7 Лінгвістичні засоби проектування контенту сайтів



Скачати 86.49 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір86.49 Kb.

7.2. Підходи до створення контенту сайтів. Лінгвістичні засоби проектування

7.2. Лінгвістичні засоби проектування контенту сайтів


В останні роки спостерігається динамічне зростання Інтернет-ресурсів, найважливішим видом яких є веб-сайти. Поява веб-сайтів для організацій різного масштабу, проектів різної скерованості та сайтів приватних осів набуває бурхливого розвитку, однак емпіричний характер їх створення, відсутність теоретичного обґрунтування прийнятих при розробці рішень значно знижує якість створених електронних ресурсів. Проблема якості сайтів носить комплексний характер і містить питання програмно-технічного, організаційного, і семантичного характеру.

Тому, на сьогоднішній день важливим є впровадження можливостей лінгвістичних засобів для оптимізації організаційного і змістовного контенту створюваних веб-сайтів і їх використання на всіх трьох стадіях проектування сайтів: передпроектної, проектної і післяпроектної.


Використання на передпроектній стадії


Передпроектна стадія розробки сайту передбачає дослідження предметної області в рамках якої створюється сайт:

  • Розробку концептуальної моделі сайту.

  • Розробку технічного завдання.

На даному етапі лінгвістичні засоби можуть бути використані як інструмент формалізації, що дозволяє визначити семантичні (галузеві, тематичні, предметні, проблемні) і формальні (хронологічні, територіальні, мовні, типо-видові) межі контенту сайту.

Результатом цього етапу є побудова логіко-понятійної схеми предметної області, для якої створюється сайт (наприклад, «Додаткова освіта для студентів», «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті») або об'єкта сайтобудування (бібліотека спеціалізованої літератури, навчальний інститут, Інтернет-магазин, приватна сторінка людини).

Вирішення цієї задачі найбільш доцільно проводити за допомогою різних ієрархічних класифікаційних інформаційно-пошукових мов (ІПМ), які здатні окреслити семантичну область контенту, визначити важливі логічні та ієрархічні зв’язки типу «рід - вид», «ціле - частина» в його межах.

Поряд з ієрархічними класифікаційними ІПМ на даному етапі можуть знайти застосування дескрипторні ІПМ тезаурусного типу, які здатні усунути синонімію у використаному понятійно-термінологічному апараті і визначити підпорядкованість ключових термінів – поняття вищого і нижчого рівнів.

Результатом використання лінгвістичних засобів на даному етапі є розробка логіко-понятійної схеми предметної області у вигляді ієрархічно впорядкованого переліку рубрик, ієрархічного дерева (графа), таблиці дескрипторних статей стосовно ключових понять, що відображають контент створеного сайту.

Важливим для передпроектного етапу є аналіз наявних сайтів в заданої предметної області, подібних за типом і функціональним призначенням до розроблюваного сайту. Це дозволяє виявити переваги і недоліки існуючих веб-ресурсів і на цій основі розробити власну концептуальну модель контенту. Аналіз раціонально проводити, використовуючи розроблену в теорії лінгвістичного забезпечення технологію створення лексико-семантичної основи ІПМ.


Важливі етапи створення любої ІПМ:


  • Відбір лексичних одиниць.

  • Нормалізація лексики.

  • Систематизація лексики.

  • Оформлення організаційної структури ІПМ.

Послідовне виконання цих етапів дозволяє здійснити аналіз сайтів-аналогів.

Методика аналізу передбачає:


  • Виявлення рубрик, що відображають контент обстежуваних сайтів.

  • Усунення синонімії та багатозначності у формулюванні рубрик.

  • Ранжування виявлених і нормалізованих рубрик за частотою їх вживання.

  • Визначення «типової моделі» контенту аналізованих сайтів.

Завершальним етапом передпроектної стадії розробки контенту є створення інформаційного образу сайту.

Інформаційний образ - це максимально повний, впорядкований та ієрархічний перелік характеристик (атрибутів і аспектів), які надають цілісне уявлення про сайт і дозволяють моделювати контент сайту в залежності від його загальних і специфічних функцій. Ієрархічні класифікації виступають в ролі логічного «каркаса», який позначає межі контенту сайту, визначає його обсяг, зміст і структуру, встановлює його зв'язки з іншими поняттями.

Поряд з уточненням меж контенту сайту, інформаційний образ забезпечує вирішення цілого ряду важливих завдань:


  • Визначення складу рубрик, що відображають контент сайту.

  • Розподіл рубрик за рівнями вкладеності.

  • Встановлення взаємозв'язків рубрик.

  • Визначення стилю тексту.

Для створення інформаційного образу можна використати технологію створення лексико-семантичної основи ІПМ, зокрема:

  1. Виявлення та відбір лексичних одиниць, що виражають основні характеристики сайта. Від якості виконання цього етапу багато в чому залежить якість веб-ресурсу.

    Основними джерелами відбору лексики при цьому є:



  • Вже існуючі, тобто раніше розроблені ІПМ, що мають фіксований словник: класифікаційні ІПМ, дескрипторні ІПМ (дескрипторні словники, інформаційно-пошукові тезауруси).

  • Масив нормативних, довідкових, навчальних, наукових документів з тематики сайту.

  • Всі джерела відбору лексики варто використовувати одночасно, в комплексі.

  1. Нормалізація виявлених лексичних одиниць реалізується за допомогою двох операцій:

  • Поданням лексичних одиниць в однакової граматичній формі на морфологічному рівні.

  • Усуненням синонімії та полісемії на семантичному рівні.

  1. Систематизація лексичних одиниць.

  • Групування, впорядкування лексичних одиниць.

  • Встановлення між ними змістовних зв'язків (парадигматичні зв’язки).

  1. Інтеграція лексичних одиниць в інформаційний образ сайту. Відповідає за етап організаційного оформлення лексики ІПМ. Реалізується у графічному, знаковому втіленні інформаційного образу контенту сайту, що залежить від типу використаних лінгвістичних засобів: нормалізовані і систематизовані лексичні одиниці можуть бути представлені в інформаційному образі як:

  • Комплекс предметних рубрик.

  • Дескрипторні статті.

  • Фрагмент ієрархічної класифікації, ієрархічного дерева.

  • Фрагмент таблиці чи матриці.

Пропонована технологія розробки інформаційного образу може бути використана при:

  • Розробці контенту конкретних сайтів.

  • Оптимізації контенту раніше створених сайтів.

  • Підготовці спеціалістів з інформаційного наповнення.

Використання на проектній стадії


Лінгвістика веб-інтерфейсів покликана допомогти правильно писати тексти (вибирати вірний стиль і мовні форми) для електронних видань, блогів та інших засобів обміну інформації в Інтернеті

Основні положення


  1. Загальні норми мови. Дотримання правил формування пропозицій, складання словосполучень і розстановки розділових знаків у текстах для веб-інтерфейсів.

  2. Використання лексики. Контроль використання незнайомих слів, що вводяться автором визначень, їх обов'язкове пояснення і роз'яснення. Акуратне застосування неологізмів, професіоналізмів і застарілої лексики в тексті.

  3. Інтонації і акценти. Додавання акцентів в текст шляхом візуального виділення слів і правильної побудови речень. Складання тексту для його однозначного інформаційного трактування.

  4. Мовні конструкції. Використання причетних і дієприкметникових оборотів для додавання писемному мовленню правильної форми і для кращого засвоєння матеріалу. Збагачення тексту за допомогою порівняльних зворотів і додатків.

  5. Авторські знаки. Принцип використання вказівок на автора в текстах. Доречність застосування займенників для особистісного забарвлення текстів. Створення наукових текстів без особистісної складової.

  6. Стилістика повідомлення. Визначення стилістичного оформлення вмісту в залежності від цілей, які ставляться перед ним. Використання правильних оборотів по кожному конкретному стилю.

Найбільше застосування лінгвістичні засоби знаходять на етапі проектування. В даному випадку використовуються вже не стільки конкретні ІПМ, скільки методи формалізованого аналізу тексту, розроблені як засоби зниження суб'єктивності дій індексаторів.

Достатньо ефективним є аспектний метод, який доцільно застосовувати для розробки аспекту структур наповнення кожної рубрики, що характеризує контент сайту. Так, наприклад, при розробці контенту сайту університету найважливішими рубриками є такі, як «Навчальні напрямки», «Наукова діяльність», «Конференції», «Інформація для студентів» тощо.

Кожна з цих рубрик повинна, в свою чергу, мати чіткий перелік аспектів, що розкривають її зміст. Наприклад, «Сфери діяльності» розкриваються через такі аспекти, як навчальна, науково-просвітня, міжнародна, видавнича діяльність; а рубрика «Культура і спорт» передбачає включення таких аспектів, як основні відомості про спортивні чи культурні заходи, бази відпочинку тощо.

Результатом використання аспектного методу є розробка переліку аспектів відомостей в складі кожної рубрики та підрубрики, що характеризують контент сайту. Аспектний метод забезпечує однаковість і порівнянність даних, які представлено на сайті.


Використання на післяпроектний стадії


При підготовці тестового зразка сайту для підсумкового оцінювання використовуються, як правило, принципи ієрархічних класифікаційних систем, що дозволяють на головній сторінці сайту дати цілісне уявлення про зміст сайту і показати склад і схему взаємозв'язків рубрик сайту (рівні вкладення). Слід підкреслити, що на практиці недотримання принципу ієрархії при виділенні рубрик на головній сторінці сайту є досить поширеною помилкою, яка істотно ускладнює для користувачів орієнтацію у змісті.

Іншим важливим напрямком застосування лінгвістичних засобів на даній стадії є представлення в рамках розробленого інформаційного образу вихідних текстових, графічних, фото та інших матеріалів для сайту. Технологія підготовки «мережних текстів» отримала свій розвиток порівняно недавно як результат подолання таких поширених недоліків, як надмірність, різнорідність, неструктурованість, ускладнення сприйняття інформації на сайті.

Наявні традиційні тексти часто виявляються не придатними для розміщення на сайті і вимагають обов'язкової попередньої переробки. Варто слідувати основним вимогам, яким повинен задовольняти текст, розміщений в мережі Інтернет.

Тексти в веб-інтерфейсах


  • Наукові. Безособові тексти, що містять аналітику і науковий підхід до вирішення поставленої проблеми. Характеризуються наявністю сильної аргументативної бази, всебічним підходом до вивчення об'єкта дослідження і винятковим прагненням до об'єктивної його оцінки. Характерні для тематичних блогів.

  • Публіцистичні. Тексти, які опубліковані в офіційних джерелах, представництвах корпорацій, компаній, а також новинні відомості, стрічки, статті та повідомлення від електронних засобів масової інформації. Відрізняються лаконічною подачею матеріалу, набором джерел і спеціалізованістю.

  • Художні. Повідомлення в особистих блогах, платформах для блогів, за виразом особистої позиції автора. Часто змішуються з публіцистичним стилем.

  • Службові. Тексти в різних формах, що задіяні в оформленні веб-документів і не є їх основним вмістом. Вони виконують організаційні або скеровуючи функції.

Незважаючи на те, що більшість правил однаково застосовні, як для друкованих публікацій, так і для мережних, при підготовці текстів для розміщення в мережі потрібно враховувати і ряд специфічних особливостей, зумовлених наявністю такої нетривіальної одиниці вимірювання тексту, як «один екран»:

  • Стислість.

  • Інформативність, простота і лаконічність пропозицій.

  • Структурованість і порціонність тексту.

  • Нелінійність.

Ці вимоги в більшості обґрунтовано особливістю скануючого характеру читання текстів, розміщених в Інтернеті, що припускає лише побіжний перегляд заголовків, а також більші часові витрати, ніж на читання друкованих текстів.

Для вирішення проблеми неоднорідності подання інформації про однотипні об'єкти в рамках одного сайту, раціонально використовувати вже розглянутий вище аспектний метод. Так, наприклад, для розкриття змісту рубрики «Проекти», доцільно використати перелік таких аспектів, як:



  • Найменування проекту.

  • Хронологічний період, керівник, учасники проекту.

  • Мета проекту, короткий зміст проекту.

  • Отримані або очікувані результати.

Використання лінгвістичних засобів відбувається і на таких етапах післяпроектної стадії, як експлуатація сайту і модернізація сайту. Експлуатація сайту нерозривно пов'язана з підтримкою та актуалізацією використаного лінгвістичного забезпечення сайту.

Перш за все, мова йде про збереження і підтримку в робочому стані семантичної моделі контенту сайту, цілісність якої задається на передпроектній стадії. Неузгодженість, довільність додавання нових рубрик на головній сторінці сайту без зв'язку їх зі створеним раніше інформаційним наповненням, веде до порушення системності даних і ускладнення орієнтації для користувача.



Модернізація сайту також передбачає розробку інформаційного образу, що базується на комплексному використанні лінгвістичних засобів.






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка