Актуальність теми дослідження



Сторінка1/3
Дата конвертації16.04.2017
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3


ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів і ефективність їх використання відображають фінансові результати – прибуток або збиток.

Прибуток – це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.

Прибуток є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Вона забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства. Тому однією з актуальних задач сучасного етапу є оволодіння керівниками і фінансовими менеджерами сучасними методами ефективного керування формування прибутку в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Грамотне і ефективне керування формуванням прибутку передбачає побудова на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього керування, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів її обліку і аналізу. Важливість ролі прибутку зумовлена такими його функціями як: оціночна, стимулююча, фондоутворююча та соціальна.

Важливу роль у прийнятті рішень відіграє аналіз „витрати – обсяг – прибуток”. Він передбачає системне дослідження взаємозв’язку таких показників як витрати, обсяг реалізації та прибуток. На підставі проведеного аналізу з’являється можливість моделювати співвідношення цих показників з вибором найоптимальнішої моделі. Зокрема, визначається: обсяг реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; величина прибутку при певному обсязі реалізації; вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальна структура витрат тощо. Результати аналізу „витрати – обсяг – прибуток” є підставою для обґрунтування вибору управлінських рішень щодо асортиментної та маркетингової політики, технології виробництва для мінімізації витрат та максимізації прибутку.

У бухгалтерському обліку структура і порядок формування фінансового результату є одним з найважливіших питань Від того, наскільки грамотно ведеться облік фінансових результатів, залежить величина виплат у бюджет, розрахунки із засновниками та акціонерами. Достовірна звітність про фінансові результати є об’єктивною основою для фінансового стану підприємства, його прибутковості. У цьому зв’язку дуже важливо, щоб у бухгалтерському обліку і звітності були до достовірно відображені всі господарські операції підприємства, враховані всі доходи і витрати в розрізі видів його діяльності.

Дані обставини обумовили вибір, актуальність проблеми, її теоретичну та практичну значимість, а також визначили вибір теми дослідження, її мету й основні задачі.



Мета та задачі дослідження. Мета цієї роботи полягає у розробці пропозицій та рекомендацій по вдосконаленню обліку і аудиту фінансових результатів та аналізу беззбитковості підприємства на основі вивчення їх організаційно-методологічних принципів..

Для досягнення наміченої мети в роботі поставлені та вирішені наступні задачі:

- розглянуті теоретичні аспекти та основи побудови обліку, аудиту фінансових результатів та аналізу беззбитковості підприємства;

- вивчено особливості методології обліку фінансових результатів в міжнародній практиці;

- викладені питання методики бухгалтерського обліку фінансових результатів та його вдосконалення в умовах функціонування інформаційних систем;

- вивчені особливості податкового обліку фінансових результатів та його контроль державними контролюючими органами;

- розроблена методика аудиту фінансових результатів, розглянуті його особливості в умовах електронної обробки даних;

дана загальна оцінка формування фінансових результатів підприємства, проведено факторний аналіз беззбитковості підприємства;



  • досліджено взаємозв’язок таких показників як витрати, обсяг реалізації і прибуток;

  • визначені напрямки вдосконалення аналізу фінансових результатів в умовах ринкової економіку.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є методика і організація обліку фінансових результатів підприємства та аналіз беззбитковості. У якості об’єкта дослідження обрано ТОВ „Ятрань” Лтд.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є законодавчі акти України, постанови Уряду, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні нормативи аудиту.

У процесі написання дипломної роботи досліджені також праці провідних вітчизняних і зарубіжних спеціалістів в області обліку, аудиту і аналізу беззбитковості, облікові та звітні дані підприємства.



Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається з вступу, чотирьох глав, висновку, списку використаних джерел і додатків.

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначена мета, основні задачі, об’єкт дослідження, його методологія і методика.

У першій главі „Теоретичні і методологічні основи обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів підприємства” розглянуті теоретичні аспекти обліку і аудиту фінансових результатів та аналізу беззбитковості в умовах діючої законодавчої бази України, вивчено особливості методології обліку фінансових результатів в міжнародній практиці.

У другій главі „Облік фінансових результатів на підприємстві” викладені питання обліку методики бухгалтерського та податкового обліку фінансових результатів, та вдосконалення облікового процесу в умовах функціонування інформаційних систем. Дана оцінка фактичного стану обліку на підприємстві.

У третій главі „Контроль і аудит фінансових результатів підприємства” вивчені особливості контролю операцій з формування фінансового результату державними контролюючими органами та розроблена методика аудиту фінансових результатів, розглянуті їх особливості в умовах електронної обробки даних.

У четвертій главі „Аналіз беззбитковості підприємства” дана загальна оцінка формування фінансових результатів підприємства проведено системне дослідження взаємозв’язку таких показників як витрати, обсяг реалізації і прибуток на ТОВ „Ятрань” Лтд, проаналізовано зону безпеки та визначено коефіцієнт запасу міцності, проведено факторний аналіз беззбитковості, визначені напрямки вдосконалення аналізу беззбитковості в умовах ринкової економіки, внесено пропозиції по збільшенню прибутку на підприємстві.

У висновку сформульовані основні висновки по обліку, аудиту фінансових результатів й аналізу беззбитковості підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА


1.1. Теоретичні аспекти обліку, аналізу й аудиту фінансових результатів
Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, вирішення проблем соціального та матеріального стимулювання персоналу. Показники прибутковості є найважливішими в системі оцінювання результативності і ділових якостей підприємства, ступені його надійності і фінансового благополуччя, як партнера.

Необхідною умовою отримання прибутку є певна ступінь розвитку виробництва, яка забезпечує перевищення виручки від реалізації продукції над витратами її виробництва та збуту. Головний ланцюжок, який формує прибуток може бути отриманий за допомогою аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг - прибуток”.

Аналіз „витрати – обсяг - прибуток” - це метод системного дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства заради визначення: обсягу реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; величини прибутку при певному обсязі реалізації; впливу змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальної структури витрат.

Застосовуючи аналіз „витрати – обсяг - прибуток” необхідно враховувати припущення, покладені в його основу:

- рівень виробництва рівний обсягу продаж;

- постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;

- змінні витрати змінюються пропорційно до обсягу виробництва;

- ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів залишаються постійними протягом досліджуваного періоду;

- при дослідженні декількох видів продукції співвідношення між обсягами продукції досліджуваного періоду.

Основні етапи аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг - прибуток”:

1)збір, підготовка й аналітична обробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу;

2)розрахунок умовно-постійних та умовно-змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки;

3)аналітичне обґрунтування обсягу реалізації, необхідного для забезпечення запланованої суми прибутку.

Вивчення співвідношення здійснюються у визначеному діапазоні ділової активності, притаманному даному підприємстві (при мінімальному та максимальному обсягу виробництва). Теоретично максимальною межею ділової активності може бути проектна міцність, забезпечена відповідною технологією, сировиною, матеріалами, обладнаннями, енергією, трудовими ресурсами. Максимальна величина обсягу виробництва нижча проектної. Мінімальна межа обсягу виробництва може бути визначена на рівні підтримки мінімальної працездатності основних видів технологічного обладнання.

Як визначалося вище, аналіз взаємозв’язку „витрати – обсяг - прибуток” використовується для розрахунку точки беззбитковості.

Точка беззбитковості – це обсяг реалізації (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю. Точку беззбитковості може бути виражено в натуральних одиницях (кількості продукції), грошових одиницях (виручка) або у відсотках до нормальної потужності.

Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, вирішення проблем соціального та матеріального стимулювання персоналу. Показники прибутковості є найважливішими в системі оцінювання результативності і ділових якостей підприємства, ступені його надійності і фінансового благополуччя, як партнера.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Поняття фінансових результатів трактується в П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів чи зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком капіталу, який вилучають чи розподіляють власники)

Збитки — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Власний капітал визанчається як частина в активах підприємства, зщо залишається після вирахування зобов’язань.

Метод участі у капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з якими балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Асоційоване підприємство – підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

- валовий прибуток (збиток);

- фінансовий результат від операційної діяльності;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

- прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Критерії визнання доходу, визначені в П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

-Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

-Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

-Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

-Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

-Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

-Надходження, що належать іншим особам;

-Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати";

д) надзвичайні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

-покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

-підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

-сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

-є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

-платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

-попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

-погашення одержаних позик;

-витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Сутність методу нарахування по МСБО є втому, що результати подій визнаються при їх надходженні (а непри отриманні або виплаті грошових коштів або їх еквівалентів) та враховуються і відображаються у звітності у тому звітному періоді, в якому вони виникли.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації.

Точка беззбитковості розраховується двома способами: алгебраїчним та графічним.

Алгебраїчний спосіб розрахунку точки беззбитковості.

Точка беззбитковості у грошових одиницях може бути виведена з рівняння:
ЧД = Вз +Вп +П, (1)
де ЧД – чистий дохід від реалізації;

Вз - витрати змінні;

Вп - витрати постійні;

П - прибуток.

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то відповідно:
ЧД = Вз +Вп = ТБ гр..од, (2)
Якщо чистий дохід представимо як добуток ціни одиниці продукції (Ц) на кількість одиниць реалізованої продукції (ОР), а загальну суму змінних витрат як добуток змінних витрат одиниці продукції (Взо) на кількість одиниць реалізованої продукції, то:
Ц х ОР = Взо х ОР х Вп, (3)
Відповідно, обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру, що забезпечує рівність чистого доходу і витрат дорівнює:
, (4)
Оскільки знаменник означає маржинальний (граничний) дохід на диницю реалізованої продукції, то:
, (5)
де ТБнат.од – точка беззбитковості в натуральних одиницях;

Вп - витрати постійні;

Дм - маржинальний (граничний) дохід.

Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але для визначення перспектив та альтернатив розвитку підприємства необхідне обґрунтування обсягу реалізації, що забезпечить отримання суми прибутку.

Необхідний обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру (ОРнат.од) задля отримання бажаного прибутку, розраховується за формулою:
, (6)
де (ОРнат.од) - обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру

Вп - витрати постійні;

Пб - сума бажаного (необхідного) прибутку;

Дм - маржинальний (граничний) дохід.

Щоб розрахувати точку беззбитковості у грошових одиницях необхідно знайти загальні змінні витрати (Вз).
Вз = Взо + ОР, (7)
де Взо – змінні витрати на одиницю продукції;

ОР – обсяг реалізованої продукції для беззбитковості.

Виходячи з цих формул, отримаємо формулу беззбитковості у грошових одиницях.
ТБгр.од.= Вз + Вп, (8)
де Вз – змінні витрати;

Вп - витрати постійні;

ТБгр.од.- точка беззбитковості у грошових одиницях.

Для розрахунку суми прибутку формулу перетворюємо


, (9)
На зміну рівня беззбитковості здійснюють вплив наступні фактори:

1) зміна ціни одиниці виробу. Зниження ціни одиниці реалізованої продукції передбачає необхідність збільшувати обсяг реалізації в натуральному вираженні, тобто підвищувати точку беззбитковості для покриття витрат;

2) зміна рівня змінних витрат в одиниці реалізованої продукції. Взаємозв’язок зміни суми змінних витрат на одиницю продукції і точки беззбитковості прямий, зростання цих витрат призводить до підвищення точки беззбитковості;

3) зміна постійних витрат. Напрям впливу зміни постійних витрат на точку беззбитковості аналогічний.

Розглянемо графічний спосіб проведення аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг – прибуток”.

Аналіз взаємозв’язку „витрати – обсяг – прибуток” може бути здійснений за допомогою графіків:



  • беззбитковості;

  • маржинального доходу.

Першим розглянемо графік беззбитковості.

На графіку беззбитковості (рис.2) на осі абсцис відображають обсяг реалізації у грошових або натуральних одиницях виміру, або відсоток використання виробничої потужності. По вісі ординат відображають витрати (з розподілом їх на змінні та постійні) та дохід від реалізації.



Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Виручка від фінансово-господарської діяльності Товариства використовується на платежі в бюджет згідно із Законодавством, відшкодування всіх матеріальних витрат і втрат, що до них дорівнюються, оплату праці своїх співробітників, розрахунках по зобов’язаннях Товариства, сплату процентів за кредити, витрати на маркетинг, рекламу товарів і послуг та інші платежі. Після здійснення всіх платежів і відрахувань, утворюється прибуток Товариства, що є його власністю і використовується самостійно на розсуд зборів. ТОВ „Ятрань” Лтд виготовляє металеві вироби, а саме: труби, фланці, арматуру та відводи.

На виконання вимог Закону України „Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-XIV та положень (стандартів) бухгалтерського оліку з метою забезпечення єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку видано на підприємстві ТОВ „Ятрань” Лтд наказ № 1 від 03.01.2005 року „Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства на 2205 рік” (додаток 1). Бухгалтерський облік та фінансова звітність здійснюється у відповідності до облікової політики та грунтується на таких основних принципах:

-обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

-повне висвітлення — фінансова звітність містить всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

-автономність — підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

-послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

-безперервність — оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

-нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

-історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

-єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці. Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створено бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Обрано форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, розроблено систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначено права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджено правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи складаються на паперових і машинних носіях і мають такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку мають назву, період реєстрації

господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу

ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємство проводить інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємство складає фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Підприємство має дочірнє підприємство і крім фінансових звітів про

власні господарські операції складається та подається консолідована фінансова звітність.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).


2.2. Документальне оформлення та первинний облік фінансових результатів
Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79) призначено журнал 6.

Журнал 6 призначений для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

Облікові регістри складаються щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз (деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися, змінюватися.

У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об’єктами обліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групуються (накопичуються) у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких підсумки записуються до журналів.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка