’23 Світлана Самійлик, ст лаборант кафедри слов. і герм мов Науковий керівник



Скачати 322.7 Kb.
Дата конвертації23.04.2017
Розмір322.7 Kb.
Удк 881.161.2’23

Світлана Самійлик,

ст. лаборант кафедри слов. і герм. мов
Науковий керівник:

Т. Є. Недашківська,

кандидат філологічних наук, доцент
зіставлення асоціативних полів українських та англійських лексем на позначення Освітніх понять
Статтю присвячено проблемі зіставлення асоціативної структури українських та англійських освітніх понять за допомогою методу асоціацій на основі результатів вільного асоціативного експерименту.
Мова як предмет і об'єкт дослідження давно вийшла за рамки суто лінгвістичних дисциплін і потрапила до сфери вивчення суміжних наук, тому вивчення семантичної структури слова сьогодні – проблема, яка цікавить не лише семасіологію. Так, психолінгвістика вивчає семантичну структуру слова за допомогою методу асоціацій на основі даних вільного асоціативного експерименту.

Аналіз результатів цього виду експерименту дає матеріал, який можна використовувати як прикладну базу в педагогіці, політології, соціології, етиці, створенні мов програмування, психології, культурології, медицині, для розробки методик вивчення різноманітних дисциплін (залежно від змісту досліджуваного матеріалу) тощо. Важко переоцінити актуальність методу, зважаючи не лише на широкий спектр застосування його результатів, але й на те, що людська психіка настільки багатогранна, а мова невичерпна, що завжди залишатимуться різноманітні аспекти для дослідження.

На сучасному етапі розвитку психолінгвістики за матеріалами вільного асоціативного експерименту О. Горошко будує гіпертексти, вивчає інтернет-комунікаціїю та ґендерний аспект тощо [1]; О. Залевська вивчає теоретичні основи психолінгвістики та питання міжмовних та міжкультурних співставлень [4; 5]; І. Овчиннікова відображає діалог субкультур [8]. Психолінгвістика входить до кола професійних інтересів зарубіжних та вітчизняних науковців: Н. Уфімцевої та Т. Ушакової [3], Т. Рогожнікової [9], Д. Терехової [10], О. Холода [11], Т. Недашківської [7], Л. Кушмар [6] та інших.

Проте не дослідженою за допомогою методу асоціацій є група слів на позначення освітніх понять. Вибір впав на цю групу лексем, бо вони становлять лексичне ядро значної частини мовців, а сама педагогіка як наука завжди дає для цього невичерпний матеріал та перебуває на гребені розвитку, займаючи вагоме місце в житті суспільства.

Мета нашого дослідження виходить за рамки власне опрацювання реакцій на задані слова-стимули, що є освітніми поняттями. Ми зіставили і порівняли асоціативну структуру тотожних слів-стимулів двох далекоспоріднених мов: української та англійської.

  • До участі в експерименті було залучено 152 студенти педагогічних спеціальностей віком 19 – 23 роки. Їм було представлено два стимульні списки (українською та англійською мовою), до яких увійшли по 35 еквівалентних за значенням лексем на позначення освітніх понять. Зіставлялися такі стимульні слова: рахування counting; оособистість personality; екзамен examination; професія profession; лекція lecture; рахувати count; школа school; творчий creative; знання knowledge; оцінка mark; спеціальність specialty; уміння skill; завдання task; метод method; тест test; учитель teacher; увага attention; сприймання perception; писати write; читання reading; клас class тощо.


Зіставлення отриманих реакцій здійснювалося за класифікацією Д. Терехової [10, c. 62 63]. Для обох частин дослідження ми використали саме цю класифікацію, оскільки, по-перше, вона сприяє найповнішій характеристиці пар стимул реакція, а по-друге, зіставлення неможливе при використанні різнорідних підходів до порівнюваних елементів. Ця класифікація є досить обширною, але вона не враховує складені асоціації (з двох і більше слів), невербальні реакції-символи та комплексні асоціації, які теж розглядалися нами. Ми не узагальнювали схожі реакції (спільнокореневі слова, словоформи), щоб не позбавити роботу різних відтінків значення, не нівелювали одиничні реакції, бо вони зазвичай мають цінну смислову наповненість.

Парадигматичні реакції становлять найбільшу частину дослідження в обох її частинах. Наприклад: РАХУВАННЯ – лічба, обрахунки, МЕТОД – шлях, Profession occupation, work. Таких реакцій в українській частині дослідження в асоціативних полях від 30% до 74%, а в англійській – від 16% до 80%. Як для українських реакцій, так і для англійських було помічено т. зв. «дзеркальність» (їх ще називають двоспрямованими, або взаємними імплікаціями) [5, c. 63]. Наприклад: ВЧИТЕЛЬ – школа і ШКОЛА – вчитель, Analyze method і Method analyze.


  • В обох частинах дослідження широко представленні синтагматичні реакції. Наприклад: ОСОБИСТІСТЬ – розумна, харизматична, ЕКЗАМЕН – важкий, Analyze yourself, Lectureof English. Реакції цієї групи займають від 3% до майже 39% для української частини дослідження і від 1% до 37% – для англійської. Синтагматичні реакції на деякі слова, якщо їх перекласти, були тотожними. Наприклад: ЛЕКЦІЯ – нудна і LECTURE – boring, ЕКЗАМЕН – важкий і EXAMINATION – hard.


Тематичні реакції притаманні обом частинам реакцій, проте якщо в українській частині експерименту часом важко розмежувати тематичні й парадигматичні, бо зв’язок такого типу між стимулом і реакцією індивідуальний, контекстуальний (тут можна посперечатися з автором класифікації щодо «контекстуальності», бо контексту як такого немає), то в англійській частині експерименту труднощі виникають і при відокремленні їх від синтагматичних через особливості цієї мови (відсутність родової та відмінкової парадигми). Прикладом таких реакцій є: ЕКЗАМЕН – зубрити (зубрити екзамен), Solveproblem (solve a problem) тощо. Тематичні реакції займають 1% 13% в українській частині дослідження, а в англійській їх 9% 40%.

Фонетичні реакції серед українських слів-стимулів відсутні, а серед англійських широко представлені. Наприклад: Count [kaunt] – mount [maunt] (міль), Learn [l\ːn] – burn [b\ːn] (обпікати). Наявність фонетичних реакцій може свідчити про нерозуміння слова-стимулу реципієнтами. Фонетичні реакції займають від 0% до 4% в асоціативних полях.

Словотвірні реакції представлені в обох частинах дослідження, а для пари стимул-реакція ІННОВАЦІЯ – нововведення навіть є ядерною. Словотвірні українські реакції займають від 0% до 5%, англійські – від 0% до 2%.

Граматичні форми стимулу представлені формами однини – множини. Наприклад: ПРОФЕСІЯ – професії, Skillskills. Зустрічаються випадки дублювання стимулу реакцією в обох частинах дослідження. Граматичні реакції становлять 0% – 2%.

Ремінісцентні (цитатні) реакції в обох частинах дослідження збігаються і представлені такими парами стимул – реакція: ЗНАННЯ – сила і KNOWLEDGE – power, що відносить нас до поширеного вислову Ф. Бекона: “Знання – це сила.” Цитатна реакція зустрічається лише в одному полі, що становить 2% для української частини дослідження, 3% – для англійської.

Реакції фразеологічного типу є в українській частині дослідження (1%). Наприклад: РАХУВАТИ – копійки. Відсутність таких серед англійських асоціацій свідчить, на нашу думку, про недостатній рівень володіння англійською фразеологією.

Взята за основу класифікація Д. Терехової не дозволила класифікувати всі отримані реакції, тому ми врахували доповнення Л. Кушмар [6]. У нашому дослідженні зустрічалися вербальні реакції-персоналії, абревіатурні, складені, а також ряд невербальних реакцій.

Реакції-персоналії ширше представленні в англійській частині дослідження (від 0% до 2%), тоді як в українській така асоціація виникла лише у одного досліджуваного.

В обох частинах дослідження ми виділили поза класифікацією Д. Терехової вербальні абревіатурні реакції (ЛекціяСУЛМ, ІНТЕЛЕКТ – IQ), а в англійській частині дослідження окремо виділили ще й реакції-назви (проте таких не було серед українських).

Також представленні складені реакції, які містять два і більше слова і навіть речення. Реципієнтам іноді важко обмежитися одним словом при вираженні асоціацій, тому не є несподіваними реакції-вигуки: О, Боже! Hush! Крім того, на позначення деяких реалій не існує однієї лексеми, наприклад: класний керівник, читальний зал. Такі реакції займають від 0% до 5% асоціативного поля серед українських реакцій, від 0% до 2% – серед англійських.

Серед реакцій реципієнтів були й невербальні. Представлені вони в обох частинах дослідження. По-перше, це знаки-ознаки (знак “–” як символ на позначення відсутності реакції). У англійській частині дослідження ця асоціація стала ядерною на слово-стимул PERCEPTION. По-друге, це знаки-символи (КЛАС – 10-А, 11-В, TEST – a, b, c). По-третє, це знаки, які позначають числа (РАХУВАТИ – 1, 2, 3, MARK – 5). По-четверте, це пунктуаційні знаки (РАХУВАТИ – ?).

Можна окремо виділити комплексні асоціації. Такі реакції складаються зі слів (вербальна частина) та знаків (невербальна частина). Наприклад: ІНТЕЛЕКТ – інтуїція+знання.

В англійській частині дослідження частотніша відсутність вербальних реакцій на слова-стимули, а для слова PERCEPTION знак “–” як символ на позначення відсутності реакції навіть є ядром асоціативного значення.

Отже, обрана для дослідження група слів на позначення освітніх понять не досліджувалася досі за допомогою методу асоціацій. Матеріал було відібрано з-поміж освітніх понять, які є абсолютними синонімами в українській та англійській мовах для отримання достовірних результатів. Опрацювавши отримані реакції, ми з’ясували, що обрана класифікація Д. Терехової не дозволяє віднести до того чи іншого класу деякі нечастотні реакції (на кшталт, ІНТЕЛЕКТ – інтуїція+знання, РАХУВАТИ – ?), тому ми удосконалили цю класифікацію відповідно до отриманого матеріалу.

Зіставлення показало, що механізм сприймання матеріалу різних мов один і той самий. Типи асоціацій подібні, відмінність зумовлена різними рівнями володіння українською й англійською мовами, що полягає переважно у різній частотності реакцій.

Подальші дослідження потребує розширення стимульного списку та збільшення кількості опитуваних.


ССамийлык. Сопоставление ассоциативных полей украинских и английских лексем для обозначения образовательных понятий.

Статья посвящена проблеме сопоставления ассоциативной структуры украинских и английских образовательных понятий с помощью метода ассоциаций на основе результатов свободного ассоциативного эксперимента.
S. Samiilyk. Comparison between associative fields of Ukrainian and English educational concepts’ lexemes.

The article is devoted to the problem of comparison between Ukrainian and English educational concepts’ associative structures using a method of associations on a free associative experiment’s basis.
Список використаної літератури

  1. Горошко Е. – Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.textology.ru/razdel.aspx?ID=17

  2. Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. М. Харьков: ИЯ РАН Каравелла, 2001. – 304 с.

  3. Детская речь: психолингвистические исследования. Сборник статей/ Отв. ред. Т. Н. Ушакова и Н. В. Уфимцева. – М.: ПЕР СЭ, 2001. – 224 с.

  4. Залевская А. А. – Електронний ресурс: Режим доступу: http://university.tversu.ru/person/528/

  5. Залевская А. А. Некоторые проблемы подготовки ассоциативного эксперимента и обработки его результатов. / А. А. Залевская // Экспериментальные исследования в области лексики и фонетики. – Калинин: КГУ, 1971. – С. 15 – 62.

  6. Кушмар Л. В. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова“ / Л. В. Кушмар. – Луганськ, 2011. – 20 с.

  7. Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень // Психолінгвістика. Вип. 8. – Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2011. – с. 127 – 133.

  8. Овчинникова И. Г. – Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.psu.ru/nauka/napravleniya-nauchnoj-deyatelnosti-i-nauchnye-lidery/filologicheskie-nauki/ovchinnikova-irina-germanovna

  9. Рогожникова Т. М. – Електронний ресурс: Режим доступу: http://psycholinguistik.narod.ru/index/0-150

  10. Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів: Психолінгвістичний аспект. – К.: КДЛУ, 2000. – 244 с.

  11. Холод О. М. Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз: навч. посіб. / Холод О. М. — К. : КиМУ, 2010. – 302 с.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка