3710 робочий зошит для практичних занять із курсу «мікробіологія, вірусологія та імунологія». Розділ «загальна та спеціальна вірусологія»



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4   5





Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет

Медичний інститут

Кафедра гігієни та екології з курсом мікробіології, вірусології та імунології

3710

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ІЗ КУРСУ «МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ».

РОЗДІЛ «ЗАГАЛЬНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ВІРУСОЛОГІЯ»

для студентів спеціальності 7.110101 «Лікувальна справа»

Сумський державний університет

Суми - 2014













Робочий зошит для практичних занять із курсу «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Розділ «Загальна та спеціальна вірусологія» / укладачі: М. М. Каплін, В. М. Голубнича, В. В. Липовська, Т. В. Івахнюк, Ю. П. Івахнюк. – Суми : Сумський державний університет. 2014. – 69 с.

Кафедра гігієни та екології з курсом мікробіології, вірусології та імунології



Зміст







С.

1.

Тема «Структура, класифікація та особливості життєдіяльності вірусів. Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій та їх особливості. Особливості противірусного імунітету»………………………………………….

6

2.

Тема «Ортоміксовіруси. Параміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу, парагрипу, РС-інфекції, кору та паротитної інфекції. Лабораторна діагностика коронавірусної та аденовірусної інфекції»…………...…………………………..

10

3.

Тема «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій: поліомієліту, Коксакі, ЕСНО. Ротавіруси. Риновіруси. Афтовіруси. Кардіовіруси»………………………………………………………………………...

24

4.

Тема «Збудники гепатитів А, В, D, Е, С, F, G. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів»………………………………………………………………….

32


5.

Тема «Ретровіруси. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції (СНІДу) та Т-клітинного лейкозу. Опортуністичні інфекції»……………………………………

38


6.

Тема «Лабораторна діагностика арбовірусних та робовірусних інфекцій (жовтої лихоманки, лихоманки Денге, кліщового енцефаліту, лихоманки Крим-Конго та лихоманки з нирковим синдромом)».……………………………

45


7.

Тема «Поксвіруси. Лабораторна діагностика натуральної віспи. Вірус вісповакцини. Вірус віспи мавп. Вірус віспи корів. Рабдовіруси. Лабораторна діагностика сказу».………………………………………………………………….

54


8.

Тема «Герпесвіруси. Лабораторна діагностика альфа-герпесвірусних інфекцій (ВПГ-1, ВПГ-2, вітряної віспи та оперізуючого лишаю (герпес-зостер)), бета-герпесвірусної інфекції (цитомегалії), гамма-герпесвірусної інфекції (інфекційного мононуклеозу (вірус Епстайна-Барр))»..…………………………

57


9.

Тема «Збудники повільних інфекцій. Пріонні інфекції»………………………….

61

10.

Тема «Внутрішньолікарняні інфекції вірусної та бактеріальної етіології»……...

65

Вступ

Успішність кожного студента з дисципліни «Мікробіологія, імунологія та вірусологія» оцінюється за модульно-рейтинговою шкалою.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студента; г) консультації; д) залік.


Застосовуються такі способи оцінювання рівня підготовки студента: тестові завдання, розв’язання ситуаційних задач, контроль теоретичного та практичного матеріалу, вивчення морфології збудників інфекційних захворювань на мікропрепаратах, характеристика діагностичних, профілактичних та лікувальних препаратів, оцінка імунологічних реакцій, контроль практичних навичок.

Оцінка успішності студента з мікробіології, імунології та вірусології є рейтинговою і виставляється за бальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.



Технологічна карта заняття

Етап роботи

Години, хв

Засоби навчання

Місце проведення

1. Перевірка і корекція вихідного рівня знань

10

Тестові завдання

Комп’ютерний клас

2. Опитування студентів за основними питаннями теми

15

Таблиці, схеми



Кімната для практичних занять

(навчальна лабораторія)


3. Перегляд демонстрації

20

Мікроскопи, бактеріологічний посуд

4. Виконання практичної роботи заняття: приготувати, пофарбувати мазки мікроорганізмів, вирощених на рідкому та щільному живильних середовищах, замалювати мікропрепарати тощо


20


Мікроскоп, культури мікроорганізмів, бактеріальні петлі, предметні скельця, фарби та інше

5. Підбиття підсумків заняття

5

Таблиці, схеми


ПАМ’ЯТКА

Правила роботи в навчальній мікробіологічній лабораторії

Робота на кафедрі мікробіології та в мікробіологічній лабораторії потребує суворого дотримання спеціальних правил, оскільки дослідження проводяться з використанням культур патогенних мікроорганізмів і заразного матеріалу від хворих та експериментальних тварин.



Дотримання цих правил необхідне як для особистої безпеки, так і для безпеки оточуючих нас людей.

  1. Усі студенти повинні працювати в медичних халатах із довгими рукавами, шапочках та змінному взутті.

  2. Кожен студент повинен працювати лише на закріпленому за ним робочому місці.

  3. Забороняється заходити до навчальних лабораторій у головних уборах та верхньому одязі, класти на столи портфелі та сумки.

  4. У приміщенні мікробіологічної лабораторії категорично забороняється палити, вживати їжу та напої, зберігати продукти харчування.

  5. На робочому столі повинні знаходитися лише предмети, необхідні для проведення бактеріологічних досліджень: спиртівка, пастерівські та градуйовані піпетки, пінцети, бактеріологічні петлі, шпателі, предметні та накривні скельця, пробірки, штативи, чашки Петрі, мікроскоп.

  6. Переливати рідини, які містять патогенні мікроорганізми, необхідно над посудиною з дезінфекційним розчином. При набиранні таких рідин у піпетки потрібно користуватися гумовими балонами або грушами.

  7. При випадковому потраплянні інфекційного матеріалу на руки, стіл, підлогу та інші поверхні потрібно негайно повідомити про це викладача і за його присутності провести дезінфекцію заражених ділянок, потім обробити руки дезрозчином і ретельно їх вимити.

  8. Оскільки деякі мікроорганізми, особливо спори грибів, є алергенам, не допускається їх розпилення, тому не можна залишати відкритими чашки Петрі, пробірки, колби з культурами мікроорганізмів.

  9. У навчальній лабораторії не дозволяються зайві ходіння, різні рухи, непотрібні розмови. Виконання цих вимог попереджує проникання сторонніх мікроорганізмів із повітря і ротової порожнини в досліджуваний матеріал.

  10. Після закінчення роботи протерти імерсійний об’єктив мікроскопа, столи дезінфікувати, предмети, матеріали, інструменти, інфіковані під час виконання практичної роботи, збирають у бікси для знезараження та дезінфікують руки.

Правила дезінфекції робочого місця:

  • зробіть з вати кульку діаметром близько 2 см;

  • візьміть кульку пінцетом, змочіть її в дезінфекційному розчині;

  • протріть цією кулькою поверхню стола;

  • опустіть кульку в посуд із дезінфекційним розчином;

  • витріть стіл вологою серветкою.

Правила дезінфекції рук:

  • зробіть з вати кульку діаметром близько 2 см;

  • візьміть кульку пінцетом, змочіть її в дезінфекційному розчині;

  • протріть нею руки в такій послідовності: ліва рука – тильна сторона, долонна сторона, між пальцями, нігтьова пластинка, під нігтями; права рука – у такій самій послідовності;

  • опустіть кульку в посуд із дезінфекційним розчином;

  • візьміть пінцетом другу кульку і все повторіть;

  • вимийте руки водою з милом.

Ps! Пам’ятайте про те, що студенти несуть відповідальність за мікроскопи, якими користуються, інше лабораторне обладнання, чистоту робочого місця.

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема «Структура, класифікація та особливості життєдіяльності вірусів.

Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій та їх особливості.

Особливості противірусного імунітету»
Питання для підготовки
1. Загальна характеристика вірусів.

2. Класифікація вірусів.

3. Морфологія та ультраструктура вірусів.

4. Організація геномів і загальні принципи реплікації вірусів.

5. Методи культивування вірусів.

6. Методи виділення, індикації та ідентифікації вірусів:

а) накопичення вірусів у культурі клітин, курячих ембріонах та чутливих тваринах. Виділення та очищення вірусів (диференціальне та градієнтне ультрацентрифугування, ультрафільтрація, висолювання, іонообмінна та молекулярно-ситова хромотографія);

б) методи індикації вірусів: цитопатична дія вірусів (ЦПД, поява внутрішньоклітинних включень, утворення синцитію, поява хромосомних аномалій), зараження чутливих тварин, електронна мікроскопія, реакція гемаглютинації;

в) методи ідентифікації вірусів: імунологічні методи (реакція нейтралізації in vivo та in vitro, реакція гальмування гемаглютинації (РГГА), імунофлюоресцентна мікроскопія (РІФ), реакція імунодифузії (РІД) за Оухтерлоні, імуноферментний аналіз (ІФА). Молекулярні методи детекції та аналізу нуклеїнових кислот вірусів (молекулярна гібридизація, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

7. Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій: реакція зв’язування комплементу (РЗК), реакція непрямої гемаглютинації та реакція гальмування гемаглютинації (РНГА/РГГА), РІД, радіоімунологічний аналіз (РІА), ІФА.

8. Особливості противірусного імунітету. Специфічна профілактика вірусних інфекцій.
Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В. П. Широбокова. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – С. 109 – 127.

2. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология. – М. : МИА, 1994. – С. 60 – 75, 218 – 219.

3. Коротяев А. И. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология / А. И. Коротяев, С. А. Бабичев. – СПб., 1998. – С. 239 – 253, 260 – 262, 151 – 152.

4. Поздеев О. К. Медицинская микробиология / под ред. акад. РАМН В. И. Покровского. – М. : ГЭОТАР, 2001. – С. 659 – 743.

5. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: учебник под ред. А. А. Воробьева. – М. : Медицинское информационное агентство, 2004. – С. 46 – 50, 261 – 262.

6. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии /под редакцией Л. Б. Борисова. – М. : Медицина, 1993. – С. 48– 54.

7. Климнюк С. І. Практична мікробіологія: посібник / С. І. Климнюк, І. О. Ситник, М. С. Творко та ін. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. – С. 316 – 335.

8. Посібник з медичної вірусології / за редакцією В. М. Гиріна. – Київ : Здоров’я, 1995. – С. 8 – 148.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Практична робота 1. Вивчення мікроскопічного препарату культури клітин Vero (демонстрація).



Характеристика:




Практична робота 2. Вивчення мікроскопічного препарату культури клітин Vero зі змінами у вигляді ЦПД, що виникли під впливом вірусу (демонстрація).



Характеристика:





Практична робота 3. Поживні середовища, що використовуються для культивування інфікованих вірусом культур клітин, курячий ембріон (демонстрація).




Середовище 199

Склад: ___________________________________________________

__________________________________________________________

Мета застосування: ________________________________________


Середовище Ігла

Склад: ___________________________________________________

__________________________________________________________

Мета застосування: ________________________________________




Рисунок 1 – Середовище 199





Овоскоп
Мета застосування: _______________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________



Рисунок 2 – Овоскоп

Курячий ембріон

Д


ля виділення деяких вірусів застосовують курячі ембріони віком від 5 до 14 діб. При цьому вік ембріонів, спосіб зараження та строки одержання максимальної кількості вірусів (час інкубації) залежать від біологічних властивостей досліджуваних вірусів та їх тропізму. Перед зараженням проводять овоскопію курячих ембріонів для визначення їхньої життєздатності. Ознаки живого ембріона – наявність самостійних рухів, добре виражений судинний малюнок, пульсація судин.

Існує декілька способів зараження курячих ембріонів:



  • у порожнину амніона й алантоїса;

  • на хоріон-алантоїсну оболонку;

  • у
    1 – повітряний простір;

    3 – оболонка скорлупи;

    4– хоріон-алантоїсна оболонка;

    5 – жовтковий мішок;

    6 – білок; 7 – амніон; 8 – плід;

    9 – алантоїсна порожнина


    жовтковий мішок.



а – зараження у порожнину алантоїса;

б – зараження в амніон закритим способом;

в – зараження в амніон відкритим способом;

г – зараження на хоріоналантоїсну оболонку.






Рисунок 3 – Курячий ембріон

Рисунок 4 – Способи інфікування курячого ембріона




Практична робота 4. Облік результатів РНГА з парними сироватками для діагностики герпетичної інфекції (демонстрація).
Компоненти РНГА:

  1. __________________________________________________________________________

  2. __________________________________________________________________________

  3. __________________________________________________________________________


Принцип постановки РНГА:

РНГА оцінюється за наявністю чи відсутністю аглютинації еритроцитів. Приріст антитіл відмічають при одночасному титруванні парних сироваток, одна з яких була отримана в перші дні захворювання (або імунізації), а друга на 15–20-ту добу від початку захворювання (або закінчення імунізації). Діагностичне значення має виявлення 4-кратного збільшення титру антитіл у другій сироватці.



Протокол дослідження

Досліджувана особа

День обстеження

Розведення сироватки хворого

1/20

1/40

1/80

1/160

1/320

1/640

К

Хворий А.



2-й























15-й






















ВИСНОВОК:



_______________________________________________________________

_______________________________________________________________



  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка