2 Перелік практичних занять, тем і питань для самостійного опрацювання



Скачати 215.36 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір215.36 Kb.
ЗМІСТ

Вступ.............................................................................................................................4

1 Теми та погодинний розклад лекцій і самостійної роботи з навчальної дисципліни...................................................................................................................6

2 Перелік практичних занять, тем і питань для самостійного опрацювання…...7

3 Питання до іспиту..................................................................................................20

4 Критерії оцінювання…………………………………………………………….22

Список рекомендованих джерел..............................................................................24


ВСТУП
Предметом вивчення навчальної дисципліни є спеціальні питання медично-біологічного характеру, які виникають у процесі правоохоронної діяльності: основні теоретичні положення судової психіатрії, діагностичний алгоритм, що застосовується при тих або інших психічних розладах. Розуміння критеріїв експертної оцінки є необхідною умовою свідомого і осмисленого використання в подальшій професійній діяльності даних судово-психіатричної експертизи (СПЕ) і пізнання взаємовідносин психіатрії і права загалом.

Метою викладання навчальної дисципліни «Судова медицина та психіатрія» є оволодіння студентами загальними теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для правильного і своєчасного призначення судово-психіатричної експертизи, для вірного формулювання її завдань, забезпечення всіма необхідними даними про підекспертну особу, грамотної трактовки висновків експертизи та вміння використовувати ці знання на практиці під час призначення та оцінювання висновків судово-медичних експертів.

Знання основ судової психіатрії забезпечить майбутнім спеціалістам не тільки можливість правильно призначити судово-психіатричну експертизу і критично оцінити її висновки, а й зрозуміти ті принципові положення, на основі яких вони будуються. Без таких знань висновки експерта будуть незрозумілими для судово-слідчих працівників.

Для вивчення навчальної дисципліни «Судова медицина та психіатрія» навчальним планом передбачено: для студентів денної форми навчання – 10 годин лекцій, 8 годин практичних занять та 36 годин для самостійної роботи; для студентів заочної форми навчання - 4 години лекцій, 4 години практичних занять та 46 годин для самостійної роботи.

Навчальна дисципліна «Судова медицина та психіатрія» тісно пов’язана з такими базовими навчальними дисциплінами, як: «Кримінальне право», «Кримінальний процесс», «Цивільне право», «Цивільний процес», «Криміналістика».

Методичні вказівки щодо практичних занять і самостійної роботи дають можливість ознайомити студентів зі змістом та завданнями судової медицини, правовими, процесуальними та організаційними основами судово-медичної експертизи.

Самостійні заняття призначені сформувати у студентів здатність максимально ефективно та раціонально використовувати особисті здібності та індивідуальні можливості для досягнення навчальної мети.

Індивідуалізація навчання забезпечується виконанням студентами конкретних завдань на практичних заняттях під керівництвом викладача.

Студенти мають можливість виконувати самостійну роботу в бібліотеці, комп’ютерному класі, вдома.

Для ефективності виконання студентами самостійної роботи організований графік керівництва викладачами самостійною роботою студентів у навчально-методичному кабінеті. У процесі самостійної роботи та при підготовці до практичних занять студентам необхідно користуватися Кримінальним кодексом, чинними спеціальними нормативно-правовими актами, конспектом лекцій, матеріалами юридичної практики.



1 ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

пор.


Тема

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

К-ть год. лк.

К-ть год. с.р.

К-ть год. лк.

К-ть год. с.р.

1

Предмет і завдання судової медицини. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи

1

5

0,5

6

2

Розлад здоров’я і смерть від різних видів зовнішньої дії

1

5

0,5

7

3

Смерть і трупні зміни. Судово-медична експертиза трупа

2

5

0,5

6

4

Судово-медична експертиза речових доказів з об’єктами біологічного походження

1

5

0,5

7

5

Судово-медична експертиза живих осіб

2

5

0,5

6

6

Організаційно-правові положення судово-психологічної експертизи. Примусові та непримусові заходи медичного характеру

1

6

1

7

7

Хронічні психічні хвороби та тимчасові розлади психічної діяльності

2

5

0,5

7




Усього годин:

10

36

4

46



  1. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМ І ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Практичне заняття № 1

Тема Предмет і завдання судової медицини. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи

Мета: формування знань про зміст, задачі судової медицини, її значення в системі юридичної освіти; порядок проведення судово-медичної експертизи, її види, учасників, об’єкти; порядок ведення судово-медичної документації.

Основні питання

  1. Зміст і завдання судової медицини.

  2. Судова медицина і судово-медична експертиза.

  3. Місце та значення судово-медичної експертизи в роботі правоохоронних органів.

  4. Методи дослідження у судово-медичній експертизі.

  5. Види експертиз.

  6. Обов'язки та права судово-медичного експерта, лікаря-експерта.

  7. Об'єкти експертизи.

Короткі теоретичні відомості

Судова медицина – це галузь медичної науки, яка існує самостійно серед інших медичних дисциплін і в той же час нерозривно з ними пов’язана.

Судово-медична експертиза – це галузь практичної медицини, спеціально присвячена обслуговуванню потреби судової та слідчої роботи.

Об'єктами судово-медичної експертизи можуть бути: трупи, живі особи (потерпілі, обвинувачувані й інші особи), речові докази, матеріали справ.



Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Зв'язок судової медицини та психіатрії з іншими науками».

  2. Підготувати реферат на тему «Історичний нарис розвитку вітчизняної судової медицини та психіатрії».

  3. Підготувати реферат на тему «Законодавчі норми та інструктивно-методичні документи щодо призначення та проведення судово-психіатричної експертизи».

Контрольні питання

  1. Поняття про експертизу як один із видів доказів.

  2. Порядок призначення експертизи.

  3. Участь лікаря-фахівця в слідчих діях.

  4. Судово-медична документація, її структура, порядок складання.

  5. Офіційні документи, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Значення судової медицини в системі юридичної освіти.

  2. Правова регламентація судово-медичної експертизи.

  3. Використання даних судово-медичної експертизи в кримінальних і цивільних справах.

  4. Організація і структура судово-медичної служби на Україні і в інших державах.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає значення вивчення судової медицини?

2. Зміст та завдання судової медицини.

3. Зміст та значення судово-медичної експертизи.

4. У якому випадку експертиза призначається обов’язково?

5. Участь лікаря-фахівця в слідчих діях.

6. Назвати об'єкти експертизи.

7. Порядок ведення судово-медичної документації.



Джерела: [2; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 15; 17; 19; 21; 22; 25; 28; 29].

Практичне заняття № 2

Тема Розлад здоров’я і смерть від різних видів зовнішньої дії

Мета: формування знань про судово-медичну травматологію та вироблення умінь класифікувати ушкодження тупими та гострими предметами, визначати види транспортних травм.

Основні питання

  1. Загальні положення судово-медичної травматології.

  2. Поняття «травма», «ушкодження».

  3. Ушкодження, які виникли в результаті дії фізичних та хімічних факторів.

  4. Експертне значення ушкодження тупими предметами.

  5. Транспортна травма, її види.

  6. Ушкодження гострими предметами.

  7. Вогнепальні ушкодження.

Короткі теоретичні відомості

Судова травматологія – розділ судової медицини, що вивчає особливості механічних ушкоджень, пов’язаних з властивостями ушкоджуючих предметів, розробляє методи судово-медичної експертизи, у т.ч. методи визначення шкоди, заподіяної здоров’ю постраждалого, та ідентифікації травмуючих предметів.

Травма – ушкодження організму, спричинене зовнішньою дією (фізичною, хімічною,біохімічною тощо).

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Організація судово-психіатричної експертизи та структура судово-медичної служби в Україні».

  2. Підготувати реферат на тему «Підстави і порядок призначення судово-психіатричної експертизи».

  3. Підготувати реферат на тему «Зміст судово-психіатричної експертизи».

Контрольні питання

  1. Травматизм і його види.

  2. Особливості огляду місця дорожньо-транспортного випадку.

  3. Назвати види транспортних травм.

  4. Механізм спричинення ушкоджень гострими предметами.

  5. Особливості вогнепальних ушкоджень з різних видів вогнепальної зброї.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Морфологічна характеристика і судово-медичне значення ушкоджень, що виникли в результаті дії фізичних та хімічних факторів.

  2. Визначення вигляду тупого предмета і механізму його дії на основі особливостей ушкоджень.

  3. Особливості ушкоджень, які утворюються при падінні з висоти, на площині – з прискоренням і без такого та відмінності між ними.

  4. Морфологічні особливості різаних, колених, колено-різаних, рубаних і пиляних ран.

  5. Види ранових вогнепальних каналів.

  6. Особливості огляду місця випадку і значення слідчого експеримента при розв'язанні питань, які виникають при розслідуванні справ з приводу експертизи вогнепальних пошкоджень.

Питання для самоперевірки

  1. Класифікація ушкоджень тупими предметами.

  2. Синці, рани, вивихи, переломи, розриви і відриви внутрішніх органів, відчленування частин тіла.

  3. Автомобільна травма, її види.

  4. Залізнична травма, її види і особливості пошкоджень.

  5. Травма на водному транспорті.

  6. Особливості мотоциклетної травми.

  7. Авіаційна травма і її види.

  8. Види гострих предметів, що спричиняють ушкодження.

Джерела: [2; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 13; 15; 16; 17; 19; 21; 22; 23; 25; 28; 29 ].
Практичне заняття № 3

Тема Смерть і трупні зміни. Судово-медична експертиза трупа

Мета: формування знань про первинні ознаки смерті, її відносні й абсолютні ознаки, діагностику клінічної і біологічної смерті, правову регламентацію огляду трупа на місці його виявлення й огляду місця випадку, стадії огляду, його учасників.

Основні питання

  1. Умирання і смерть.

  2. Класифікація перебігу процесу вмирання.

  3. Ранні трупні зміни та їх судово-медичне значення.

  4. Пізні трупні зміни та їх судово-медичне значення.

Короткі теоретичні відомості

Смерть –припинення життєдіяльності організму (біологічного обміну речовин) і його загибель.

Танатологія – наука, що вивчає процес умирання, смерть, її причини і прояви.

Труп – тіло людини або тварини після її біологічної смерті, що є одним з об’єктів судово-медичної експертизи.

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Правова регламентація судово-медичної експертизи трупа».

  2. Підготувати реферат на тему «Особливості дослідження трупів невідомих осіб та методи їх ідентифікації».

  3. Підготувати реферат на тему «Особливості дослідження трупів раптово вмерлих осіб».

Контрольні питання

  1. Констатація факту смерті, її первинні ознаки і їх визначення.

  2. Діагностика клінічної і біологічної смерті.

  3. Відносні й абсолютні ознаки смерті.

  4. Судово-медична класифікація смерті.

  5. Різновиди неприродної смерті.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Виявлення, вилучення, опис, упаковка речових доказів біологічного походження для їх подальшого дослідження в лабораторії.

  2. Категорії трупів, що підлягають судово-медичній експертизі.

  3. Документація, що складається при судово-медичному дослідженні трупа.

Питання для самоперевірки

  1. Порядок і методика огляду трупа.

  2. Складання протоколу огляду місця випадку.

  3. Питання, що дозволяються судово-медичним експертам при різних видах насильної смерті.

  4. Смерть насильна і ненасильна. Різновиди насильної смерті.

Джерела: [2; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 15; 17; 19; 21; 22; 25; 28; 29].

Практичне заняття № 4

Тема Судово-медична експертиза речових доказів з об’єктами біологічного походження

Мета: формування знань про зміст, порядок проведення судово-медичної експертизи речових доказів, особливості при дослідженні крові, волосся та виділень з організму людини.

Основні питання

  1. Виявлення, оцінка та вилучення речових доказів біологічного походження.

  2. Пакування і надсилання на дослідження речових доказів біологічного походження.

  3. Питання, які вирішуються при дослідженні крові, волосся та виділень з організму людини.

Короткі теоретичні відомості

Речовий доказ – у судово-медичній експертизі об’єкти біологічного походження: кров, волосся, сперма, піт,слина, виділення з носа, матки та піхви, сеча, кал, меконій, сировидна змазка, навколоплідна рідина, жіноче молоко й молозиво, а також кістки, різні тканини й органи.

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Права й обов’язки експерта у судовому процесі».

  2. Підготувати реферат на тему «Види та форми судово-психіатричної експертизи.

  3. Підготувати реферат на тему «Оцінювання висновків судово-психіатричної експертизи органами слідства та судом».

Контрольні питання

  1. Повноваження лікаря-фахівця при огляді трупа на місці його виявлення.

  2. Відшукання, опис, вилучення й упаковка речових доказів.

  3. Особливості виявлення й оцінки слідів крові.

  4. Направлення речових доказів на подальше лабораторне дослідження. Питання для самостійного опрацювання

  1. Поняття про речові докази, їх значення в розкритті злочинів.

  2. Особливості дослідження виділень людського організму як речових доказів.

  3. Методи встановлення наявності крові.

Питання для самоперевірки

  1. Які установи проводять дослідження речових доказів біологічного походження?

  2. Послідовність дій лікаря-фахівця при огляді трупа на місці його виявлення.

  3. Види слідів крові.

  4. Виявлення волосся.

Джерела: [2; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 15; 17; 19; 21; 22; 25; 28; 29].
Практичне заняття № 5

Тема Судово-медична експертиза живих осіб

Мета: формування знань про підстави й особливості проведення судово-медичної експертизи живих осіб, юридичну класифікацію тілесних ушкоджень; вироблення навичок визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Основні питання

1. Підстави для проведення судово-медичної експертизи живих осіб.

2. Юридична класифікація тілесних ушкоджень.

3. Експертиза ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.



Короткі теоретичні відомості

Тяжке тілесне ушкодження оцінюється експертом як таке, при якому залишкові явища травми обличчя є невиправними, і слідчим чи судом вони визнані як такі, що спотворюють обличчя.

Середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження не є небезпечним для життя і не заподіяло наслідків, передбачених ст. 101 КК України, але викликає тривалий розлад здоров’я чи стійку втрату працездатності менше ніж на одну третину.

Легке тілесне ушкодження – ушкодження, яке викликало короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21) день, чи незначну стійку втрату загальної працездатності до 10 %.

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Значення медичних документів, слідчих матеріалів при встановленні умов спричинення травми».

  2. Підготувати реферат на тему «Визначення критеріїв тяжкості тілесних ушкоджень при проведенні судово-медичної експертизи».

  3. Підготувати реферат на тему «Експертиза при розслідуванні статевих злочинів».

Контрольні питання

  1. Основні питання, що дозволяються при експертизі при наявності тілесних ушкоджень.

  2. Тяжкі тілесні ушкодження

  3. Ушкодження середньої міри тяжкості.

  4. Легкі тілесні ушкодження.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Експертиза стану здоров’я, штучних хвороб та самоушкоджень.

  2. Експертиза зараження венеричними хворобами.

  3. Експертиза віку.

  4. Експертиза статевих станів та статевих злочинів.

Питання для самоперевірки

  1. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

  2. Ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

  3. Ознаки легких тілесних ушкоджень.

Джерела: [2; 3; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 13; 15; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 25; 28; 29].

Практичне заняття № 6

Тема Організаційно-правові положення судово-психіатричної експертизи. Примусові та непримусові заходи медичного характеру.

Мета: формування знань про основні положення судово-психіатричної експертизи, підстави для її проведення, об’єкти, види; вироблення навичок визначення особливостей судово-психологічної експертизи в кримінальному та цивільному процесах.

Основні питання

  1. Судова психіатрія як галузь психіатрії.

  2. Предмет і завдання судової психіатрії.

  3. Судова психіатрія в кримінальному та цивільному процесі.

  4. Об’єкти судово-психологічної експертизи.

  5. Види судово-психологічної експертизи.

Короткі теоретичні відомості

Експертиза – спеціальне дослідження тих чи інших обставин кримінальної або цивільної справи, що його проводять експерти. Види експертиз: криміналістична, судово-біологічна, судово-медична, судово-психіатрична.

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Коротка історія вітчизняної судової психіатрії».

  2. Підготувати реферат на тему «Сучасний стан судової психіатрії в Україні та в інших країнах».

  3. Підготувати реферат на тему «Організація судово-психіатричної служби на Україні».

Контрольні питання

  1. Підстави для проведення судово-психологічної експертизи.

  2. Медичні заходи у місцях позбавлення волі щодо осіб з тимчасовими розладами психіки.

  3. Інші заходи медичного характеру щодо осіб, визнаних психічно хворими і неосудними.

  4. Основні види судово-психіатричної експертизи у цивільних справах.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Основні нормативні акти в судовій психіатрії.

  2. Підстави та порядок призначення судово-психологічної експертизи.

  3. Підготовка карної справи до проведення судово-психологічної експертизи.

  4. Види примусових заходів медичного характеру.

  5. Поняття процесуальної та обмеженої дієздатності. Медичний та юридичний критерії недієздатності.

Питання для самоперевірки

  1. Оформлення результатів експертизи.

  2. Основні розділи експертного висновку, його обґрунтування.

  1. Критерії оцінки акта судово-психологічної експертизи судово-слідчими органами.

  2. Критерії вибору примусових заходів медичного характеру.

  3. Поняття правоздатності, дієздатності і недієздатності.

Джерела: [2; 3; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 15; 17; 19; 21; 22; 25; 26; 28; 29].
Практичне заняття № 7

Тема Хронічні психічні хвороби та тимчасові розлади психічної діяльності

Мета: формування загальних знань про психічні захворювання та психічні розлади, їх причини, перебіг; вироблення умінь щодо їх класифікації.

Основні питання

  1. Поняття про психічні захворювання.

  2. Тимчасові розлади психічної діяльності.

  3. Слабоумство та інші хворобливі стани.

  4. Симуляція та дисимуляція психічних розладів.

Короткі теоретичні відомості

Судово-психіатрична експертиза встановлює діагноз психічного захворювання і причинно-наслідковий зв'язок між ушкодженням і психічним захворюванням. Ступінь тяжкості такого тілесного ушкодження визначається судово-медичним експертом з урахуванням висновків судово-психіатричної експертизи.

Завдання до теми

  1. Підготувати реферат на тему «Методика обстеження психічно хворих».

  2. Підготувати реферат на тему «Особливості комплексної психолого-психіатричної експертизи емоційних станів».

  3. Підготувати реферат на тему «Судово-психіатричне оцінювання наркоманії і токсикоманії».

Контрольні питання

  1. Судово-психіатричне оцінювання шизофренії.

  2. Судово-психіатричне оцінювання епілепсії.

  3. Основні симптоми маніакально-депресивного психозу.

  4. Судово-психіатричне оцінювання травматичних ушкоджень головного мозку.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Судово-психіатричне оцінювання простого алкогольного сп’яніння.

  2. Судово-психіатричне оцінювання паталогічного сп’яніння.

  3. Судово-психіатричне оцінювання хронічного алкоголізму і алкогольних психозів.

  4. Судово-психіатрична експертиза психопатологічних відхилень у неповнолітніх.

Питання для самоперевірки

  1. Шизотипічні і маревні розлади.

  2. Афективні розлади настрою.

  3. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин.

  4. Невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади.

  5. Судово-психіатричне оцінювання при симуляції психічних розладів.

  6. Форми і способи дисимуляції.

Джерела: [2; 4; 6; 8; 9; 10; 12; 13; 15; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 25; 26; 27; 28; 29].
3 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

  1. Зміст і завдання судової медицини.

  2. Судова медицина і судово-медична експертиза.

  3. Місце та значення судово-медичної експертизи в роботі правоохоронних органів.

  4. Методи дослідження у судово-медичній експертизі.

  5. Види експертиз.

  6. Обов'язки та права судово-медичного експерта, лікаря-експерта.

  7. Об'єкти експертизи.

  8. Документація судово-медичної експертизи.

  9. Загальні положення судово-медичної травматології.

  10. Поняття «травма», «ушкодження».

  11. Ушкодження, які виникли в результаті дії фізичних та хімічних факторів.

  12. Експертне значення ушкодження тупими предметами.

  13. Транспортна травма, її види.

  14. Ушкодження гострими предметами.

  15. Вогнепальні ушкодження.

  16. Умирання і смерть.

  17. Класифікація перебігу процесу вмирання.

  18. Ранні трупні зміни та їх судово-медичне значення.

  19. Пізні трупні зміни та їх судово-медичне значення.

  20. Виявлення, оцінка, вилучення, пакування і надсилання на дослідження речових доказів біологічного походження.

  21. Питання, які вирішуються при дослідженні крові, волосся та виділень з організму людини.

  22. Підстави для проведення судово-медичної експертизи живих осіб.

  23. Юридична класифікація тілесних ушкоджень.

  24. Експертиза ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

  25. Судова психіатрія як галузь психіатрії.

  26. Предмет і завдання судової психіатрії.

  27. Судова психіатрія в кримінальному процесі.

  28. Судова психіатрія у цивільному процесі.

  29. Об’єкти судово-психологічної експертизи.

  30. Види судово-психологічної експертизи.

  31. Підстави і порядок призначення судово-психіатричної експертизи.

  32. Поняття про психічні захворювання.

  33. Тимчасові розлади психічної діяльності.

  34. Слабоумство та інші хворобливі стани.

  35. Симуляція та дисимуляція психічних розладів.

    1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Основою для визначення оцінки на іспиті є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою з відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

– оцінку «відмінно» (90–100 балів / А) заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінку «відмінно» ставлять студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для набутої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

– оцінку «добре» (82–89 балів / В) заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систематичні знання з навчальної дисципліни та здатність до їх самостійного поповнення й оновлення у процесі подальшого навчання та професійної діяльності.

– оцінку «добре» (74–81 бали / С) заслуговує студент, який може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки та пропозиції, але у роботі мають місце неточності.

– оцінку «задовільно» (64–73 бали / D) заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності; який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку «задовільно» ставлять студентам, які допустили помилки у відповіді, але володіють необхідними знаннями для їх усунення під керівництвом викладача;

– оцінку «задовільно» (60–63 бали / E) одержує студент, який у трактуванні теоретичних положень припускається значних неточностей.

– оцінку «незадовільно» (1–59 балів / F-FX) ставлять студентові, який виявив недоліки в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінку «незадовільно» ставлять студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблено на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року за № 161, а також «Тимчасового положення про атестацію студентів», затвердженого вченою радою університету 19 листопада 1996 року.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, 1996.

2. Закон України „Про судову експертизу” № 4038-12 від 25.02.94 р.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 р. „Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах”.

4. Наказ МОЗ України „Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” № 6, 17 січня 1995 р.

5. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. – К.: Юрінком, 1997. – 960 с.

6. Авдеев М. И. Краткое руководство по судебной медицине. – М.: Медицина, 1966.

7. Акопов В. И. Судебная медицина в вопросах и ответах. (Справочник-пособие для юристов и врачей). Ростов н/Д.: Феникс, 1998. – 448 с.

8. Волков В. Н., Датий А. В. Судебная медицина: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997.

9. Волков В. Н., Датий А. В. Судебная медицина: Учеб. Пособие для вузов /Под ред. Проф. А. Ф. Волынского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 639 с.

10. Виноградов И. В., Томилин В. В. Судебная медицина: учебник. – Г.: Юрид. лит., 1991.

11. Громов А. П., Науменко В. Г. Судебно-медицинская травматология. – М., 1997.

12. Датий А. В. Судебная медицина и психиатрия. Практикум. ЮНИТИ, Закон и право, – М., 2002.

13. Джуваляков Г. П. и др. Практикум по судебной медицине / Г. П. Джуваляков и др. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006.- 416 с.

14. Колоколов Г. Р. Судебная медицина. Ответы на экзаменационные вопросы: Учебное пособие для вузов / Г.Р. Колоколов. – М.: Экзамен, 2005. – 160 с.

15. Марчук А. І. Судова медицина: Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.: Генеза, 1997. – 144 с.

16. Матышев А. А. Распознавание основных видов автомобильной травмы. Л., 1969.

17. Николаева Г. С. Судебная медицина: Общая и Особенная части: учебник / Г. С. Николаева, С. И. Гирько, С. В. Николаев, Е. В. Верхолина, В. Н. Николаев. – изд. 3-е, исправл. и доп. – М.: Эксмо, 2007. – 672 с.

18. Попов В. Л. Судебная медицина: практикум. – СПб: Питер, 2001. – 320 с.

19. Попов В. Л. Судебная медицина: учебник. – СПб: Питер, 2002. – 608 с.

20. Рощин А. И., Беленчук П. Д., Омельченко Г. Р. Книга криминалиста. К.: Украина, 1995. 413 с.

21. Самищенко С. С. Судебная медицина. М.: Право и Закон, 1996, 434 с.

22. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина. К.: Вища школа, 1980. – 328 с.

23. Солохин А. А., Солохин Ю. А. Судебно-медицинские аспекты травмы от падения с высоты. М., 1993. – 30 с.

24. Судово-медична травматологія / Л. Л. Голубович, А. С. Лісовий, Г. В. Бобро, П. Л. Голубович. – Запоріжжя, 1994.- 68 с.

25. Судебная медицина: Учебник / В. Н. Крюков, Л. Р. Бедрин и др.; под ред. В. Н. Крюкова. – 4-е изд., перераб. И доп. – М.: Медицина, 1998. – 464 с.

26. Судебная медицина: Руководство для врачей / Под ред. А. А. Матышева. – 3-е изд., перераб. И доп. – СПб.: Гиппократ, 1998. – 544 с.

27. Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голубович та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 480 с.

28. Тагаев Н. Н. Судебная медицина / Под общ. ред. проф. А. М. Бандурки. – Харьков.: Факт, 2003 . – 1253 с.

29. Штольц В. Руководство к изучению судебной медицины для юристов. СПб., 1890. – 456 с.







База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка