А. П. Чехов-неперевершений майстер прозового та драматичного жанрів. «Чайка»-перша п’єса російської нової драматургії



Скачати 94.33 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір94.33 Kb.
Тема: А.П. Чехов-неперевершений майстер прозового та драматичного жанрів. «Чайка»-перша п’єса російської нової драматургії.

Для людей XIX ст. значення театру було вагомим та багатогран­ним — це і клуб для спілкування, і виставка моди, нагород і статків, і місце пла­тонічних побачень, і традиція, і статус. Про драматургів та їх п'єси говорили, сперечалися, їх сварили і хвалили. Твори спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, сприяли вчиненню подвигів і злочинів.

Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драматургією, що наприкінці XIX — початку XX ст. пережила своє оновлення, збагатилася нови­ни творчими знахідками та здобутками.

Евристична бесіда


  • Що таке драматургічні твори? Якими є їх особливості?

  • Які жанри драматургії ви знаєте?

  • Назвіть відомих вам драматургів, їх твори.

Міні-лекція з елементами бесіди

— У драматургії останньої третини XIX ст. з'явилася «нова драма». Її представники — Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, М., Метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гауптман, Е. Золя, В. Винниченко та інші — ішли власними шляхами, їх театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала спільна риса — усі вони намагалися створити проблемний театр, мова, стилістика якого макси­мально наближала б його до сучасного читача.

Театр став «інтелектуальним», «дискусійним». У «новій драмі» помітні риси модернізму, символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін.

Засновником «нової» драми був норвежець Генрік Ібсен. Успіх його п'єс надихнув інших драматургів: Г. Гауптмана (Німеччина),. Б. Шоу (Англія), А. Стріндберга (Швеція), М. Метерлінка (Бельгія), Е. Золя (Франція), А. Чехо­ва (Росія). Перед глядачами постали звичайні для них картини побуту банкірів,

комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Почали порушуватися нові проблеми (наприклад, жіноче питання). Посилився критичний, викривальний пафос драматичних творів.

Було переосмислено природу всіх елементів драматичного твору. Оскільки в житті сумне досить часто поєднується з комічних і навпаки, розвивається жанр трагікомедії. Замість «любовних трикутників», таємниць, кримінальних злочинів (зовнішньої інтриги), у центрі уваги ідейні конфлікти (Б. Шоу), внутрішня прихована інтрига (М. Метерлінк), складна гра підтекстів

(А. Чехов).

Герої відзначаються суперечливими характерами, інколи важко визначити, хто з них головний персонаж (як, наприклад, у А. Чехова). Дійові особи розмов­ляють сучасною літературною мовою, використовуючи побутову та жаргонну лексику. П'єси більше не мають зрозумілого, завершеного закінчення: читачеві й глядачеві пропонується відкритий проблемний фінал — запрошення до дис­кусії, роздумів і власних висновків.

«Нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропейських явищ, що зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.

— Назвіть риси «осучаснення» драми на зламі століть. (Герої— звичайні

люди; конфлікт — внутрішній; мова — сучасна: фінал — незавершений;

пробле­ми — актуальні.)

Якщо хочеш стати оптимістом

і зрозуміти життя, то пере-

стань вірити тому, що гово-

рять і пишуть, а спостерігай

сам і вникай.

А.П.Чехов


Антон Павлович Чехов - один з улюбленіших, зрозумілих і водночас найскладніших письменників ХІХ ст. Його ім`я традиційно ставлять поряд з іменами М.Гоголя, О.Пушкіна, Л.Толстого, Ф. Достоєвського. Чехов працював у жанрі малої прози, драматургії, і саме оповідання, повісті, п`еси прославили митця. Він умів показати духовну трагедію й шукання людини, яка жила напередодні нової ери.

Твори Чехова сповнені гіркого щему душі через те, що люди живуть без певної мети, без мрії, без кохання, вони вчать боротися з ницістю, бути вимогливими до себе, мужніми та порядними. «Доктор Чехов» - така табличка завжди висіла на дверях письменника, бо він лікував не лише хвороби, а й людські душі й серця.

Вивчаючі біографію А.П. Чехова, ви можете навчитися вихованості, інтелігентності та душевній щедрості, які були властиві великому російському письменнику, а також привертали до себе увагу і симпатію з боку багатьох творчих людей-сучасників Чехова.

Розпочинаємо нашу екскурсію з невеличкого портового містечка Таганрог на березі Азовського моря. Тут 29 січня 1860 року народився Антон Павлович. Він вважав себе українцем. Про свого діда писав: «Дід мій був малорос, кріпак, напередодні визволення селян із кріпацтва він викупив на волю свою сім`ю, зокрема й мого батька». Батько його, Павло Єгорович, був дрібним крамарем, мав мистецькі здібності: любив малювати, грав на скрипці, співав у церковному хорі. Мати, Євгенія Яківна, уміла цікаво розповідати про нелегкі життєві випадки. Саме від неї Антон успадкував талант оповідача. Чехов ріс у багатодітній родині: старший брат Олександр згодом став журналістом; Микола – художником, третім був Антон, а за ним з`явилися на світ Іван, Марія, Михайло.

З дитинства хлопчик любив читати, відвідувати театр. У юнацькі роки він писав коротенькі оповідання та п`єси. Допомагав батькові у крамниці.

Збанкрутілий батько Чехова із сім`єю тікає до Москви. Тут жили старші

сини. Антон залишається, щоб закінчити в Таганрозі гімназію, а на життя

заробляє приватними уроками. Злидні й розлука з рідними не зломила

юнака. «Ніколи не треба втрачати своєї гідності», - писав він брату

Михайлу.


По закінченні гімназії Антон вступає на медичний факультет Московського університету. У пошуках засобів до існування він звертається до різних редакцій газет та журналів, для яких пише фейлетони, пародії, коротенькі оповідання. Публіка впізнавала його за псевдонімами – Антоша Чехонте, або Антон Ч.. Виступав він і під багатьма іншими, часто дуже смішними. Протягом усього життя Чехов не полишав лікарської практики. Але все більше його вабила літературна діяльність. Перші збірки оповідань («Казки Мельпомени», «Строкаті оповідання») були схвалені критикою. Чехов починає друкуватися у відомій столичній газеті «Новое время». Згодом про нього заговорили як про талановитого драматурга. 1888 року Академія наук нагородила Чехова премією за збірку оповідань «У сутінках».

Письменник уважно стежив за змінами, що відбулися в суспільстві й людських душах.

Результати спостережень викликали в нього дедалі більшу тривогу за долю країни. Злиденне становище народу, безцільне існування дворянства, духовна криза інтелігенції ставили перед ним багато запитань. Антон Павлович шукає відповіді на них.

У той час острів Сахалін був місцем каторги та заслання. І от Чехов, людина зі слабким здоров`ям, хоче побувати там , куди не їдуть з доброї волі. Він їде на Сахалін. Совість звеліла йому побачити на власні очі, як людське життя можна перетворити на пекло, як каторга впливає на ріст злочинності, і розповісти про це. Книга «Острів Сахалін» вразила читачів гнітючою правдою про людські страждання.

Подорожі були пристрастю Чехова. 1891 року він уперше здійснює поїздку в Західну Європу. Франція, Італія, Австрія справили на нього надзвичайне враження, однак серце письменника поривається додому-до свого народу.

Письменник купує невелику садибу неподалік Москви. Сільце називалося Меліхове. Тут він живе сім років. Упорядковує сад, доглядає улюблені троянди. На його думку, якщо кожна людина виростить свій сад, тоді вся земля стане прекрасною.

Напружена творча робота, хвилювання, пов`язані з невдалою прем`єрою «Чайки» в Петербурзі, загострюють туберкульоз, на який письменник захворів ще в студентські роки. Лікарі радять змінити клімат.

Письменник їде до Франції. Намагається писати, проте жити й писати на чужині важко, і він повертається додому. Однак стан здоров`я знову погіршується, і письменник залишає свій будинок у пошуках сприятливішого клімату.

1898 рік. Чехов купує невеличку ділянку землі в Ялті, де будує дім, який друзі назвали «Білою дачею». У Криму його відвідують Ф.Шаляпін, І.Бунін, О.Купрін, І.Левітан. 1900 року актори Московського Художнього театру приїжджають до Криму, щоб показати драматургу вистави за його творами.

Навесні 1904року здоров`я Чехова значно погіршується, тому 3 червня він їде на лікування до курортного містечка Баденвейлер (Німеччина). За спогадами його дружини, провідної актриси Художнього театру Ольги Кніппер, наприкінці червня йому полегшало, і він одразу почав працювати над оповіданнями про смішні пригоди

на модному курорті. Однак якось серед ночі, раптом прокинувшись, уперше сам попросив послати за лікарем.«Прийшов лікар, дав якісь ліки, - згадувала О. Кніппер,- а Антон Павлович звелів подати шампанського, сів і якось виразно, голосно сказав німецькою: «Я помираю». Потім узяв келих, повернувся до мене, посміхнувся своєю чарівною посмішкою, сказавши: «Давно я не пив шампанського…» - спокійно випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і заснув назавжди».

Чехов помер 15 липня 1904року. Його прах перевезли до Росії й поховали на Новодівічому цвинтарі в Москві.


Завдання: скласти схему подорожей А.П.Чехова.
Очікувані результати роботи
Ранній період ( перша половина 80-х років ХIХ століття)

Твори: «Товстий і тонкий»(1883); «Смерть чиновника»(1883); «Хамелеон»; «Зловмисник»; «Унтер Пришибеєв».

Особливості: журналістські роботи; злободенні теми; гумористичні видання; у центрі-один епізод; герої-звичайні люди; проблема «маленької людини»; сатиричне звучання.
Другий період (друга половина 80-х-початок 90-х років)

Твори: «Анюта»(1886); «Туга»(1886); «Горе»(1885); «Мрії»(1886); «Степ»(1888); «Палата №6»(1892); «Дуель»(1891); «Стрибуха»(1891).


Особливості: зображення «правди життя»; маленькі щоденні трагедії людей; психологічний аналіз; ширше використовується підтекст; ліризм; розкриття душі; «прихований трагізм речей».
Третій період (кінець ХIХ- початок ХХст.)

Твори: «Будинок з мезоніном»(1896); «Іонич»(1898); «Моє життя»(1896); «Людина у футлярі»; «Аґрус»; « Про кохання»(1898); « Дама з собачкою»(1899); «Наречена»(1903); «Дядя Ваня»(1896); «Вишневий сад»(1903); « Чайка»(1896); «Три сестри» (1900).


Особливості: відтворення духовної атмосфери епохи в цілому; розповідь від першої особи або діалоги; авторська мова у формі непрямої мови; принцип монтажу (монтаж-добір і поєднання окремих розрізнених сцен, епізодів за певним внутрішнім принципом в єдине художнє ціле); запитання «Чому людина живе так нудно?», «У чому секрет щастя?»; у центрі уваги - думки й почуття; сильний емоційний підтекст; імпресіонізм.
За спогадами сучасників, Чехов був надзвичайно доброю й інтелігентною людиною. Інтелігентність він розумів по-своєму: ця риса не залежить від освіти, виховання або оточення людини, а зумовлена лише ставленням її до інших-уважним, чуйним. У прозі А Чехов спочатку весело сміявся над певними ситуаціями й вадами людей та суспільства, потім усвідомив закономірності трагічних обставин людського існування, зрозумів духовне зубожіння людей, показавши глибоку драму особистості, яка страждає у безвиході.
«Чайка» - це перша п’єса російської нової драматургії. Прем`єра п`єси відбулася 17 жовтня 1896 року в Олександринському театрі в Петербурзі й завершилася провалом Причина цього – непідготовленість акторів і режисури до розуміння нових театральних ідей Чехова.
Незважаючи на це, «Чайку» не зняли з репертуару і продовжували грати в столиці та провінції. А 17 грудня 1898р. Чехова чекав тріумф: у постановці Московського художнього театру під керівництвом К.С.Станіславського і В.І.Немеровича-Данченка п`єса мала величезний успіх і назавжди стала частиною світової драматургії. За висловом Чехова, у п`єсі «багато розмов про літературу, мало дії, п`ять пудів кохання».


  • Згадайте головних героїв п`єси

  • З яких подій починається твір?

  • Чому Чехов вважав, що у п`єсі «багато розмов про літературу, мало дії, п`ять пудів кохання»? Доведіть справедливість цього вислову.

  • Чи можна назвати щасливим кохання головної героїні до Тригоріна?

  • Дайте характеристику цьому героєві.

  • Чому ж така дівчина, як Ніна Зарєчна закохалася у Тригоріна?

  • Чи можна назвати головну героїню твору романтичною натурою?

  • А як ви ставитеся до Костянтина Треплєва? Що вам в ньому подобається, а що, навпаки, ви не приймаєте?

  • Схарактеризуйте, будь ласка, цього героя.

  • Як ви ставитеся до самогубства Треплєва?

  • Чи можемо ми звинуватити у цьому Ніну Зарєчну?

  • Чи можна назвати Аркадіну «рабинею кохання» і чому?

У Чехова в п`єсі немає протиставлених одне одному осіб чи груп: Треплєв не бореться з Тригоріним за Ніну, так само як Аркадіна не вступає в конфлікт із Ніною за письменника, вона просто чекає, поки він повернеться до неї. Між персонажами не виникає суперечок з приводу різниці між соціальними статусами чи світоглядними позиціями. Конфлікт у «Чайці» ґрунтується не на протиставленні, а на єдності, спільності персонажів. Дійові особи залишаються самостійними особистостями, з власною правдою, логікою, долею. Але незалежно від цих розбіжностей, всі вони однаково безсилі під тиском життя: Ніна продовжує марити про театр, Сорін оплакує свою молодість, Маша нудьгує за Медведенком і все ще сподівається, що Треплєв лагідно погляне на неї, Тригорін пише посередні тексти, Аркаді на милується собою. Проте всі герої мають подібність в одному- вони биті реальністю, і кожен з них (за винятком Треплєва) тримається за рештки ілюзій.




  • Чому п`єса називається «Чайка»?

Так, дійсно Треплєв назвав Ніну Зарєчну Чайкою, але не тільки з цього приводу ми трактуємо назву твору. Персонажі в п`єсі поділяються на дві групи: це чайки (люди хай і недосконалі, але внутрішньо порядні й чесні) і ті, хто на них полює. Тригорін своїм коханням убиває Ніну, як у тому оповіданні, що збирається писати. Егоїстичним і бездушним ставленням Аркадіна вбиває Треплєва. Так п`єса Чехова стає склаадним багатозначним символом одвічного конфлікту митця і суспільства, «я» і світу.


Завдання і запитання


  • У чому полягає новаторство і і традиційність драми Чехова «Чайка»?

  • Що ви знаєте про сценічну долю «Чайки»? Чому ця п`єса так важко завойовувала глядача?

  • Яким чином А.Чехов переосмислює проблему головного героя?

  • У чому полягає новизна конфлікту в п`єсах Антона Павловича Чехова?

  • Що вам відомо про реформування А.Чеховим структури дії в драматичному творі?

  • Як драматург переосмислює роль діалогу?

  • Яку роль для розкриття ідейного задуму і створення настрою відіграють образи-лейтмотиви?

  • Чому Антон Чехов назвав «Чайку» комедією?

  • Схарактеризуйте основні принципи новаторства А.Чехова-драматурга.


Домашнє завдання

Прочитати п’єсу «Чайка», підготувати тести «Лови помилку» за біографією письменника та його творчістю.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка