Александр Михайлович Ляпунов, Харьковское математическое общество, педагогическая деятельность, задача



Скачати 96.54 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір96.54 Kb.
УДК 378.6

Г.С. Бобрицька,

викладач кафедри вищої математики,

Харківського інституту банківської справи

Н.М. Кушлакова,

к.і.н., доцент кафедри,

завкафедрою фундаментальної підготовки,

Західнодонбаський інститут МАУП
ХАРКІВСЬКИЙ ПЕРІОД НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛОВИЧА ЛЯПУНОВА (1857-1918)
Бобрицька Г.С., Кушлакова Н.М. Харківський період науково-педагогічної діяльності Олександра Михайловича Ляпунова.

В роботі узагальнено науково-педагогічні погляди О.М. Ляпунова в харківський період його життя; реконструйовано його діяльність як члена Харківського математичного товариства; визначено його ставлення до існуючої на той час системи навчання та контролю студентів військових та технічних навчальних закладів – репетицій.



Ключові слова: Олександр Михайлович Ляпунов, Харківське математичне товариство, педагогічна діяльність, завдання ВНЗ, репетиція, мотивація.
Бобрицкая Г.С., Кушлакова Н.Н. Харьковский период научно-педагогической деятельности Александра Михайловича Ляпунова.

В статье обобщены научно-педагогические взгляды А.М. Ляпунова в харьковский период его жизни; реконструирована его деятельность в качестве члена Харьковского математического общества; определено его отношение к существующей в то время системе обучения и контроля студентов военных и технических учебных заведений – системе репетиций.



Ключевые слова: Александр Михайлович Ляпунов, Харьковское математическое общество, педагогическая деятельность, задача вуза, репетиция, мотивация.
Bobrytska G., Kushlakova N.

Aleksander Mikhailovich Lyapunovs (1857-1918) Kharkov Period Of Scientific And Educational Activities

The paper summarizes the Lyapunov’s scientific and pedagogical views in Kharkov period of his life, reconstructs his activities at the Kharkov Mathematical Society, defines his relationship to the system of the student’s training and supervision at military and technical schools (a system of rehearsals).

Key words: Aleksander Mikhailovich Lyapunov, the Kharkov Mathematical Society, teaching activities, the problem of high school, rehearsal, motivation.
Досліджуючи педагогічну діяльність Харківського математичного товариства (1879 р. заснування) в цілому та його окремих членів, зокрема, не можна залишити поза увагою таку видатну особистість як Олександр Михайлович Ляпунов – видатний математик і механік кінця ХІХ – початку ХХ ст. Його життя та наукова діяльність досліджувались багатьма науковцями [1-6]. Майже не розкрито в літературі харківський період наукової діяльності О.М. Ляпунова. Його педагогічні погляди, їх становлення та розвиток в харківський період життя залишились поза увагою науковців.

Метою даної роботи є вивчення та узагальнення наукової та педагогічної діяльності О.М. Ляпунова у період з 1885 р. по 1902 р.

О.М. Ляпунов народився 25 травня 1857 р. в Ярославлі. Його батько до переїзду в Ярославль багато років працював у Казанському університеті астрономом та директором астрономічної обсерваторії.

Початкову освіту О.М. Ляпунов отримав вдома, а після смерті батька вступив в 1870 р. до гімназії Нижнього Новгорода одразу в третій клас. В гімназії він був одним з найкращих учнів і закінчив її в 1876 р. із золотою медаллю.

В 1880 р. закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Під час навчання в університеті спочатку його наукові інтереси стосувались хімії, яку викладав на той час студентам Д.І. Менделеєв. Згодом О.М. Ляпунов став більше цікавитися математикою, але лекції Д.І. Менделеєва продовжував відвідувати. Зацікавленість математикою пов’язана, в першу чергу, із тим, що О.М. Ляпунов відвідував лекції з математичних дисциплін у видатних математиків П.Л. Чебишева, К.А. Поссе, А.Н. Коркіна.

Олександр Михайлович залишився при університеті та склав магістерські іспити, а в 1884 році захистив магістерську дисертацію “Про стійкість еліптичних форм рівноваги рідини, що обертається”.

В наступному році О.М. Ляпунова було призначено доцентом на кафедру теоретичної механіки в Харківському університеті, де він працює з 1885 р. по 1902 р. Харківський період, за словами В.А. Стєклова, Олександр Михайлович згадував з особливим почуттям й називав цей час найщасливішим [3].

О.М. Ляпунов переїжджає до Харкова, отримавши запрошення зайняти вакантну посаду доцента на кафедрі механіки в Харківському університеті. Починаючи з осені 1885 р. і до 1890 р. О.М. Ляпунов один викладав всі лекції по кафедрі механіки, а також проводив практичні заняття зі студентами.

Серед особливостей лекцій Олександра Михайловича його учні відмічали: вміння оригінально викласти найскладніші наукові положення та супроводження лекцій власними коментарями та фактами, яких не було в підручниках.

«Блискучий лектор, що розкрив перед своїми слухачами горизонти вершин науки, О.М. Ляпунов здобув виняткову повагу студентів. Із превеликою вимогливістю він готувався до лекцій. Складені ним літографовані записки та вказівки відрізняються оригінальністю, високим науковим рівнем викладу матеріалу. А деякі з них містять факти, яких не було в інших підручниках. Ці вказівки і записки можна вважати самостійними науково-методичними роботами» [5].

За перші два роки викладання О.М. Ляпунов написав наступні курси лекцій: кінематика – 155 сторінок, динаміка матеріальної точки – 156 сторінок, статика – 124 сторінки, динаміка систем матеріальних точок - 415 сторінок, теорія тяжіння – 75 сторінок, основна теорія тіл, що деформуються, та гідростатика – 128 сторінок [2].

О.М. Крилов в своїх спогадах виділив наступні особливості літографованих курсів О.М. Ляпунова:


  • Автор викладав механіку, як галузь математики, а не фізики, залишаючи поза увагою її прикладний характер, бездоганна строгість доведень ставилася ним як головна вимога. В цьому відношенні багато чого належить особисто автору та не перебуває в інших курсах.

  • Відсутність у курсі будь-яких проміжних викладок, вони замінені вказівкою послідовності необхідних дій або перетворень та результатом, який студенти мають отримати.

О.М. Ляпунов, здійснюючи педагогічну і наукову діяльність в Харківському університеті, багато уваги приділяв організації та роботі кабінету практичної механіки, щоб він міг функціонувати за своїм призначенням, бо був глибоко переконаний «у великій користі кабінету в справі викладання» [4].

Як викладач Харківського імператорського університету, а згодом і Харківського технологічного інституту, О.М. Ляпунов опікувався питаннями педагогічного характеру та проблемами викладання математики та механіки.

О.М. Ляпунов визначав основною задачею вищого навчального закладу виховання класу людей освічених взагалі й за певною спеціальністю, до якої вони мають здібності та інтерес. Умовами, які б забезпечили виконання цієї задачі, є мотивація та організація самостійної навчальної діяльності студентів. Мотивація студентів може бути лише – інтерес до науки, розуміння її користі, а не зовнішні причини. На основі цього, навчання у ВНЗ не може носити примусового характеру. Вся система викладання має бути побудована таким чином, щоб студенти мали повну можливість самостійно і серйозно розбиратися та вникати у цікаві їм науки.

В кінці ХІХ ст. у технічних і військових вищих навчальних закладах набула широкого розповсюдження нова форма організації навчального процесу, в якій одним із методів періодичного контролю були «обов’язкові репетиції». Вони полягали в тому, що учень протягом 6 днів поглиблено вивчав програму з одного предмету. По закінченню строку учень складав іспит викладачу, отримував оцінку та починав вивчати інший предмет.

Провідні викладачі виступали проти такої системи контролю. Серед них і О.М. Ляпунов, який виділив наступні недоліки цієї системи:


  • Механічне заучування теоретичного матеріалу не зв’язаного логічно. Спочатку повне занурення студента в один предмет протягом 6-ти днів, потім відкидання вже вивченого та занурення в зовсім інший теоретичний матеріал.

  • Постійне нервове напруження студента, по-перше, через неможливість у короткий термін настільки вивчити предмет, щоб по закінченню строку відповідати на будь-яке з поставлених питань, по-друге, студент не міг покинути зовсім інші заняття.

  • Механічне заучування та постійне нервове напруження приводять до притуплення інтересу до науки та вимагають від студента для отримання гарної оцінки вдаватися до списувань, підказок тощо.

  • Змінюється мотивація до навчання. Мотивацією для навчання стає не інтерес до науки, а необхідність отримати оцінку.

Відзначаючи недоліки репетицій, О.М. Ляпунов пропонує замість них проводити більше практичних занять, на яких би вирішувались поточні питання студентів.

Крім викладацької Олександр Михайлович приділяє багато часу й громадсько-науковій діяльності. На той час при Харківському університеті вже існувало та розвинуло свою діяльність Харківське математичне товариство (ХМТ). Створене в 1879 році суто математичне товариство стало другим у Російській імперії після Московського математичного товариства. Головою товариства був К.О. Андреєв. Разом із початком роботи в Харківському університеті О.М. Ляпунов вступає до Харківського математичного товариства та приймає активну участь у його діяльності з перших днів членства.

Робота О.М. Ляпунова в ХМТ охоплює 33 роки його життя, протягом яких він виконував різноманітні обов’язки й обіймав різні посади від дійсного члена товариства до його голови й почесного члена:


  • з 1885 по 1891  рр. він дійсний член товариства;

  • з 1891 по 1899 рр. займає посаду товариша голови товариства під час головування К.О. Андреєва;

  • з 1899 по 1902 рр. - голова товариства;

  • з 1902 року його обирають почесним членом товариства [7].

Як дійсний член товариства О.М. Ляпунов приймає активну участь в роботі ХМТ: систематично доповідає результати своїх наукових досліджень, приймає участь у дебатах з приводу виступу інших членів товариства, виступає з доповідями інших вчених

У якості члена розпорядчого комітету (товариша голови та голови) О.М. Ляпунов, крім наукової роботи, займається організаційною діяльністю товариства (організовує роботу засідань загальних зборів та засідань Ради) та вирішує питання видавничої діяльності (рецензує статті, править коректури вже готових до видання робіт, виконує обов’язки редактора “Сообщений Харьковского математического общества”).

О.М. Ляпунов приймає активну участь у науковій роботі товариства. За період свого членства у товаристві він зробив 30 доповідей на засіданнях товариства, які можна поділити на три основні групи:


  • доповідав статті колег (О.О. Маркова, П.О. Сомова, М.Є. Жуковського, І.В. Мещерського, Д.К. Бобилєва, Д.А. Граве);

  • результати своїх власних наукових досліджень з астрономії, теорії стійкості руху, теорії інтегрування систем диференціальних рівнянь, теорії потенціалу, теорії ймовірностей та ін.;

  • пропонував свої розв’язки проблем, розглянутих в роботах інших членів товариства [7].

Із загального кола наукових інтересів О.М. Ляпунова, роботи про стійкість руху принесли йому всесвітню відомість, бо є фундаментальними не лише в галузі математики, але й у тих розділах механіки та фізики, де вивчаються коливання механічних і фізичних систем. Результати досліджень О.М. Ляпунова відповідали також нагальним потребам астрономів того часу, які працювали над питаннями астрофізики та небесної механіки.

В 1891 р. в «Сообщениях Харьковского математического общества» була опублікована робота «Про стійкість руху в одному окремому випадку задачі про три тіла». Це була друга робота вченого із циклу робіт про стійкість руху. У ній автор розглядає стійкість деякої спеціальної системи лінійних рівнянь другого порядку з періодичними коефіцієнтами, обчислює дві постійні, аналогічні до заданої постійної величини А, наводить два способи для наближення обчислення цих постійних та вирішує деякі питання про стійкість. Короткий аналіз цієї роботи зроблено в статті Н.М. Меркулова та П.Б. Соколова [6].

В 1892 р. Харківське математичне товариство видає його велику працю “Загальна задача про стійкість руху”. Після захисту її в цьому ж році О.М. Ляпунов, отримавши ступінь доктора, займає посаду ординарного професора в Харківському університеті.

Використовуючи особисті зв’язки, він залучив до роботи в товаристві М.М. Лагутинського (1901 р.), E. Cosserat (1902 р.), А.П. Котельникова (1902 р.).

В 1900 році О.М. Ляпунова було обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН, а в 1901 – ординарним академіком. У зв’язку з тим, що ординарні академіки зобов’язані були постійно перебувати в Петербурзі, навесні 1902 р. О.М. Ляпунов виїжджає з Харкова до Петербургу, де він повністю присвятив себе науковій діяльності.

В 1902 році у зв’язку з від’їздом О.М. Ляпунова було скликане термінове засідання математичного товариства. Визнаючи заслуги О.М. Ляпунова перед товариством, його активну участь у діяльності ХМТ Олександра Михайловича обрали почесним членом товариства.

В 1917 р. через хворобу дружини він переїжджає до Одеси. Сім’я Ляпунових опиняється в скрутному матеріальному становищі та не має можливості виїхати до Петербургу з окупованої під час Першої світової війни Одеси.

У серпні 1918 р. О.М. Ляпунова запрошують читати лекції до Новоросійського Університету (Одеса). У листопаді 1918 р. О.М. Ляпунов трагічно загинув, залишивши після себе значний науково-педагогічний спадок.

Успішність педагогічної діяльності викладача визначається не лише його особистою працею та методичним доробком, а, в першу чергу, досягненнями його учнів. Серед учнів О.М. Ляпунова був і відомий математик і механік, талановитий педагог В.А. Стєклов.

Виходячи з проведеного дослідження та викладеного матеріалу можна зробити наступні висновки:



  • в даній роботі узагальнено науково-педагогічні погляди О.М. Ляпунова в харківський період його життя,

  • реконструйовано його діяльність в Харківському математичному товаристві в цілому та педагогічну діяльність, зокрема,

  • з’ясовано невідомі раніше факти щодо поглядів О.М. Ляпунова до організації навчального процесу, зокрема так званих «репетицій».

ЛІТЕРАТУРА



  1. Александр Михайлович Ляпунов (1857-1918): Биобиблиогр. указ.: Биогр. очерк и обзор осн. науч. результатов; Труды А. М. Ляпунова. Лит. о жизни и деятельности ученого / Авт. ст.: Н. Н. Кизилова; Сост.: С. Б. Глибицкая, С. Р. Марченко; Науч. ред.: Н. Н. Кизилова; Библиогр. ред.: Ю. Ю. Полякова. – Х., 2007. – 73 с.

  2. Крылов А.Н. Мои воспоминания [Електронний ресурс]. / А.Н. Крылов. – М.: изд-во АН СССР, 1963. – Режим доступу:

http://militera.lib.ru/memo/russian/krylov_an/index.html.

  1. Цыкало А.Л. А.М. Ляпунов / А.Л. Цыкало – М.: Наука, 1988. – 246 с.

  2. Бузескул В.П. Александр Михайлович Ляпунов и Харьковский университет 80-х годов. Страничка из личных воспоминаний: Речь, произнес. в заседании ХМО, посвящ. памяти акад. А.М.Ляпунова / В.П.Бузескул // Учен. зап. Высш. шк. Отд. гуманит.-обществ. наук. – 1922. – Т.2. – С.117-120.

  3. Бахмутская Э. Я. Математика в Харьковском университете. Харьковское математическое общество / Э.Я. Бахмутская // История отечественной математики. – К.,1967. – Т.2. – С. 460 - 472.

  4. Меркулова Н.М. О научном наследии А.М. Ляпунова / Н.М. Меркулова, П.Б. Соколов // ИМЕН. – 1970. – Вып 9. – С. 90-109.

  5. Протоколы заседаний Харьковского математического общества за 1885-1902 гг. // Сообщения Харьковского математического общества. – 1886-1903 гг.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка