ 5]

Лекція 7. Поняття сценарію і підходи до опису вимог. Сутність поняття сценарію у ООП. – 2 год. [10, 16,

17].


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Розгляд загальних особливостей візуального Use case і сценарного підходу, відношень між сценаріями

[5, 10, 16, 17].

2. Розроблення моделі предметної області, орієнтованої на опис вимог [ 5].



Лекція 8. Функціональні та системні вимоги. Класифікація цих вимог –2 год. [1-5].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1.Визначення вимог: захист, безпека, синхронізація тощо. Підходи до їх подання і специфікації. [1, 10].

2. Розвязок деякої функції предметної області для опису її параметрів і критеріїв в списку вимог. [1-5, 10].

Лекція 9. Нефунціональні вимоги –2год. [10, 16, 17].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Розвязання задач для подання нефунціональних вимог [10, 16, 17].

2. Нефункціональні вимоги:: захист, безпека, синхронізація тощо. Підходи до їх аналізу подання. [1, 10].

Лекція 10. Задачі і засоби обстеження предметної області для виявлення вимог. Методи експертиз і

інспекцій. – 2 год. [10–17].



Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1.Аспекти договору між замовником і розробником програмної системи [10–17].

2..Аналіз підходів щодо прийняття рішень у процесі розроблення ПС [7, 10, 12].

Лекція 11. Стандарти ДСТУ 34201, 601 для розробки АС і відповідного документу. – 2 год. [10, 16].

Завдання для самостійної роботи (2 год.).


  1. Вивчення досвіду роботи розроблення вимог [1–5].

2. Розвязок задач з проведення робіт по розробки документа з вимог [5, 10, 16].

Лекція 12. Інструментальні засоби підтримки вимог. – 2 год.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Освоєння інструментальних засобів з підтримки вимог. Підготовка варіанту опису вимог на інструментальних системах [1-5, 11, 16].

2. Розгляд різних підході до підтримки опису, розробленню продукту і трасуванню вимог [8, 16].

Лекція 13. Поняття метрик вимог і підходи до вимірювання вимог. – 2 год. [1, 4, 16].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Підходи до вимірювання вимог, продукту. [1, 4, 7, 10].

2. Міри і метрики у програмної інженерії. Призначення



Лекція 14. Основні методи оцінки програмних продуктів і зокрема вимог. – 2 год. [1, 4, 16].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Експертні і кількісні методи оцінювання програм. Розгляд різних прикладів [1, 4, 7, 10]

2. Розгляд методів інспекції, верифікації і валідації вимог [2, 7].

Лекція 15. Загальні моделі систем (об’єктна, архітектурна, стану тощо). – 2 год. [1, 4, 16].

Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Вивчення та дослідження моделей стану в ООП. Зв'язок з заданими вимогами [1, 4, 9, 16]

2. Розвязання задач побудови різних моделей [4, 7, 10].

Лекція 16. Методи специфікації програм, інтерфейсів та вимог. - 2 год. [10, 11].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Розроблення схеми процесу побудови системи на основі опису вимог [1, 4, 9, 16].

2. Встановлення властивостей різних підходів до специфікації програм і систем за їх вимогами.[4, 7].
Типове завдання модульної контрольної роботи

  1. Дайте характеристику діаграми UML. Які з них найбільш підходять для опису вимог до деякої

предметної області.

2. Розробити опис вимог для обраної предметної області з використанням UML.

3. Напишіть ці вимогами за допомогою стандартів ДСТУ 34201 і 34601.

4. Який вигляд має титульна старинка документу “Опис вимог”.

5. Доведіть вимоги у UML засобами Rational Rose до отримання документу про вимоги.

6. Проведіть його співставлення з документом, розробленим відповідно стандарту.


Контрольні запитання до змістового модуля.

Загальні підходи з визначення вимог до ПЗ. Класифікація вимог.

Розгляд процесів життєвого циклу (ЖЦ). Процес визначення вимог, його цілі і задачі.

Моделі ЖЦ, процеси стандарту ISO/IEC 12207.

Інженерія вимог Основні положення і джерела.

Сутність інженерії. Процес інженерії у SWEBOK. Основні ознаки: ЖЦ, стандарти, інфраструктура,

планування, оцінка, контроль.

Розгляд процесу опису вимог, що позначено у SWEBOK Опис концепції інженерії, інфраструктури і

підходів до оцінки. Аналіз процесу ЖЦ – вимоги та розділів SWEBOK – процес інженерії та інженерія

вимог. Співставлення підходів до опису вимог [15, 16].

Аналіз і збирання вимог у замовника проекту. - 2 год.

Завдання з обстеження завдань стосовно предметної області замовника. Схема аналізу вимог сумісно з

замовником. Виявлення тенденцій автоматизації предметної області, орієнтація на застосування

загальних систем. Постановка задач замовником для формування функціональних вимог..

Об’єктно-орієнтований підхід до подання вимог.

Засоби підтримки інженерії вимог. Розгляд системи Rational Rose. Базові положення. Інструмент інженерії

вимог.

Зв’язки між інженеріями вимог у засобу, SWEBOK та стандартом. Особливості. Завдання для самостійної



роботи. Розгляд базових положень з інженерії вимог.

Об’єктно-орієнтована інженерія вимог. Трасування вимог.

Вивчення особливостей ООП для можливого опису вимог. Поняття трасування вимог. Приклади опису

вимог засобами ООП і їхня трасування.

Розгляд ООП, його положень та основних засобів. Механізми патернів для опису вимог.

Фіксація вимог і опис їх у стандартному і формальному виді.

Підходи до фіксації і опису вимог замовника стосовно його предметної області.

Практичне заняття 6. Опис вимог за допомогою стандарту. Підходи до специфікації вимог.

Опис характеристик вимог формальними засобами.

Поняття сценарію і підходи до опису вимог. Сутність поняття сценарію у ООП.

Розроблення моделі предметної області, орієнтованої на опис вимог.

Розгляд загальних особливостей візуального Use case і сценарного підходу, відношень між сценаріями.

Подання моделей предметних областей за цими підходами. Розгляд особливостей кожного напрямку

подання моделі предметної області за цими двома підходами. Визначення вимог засобами сценаріїв.

Проектування моделей засобами Use case і сценарного підходу .

Функціональні та системні вимоги. Класифікація цих вимог. Приклади функціональних вимог.

Зв'язок деякої функції предметної області з описом її параметрів і критеріїв в списку вимог.

Нефунціональні вимоги. Типізація вимог .

Визначення вимог: захист, безпека, синхронізація тощо. Підходи до їх подання і специфікації.

Задачі і засоби обстеження предметної області для виявлення вимог. Методи експертиз і інспекцій.

Аналіз підходів щодо прийняття рішень у процесі розроблення ПП.



Практичне заняття 10. Розгляд документів замовника для проведення аналізу предметної області.

Аспекти договору між замовником і розробником програмної системи .

Стандарти ДСТУ 34201, 601 для розробки АС і документів.

Інфраструктура розробки вимог. Роль служби розробників вимог.

Перелік можливостей стандартів для опису вимог .

Роботи з замовником щодо розробки документа з вимог.

Інструментальні засоби підтримки вимог. Освоєння інструментальних засобів з підтримки вимог .

Розгляд різних підході до підтримки опису, розробленню продукту і трасуванню вимог.

Підготовка варіанту опису вимог на інструментальних системах.

Поняття метрик вимог і підходи до вимірювання вимог. Міри і метрики у програмної інженерії. Підходи до

вимірювання вимог, продукту. Розгляд прикладів вимог з метою оцінювання їх якості.

Метрики процесів розроблення вимог і програм.

Основні методи оцінки програмних продуктів і зокрема вимог.

Експертні і кількісні методи оцінювання програм, зокрема з використанням стандартів .

Розгляд методів інспекції, верифікації і валідації вимог.

Загальні моделі систем (об’єктна, архітектурна, стану тощо). Структура вказаних моделей та їх графів.

Зв'язок з описом вимог.

Вивчення та дослідження моделей стану в ООП. Зв'язок з заданими вимогами

Методи специфікації програм, інтерфейсів та вимог. Розгляд формальних моделей специфікації програм

для знаходження правил опису вимог для програм. Встановлення властивостей різних підходів до

специфікації програм і систем за їх вимогами.

Розроблення схеми процесу побудови системи на основі опису вимог .

Рекомендована література: [1, 3, 4–6, 7, 8, 9, 16]

Питання до заліку

1. Загальні підходи до визначення вимог

2. Класифікація вимог

3. Аналіз і збирання вимог

4. Інженерія вимог

5. Фіксація вимог

6. Трасування вимог

7. Об’єктно-орієнтована інженерія вимог

8. Призначення функціональних вимог.

9. Призначення нефункціональних вимог

10. Основні джерела для завдання вимог.

11. Задачі обстеження, аналізу і збирання вимог.

12. Інженерія і трасування вимог.

13. Об’єктно-орієнтованої інженерія вимог.

14. Стандарт ГОСТ 34601-90 для розробки АС.

15. Стандарт ГОСТ 34201-90 для розробки документації АС.

16. Особливості сценарного підходу до визначення вимог.

17. Структура документу з визначення вимог.

18. Основні метрики щодо вимог.

19. Поняття метрик вимог і підходи до вимірювання вимог. Міри і метрики у програмної інженерії.

20. Підходи до вимірювання вимог, продукту.

21. Метрики процесів розроблення вимог і програм.

22. Експертні і кількісні методи оцінювання програм, зокрема з використанням стандартів .

23. Загальні моделі систем. Структура моделей систем та їх графів.

24. Методи специфікації програм, інтерфейсів та вимог.

25. Властивості різних підходів до специфікації програм і систем за їх вимогами.


Рекомендована література

Основна

1. Соммервиль І. Інженерия программного обеспечения. – М.; “Вильямс”, 2002. – 624 с../ home page (http://www.software-engin.com)

2. Лаврищева К.М. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. – К.; Наукова Думка, 2006.–451с.


  1. 3. Бабенко Л.П., Лавріщева К,М, Основи програмної інженерії.–К.: Знання, 2001.–269с.

4. Леффингуэлл Д., Уидриг Д. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению. Унифицированный подход. – М.: «Вильямс», 2002.- 448 с.

5. Вигерс К.И. Разработка требований к ПО.– М.; Русская редакция Microsoft, 2004.–575c.

6. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии компьютерных программных систем.–Наук.думка, 1998.–228с..

7. Андон П.І., Коваль Г.І. , Коротун Т.М., Лаврищева Е.М., Суслов В.Ю. Основы качества программных систем.–К.: Академперіодика, 2007.– 860с.

8. Кантор М. Управление программными проектами. Практическое руководство по разработке ПО. Пер.с анг.–М.:Вильямс, 2002.

9. Богданов В.В.Управление проектами в Microsoft Project 2002. Автоматизированный менеджмент проектов. Учеб. Курс.– СПб.: Питер, 2003.–636с.

10. Лавріщева К.М. Програмна інженерія. –Підручник.–К.: Академперіодика, 2008.–415с.

Додаткова

11. Лаврищева Е.М. Интерфейс в программировании.–К.: Проблеми програмування. - – 2007. – № 2. – С. 126 – 139.

12..Лаврищева Е.М. Становление и развитие модульно-компонентной инженерии программирования в Украине //Препринт 2008–1.–Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова, 33с.

13. Лавріщева К.М. Генерувальне програмування програмних систем і їх сімейств // Проблеми програмування.– 2009, №1.–с.3-16.

14. Стандарт

15.http:/www.swebok.org

16. Леонов И.В. Введение в методологыю разработки ПО с помощью Rational Rose/ Ескейп, 2004.–301с.

17.Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования: Пер.с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 496 с.






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка