Актуальність теми дослідження



Сторінка2/3
Дата конвертації16.04.2017
Розмір0.51 Mb.
1   2   3

Вырезано.

  • Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

  • резервного фонду у розмірі не менше 25% статутного капіталу товариства. Він використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Резервний фонд створюється у розмірі не менше 5 % чистого прибутку товариства до одержання необхідної суми.Кошти зараховуються на рахунки в установі банку;

  • фонду сплати дивідентів. Розмір планової і нарахованої за рік суми грошових коштів цього фонду затверджується зборами учасників товариства;

  • фонду соціально-культурного розвитку, який формується і використовується відповідно до рішень, затверджених зборами учасників товариства.

    2.4. Податковий облік фінансових результатів


    У податковому обліку як і у бухгалтерському фінансовий результат (оподатковуваний дохід) визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

    Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

    Валовий доход включає:

    Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами.

    Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

    Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

    сум безповоротної фінансової допомоги, сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку;

    сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів;

    сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

    вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

    сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

    сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

    сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

    доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

    сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    До валових витрат включаються:

    Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов’язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в основній діяльності платника податку. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.

    Витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб.

    Будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

    У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов’язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним податковим органом.

    Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення валових витрат продавця такого товару на вартість замін.

    Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

    До валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку;

    дитячих ясел або садків;

    закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку;

    дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;

    закладів охорони здоров’я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;

    спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів);

    приміщень, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку;

    багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об’єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад;

    дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

    До валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації):

    пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність яких зумовлена законодавством або колективними договорами, укладеними згідно із законом;

    приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг з туристичного обслуговування сторонніх громадян чи здавання таких приміщень в оренду (найм) стороннім громадянам або організаціям у порядку, визначеному цим Законом;

    легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.

    Обмеження, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є надання послуг з утримання та експлуатації приміщень житлового фонду, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать іншим особам, за замовленням та за рахунок таких інших осіб.

    Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями

    До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку.

    До складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

    Додатково до виплат, до складу валових витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством.

    До складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати.

    2.5. Розкриття інформації про фінансові результати у фінансовій звітності підприємства
    Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”.

    Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

    За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

    За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

    Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

    Витрати слід негайно відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

    Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у дужках.

    Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

    Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

    1.фінансові результати;

    2.елементи операційнихвитрат;

    3.розрахунок показників прибутковості акцій.

    Розділ 1 побудований згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та фукціями, щозабезпечують послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

    У статті “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів.

    У статті “Податок на додану вартість” відображається сума податку на додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

    У статті “Акцизний збір” підприємства — платники акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).



    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    У статті “Податки з надзвичайного прибутку” відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

    Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

    У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

    Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться показники, передбачені пунктами 42 і 43 цього Положення (стандарту).

    У статті “Середньорічна кількість простих акцій” наводиться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.

    У статті “Скоригована середньорічна кількість простих акцій” наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій.

    У статті “Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію” наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обігу.

    У статті “Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію” відображається показник, що розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.

    Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, (збитку) на одну просту акцію, та їх коригування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”.

    У статті “Дивіденди на одну просту акцію” відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

    2.6. Облік фінансових результатів підприємства в умовах функціонування інформаційних систем


    Для ефективної роботи бухгалтера на підприємстві ТОВ „Ятрань” Лтд використовується програмний продукт 1С:Бухгалтерія 7.7, де відображаються дані про господарську діяльність у бухгалтерському обліку. За принципом створення і наповнення довідкової бази, введення даних на підставі первинних документів, і після цього одержання потрібних звітів.

    Документ „Фінансові результати” у головному меню міститься у пункті Інші документи. Це регламентний документ і головне його призначення - закриття усіх рахунків доходів і видатків на відповідні субрахунки рахунка 79 „Фінансові результати”, тобто внаслідок проведення документа буде визначено кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

    Документ „Фінансові результати” у головному меню міститься у пункті Інші документи. Це регламентний документ і головне його призначення - закриття усіх рахунків доходів і видатків на відповідні субрахунки рахунка 79 „Фінансові результати”, тобто внаслідок проведення документа буде визначено кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

    Документ „Фінансові результати” виконує такі операції: закриття рахунків обліку затрат за елементами (рахунків класу 8), закриття рахунка обліку загально виробничих затрат (рахунок 91), і нарешті, закриття всіх рахунків обліку прибутків і видатків (рахунків класу 7,8,9) на відповідні рахунки 79 (визначення фінансового результату). Кожній з цих операцій відповідає певний режим роботи документа, який вибирають у реквізиті діалогової форми Етап визначення фінансових результатів.

    Розглянемо детальнішу роботу документа в кожному з цих режимів. Якщо задати режим Закриття елементів затрат, то відбудеться списання рахунка восьмого класу за елементами затрат на рахунки, визначені для кожного з елементів у довіднику Види затрат. Якщо ж рахунка затрат у довіднику немає, то списання сальдо рахунка за цим видом затрат не відбудеться.

    Закриття рахунка 91 „загально виробничі затрати” (розподіл суми загально виробничих затрат між рахунками обліку собівартості продукції і собівартості реалізованої готової продукції) відбувається під час проведення документа в режимі Закриття загально виробничих затрат. Алгоритм розподілу затрат потребує введення на закладці. Додатково таких реквізитів, як Норм. база розподілу, поточна база розподілу і Норм. сума постійних затрат. Значення реквізиту Поточна сума постійних затрат визначене автоматично під час проведення документа, його можна буде переглянути після повторного відкриття. Ця сума розрахована як сальдо рахунка 91 за всіма видами затрат, для яких у довіднику Види затрат увімкнений прапорець Належати до постійних загально виробничих затрат.

    У випадку проведення у режимі Визначення фінансового результату документ формує проведення закриття усіх рахунків обліку прибутків і витрат (рахунки класу 7,8,9) на відповідні субрахунки рахунка 79 „Фінансові результати”.

    Для відображення введених документів „Фінансові результати” призначений однойменний журнал.

    Підсумкову інформацію про фінансові результати діяльності підприємства можна отримати за допомогою стандартних звітів. Зокрема, про стан бухгалтерських звітів прибутків і видатків дає змогу дізнатися звіт Оборотно-сальдова відомість.

    Залишки й обіги на рахунках, де ведуть аналітичний облік за субрахунком „Види затрат”, можна переглянути за допомогою стандартного звіту „Аналіз субконто”. Крім періоду звітності, потрібно для параметра Вид субконто 1 задати значення Види затрат, а для параметра Субконто 1 вибрати потрібний вид затрат з довідника.


    3. КОНТРОЛЬ І АУДИТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
    3.1. Контроль операцій з формування фінансових результатів діяльності підприємства державними контролюючими органами
    Одним із найпоширенішим державного контролю є податковий контроль. Податковий контроль здійснюється органами державної податкової служби. При проведенні податкового контролю необхідно здійснювати по наступним етапам:

    1. Попередній аналіз.

    2. Планування контролю.

    3. Контакт із об’єктом контролю.

    4. Документальна перевірка.

    5. Завершальний етап контролю.

    6. Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

    При попередньому аналізі вивчається облік платника у податковому органі, вивчаються податкові декларації та інші звітні документи. Порівнюються динаміка даних про нарахування та сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Аналізуються розвиток підприємства, та основні показники підприємства. При аналізі контролер отримує загальні відомості про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.



    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    У програмі повинні бути відображені такі основні питання:

    - підпорядкованість підприємства, галузь діяльності, вид діяльності, правомірність створення і реєстрація підприємства;

    - відповідність діяльності підприємства його уставу. Наявність ліцензій на право здійснення окремих видів діяльності.

    - стан бухгалтерського і податкового обліку та звітності. Встановлюється, по якій формі обліку ведеться бухгалтерський і податковий облік на підприємстві, забезпечує ця постановка обліку на підприємстві достовірності звітних даних про доходи (прибутки) підприємства;

    - відповідність показників балансу даним головної книги, регістрам бухгалтерського і податкового обліку, а також даним, відображеним у деклараціях і розрахунках.

    - правильність визначення валового доходу, валових витрат, прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації, прибутку від позареалізаційних операцій.

    - правильність визначення прибутку.

    Балансовий прибуток являє собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, яка відображена у його балансі і включає прибуток від реалізації продукції допоміжних і обслуговуючих активі, цінних паперів, валютних цінностей, а також і прибуток від орендних операцій, роялті, від позареалізаційних операцій.

    Порядок визначення фінансового результату у звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”.

    Прибуток, який являється об’єктом оподаткування визначається відповідно до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємства “ від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями від 24.12.02.р. № 349.

    Цим Законом прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:



    • суму валових витрат;

    • суму амортизаційних витрат.

    Перевіряючий перевіряє по кожній операції достовірність і повноту відображення доходів і витрат, отриманих у ході фінансової діяльності підприємства.

    Після перевірки доходів і витрат, контролер аналізує результат від операційної діяльності підприємства. Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим прибутком від реалізації прибутку продукції (товарів, робіт і послуг) і собівартості продукції.

    Особливу увагу перевіряючий приділяє питанням правильності визначення оподатковуваного прибутку підприємства, ретельно перевіряється повнота і правильність нарахування податків.

    3.2 Аудит фінансових результатів підприємства


    Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб’єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов’язань підприємства, використовуючи лише прийми документального контролю.

    В процесі вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності з’ясовуються:

    - облікова політика підприємства щодо організації обліку фінансових результатів діяльності;

    - умови визнання та оцінки доходів і результатів від звичайної діяльності;

    - чи ведеться окремий облік фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

    - чи відбувалися зміни облікової політики;

    - методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;

    - наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо.

    Увага аудиторів при проведенні такої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікації доходів і фінансових результатів діяльності. При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог П(С)БО 15 „Дохід” і П(С)БО 16 „Витрати” щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності, правильність та достовірність формування фінансових результатів та використання прибутку.

    Складемо класифікатор порушень, які найчастіше зустрічаються при обліку фінансових результатів (табл.3)

    Таблиця 3
    Класифікатор порушення в обліку фінансових результатів, методи збору аудиторських доказів і контрольні процедури щодо їх виявлення

    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    Наприклад: аудитором проведена перевірка у ТОВ „Ятрань Лтд” операцій продажу вугілля сортового 100 тон по 600 грн. за тону на загальну суму 60000 грн. 03 жовтня 2006 року та продажу вугілля рядового 5 тон по 350 грн. за 1 тону на загальну суму 1750 грн. 08 жовтня 2006 року Результати перевірки відобразимо у робочому документі аудитора при перевірці повноти та достовірності відображення операцій з продажу (табл.6).

    Таблиця 6
    Відомість порушень повноти та достовірності відображених операцій у обліку


    № з/п

    Журнал

    Назва і зміст документа

    Сума

    Сутність порушення

    Особи, відповідальні за порушення



    дата

    2

    6

    05.10

    Товаро -транспортна накладна

    1000

    На рахунках відображено фіктивну операцію, яка не підтверджена

    Бухгалтер Петренко О.М.

    3

    6

    08.10

    Товаро -транспортна накладна

    1750

    Дані по реально здійсненій операції не відображено в обліку

    Бухгалтер Петренко О.М

    Подібні помилки приводять до заниження або завищення сум продажу, що є викривленням даних при розрахунку фінансового результату.

    Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб’єктом порядку його визначення. Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку підприємства значною мірою залежать від якості проведеного дослідження процесу виробництва та реалізації продукції, перевірки основних засобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    Аудитор повинен дати оцінку правильності вибору завдань автоматизації та висловити думку про завдання, ділянки обліку, роботу призведе до найбільшого ефекту. Він повинен оцінити функціональну повноту системи, орієнтуючись на класифікацію.

    При описі організації системи комп’ютерної обробки облікових даних повинні висвітлюватись наступні питання:


    • форма бухгалтерського обліку: послідовність обробки облікової інформації, форми первинних облікових документів, зведених регістрів бухгалтерського обліку, вихідних форм, що використовуються;

    • розділи та ділянки обліку, що функціонують у середовищі комп’ютерної обробки даних;

    • коротка характеристика програмного забезпечення комп’ютерної обробки даних: єдиного пакетного програмного продукту або різних програмних для різних програмних продуктів для різних ділянок обліку. При підготовці опису програмного забезпечення необхідно вказати розробника програмних даних, дату введення програмного забезпечення, частоту та спосіб його оновлення в міру змін діючого законодавства;

    • обробка і передача даних.

    • технічне забезпечення.

    • забезпечення архівування та зберігання даних.

    4. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ПІДПРИЄМТСВА
    4.1. Загальна оцінка динаміки і структури фінансових результатів
    ТОВ „Ятрань” Лтд рентабельне підприємство. Необхідність постійного укріплення цінової конкурентноздатності продаж визначає основний принцип діяльності: збільшення валових доходів не за рахунок високої ціни, а за рахунок розширення ринку збуту та збільшення об’ємів поставок. Для одержання більш повної картини про тенденції розвитку треба провести аналіз беззбитковості підприємства. Для проведення розрахунків візьмемо основні показники в частині випуску продукції металопрокату (табл.8)
    Таблиця 8
    Основні показники по випуску продукції.


    п/п


    Показники

    Одини-ця виміру

    труби

    Відво-ди

    фланці

    арматура

    разом

    1

    Виручка від реалізації

    Тис.

    Грн.


    8799,2

    432,5

    860,6

    1598,3

    11690,6

    2

    Частка в обсязі продажу

    %

    75,3

    3,7

    7,3

    13,7

    100,0


    3

    Ціна за одиницю

    Грн.

    5,0

    3,0

    20,0

    4,0




    4

    Змінні витрати

    Тис.грн.

    5712,2

    280,6

    680,3

    892,3

    7565,4

    5

    Постійні витрати

    Тис.грн.

    156,2

    7,7

    15,1

    28,5

    207,5


    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    Отримані результати обчислень відобразимо у таблиці 12.


    Таблиця 12
    Розрахунок точки беззбитковості у ТОВ „Ятрань” Лтд, при виготовленні декількох видів продукції


    п/п


    Показники

    Одиниця виміру

    труби

    Відво-ди

    фланці

    Арма-тура

    разом

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    1

    Виручка від реалізації

    Тис. Грн

    8799,2

    432,5

    860,6

    1598,3

    11690,6


    2

    Частка в обсязі продажу

    %

    75,3

    3,7

    7,3

    13,7

    100,0

















    Продовження табл.12

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    3

    Ціна за одиницю

    грн.

    5,0

    3,0

    20,0

    4,0




    4

    Змінні витрати

    тис. грн.

    5712,2

    280,6

    680,3

    892,3

    7565,4


    5

    Постійні витрати

    тис. грн.

    156,2

    7,7

    15,1

    28,5

    207,5

    6

    Маржинальний дохід

    тис. грн.

    3087,0

    151,9

    180,3

    706,0

    4125,2


    7

    Рівень доходу від обсягу продажу

    %













    35,3


    8

    Точка беззбитко-вості для всього виробництва

    тис. грн.















    587,8


    9

    Точка беззбитковості за видами продукції

    тис. грн.


    442,6

    21,8

    42,9

    80,5

    587,8


    10

    Точка беззбитковості за видами продукції

    Од.

    88,5

    7,3

    2,1

    20,1

    -

    Аналізуючи отримані результати бачимо, що точка беззбитковості для труб склала 88,5 тисяч одиниць на суму 442,6 тис. грн.; для відводів – 7,3 тисяч одиниці на суму – 21,8 тис. грн., для фланців – 2,1 тисяч одиниці на суму – 42,9 тис. грн., для арматури – 20,1 тисяч одиниць на суму 80,5 тис. Грн. В цілому для всього виробництва точка беззбитковості складе 587,8 тисяч гривень. Рівень доходу від обсягу продажу 35,3%.

    На зміну рівня беззбитковості здійснюють вплив наступні фактори:

    1) зміна ціни одиниці виробу. Зниження ціни одиниці реалізованої продукції передбачає необхідність збільшувати обсяг одиниці реалізації в натуральному вираженні, тобто підвищувати точку беззбитковості для покриття витрат;

    2) зміна рівня змінних витрат в одиниці реалізованої продукції. Взаємозв’язок зміни суми змінних витрат на одиницю продукції і точки беззбитковості прямий, зростання цих витрат призводить до підвищення точки беззбитковості;

    3) зміна постійних витрат. Напрям впливу зміни постійних витрат на точку беззбитковості аналогічний.

    У другому розділі ми вже визначила критичний обсяг реалізації в натуральних одиницях по фактичним даним:

    тепер визначимо обсяг реалізації умовно 1 при зміні постійних витрат:

    тепер визначимо обсяг реалізації умовно 2 при зміні постійних витрат та зниженої ціни:

    тепер визначимо обсяг реалізації, який планувався при зміні постійних витрат, зниженої ціни та зміні постійних витрат:

    ∆ОР=92,3-100= -7,7;

    в тому числі за рахунок факторів:

    за рахунок зменшення постійних витрат:

    ∆ОР=92,3-100= -7,7;

    за рахунок зниження ціни та зменшення постійних витрат:

    ∆ОРвп=109,1-92,3= +16,8;

    за рахунок зниження ціни зменшення постійних витрат та зменшення змінних витрат:

    ∆ОРвз=92,3-109,1= -16,8

    ∆ОРвз=-7,7+16,8-16,8= -7,7.

    Для факторного аналізу зони безпеки підприємства можна використати наступну модель:


    , (11)

    де, ЗБ – зона безпеки;

    ОВ – обсяг виробництва;

    ОР- обсяг реалізації для точки беззбитковості.

    Вирахуємо фактичну зону безпеки:

    Зона безпеки умовно 1 при зміні обсягу виробництва:

    Із цих результатів ми бачимо, що ризик збільшується так як зона безпеки зменшилася на 3,7 %;

    тепер розрахуємо зону безпеки умовно 2 при зміні обсягу реалізації для досягнення беззбитковості:



    з цього ми бачимо, що ризик все одно збільшується так як зона безпеки зменшилася на 0,8 %;

    при умові третій, зменшуємо ціну та збільшуємо обсяг реалізації, для досягнення беззбитковості:




    в цьому випадку взагалі ризик збільшився на 7 %.

    Вырезано.

    Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

    Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Для їх визначення в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

    Аналіз взаємозв’язку „витрати – обсяг – прибуток” передбачає системне дослідження взаємозв’язку таких показників як витрати, обсяг реалізації і прибуток. На підставі проведеного аналізу з’являється можливість моделювати співвідношення цих показників з вибором найбільш оптимальної моделі. Зокрема визначається: обсяг реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; величина прибутку при певному обсязі реалізації; вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальна структура витрат тощо.

    Результати аналізу „витрати – обсяг – прибуток” є підставою для обґрунтування вибору управлінських рішень щодо технології виробництва для мінімізації витрат і максимізації прибутку.

    Проводячи аналіз беззбитковості ТОВ „Ятрань” ЛТд ми визначили, що фінансовий стан підприємства стабільний, працюючи отримує прибутки.

    Особлива увага в ході аналізу приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку, тобто кількісно вимірним можливостям його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

    Величини прибутку в кінцевому підсумку є результатом дії всіх факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, первинних та підпорядкованих, постійних або тимчасових, які діють одночасно й не завжди в однаковому напрямі. Тому позитивна взаємодія одних факторів може бути зведена до нуля негативним впливом інших.

    Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

    Основними джерелами резервів зростання суми прибутку та рівня рентабельності є збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції та інше.

    Застосування комп'ютерних технологій дало змогу підвищити якість, повноту, достовірність та своєчасність інформації. Полегшує роботу бухгалтерських та аудиторських служб. Від створення та впровадження комп'ютеризації забезпечується скороченням часу й зменшенням витрат на обробку, облік і аналіз інформації. За умови використання нових інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, досягається значний прогрес. Комп’ютер стає інструментом, який дозволяє не лише скоротити час на проведення роботи, але й провести більш детальну перевірку, скласти якісний аудиторський висновок з рекомендаціями щодо стратегії, напрямів і засобів покращення фінансово-господарського стану підприємства. Комп’ютеризація також дозволяє надати інформацію, яку досить важко отримати вручну.



  • 1   2   3


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка