2. Мета та завдання навчальної дисципліни



Скачати 353.9 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації30.12.2016
Розмір353.9 Kb.
  1   2
2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Психологічна діагностика як область психологічної науки розробляє принципи, шляхи і засоби розпізнавання, оцінки і виміру індивідуально-психологічних особливостей особистості. Навчальний курс психодіагностики має на меті продовжити розвиток базових психологічних знань, отриманих студентами в межах курсів із загальної та вікової психології, та підготувати психологів до діагностичної роботи в школі.

Цілі курсу:

1) дати студентам ґрунтовні теоретичні знання і основні практичні навички, які необхідні в роботі психодіагноста;

2) розкрити специфіку психодіагностики як особливої галузі психологічної науки, яка пов’язує теорію з практикою;

3) сформувати адекватні уявлення про роль і місце психодіагностичних методів в системі психологічних обстежень дітей і дорослих, про можливості, переваги і недоліки кожного методу;

4) познайомити з найбільш відомими і якісними методиками психодіагностики, навчити правилам проведення психодіагностичних обстежень, способам обробки, аналізу та інтерпретації результатів методик;

5) розкрити основні тенденції розвитку психодіагностики на сучасному етапі;

6) забезпечити засвоєння етичних норм, які обов’язкові для спеціаліста-діагноста.

Як навчальна дисципліна психодіагностика направлена на



  • формування термінологічного та понятійного апарату,

  • вивчення теоретичних основ і методик виміру властивостей і поведінки особистості,

  • на засвоєння найбільш вживаних у практичній роботі процедур статистичної обробки даних,

  • перевірки валідності і надійності психодіагностичних методик.

Широке застосування методик психодіагностики вимагає вивчення практичних питань проведення таких досліджень, систематизації найбільш загальних відомостей про конкретні методики (тести), визначення сфери їх допустимого застосування та особливостей інтерпретації результатів. Крім систематичного викладу основних теоретичних, методичних та практичних питань психологічної діагностики, особлива увага приділяється способам реалізації наукових знань у практиці навчання і виховання дітей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:



  • основні теоретичні поняття та методологічні підходи у сучасній психодіагностиці;

  • структуру психодіагностики як теоретичної дисципліни;

  • основні сфери практичного застосування психодіагностичних знань;

  • можливості та обмеження найбільш відомих психодіагностичних методик.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен уміти:

  • орієнтуватися у структурі психодіагностики та вказати на основні сфери практичного використання психодіагностичних знань;

  • оцінювати психометричні параметри вимірювального інструментарію (валідність, надійність, достовірність, стандартизованість);

  • проводити психодіагностичне дослідження;

  • ставити психодіагностичний діагноз;

  • формулювати на основі отриманих даних відповідні рекомендації.


3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1. Основні методи та принципи психодіагностики

ТЕМА 1. Предмет психодіагностики

  • Визначення психодіагностики як науки. Основні завдання наукової і практичної психодіагностики. Напрямки досліджень в області практичного застосування психодіагностики: оптимізація процесів навчання та виховання; профвідбір, профконсультування, професійне навчання; судово-психологічна експертиза; індивідуально-психологічне консультування. Витоки психодіагностики як науки. Основні етапи історії психодіагностики. Розвиток вітчизняної психодіагностики.

  • Професійно-етичні аспекти психодіагностики. Рівень кваліфікації людей, які застосовують діагностичні методики. Професійна відповідальність видавців тестів. Захист недоторканості особистого життя. Конфіденційність. Повідомлення результатів обстеження. Принципи психодіагностики.


Тема 2. Класифікація методів психодіагностики


  • Загальна характеристика психодіагностичних методів. Методи психодіагностики на основі спостереження. Опитувальні психодіагностичні методи. Об’єктивні психодіагностичні методи.

Експериментальні методи психодіагностики.

  • Тест як основний інструмент психодіагностики.

  • Класифікація психодіагностичних методик за різними основами (за ступенем формалізації процесу, залежно від стимульного матеріалу, за типом тестових задач, за формою процедури обстеження, за направленістю, за об’єктом оцінки). Основні діагностичні підходи до дослідження (за Бурлачуком Л.Ф.).

  • Особистісні опитувальники та їх види. Проблема достовірності особистісних опитувальників.

  • Проективна техніка. Класифікація проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретативні, катартичні, рефрактивні, експресивні, імпресивні, адитивні.


Тема 3. Психометричні основи психодіагностики


  • Шкалювання. Типи вимірювальних шкал. Номінативні або шкали найменувань. Порядкові (ординальні) шкали. Шкали інтервалів. Пропорційні або шкали відношень. Контрольні шкали. Класифікація шкал за формою фіксації емпіричних даних (вербальні, графічні, числові).

  • Стандартизація шкал. Параметри найбільш популярних стандартних шкал. Основні види шкальних оцінок. Процентилі. Стандартні показники. Шкала станайнів. Стандартний показник IQ.

  • Норми тесту. Відносність норм.

  • Надійність тестів. Основні види надійності та способи їх визначення (надійність паралельних форм, ретестова та частин тесту).

  • Валідність тестів. Типи валідності (змістовна, критеріальна, конструктна).



Модуль 2. Діагностика когнітивної сфери

Тема 4. Діагностика інтелекту. Теоретичні проблеми тестування інтелекту

  • Поняття про інтелект. Основні підходи до визначення інтелекту.

  • Структура інтелекту. Монофакторні та мультифакторні теорії інтелекту. Теорія інтелекту Спірмена (C. Spearman, 1927), ієрархічна теорія інтелекту Вернона (P.E. Vernon, 1950), тріадне уявлення про структуру інтелекту за Кеттелом (Cattell R.B.,Horn J.,1974), мультифакторні теорії інтелекту Терстоуна (Thurstone, 1948) та Гілфорда (Yilford J.P.,1967), теорія інтелекту Мейлі (Meili R.,1964) .

  • Вродженість та набутість інтелекту: інтелект і спадковість, інтелект і біологічне середовище, інтелект і соціальне середовище. Вчення про задатки як передумову розвитку інтелекту.

  • Інтелект і особистість.


Тема 5. Діагностика інтелекту. Основні методи дослідження інтелекту

  • Основні методи дослідження інтелекту.

  • Психологічна інтерпретація коефіцієнту інтелекту(IQ).

  • Шкали вимірювання інтелекту Д. Векслера.

  • Тест структури інтелекту Р. Амтхауера (1953, 1973).

  • Аналітичний тест інтелекту Р. Мейлі (1928).

  • Прогресивні матриці Дж. Равена (1936).

  • Шкільний тест розумового розвитку (“ШТРР”).


Тема 6. Діагностика креативності.

  • Основні підходи до проблеми творчих здібностей. Креативність та інтелект. Креативність та особистість. „Теорія інтелектуального порогу” Е. П. Торренса. Концепції креативності.

  • Особливості творчого мислення. Дивергентне та конвергентне мислення.

  • Діагностика дивергентної продуктивності за тестами Дж. Гілфорда.

  • Тести креативності Е. П. Торренса: вербальний, образотворчий, поведінковий.

  • Діагностика вербальної креативності за тестом С.Медніка.

  • Вивчення творчих здібностей у вітчизняній психології. Інтелектуальна ініціатива і метод „креативного поля” Д.Б.Богоявленської.

  • Діагностичні можливості тестів креативності. Регламентація поведінки в ситуаціях тестування креативності та інтелекту.



Модуль 3. Психодіагностика особистісної сфери

Тема 7. Психодіагностика особистості

  • Класифікація методів дослідження особистості. Найважливіші напрямки дослідження особистості.

  • Визначення риси. Характеристика трьох рівнів психічної регуляції – організмічного, індивідного та особистісного. Класи рис за походженням і сферою застосування (конституціональні, індивідні, особистісні).

  • Психодіагностика конституційних диспозицій (темпераменту). Тест-опитувальник Я. Стреляу. Тест-опитувальник В. Русалова. Тест-опитувальник Г.Айзенка.

  • Психодіагностика соціально-обумовлених диспозицій (характеру). Опитувальник “Шістнадцять особистісних факторів” Р.Кеттела.

  • Патохарактерологічна діагностика. Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник (MMPI) та його модифікації (MMIЛ, СМІЛ). Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) А.Лічко. Опитувальник Шмішека Г.

  • Діагностика ситуативно-рефлексивних рис особистості (квазіоб’єктивні тест-опитувальники, контрольні списки прикметників, репертуарні решітки).


Тема 8. Психодіагностика мотивації

  • Основні параметри мотиваційної сфери людини. Мотив і мотивація. Мотиви і потреби. Основні індикатори мотивації, які використовуються в психодіагностиці.

  • Методи психодіагностики мотиваційної сфери особистості. Прямі методи. Когнітивна репрезентація. Особистісні опитувальники. ”Список особистісних переваг” А.Едвардса; Опитувальник для виміру афілятивної тенденції та чутливості до нехтування А.Мехрабіана; Опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнення (RAM) А.Мехрабіана; Опитувальник потреби в досягненні (ПД) Ю.Орлова.

  • Проективні методи: Тест тематичної апперцепції (ТАТ) Г.Мюррея; Методика малюнкової фрустрації С. Розенцвейга; Методика мотиваційної індукції Ж. Ньюттена (MIM).

  • Діагностика мотивів через когнітивні оцінки. Тест гумористичних фраз (ТЮФ) А.Шмельова і В.Болдирєвої.


Тема 9. Психодіагностика стану

  • Поняття про стан в психодіагностичному дослідженні.

  • Основні методи психодіагностики стану. Психометричні методи. Методи суб’єктивної оцінки: опитувальники (шкала “Прояви тривожності” Дж.Тейлора; шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна); методики суб’єктивного шкалювання станів (семантичний диференціал Осгуда Ч.; “Самопочуття. Активність. Настрій.”(САН).

Тема 10. Психодіагностика міжособистісних стосунків

  • Об’єкт дослідження міжособистісних стосунків.

  • Основні методи дослідження міжособистісних стосунків. Інтерперсональний діагноз Лірі Т. Методика гомеостатичного типу “Сумісний тест Роршаха”. Методика “Малюнок сім’ї”, “Кінетичний малюнок сім’ї”.

Тема 11. Психодіагностика самосвідомості

  • Предмет діагностики самосвідомості. Фактори, які впливають на самоопис і його інтерпретацію.

  • Основні методи дослідження самосвідомості. Стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів. Тест-опитувальники: Опитувальник самовідношення Століна В.; Шкала дитячої “Я”- концепції Пірса-Харріса; Шкала самоповаги Розенберга М. Контрольні списки (контрольний список прикметників Гоха Г.). Шкальна техніка (семантичний диференціал Осгуда Ч.).

  • Нестандартизовані самозвіти (тест 20 тверджень самовідношення Куна М. і Мак-Партланда Т.).

  • Ідеографічні техніки (техніка репертуарних решіток Келлі Г.).

  • Проективні техніки. Тест “Намалюй людину” Маховера К. Тест тематичної апперцепції (ТАТ) Моргана Х. І Мюррея Г. Методика “Закінчення речення”. Тест Роршаха Г. ”Я” соціально-символічні завдання.

  • Рефрактивні техніки (методики керованої проекції Століна В.).

  • Методи виміру локусу контролю. Шкала локусу контролю Дж.Роттера. Опитувальник рівня суб’єктивного контролю (УСК) Бажина К. та ін. Опитувальник суб’єктивної локалізації контролю (ОСЛК) Пантелєєва, Століна.

  • Q-класифікація (Q-Sort) Стефенсона В.


Модуль 4. Педагогічна діагностика

Тема 12. Психодіагностична робота з дітьми дошкільного віку

  • Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку. Методи діагностики пізнавальних процесів дошкільників. Психодіагностика особистісних рис і міжособистісних тосунків у дошкільників

  • Діагностика готовності до навчання в школі, її практична обґрунтованість.

  • Поняття “психологічної готовності до навчання в школі” та її компоненти. Аналіз існуючих методів у визначенні готовності до школи. “Орієнтаційний тест шкільної зрілості” Керна-Йірасека. Програма діагностика психологічної готовності до школи Гуткіної Н.І. Методика “Узор” Цеханської Л.І. Методика “Графічний диктант” Ельконіна Д.Б.


Тема 13. Особливості психологічної роботи з дітьми молодшого шкільного віку


  • Особливості психодіагностики дітей молодшого шкільного віку.

  • Методи діагностики рівня розвитку пізнавальних процесів молодших школярів. Оцінка уваги молодших школярів:

  • оцінка стійкості уваги;

  • оцінка об’єму динамічної уваги;

  • оцінка переключення уваги.

Оцінка короткочасної пам’яті дитини молодшого шкільного віку.

Оцінка мислення молодшого школяра:



  • оцінка вербально-логічного мислення;

  • оцінка образного мислення;

  • діагностика інтелекту.

  • Методи вивчення особистості і міжособистісних стосунків молодших школярів.

  • Методи діагностики готовності учнів 3(4) класів до переходу в середню школу.


Тема 14. Робота психолога з дітьми підліткового та юнацького віку.


  • Особливості психодіагностики дітей підліткового та юнацького віку.

  • Методи психодіагностики пізнавальних процесів у підлітковому та юнацькому віці.

  • Методи діагностики особистості і міжособистісних стосунків у підлітковому та юнацькому віці.

  • Дослідження пізнавальних інтересів юнаків у зв’язку з завданнями профорієнтації:

  • вивчення професійних намірів старшокласників;

  • вивчення професійних інтересів учнів.




  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Основні методи та принципи психодіагностики

Предмет психодіагностики

8

2




2




4

13

1




1




11

Класифікація методів психодіагностики

16

4




4




8

15

1




1




13

Психометричні основи психодіагностики

18

4




6




8

15

1




1




13

Разом за змістовим модулем 1

42

10




12




20

43

3




3




37

Модуль ІІ. Діагностика когнітивної сфери

Діагностика інтелекту.

Теоретичні проблеми тестування інтелекту



18

4




6




8

15

1




1




13

Діагностика інтелекту. Основні методи дослідження інтелекту

18

2




8




8

15

1




1




13

Діагностика креативності

14

2




4




8

15

1




1




13

Разом за змістовим модулем 2

50

8




18




24

45

3




3




39

Модуль ІІI. Психодіагностика особистісної сфери

Психодіагностика особистості

20

4




8




8

16

1




2




13

Психодіагностика мотивації

16

4




4




8

16

1




2




13

Психодіагностика стану

16

4




4




8

16

1




2




13

Психодіагностика міжособистісних стосунків

16

4




4




8

16

1




2




13

Психодіагностика самосвідомості

16

4




2




8

16

1




2




13

Разом за змістовим модулем 3

84

20




22




40

80

5




10




65

Модуль IV. Педагогічна діагностика

Психодіагностична робота з дітьми дошкільного віку

12

2




2




8

16

1




2




13

Особливості психологічної роботи з дітьми молодшого шкільного віку

12

2




2




8

16

1




2




13

Робота психолога з дітьми підліткового та юнацького віку

12

4




4




8

16

1




2




13

Разом за змістовим модулем 4

36

8




8




24

48

3




6




39

Усього годин


216

46




62




108

216

14




22




180

Модуль 2

ІНДЗ





































Усього годин


216

46




62




108

216

14




22




180
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка