А. М. Черній Релігієзнавство Посібник



Сторінка1/49
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.37 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49

А. М. Черній

Релігієзнавство

Посібник

Київ
Академвидав
2003


Анотація

Зміст


  1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання

    Предмет релігієзнавства
    Структура релігієзнавства
    Основні категорії релігієзнавства
    Методи і принципи релігієзнавства

    2. Релігія у філософському вимірі

    Релігія як предмет філософського осмислення

    Сутність релігії
    Філософські концепції природи релігії
    Основні елементи релігії

    Релігія як духовний феномен і суспільне явище

    Релігія як форма онтологічного самовизначення людини
    Релігія - шлях людини до вічності
    Суспільні функції релігії
    Класифікація релігій

    3. Історична генеза релігії

    Первісні «чуттєво-надчуттєві» вірування

    Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань
    Анімістичні вірування
    Фетишизм
    Тотемізм
    Магія
    Генеза надприродного

    Етнонаціональні релігії

    Іудаїзм
    Даосизм
    Конфуціанство
    Індуїзм
    Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі

    4. Світові релігії

    Буддизм

    Походження
    Ідейні джерела
    Основи віровчення
    Напрями
    Поширення

    Християнство

    Соціально - економічні умови та духовні джерела
    Ісус Христос - центральна постать християнства
    Моральне вчення
    Культ
    Біблія - священна книга християн
    Вселенські собори - етапи формування основних догматів християнства
    Поділ християнської церкви на православну (Східну) та католицьку (Західну)
    Православ'я
    Католицизм
    Протестантизм

    Іслам

    Основні віросповідні принципи
    Морально - етичні норми
    Мусульманський шаріат
    Культ
    Релігійні напрями та течії

    5. Релігія та інші вияви духовності

    Вільнодумство

    Вільнодумство давнього світу
    Середньовічне вільнодумство
    Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу
    Розвиток українського вільнодумства
    Неопозитивістська форма вільнодумства
    Фрейдистський напрям вільнодумства
    Атеїстичний екзистенціалізм
    Гуманістичні рухи вільнодумства
    Атеїзм як форма вільнодумства

    Сучасні богошукання (неорелігійні рухи)

    Неорелігії й глобальне мислення
    Богошукання орієнтального напряму
    Неохристиянські рухи
    Синтетичні неорелігії
    Езотеричні об'єднання
    Саєнтологічні рухи
    Неоязичництво
    Демоністичні культи

    6. Релігії в Україні

    Український конфесійний плюралізм

    Християнство
    Іслам
    Етнонаціональні релігії
    Неорелігії

    Свобода совісті та її правове регулювання в Україні

    Філософсько - релігієзнавчий зміст поняття «свобода совісті»
    Свобода релігійної совісті
    Державно - церковні відносини в історико - філософському вимірі
    Міжнародні правові гарантії свободи совісті
    Правове забезпечення свободи совісті в Україні



Анотація


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Посібник містить філософський аналіз основних проблем релігієзнавства - предмета, методів, принципів, а також природи, суспільних функцій релігії, її історичного розвитку від первісних вірувань до етнонаціональних та світових релігій. Доведено нерозривний зв'язок релігії й вільнодумства як свідчення прагнення людини вирватися із зовнішньої і внутрішньої несвободи. Висвітлено причини появи та поширення неорелігійних течій. Детально охарактеризовано конфесійну карту сучасної України.

Для студентів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами і перспективами релігії як форми духовної культури.

Рецензенти:

доктор філософських наук, професор А М. Колодний
доктор історичних наук, професор О. І. Уткін

Предмет релігієзнавства


Людині одвічно було притаманне прагнення до пізнання Всесвіту, суспільства, власного буття. Нині титанічними зусиллями багатьох поколінь нагромаджено величезний обсяг знань. Водночас незнаного, незрозумілого, сумнівного не стало менше. І світ, і людина залишаються значною мірою таїною, що сягає вищого начала, вищої розумної сили - Абсолюту, або Бога. Віра в реальне існування цього вищого начала є основою такого не менш таємничого феномена, як релігія.

Релігія така ж давня, як і сама людина. Немає жодного народу на планеті, який би не знав релігії, як і немає жодної людини, яка б не мала в ній потреби. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би відігравав вагомішу роль, аніж релігія. Від кам'яного віку й до сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, перебуває вона в нерозривному зв'язку з людським духом.

Величні храми Єгипту й вавилонські гімни, Біблія і Парфенон, малярство Рембрандта і скульптури Праксителя, «Божественна комедія» Данте і «Мертві душі» Гоголя, думки Платона і К'єркегора, музика Гайдна, Баха, Бетховена, соціальні ідеї Савонароли і Мюнцера - все це сягає своїм корінням релігії, завдячує їй своїм існуванням.

Релігія була вирішальним імпульсом у багатьох історичних рухах. Прийняття Азією буддизму, поширення християнства в Європі, експансія ісламу, Реформація Західної церкви - події, що стали відчутними віхами у житті людства і значною мірою визначили масштаби, темпи, тенденції світового розвитку.

Отже, людство здавна прагнуло віднайти відповіді, пов'язані із загадковим світом сакрального. Згодом це прагнення спричинило формування окремої галузі філософських знань - релігієзнавства.

Релігієзнавчі знання - надбання багатьох століть. Але як самостійна галузь релігієзнавство почало формуватися у XIX ст., відокремлюючись від онтології, соціальної філософії, філософії історії, етнології, етики, естетики тощо.



Релігієзнавство - галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження й функціонування релігії на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи).

Предметом релігієзнавства є своєрідність вияву релігійного феномена; механізм його дії на індивідуальному та суспільному рівнях буття; особливості його функціонування в історії суспільства; точки дотику й шляхи взаємодії з іншими сферами культури - мораллю, мистецтвом, наукою тощо.

Релігієзнавство вивчає релігію: 1) в її власному вимірі, тобто на релігійному рівні; 2) на філософському рівні. У центрі дослідницьких інтересів релігієзнавства є людина як суб'єкт пізнання та дії. При цьому йдеться не про відокремленого індивіда, а про людину, яка є частиною буття, своєрідним дзеркалом, в якому відображається весь навколишній світ. Тому релігія в релігієзнавстві виступає не чимось зовнішнім щодо індивіда (тільки, скажімо, сукупністю предметів культу чи ритуалів), а його внутрішнім станом, глибинною вірою в реальну присутність у житті вищої сили, яка не піддається об'єктивному вираженню. Релігія тут постає не як відображення епізодичності чи випадковості буття людини у світі, а навпаки - як доказ невід'ємності людини від світу, форма усвідомлення нею цієї єдності. Ось чому релігієзнавство стоїть на тому, що релігія не заперечує, а стверджує в людині людське.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка