2013 Мета: ознайомити учнів з таким соціальним явищем, як бездомність, допомогти у формуванні світогляду. Бібліотекар 1



Скачати 82.61 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір82.61 Kb.
Бездомність як соціальне явище
Тематична година
Ст.шк.вік

2013

Мета: ознайомити учнів з таким соціальним явищем, як бездомність, допомогти у формуванні світогляду.
Бібліотекар 1.

За останні півстоліття бездомність стала важливою темою наукових досліджень, включаючи розвиток теорії. Нині проводиться велика кількість досліджень і опитувань, пов'язаних з різними аспектами проблеми - її природою, масштабом, причинами і можливими рішеннями, а також з особливостями життя бездомних. За даними соціологів, у світі останніми роками бездомність зростає (наприклад, на американському континенті на 40%, в Росії на 44%, Африці на 83%, навіть у благополучній Італії на 43%). Судити про величину зростання в масштабах України важко через розмаїття кількісних оцінок, але сама тенденція простежується: наприклад, у Чернівцях кількість безпритульних, які проходять через приймальник-розподільник, за повідомленнями 2006 р. щорічно збільшувалася приблизно на 5%; в Луганській області за підсумками першого півріччя 2009 р. було зареєстровано 857 бездомних, за підсумками року – 882 (збільшення за півроку близько 3%); у Сімферополі до Центру обліку та соціального захисту бездомних громадян 2009 р. звернулося на 787 осіб (або майже вдвічі) більше, ніж 2007–2008 рр.; у Севастополі за перші 2 місяці 2010 р. було виявлено 150 бездомних громадян, тоді як за той самий період 2009 р. – 87 (річне зростання 58%).

На загал по Україні, за даними Держкомстату, чисельність осіб, яким було надано соціальні послуги в закладах для бездомних громадян, 2008 р. становила 13837, 2009 р. – 17441 (річне зростання майже 80%).

Бібліотекар 2.

Різні причини штовхають «цвіт нації» у обійми жорстоких правил вулиці. За даними ЮНІСЕФ переважна більшість «дітей вулиці» - це діти підліткового віку, здебільшого хлопчики. Найнижча зафіксована межа віку вуличних дітей - 3 роки. Окрім того, більшість дітей, які знаходять своє місце на вулиці мають повні сім’ї чи вихідці з неповних сімей. Тільки 4,5 % сиріт йдуть жити на вулицю.



Бібліотекар 1.

Та в таких, так званих, повних біологічних сімей присутня тільки ілюзія звучання, тому що, в них авторитетом є спиртне та наркотики. Дуже часто діти не витримують свого життя, коли батьки бачать світ в «етаноловому» світлі. Хоча не тільки алкоголь основна проблема, діти стають мішенню насильство з боку дорослих. Звісно, що в умовах вулиці, де вони знаходяться в оточені однолітків, такий тиск менший чи відсутній взагалі. Часом, діти йдуть на вулицю, щоб покарати своїх батьків за те, що вони не приділяють їм належної уваги, щоб хоч якось розворушити батьківські інстинкти.

Вулиця, в свою чергу, нагороджує дітей агресією, різноманітними хворобами та ранніми статевими зв’язками.

Бібліотекар 2.

Як же місто сприймає «своїх дітей»? Воно мовчить. За словами Ігора Доцяка, кандидата політичних наук, доцента Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, тільки 26% з 400 опитаних респондентів знають, які структури нашого міста займаються благоустроєм безпритульних дітей.

Та діти залишаються дітьми, окрім хліба насушного їхню увагу привертають кольорові забавки, mp3 плеєри, мобільні телефони. За відсутності батьківської опіки та поради діти можуть здійснити злочини. Найчастіше, це дрібні крадіжки, важчі злочини стають під силу тільки в компаніях та в стані алкогольного сп’яніння. Відійшовши «від градусу», підлітки не те що не пам’ятають, вони не вірять, що здатні на вбивство.

Бібліотекар 1.

Пані Уляна Храбатин, начальник Івано-Франківського МРВ КВІ УДДУ ПВП в Іванно-Франківській області, розповідає, що найчастіше на злочинну стежку стають підлітки у віці 16-18 років. Причиною злочинів зазвичай стають економічні проблеми чи просто цікавість. Підліткам хочеться спробувати все, погуляти в «крутій» компанії, «погратись» з законом. В більшості випадків батьки малолітніх злочинців навіть не підозрюють про вподобання своїх дітей. А часом і батьківський приклад штовхає дітей на злочин, якщо батько відсидів 9 разів у в’язниці, то чого прагнутиме його син?



Бібліотекар 2.

Які міри покарання застосовуються до дітей, які вчинили злочин?

Повірте, дітям завжди намагаються дати другий шанс. Тому термін ув’язнення, зазвичай умовний. Та підліткам дуже важко повернутись до нормального життя після тюремного ув’знення. Люди їх не сприймають, підприємства не беруть на роботу. Такі умови тільки розпалюють ненависть до всього світу. Тому і не дивно, що колишні ув’язнені повторно здійснюють злочини. Особливо збільшилась кількість повторних злочинів в умовах економічної кризи.

Бібліотекар 1.

Cоціологи відокремлюють «дітей вулиці» в Україні на певні категорії, враховуючи специфіку виникнення цієї проблеми, зокрема на:



  • безпритульних дітей (діти, які не мають постійного місця проживання в зв'язку з втратою батьків або асоціальними формами поведінки дорослих в сім'ї); дітей, яких вигнали з дому батьки;

  • бездоглядних дітей (діти, які мають певне місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці в результаті матеріальної неспроможності опікунів (родичів, бабусь, дідусів), психічних розладів батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей);

  • дітей-втікачів з виховних установ (діти, що зазнали психологічного, фізичного та сексуального насильства в закладах інтернатного типу та притулках;

  • дітей-втікачів з зовні благополучних сімей (діти з високим рівнем конфліктності, акцентуаціями та патологіями характеру, відхиленнями у психічному та особистісному розвитку);

  • дітей, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці (діти, позбавлені систематичного батьківського піклування, діти з яскраво вираженими ознаками важковиховуваності, схильні до безцільного проведення часу).

Бібліотекар 2.

Ми бачимо, що кожна з вищезгаданих категорій так званих «дітей вулиць» є наслідками інших проблем, таких, як безвідповідальність та аморальність батьків, опікунів, малозабезпеченість сімей, відсутність належного батьківського досвіду у вихованні дітей тощо.

«Дитина на вулиці» — це вже симптом «захворювання» держави, що може призвести до сумних наслідків, таких як: наркоманія, СНІД, злочинність, зменшення інтелектуального потенціалу, зрештою, відсутності здорового майбутнього в суспільстві.

На законодавчому рівні наші безпритульні діти захищені Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 1 січня 2006 року. Відповідно до цього Закону безпритульні діти мають право на: повагу до їх гідності, охорону здоров'я, соціальний захист, правову допомогу, звернення відповідно до законодавства із заявами та скаргами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, отримання інформації про свої права та обов'язки. Крім того, безпритульні діти також користуються іншими правами та свободами, що закріплені Конституцією і законами України. Але виникає логічне запитання — звідки діти, які не знають, де вони будуть спати і що вони будуть їсти, можуть дізнатись про свої права, а головне — усвідомити їх своїм дитячим розумом.



Бібліотекар 1.

Так, на сьогодні охорона дитинства в Україні законодавчо визначена як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, вживаються різноманітні заходи та затверджуються Державні програми подолання дитячої безпритульності. Проте дитяча безпритульність як була так і залишається актуальною та болючою проблемою нашого суспільства. В даному випадку — час не лікар.



Бібліотекар 2.

Враховуючи особливості українського суспільства, Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» визначає терміни «бездомність», «бездомна особа», безпритульна особа».


Бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання.
Бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок.
Безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під’їздах будинків, на горищах, об’єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані.

Бібліотекар 1.

Як не стати бомжем?

Бути чи не бути бомжем – це вибір кожної людини. Якщо людина захоче, то він може легко вирватися з пучини бомжування і знову стати звичайною людиною, або процвітаючим. Таких історій повно. Ось парочка.


1. Бомж з голосом від бога. В Америці був один бомж. І тут його вирішили зняти на відео і відправили на ютуб це відео. Це відео швидко набрало багато переглядів в ютубі (читати – як завантажити відео з ютуба?). Просто усіх привернуло назву відео – бомж з голосом від бога. До того, як стати бомжем він раніше працював диктором на радіо, але важкі часи застали його і його звільнили з роботи. І після того, як про бомжів дізналися багато, завдяки відео на ютубі, багато організацій почали запрошувати його на роботу. І бомж отримав престижну роботу завдяки сервісу Ютубі.
2. Історія боксера Едісона Міранда. Цей чоловік був бездомним (бомжем) і кілька разів претендував на титул чемпіона світу, але безуспішно. Після пішов тренуватися в секцію з боксу. Його тренував тренер Жозе Бонілла, який став батьком для Едісона Міранда. Кілька років він тренувався в цій секції, там же ночував і мив підлоги. А потім, йому все-таки вдалося стати досить відомим боксером.
Бомж – це людина, яка не хоче брати відповідальність за своє життя. Чим більше людина досягає успіху в житті – тим більше на ньому лежить відповідальність. Тому, якщо не бажаєте стати бомжем – то будьте відповідальною людиною і беріть на себе більше відповідальності. У підсумку ви більше превстигнете і в житті. Також бомжами стають люди, які бажають примітивного існування і нічого не хочуть робити.
Бомжем можна стати якщо втратити або програти всі гроші, все майно. Але якщо у людини сильна воля, то він легко вийде з безодні убогості, і знову повернеться у звичайне русло. Все під силу людині! Потрібно просто перебороти себе, свій страх і почати діяти.
Бібліотекар 2.

Пам'ятка: "Як не стати жертвою злочину"

Від нападу злочинця до бездомності – один крок.

Будьте обережними!


  • не запpошуйте стоpоннiх людей у кваpтиpу, особливо для pозпивання спиpтних напоїв, якi вони пpиносять. Злочинцi можуть пiдмiшати у них пpепаpати снотвоpної дiї;

  • не давайте свою адpесу та домашнiй телефон без необхiдностi;

  • якщо даєте оголошення пpо пpодаж pечей, тим бiльше цiнних, не вказуйте даних, з яких можна зpозумiти, коли вас немає вдома;

  • не збеpiгайте ключi вiд кваpтиpи pазом з документами, не чiпляйте до них бpелкiв, якi вказують вашi данi. Якщо загубили ключi, негайно змiнiть замок, а кpаще змiцнiть двеpi додатковими засувами. Не залишайте ключi у “гpомадських мiсцях” (пiд килимом, у поштовiй скpиньцi тощо);

  • не допускайте накопичення у поштовiй скpиньцi значної кiлькостi коpеспонденцiї — це свiдчить пpо вашу вiдсутнiсть. Якщо ж виїжджаєте, домовтесь iз pодичами чи сусiдами, щоб вони забиpали пошту;

  • зачиняйте всi вiкна i кватиpки, особливо якщо мешкаєте на пеpшому повеpсi або в кваpтиpах, pозмiщених поблизу пожежних дpабин, козиpкiв;

  • обладнайте кваpтиpу сигналiзацiєю, застpахуйте своє майно;

  • зpобiть непомiтне, вiдоме тiльки вам, маpкування найбiльш цiнних pечей;

  • пеpш нiж вiдчиняти двеpi на дзвiнок, з’ясуйте, хто до вас завiтав. Двеpi мають бути обладнанi вiчком та запipним ланцюжком. Якщо незваний гiсть вiдpекомендувався сантехнiком, електpиком i т. iн., але ви їх не запpошували i у вас виникли сумнiви, —вiдчиняти не слiд. Не потpiбно вiдpазу впускати в будинок i незнайомого у мiлiцейськiй фоpмi. Спочатку з’ясуйте, з якого вiн pайвiддiлу мiлiцiї, телефон чеpгового, обов’язково вимагайте документ, що засвiдчує особу;

  • не застосовуйте для охоpони своєї власностi засобiв, якi заздалегiдь можуть спpичинити тяжкi наслiдки: пiдводити електpостpум, встановлювати вибуховий пpистpiй i т. iн. Якщо вони спpацюють, ви вiдповiдатимете.

  • I найголовнiше — для вас життєво необхiдно мати номеp телефону дiльничного iнспектоpа мiлiцiї, опеpуповноваженого каpного pозшуку та кpимiнальної мiлiцiї у спpавах неповнолiтнiх. Теpмiнова допомога мiлiцiї — “102”.

Перегляд відеороликів про бездомних


Література:
Матеріали мережі сайтів Інтернет


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка