3 Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5 з-41



Сторінка1/22
Дата конвертації28.12.2016
Розмір4.08 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет


ЗБІРНИК

наукових праць

Бердянського державного педагогічного університету

(Педагогічні науки)
3


Бердянськ

2013




УДК 37.01(06)

ББК 74я5

З-41
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Касперський Анатолій Володимирович – д.пед.н., проф., зав. кафедри технічної фізики та математики Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова;


Іваницький Олександр Іванович – д.пед.н., проф., зав. кафедри фізики та методики її викладання Запорізького національного університету.
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 3 від 31.10.2013 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи, зав. каф. технічних дисциплін Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф. каф. педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф. каф. професійної педагогіки та методики професійного навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., зав. каф. початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. методики викладання фізико-математичних та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. кафедри іноземних мов і методики викладання Бердянського державного педагогічного університету.



З-41

Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2013. – № 3. – 222 с.

Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 5. – С. 7).
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та інших вищих навчальних закладів України. У публікаціях подано нові погляди на актуальні проблеми теорії та історії педагогіки, часткових методик.
© Бердянський державний

педагогічний університет



ЗМІСТ


Аврамчук О.Є. Роль фундаментальних дисциплін у процесі підготовки курсантів (студентів) електротехнічних спеціальностей……


5

Алєко О.А. Роль дошкільного навчального закладу у формуванні первинного соціального досвіду дитини……………………………………


10

Алєксєєва Г.М. Застосування засобів програмної інженерії для електронної підтримки процесів розробки та проведення професійно орієнтованих тестів…………………………………………………………….



16

Білоус С.Ю. Акмеологічна складова педагогічної системи “Школа – Мала академія наук”……………………………………………………………


21

Бондаренко І.М., Касперський А.В., Лоха А.А. Історико-філософські питання сучасної фізико-математичної науки……………………………..


26

Бурцева Т.М. Просвітницький простір болгарської спільноти в Північному Приазов'ї……………………………………………………………


30

Гриценко А.П. Механізм формування в старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання історії……


38

Грунська О.В. Теоретичні основи проблеми формування соціально-адекватної поведінки в молодших школярів………………………………


44

Зайцева Л.І. Вивчення особливостей процесу організації ознайомлення дітей дошкільного віку з об’єктами довкілля…………….


49

Коновальська Л.О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури…………………..


54

Лисенко С.А., Силка А.С. Розвиток синергетичного мислення в комунікативній підготовці майбутніх інженерів-педагогів………………..


59

Лукянчиков М.І. Проблема задачного підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя музики…………………………………….


65

Малихін В.А. Сутність професійної компетентності майбутнього інженера-педагога комп’ютерного профілю………………………………..


70

Мірошніченко Т.В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання засобів естетотерапії: компетентнісний підхід……….


76

Панова С.О. Модель формування фахової компетентності майбутніх учителів математики на засадах акмеологічного підходу……………….


82

Панченко Л.Ф. Вивчення особливостей МООС як напрям науково-дослідної роботи студентів та викладачів………………………………….


88

Постоєва Л.С. Уроки ХХ століття: становлення та розвиток національної школи в Україні………………………………………………..


93

Рощупкина О.А. Система навчання самостійної роботи іноземних студентів на мовній кафедрі підготовчого факультету…………………...


98

Савченко Л.О. Використання мультимедійних технологій у сучасному навчально-виховному процесі як умова якісної підготовки майбутнього вчителя…………………………………………………………..



104

Сердюк Т.І. Місце та значення віртуозних рухів українського народно-сценічного танцю у фаховій підготовці студентів-хореографів………………………………………………………………………



108

Стешенко В.В. Нагальні проблеми трудового навчання сьогодення та шляхи їх вирішення…………………………………………………………


112

Сусь Б.А., Шут А.М. Розвиток критичного мислення студентів як важливої умови дослідницьких здібностей…………………………………


118

Тимошенко Є.В. Методичні підходи до навчання програмної інженерії у вищих навчальних закладах…………………………………….


122

Тупиця О. В. Генеза системи вищої педагогічної освіти Великої Британії в другій половині ХХ століття (на прикладі Англії)…………….


127

Уруський А.В. Діагностика готовності вчителя технологій до профільного навчання старшокласників……………………………………


133

Федоришин В.І. Формування здібностей до творчого ейдетичного навчання школярів у музичній діяльності…………………………………..


139

Філонич О.В. Формування творчої швейної майстерності майбутніх учителів технологій на засадах етнокультур України…………………….


146

Цина А.Ю. Технології мотивації професійної підготовки майбутніх учителів технологій засобами взаємодії із зовнішнім освітнім середовищем…………………………………………………………………….



150

Чемоніна Л.В. Розвиток критичного мислення учнів початкової школи на уроках української (рідної) мови та читання……………………………


155

Черних В.В. Актуальність використання експертних систем у процесі навчання…………………………………………………………………………


161

Шишкін Г.О. Місце фізики в системі підготовки вчителів технологій…

168

Школа О.В. Модель методичної системи навчання теоретичної фізики в педагогічному університеті………………………………………..


174

Шут М.І., Благодаренко Л.Ю., Мартинюк М.Т. Нові підручники з фізики для основної школи та їх можливості в реалізації інтегрованих способів методичного впливу………………………………………………..



183

Щербакова Н.М. Використання комп’ютерної техніки у формуванні в молодших школярів дбайливого ставлення до власного життя і здоров’я…………………………………………………………………………..



189

Яценко О.С. Застосування мультимедійних технологій на заняттях з фізики……………………………………………………………………………


194

РЕЗЮМЕ……………………………………………………………….….….....

199

РЕЗЮМЕ……………………………………………………………….………...

206

SUMMARY……………………………………………………….…………........

213

Вимоги до написання статей……………………………….……...........

220


УДК 378.635.5:372

О. Є. Аврамчук,

викладач

(Житомирський військовий інститут

ім. С. П. Корольова Національного



авіаційного університету)
РОЛЬ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ (СТУДЕНТІВ) ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Постановка проблеми. Якість підготовки сучасних військових фахівців вимагає втілення новітніх методик та видів діяльності. Адже відомо, що сам процес підвищення якості підготовки випускників ВВНЗ є обов’язковою складовою стратегії розвитку усієї системи військової освіти, а компетентісний підхід і управління процесом навчання в аспекті поєднання фундаментальної та професійної складових нині є одними з ключових питань підготовки майбутнього військового фахівця певного напряму(спеціальності). Тому використання компетентісного підходу має цілеспрямовано здійснюватись ще з перших років навчання у ВВНЗ, що досить наочно простежується при вивченні фізики як дисципліни фундаментального циклу. На це вказує власне вагомість знань, умінь та навичок, отриманих при вивченні фізики, для подальшого успішного навчання на старших курсах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових праць та педагогічної літератури свідчать про те, що проблема формування компетентості і професійних якостей курсантів (студентів) у процесі навчання у ВВНЗ розглядається багатьма вченими, що відзначається в працях Ф. Арсланова, В. Балашова, О. Барабанщикова, О. Воробйова, О Винограда, В. Давидова, М. Губіна, Е. Долотова, Д. Іщенка, Ю. Коровенка, В. Руденка, О. Сафіна, В. Щербакова та ін. У своїх працях вони не лише розглядають процес формування компетентності і професійних якостей курсантів(студентів) в процесі вивчення фізики, а ще й розробляють шляхи формування певних компонент, які дають змогу систематизувати і пояснювати найвагоміші педагогічні ідеї, що спрямовують процес підвищення якості підготовки курсантів(студентів) вищих військових навчальних закладів.

Завдання статті – розкрити особливості поєднання фундаментальної та спеціально професійної складових у процесі підготовки курсантів (студентів) ВВНЗ на прикладі курсантів (студентів) напряму підготовки “Електротехніка та електротехнології” в процесі вивчення фізики.

Виклад основного матеріалу. Оскільки процес навчання повинен завжди мати певну основу роботи, то вивчення дисциплін у ВВНЗ при підготовці сучасних військових фахівців базується на навчально-методичному комплексі, призначеному для практичного використання як викладачами, так і курсантами (студентами) [2, с.36]. Але, на жаль, в організації навчально-виховного процесу є проблема ігнорування того факту, що обсяг інформації, необхідний фахівцю в його професійній діяльності після закінчення навчання у ВВНЗ, зростає швидкими темпами. А методи і форми навчання, які використовуються в процесі підготовки курсантів (студентів) як майбутніх військових, у першу чергу, спрямовані на передачу слухачам певного обсягу матеріалу, а в меншій мірі – на сам процес формування компетентнісного фахівця галузі. Тобто, формування професійних і творчих знань, умінь, навичок, притаманних виключно окремому напряму підготовки, відбувається не в першочерговому порядку. Цей факт, звичайно, не орієнтує курсантів (студентів) на цілеспрямований розвиток професійного, творчого, аналітичного ставлення до навчального матеріалу дисциплін фундаментального циклу. Але потреба в знаннях фізики, яка вивчається на першому-другому році навчання у ВВНЗ, є нагальною, оскільки отримані знання, уміння та навички є основою для вивчення дисциплін спеціальних курсів підготовки. При традиційному підході до викладання дисципліни, на жаль, значна частина знань, отриманих курсантами (студентами) в процесі вивчення фізики не в повному обсязі знаходить застосування в подальшому навчанні та практиці.

Отже, для курсантів (студентів) як висококваліфікованих спеціалістів у сучасному світі є вкрай необхідними навички і уміння професійної діяльності, властиві виключно окремій спеціальності, так як нині вони просто лишаються нерозвиненими. До того ж підручники вже неповністю відповідають сучасним технологіям навчання, досягненням педагогічних наук, інноваційному педагогічному досвіду. Курсанти (студенти) ще з перших років навчання у ВВНЗ при вивченні дисциплін фундаментального курсу повинні вбачати ту компоненту, яка стане для них провідною в майбутній сфері діяльності, буде відповідати їх напряму підготовки, спрямовуватиме на активне осмислення процесу навчання і майбутньої діяльності за фахом, тим самим формуючи компетентного сучасного військового спеціаліста. Відобразимо взаємозв’язок двох аспектів підготовки курсантів (студентів): поєднання фундаментальних дисциплін (на прикладі “Загальної фізики”, яка вивчається протягом першого року навчання у ВВНЗ) та дисциплін спеціальних курсів підготовки, які вивчаються на третьому та четвертому роках навчання, зазначивши попередньо вимоги до випускника ВВНЗ за професійним спрямуванням “бакалавр”. Отже, основні уміння, які мають бути сформовані відповідно до освітньо-кваліфікаційних вимог до випускників із вищою освітою за професійним спрямуванням “бакалавр” такі: володіння методологією й методами пізнання професійної творчої діяльності; спроможність в умовах розвитку науки та мінливої соціальної практики до переоцінки нагромадженого досвіду, аналізу своїх можливостей; набуття нових знань, використання сучасних інформаційних освітніх технологій; використання можливостей обчислювальної техніки та програмного забезпечення; праця мовами високого рівня в графічному режимі ІКТ, здатність вибирати потрібний склад ІКТ, відповідний предметній галузі графічний пакет; оволодіння знаннями з фізики в обсязі, потрібному для засвоєння загально-технічних та спеціальних дисциплін, що забезпечить широкий світогляд спеціаліста, необхідний для сприймання нових ідей, які виникають на стику наук і дають новий поштовх у розвитку нових напрямів у професійній галузі.

Найкращим елементом поєднання фундаментальної та професійної складових підготовки курсантів(студентів), розвитку їхніх професійних умінь і навичок є лабораторні заняття з курсу загальної фізики. Адже, виконуючи лабораторні роботи, курсанти (студенти) мають змогу займатись експериментальним процесом вивчення того чи іншого явища (процесу, закону, теорії тощо), підтвердженням отриманих теоретичних знань; набувати та розвивати знання, уміння та навички, необхідні в подальшому житті як спеціаліста військової галузі і відповідної спеціалізації; конструюванням, модернізацією обладнання, вдосконаленням експерименту тощо. Метою цього аспекту роботи в навчанні курсантів(студентів) є поглиблення теоретичних та практичних знань, вироблення та вдосконалення умінь і навичок роботи з лабораторним приладдям, ознайомлення їх з технічними засобами й методами точного вимірювання, навчання фізичного експерименту, ґрунтовне осмислення курсантами (студентами) перших років навчання фундаментальної та професійної складових підготовки. Оскільки завдання лабораторного практикуму тісно пов’язані з лекційним та практичним курсом дисципліни, то можна за змістом поділити їх на три класи: завдання, спрямовані на засвоєння техніки й методів вимірювання фізичних величин (вимірювання точних значень довжини, температури, тиску, опору, індуктивності та ін.); завдання, пов’язані з визначенням фізичних сталих й перевіркою законів та формул (визначення сталої Планка, закону Ома для кола змінного струму, сталої Рідберга, перевірка законів динаміки); дослідження фізичних явищ чи вимірювання деяких фізичних величин із застосуванням складної апаратури і методів, наприклад, вивчення сили лобового опору та піднімальної сили крила літака, дослідження згасаючих електромагнітних коливань, спектрів випромінювання та поглинання світла та ін.). Але, зважаючи на вищезазначене, ці завдання треба доповнити ще одним, пов’язаним із професійним спрямуванням: чітке поєднання фундаментальних та професійних знань, умінь та навичок. Лабораторні заняття сприяють зв’язку теорії з практикою, єдності розумової і практичної діяльності курсантів (студентів) у процесі навчання. Дані взаємного поєднання дисциплін фундаментального циклу та спеціальних курсів підготовки курсантів (студентів) відображені в таблиці 1.

З аналізу поданої таблиці випливає, що курсанти(студенти) електротехнічних спеціальностей мають змогу набувати певну якість власного професійного розвитку шляхом формування компетентностей, властивих і притаманних лише електротехнічному напряму підготовки, оскільки виконання лабораторних робіт з фізики за умови їх модернізації згідно з професійними вимогами призведе саме до такого позитивного вирішення зазначеної проблеми.

Доцільно відзначити роль і важливість інноваційних технологій у процесі виконання лабораторних робіт з фізики професійного спрямування. Засоби ІКТ використовуються на цьому етапі навчання курсантами(студентами) в різних аспектах: формувальному, моделюючому, контролюючому. Комп’ютерні технології в сучасному процесі навчання у ВВНЗ застосовуються в різноманітних формах діяльності при вивченні дисциплін фундаментального циклу, зокрема, фізики: як засіб вимірювання (датчик, оброблювальний пристрій); органічна складова виконання сучасної лабораторної роботи з фізики (дослідницький характер); як моделюючий пристрій (джерело інформації, засіб наочності, як обладнання для виконання лабораторної роботи, засіб контролю знань та ін).

Разом з тим, ми не абсолютизували роль комп’ютерної техніки в процесі навчання, як і будь-яких інших технічних засобів, оскільки роль науково-педагогічного викладацького складу при цьому завжди буде провідною та визначальною. З огляду на це комп’ютерне навчання ми розглядаємо як частину загальної педагогічної тактики й поєднуємо з іншими процесами в єдиний педагогічний цикл.

Переваги ж використання комп’ютеризації в навчальному процесі ВВНЗ очевидні: інтенсифікація процесу навчання; реалізація індивідуального підходу до курсанта; розвиток пізнавальної самостійності й ініціативи курсанта; систематичне й оперативне надання курсанту необхідної допомоги; здійснення контролю та самоконтролю за ходом навчального процесу; зниження частки непродуктивної праці в діяльності викладача; можливість оперативного внесення змін та доповнень у навчальний матеріал; ефективне поєднання автоматизованого навчання із традиційним та ін.

Таблиця 1

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ“ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ТА ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЇ”

ФІЗИКА

Під час вивчення фізики курсанти(студенти) повинні набути знань: електричне поле, життєвонебезпечні для людини параметри електричного поля, основні характеристики електричного поля, електричні та радіоелектронні прилади, працювати з мікросхемами, вміти характеризувати прилад у схемі електричного кола, працювати з універсальними приладами(тестерами), аналізувати параметри кола та передбачати їх поведінку при зміні того чи іншого з них, вибирати ділянку кола та працювати з її параметрами, принципи роботи електронної техніки, здійснювати вибір елементів для створення певних електротехнічних апаратів, знати будову основних електричних приладів, вміти налаштовувати відповідні діапазони роботи приладів, проводити оцінку можливостей використання тих чи інших елементів в електричній та радіотехнічній апаратурі, знаходити похибки обчислень проведених вимірювань, користуватися довідковою та науково-технічною апаратурою.

Дисци-пліна

Дисц. має на меті

Слухачі повинні ЗНАТИ

Слухачі повинні ВМІТИ

Орг.-метод.

Вказівки


Промислова електроніка

навчити курсантів основам теорiї устрою та принципам роботи, методам дослідження характеристик, порядку розрахунку параметрів i застосуванню комп. сучасної електронної техніки в обсязі, необхiдному для глибокого засвоєння проф.-орієнт. та спец. дисциплін, здійснювати вибір елементної бази при проектуванні електротехнічної апаратури.


- фiзичнi основи, будову, принципи дiї, основнi характеристики, параметри, умовнi позначення, систему маркування та особливостi експлуатацiї основних груп компонентiв, електровакуумних та iндикаторних приладiв, що застосовуються в сучаснiй електротехнічній та радiоелектроннiй апаратурi;

- принципи побудови пiдсилювальних та ключових каскадiв на бiполярних та польових транзисторах i забезпечення їх роботи; функціонування типових функціональних вузлів виконаних на основі аналогових та цифрових мікросхем.



- експериментально дослiджувати та проводити аналiз виконання компонентами притаманних їм функцій, визначати їх осн. параметри;

- проводити оцiнку параметричних можливостей використання компонентiв при заданих умовах експлуатацiї в електротехнічній та радіоелектроннiй апаратурi;

- користуватися довiдниками та наук.-техн. лiтературою з електротехніки та радіоелектронiки для самостiйного засвоєння нових компонентiв.


Навчальна дисциплiна належить до групи проф.-орієнт. дисциплiн i забезпечує пiдготовку курсантів з радiотехнiчних спецiальностей. Викладання ґрунтується на знаннях, отриманих при вивченнi дисциплiн: "Фiзика", "Вища математика", "Теоретичні основи електротехніки".

Дисциплiна готує курсантів до вивчення дисциплiн: "Електричні системи та мережі", "Електричні машини", "Метрологія та вимірювальна техніка", "Релейний захист та автоматика", "Перетворювальна техніка","Мікропроцесорна техніка", “Техніка високих напруг” та ряду професійно- орієнтованих дисциплiн з електротехнічних спецiальностей.



ФІЗИКА

Під час вивчення фізики курсанти(студенти) повинні набути знань: електричне поле, електричне коло, електротехнічні матеріали та їх види, застосування електротехнічних матеріалів, фізичні властивості електричних матеріалів; будову, принцип дії, параметри, основні характеристики електричних матеріалів; застосування в техніці провідників та напівпровідників, їх використання в сучасній електронній техніці; способи зміни фізичних властивостей елементів; заміна елементів в електротехнічних пристроях; обчислення похибок вимірювань, вимоги до експлуатації електронних приладів та матеріалів, робота з науково-технічною літературою.

Електротехнічні матеріали

навчити курсантів основам теорії, будови, характеристикам, параметрам i застосуванню електротехнічних матеріалів, що використовуються в сучасній електронній техніці, в обсязі, необхідному для глибокого засвоєння проф.-орієнт. та спец. дисциплін; забезпечити підготовку курсантів з питань вибору та використання цих матеріалів при розробці електротехнічної апаратури згідно з вимогами та умовами її експлуатації.

- класифікацію електротехнічних матеріалів;

- фіз. вл-сті, електричні параметри та призначення основних видів матеріалів, що застосовуються для виготовлення електротехнічних пристроїв;

- фіз. основи, будову, принципи дії, основні характеристики, параметри, умовні позначення, систему маркування та особливості експлуатації основних груп електротехнічних матеріалів, що застосовуються в сучасній електротехнічній апаратурі.


- аналізувати виконання електротехнічними матеріалами притаманних їм функцій та визначати їх основні параметри;

- проводити оцінку параметричних можливостей використання електротехнічних матеріалів при заданих умовах їх експлуатації в електротехнічній апаратурі;

- користуватися довідниками та наук.-техн. літ-рою з електротехніки для сам. освоювання нових типів електротехнічних матеріалів.


Навчальна дисципліна належить до групи проф.-орієнтованих дисциплін i забезпечує підготовку курсантів з електротехнічних спеціальностей. Викладання ґрунтується на знаннях курсантів, отриманих при вивченні дисц.: “Вища математика”, “Фізика”, “Хімія та основи матеріалознавства”, “Техніка високих напруг”, “Теоретичні основи електротехніки”.

Дисц. готує курсантів до вивчення дисциплін: “Електричні машини”, “Електричні системи та мережі”, “Релейний захист та автоматика”, та ряду дисциплін з електротехнічних спеціальностей.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка