Алєксєєва Г. М. Використання сучасних освітніх технологій формування готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності



Скачати 117.14 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір117.14 Kb.
УДК 378.147:371.013.42:004 Алєксєєва Г.М.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розглядаються організація та методи експериментального дослідження для формування потребнісно-мотиваційного компоненту готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп’ютерних технологій у професійній діяльності.

Ключові слова: майбутні соціальні педагоги, професійна діяльність, готовність до застосування комп'ютерних технологій, потребнісно-мотиваційний компонент.


На сучасному етапі розвитку України знання стають основним економічним ресурсом, і тому природно, лише інтегрувавши освіту, яка постачає кваліфікованих робітників для спільного ринка праці, можна забезпечити економічну конкурентноздатність Європи. Тому перед вищою школою особливо гостро постала проблема вдосконалення роботи педагогічних університетів з підготовки майбутніх соціальних педагогів з високим рівнем професіоналізму, які відповідально ставилися б до результатів свого навчання та підготовки до професійної діяльності. Європейська інтеграція України вимагає використання нових методів підготовки кваліфікованого фахівця, покликаного втілювати в життя основи якісних змін вітчизняної системи освіти.

Перед системою освіти постає завдання не стільки залучати людину до знань, скільки розвивати в ній здатність до отримання нових знань, вміння володіти інформацією, виховання сприйнятливості до соціально-економічних і науково-технічних нововведень, творчого ставлення до праці. Як свідчить практика, навіть добре налагоджена система освіти не в змозі сформувати повноцінного професійного фахівця на рівні сучасних вимог без залучення самоосвіти особистості.

У цьому контексті, одним з пріоритетних напрямів у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів є вдосконалення їх готовності як до професійної діяльності в цілому, так і до впровадження комп’ютерних технологій (КТ) зокрема.

Мета статті полягає у визначенні організації та методів експериментального дослідження проблеми потребнісно-мотиваційного компоненту готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп’ютерних технологій у професійній діяльності.

Основною ідеєю експериментальної роботи є положення Л. Виготського про зону найближчого та актуального розвитку. Зона найближчого розвитку є логічним слідством закону становлення вищих психічних функцій, які формуються спочатку в спільній діяльності з іншими людьми та поступово стають внутрішніми психічними процесами суб'єкта [1, с. 45]. Навчання відбувається за допомогою викладача, який виступає в ролі носія культурного досвіду та розкриває сутність нових культурних явищ або процесів.

Під експериментом розуміють "активне втручання в предмет для точного вивчення окремих частин і співвідношень у ньому" [2], "метод дослідження, при використанні якого експериментатор здійснює перевірку моделі, тобто науково обґрунтованого припущення про закономірність протікання процесів і явищ, що вивчаються" [3, с.9]. На нашу думку, суть педагогічного експерименту характеризується цілеспрямованим внесенням принципово важливих змін у педагогічний процес відповідно до завдань дослідження та його гіпотези. Організація експерименту дозволяє показати співвідношення між явищами, що вивчаються, провести глибокий якісний аналіз і, по можливості, точну кількісну оцінку результатів дослідження.

Студент може оволодіти, а потім привласнити тільки ті знання, вміння та навички, які потрапили в його зону найближчого розвитку завдяки спільній діяльності з викладачем і не перевищили можливості цієї зони. Між зоною найближчого та актуального розвитку спостерігається зв'язок: зона найближчого розвитку характеризує те, що студент знає та вміє робити з допомогою викладача, а зона актуального розвитку те, що студент знає та вміє робити самостійно. Тобто спільна діяльність викладача та студентів зрушує межі актуального розвитку в бік зони найближчого розвитку.

При визначенні основних напрямів педагогічного експерименту ми виходили з того, що бакалавр  це академічний ступінь або кваліфікація, що присуджується особам, яке освоїло відповідні освітні програми вищої освіти [4]. Тобто  це носій конкретних знань, умінь і навичок, які можуть нескінченно вдосконалюватись. Граничної рамкою їх розвитку виступають функції, які визначаються структурою їх професійної діяльності. У ході освоєння цих функцій формується операційно-діяльнісній компонент. Професіонал же повинен представляти і утримувати цілісну діяльність, тому крім операційно-діяльнісного компонента ми ввели потребнісно-мотіваційній та рефлексивно-оцінній компонент готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп’ютерних технологій у професійній діяльності.

Розглянемо організацію та методи експериментального дослідження для формування потребнісно-мотиваційного компоненту готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування КТ у професійній діяльності з точки зору функцій фахівця.

Соціальний педагог, надаючи соціально-педагогічну допомогу дітям, підліткам, дорослому населенню, виконує такі функції [5]: аналітико-діагностичну; прогностичну;  організаційно-комунікативну;  корекційну; координаційно-організаторську; соціально-педагогічна підтримку;  охоронно-захисну; психотерапевтичну; соціально-профілактичну; реабілітаційну.

Ми вважаємо, що під час формування готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування КТ у професійній діяльності треба використовувати вже сформовані вміння, які вони отримали при вивченні курсу "Інформатика", з поступовим переходом до ще не розвинених знань та вмінь. Між цими порогами є оптимальний період навчання, на який рекомендується орієнтуватися викладачу в процесі навчання. Варто пам’ятати, що на розмір зону найближчого розвитку впливає не тільки викладач, але й сам студент, оскільки під час самостійної роботи відбувається процес зовнішньої та внутрішньої стимуляції активності та самостійності студентів, унаслідок чого формуються нові знання та розвиваються вже набуті.

Для з'ясування внутрішніх та зовнішніх мотивів студентів щодо застосування Інтернет було використано модифікований варіант методики О.Арестової "Класифікації мотивів застосування КТ", орієнтованої на визначення таких мотиваційних утворень: діловий мотив; пізнавальний мотив; комунікативний мотив; корпоративний мотив; мотив самоствердження; ігровий мотив; мотив афіліації; мотив самореалізації.

З метою адаптування тесту до завдань дослідження зміст опитувальника зазнав деяких уточнень, а саме об'єднання ділового та пізнавального (під назвою "діловий"), комунікативного, корпоративного та мотив афіліації (під назвою "комунікативний").

Студентам було запропоновано такі твердження.

1.Вважаю за необхідне вміти застосовувати КТ, тому що це гарний спосіб отримання нових знань, навчальної, наукової, соціальної інформації, засіб професійної взаємодії, самовдосконалення, професійного зростання.

2.Вміння застосовувати КТ важливе для спілкування, отримання задоволення від отримання нових знань; робота в мережі Internet  це встановлення дружніх, довірливих стосунків з незнайомими або малознайомими людьми, друзями, родичами тощо.

3. Вміння застосовувати КТ дозволить мені довести собі та іншим свою довершеність, досконалість.

4.Вважаю за потрібне оволодівати КТ, тому що завжди прагну до нового, перевірки своїх можливостей, змагання, психологічного розвантаження.

5. Вміння застосовувати КТ – прекрасна можливість особистісного й професійного розвитку.

6.Мене цікавить робота в Інтернет, здійснення різноманітної комунікації за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, як і будь-які інші форми роботи, якими оволодіваєш під час вивчення навчальних дисциплін у виші ("треба – значить треба").

З метою формування потребнісно-мотиваційного компоненту під час теоретичної підготовки в педагогічному ВУЗі широко впроваджувалися проблемні лекції активного характеру, серед яких лекції-педради, лекції в парі тощо.

Наведемо приклад, як пов’язати застосування КТ з майбутньою професійною діяльністю соціального педагога під час опанування дисципліни "Соціальна педагогіка" на тему "Наукова організація праці студента та її основні складові".

На лекції-прес-конференції за допомогою навчально-професійних і проблемно-пошукових завдань створювалися проблемні ситуації, розв’язання яких включало майбутніх фахівців у проблемно-евристичний характер навчання, що не тільки забезпечувало свідоме засвоєння теоретичних знань, а й стимулювало інтерес до застосування КТ у професійній діяльності.

Тема лекції студентам повідомлялася заздалегідь, з метою залучення їх до активної самостійної діяльності щодо теоретичного засвоєння знань про наукову організацію праці студента та її основних складових. Після вступу на лекції-прес-конференції викладач пропонував студентам поставити йому 2-3 запитання з теми, які пов’язані з використанням КТ у майбутній професійній діяльності.

Було задано декілька питань:


  1. Що таке педагогіка мережевих спільнот?

  2. Які принципи організації навчальних мережевих спільнот?

Відповідаючи на питання викладачем було подано класифікацію й наведено приклади сервісів Веб 2.0. Прописані прості дії, на основі яких ми можемо використовувати ВікіВікі, блоги, народні класифікатори для формування творчого й критичного мислення, толерантності, дослідницької діяльності на основі мережевих матеріалів. Про віртуальні спільноти прийнято говорити як про спільноти, у яких люди спілкуються один з одним за допомогою інформаційної мережі Інтернет. Технічно мережа Інтернет складається із цілого ряду пластів, від реальних дротів, що передають біти інформації по всьому світу, до веб-браузерів, які одержують ці біти й виводять на екран тексти й картинки (мережа Інтернет це комунікаційне й інформаційне середовище, в якому люди й програми обмінюються повідомленнями).

Практика свідчить, що студенти не завжди могли поставити всі запитання, які охоплюють повний обсяг використання КТ у майбутній професійній діяльності соціальними педагогами з даної теми. Наприклад, у нашому експерименті не було питання про те, як раціонально організовувати наукову організацію праці студента за допомогою WEB-технологій. Викладач звернув на увагу і розкрив технології використання мережевих спільнот.

Після цього студенти усвідомили, що вони не звернули увагу на те, як можна за допомогою організації колективної діяльності та впровадження КТ (спільний пошук і зберігання інформації; створення й спільне використання медіаматеріалів; спільне створення й редагування гіпертекстів; спільне редагування й використання презентацій у мережі; спільне редагування й використання карт і схем) планувати процес своєї діяльності, контролювати її результати і відповідно до цього намічати подальшу самоосвітню діяльність. Слід зазначити, що для створення умов, за яких формуються наукова організація праці студентства, необхідні перебудова мотиваційної сфери студентів та включення до їхньої діяльності соціальних мотивів, ідеалів, життєвих планів. У такому випадку процес учіння набуває особисто значущих рис і зумовлює активність позиції студентів, що сприяє появі більш гнучких організаційних форм праці студентів і є посиленням ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання.

Значний потенціал у формуванні потребнісно-мотиваційного компоненту виявлявся в процесі організації ділових професійно-орієнтованих ігор, які, як правило, проводилися під час практичних і лабораторних занять.

Ділова професійна гра  це різновид продуктивної діяльності, яка відбувається на основі діалогу спілкування з посиленням ініціативи студентів, із встановленням постійного зворотнього зв’язку. У цьому разі головним мотивом є не лише її результат, а сам процес, який впливає на усвідомлення мети та значущості застосування КТ майбутніми соціальними педагогами у професійній діяльності.

Наприклад, на практичному занятті з дисципліни "Соціальна педагогіка" на тему "Ресурси соціально-педагогічної діяльності" студентам пропонувався різновид ділової професійно-орієнтованої гри  педрада. Вона має важливе значення, оскільки стосується питання обміну досвідом студентів щодо використання ресурсів Інтернету за умов обмеженого доступу до глобальної мережі. Мета проведення педрад полягає в організації групової дискусії, вона передбачає уміння кожного студента висловити свою особисту думку, тобто проявити себе та почути думку та аргументи друзів. На кожній педраді завжди повинні обговорюватися два аспекти питання – наявні проблеми та шляхи вирішення кожної окремо.

Викладач на допомогу викликав одного із студентів, який стисло записував на фліпчарті (комп’ютері, екран якого відображається за допомогою мультимедійного проектора) ідеї щодо обговорення даної теми. Записи було оформлено у дві колонки: проблеми та шляхи їх вирішення. Після всіх пропозицій викладач запропонував можливі способи організації доступу студентів до Інтернету на базі використання: комп’ютерних класів в навчальний час шляхом складання зручного графіка роботи; комп’ютерних класів в позанавчальний час шляхом складання зручного графіку роботи; Інтернет-кафе; домашніх комп’ютерів студентів; комп’ютерів з Wi-Fi виходом в Інтернет; точок відкритого доступу; інших можливостей.

За матеріалами педради студентам пропонувалося самостійно розв’язати завдання:



  1. Провести вивчення електронного інформаційного забезпечення університету з метою виявлення можливостей щодо надання соціальної літератури студентам.

  2. Написати стислу характеристику електронного інформаційного забезпечення соціального педагога.

Використання обговорення методом мозкової атаки під час практичного заняття на основі педради ми організували з метою залучення майбутніх соціальних педагогів до активної пізнавальної діяльності; акцентування уваги на труднощах, які вони мають навчитися долати в реальному процесі своєї професійної діяльності.

Різновидом ділової професійно-орієнтованої гри була демонстрація під час проведення практичних занять презентацій кращих зразків досвіду соціальних педагогів. Це дозволяло студентам спостерігати за роботою соціального педагога на основі правильності дій майстра, а в подальшому самостійно створювати портфоліо і розв’язувати професійні задачі.

Наприклад, на практичному занятті з дисципліни "Соціальна педагогіка" на тему "Соціально-педагогічна діяльність у загальноосвітніх закладах" студентам надавалася можливість переглянути портфоліо соціального педагога Хмельницького ліцею №17 Смолінської О.А., яке було створено для конкурсу "Учитель року".

Метод «Портфоліо» є одним з найбільш сучасних методів професійного розвитку. Його призначення  систематизувати досвід, накопичений фахівцем, його знання, чіткіше визначити напрямки його розвитку, а також зробити більш об'єктивною оцінку його професійного рівня. Згідно сучасним словникам, портфоліо  це повне зібрання власних досягнень, своєрідне досьє. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті соціальним педагогом у різноманітних видах діяльності: виховної, творчої, методичної, дослідницької.

За матеріалами побаченого студентам пропонувалося самостійно розв’язати кілька проблемно-пошукових завдань:


  1. Як соціальний педагог урахував індивідуальні особливості учнів для розв’язання конфліктів між навчальним закладом та батьками? Наведіть найбільш переконливі приклади.

  2. Проаналізуйте загальну атмосферу спілкування соціального педагога з учнями та батьками.

Висновок. Вищезазначені форми та методи організації роботи з використанням навчально-професійних і проблемно-пошукових завдань під час лекційних та практичних занять позитивно впливали на формування потребнісно-мотиваційного компоненту готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування КТ у професійній діяльності: розвивали інтерес студента до застосування КТ, орієнтували на творче оволодіння фахом, сприяли становленню професійних ціннісних орієнтацій під час самостійного виконання навчально-професійних завдань, пов’язаних з використанням КТ, професійному становленню, самовизначенню майбутнього соціального педагога.

Література

  1. Выготский Л. С. Собрание сочинений : в 6 т. / Л. С. Выготский ; под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1 : Вопросы теории и истории психологии. – 1982. – 448 с.

  2. Грищенко І. М. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / І. М. Грищенко, О. М. Крищенко. – К. : Вид-во КНТЕУ, 2001. – 185 с.

  3. Педагогічний експеримент : навчальний посібник для студентів педагогічних вузів / В. І. Євдокимов, Т. П. Агапова, І. В. Гавриш, Т. О. Олійник. – Харків : «ОВС», 2001. – 148 с.

  4. Педагогическая энциклопедия / под ред. И. А. Каирова. – М. : Советская энциклопедия, 1966. – Т. 3. – 1966. – 880 с.

  5. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. Капської А.Й. – К. : 2000 – 264 с.

Алексеева Г.М.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ



В статье рассматриваются организация и методы экспериментального исследования для формирования потребностно-мотивационного компонента готовности будущих социальных педагогов к применению компьютерных технологий в профессиональной деятельности.

Ключевые слова: будущие социальные педагоги, профессиональная деятельность, готовность к применению компьютерных технологий, потребностно-мотивационный компонент.
Alekseeva G.M.

THE USE OF MODERN EDUCATIONAL TECHNOLOGIES READINESS FORMATION OF FUTURE SOCIAL WORKERS TO THE PROFESSION



The article deals with the organization and methods of experimental studies of the formation of the motivational and needed component of future social workers’ readiness to use computer technologies in their professional activities.

Key words: future social workers, professional activities, willingness to use computer technologies, motivational and needed component.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка