11 квітня 2012 року



Скачати 67.56 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір67.56 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

У ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ

МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ


Матеріали XXXIX

навчально-методичної конференції

11 квітня 2012 року

м. Харків

Харків

ХНМУ

2012

Стр. 21 - 24

В.В. В’юн, І.А. Гузь, М.М. Шишлаков, О.Д. Демиденко.

МУЛЬТИМЕДІА ТЕХНОЛОГІЇ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ.

Стрімкий розвиток медицини, інформаційні технології і впровадження страхової системи висувають підвищені вимоги до професійного рівня сучасних лікарів і особливо фахівців, які використовують оперативні методи лікування. Висока потреба в інтенсифікації післядипломного навчання лікарів акушерів-гінекологів, анестезіологів-реаніматологів, а також інших фахівців, які надають невідкладну допомогу [1]. Сучасні інформаційні комп’ютерні технології (ІКТ) дозволяють не тільки підвищувати якість освітніх послуг, але й інтенсифікувати процес придбання знань за рахунок комплексного впливу різних інформаційних потоків на тих хто навчається [2, 3].

Досвід використання інноваційних засобів навчання дозволяє говорити про те, що найбільш ефективними в придбанні теоретичних знань є мультимедіа технології – сукупність методів, прийомів, способів створення, обробки, зберігання, передачі аудіовізуальної інформації. Сам термін «мультимедіа» припускає не тільки інтеграцію аудіовізуальної інформації в різній формі (текст, графіка, малюнки, анімація, відеофрагменти й т.п.), але й використання її у вигляді інтерактивного діалогу з можливістю вибору лінії розвитку сюжету, що представляється, або ситуації. Останній аспект особливо важливий, тому що дозволяє застосовувати компоненти мультимедійного учбово-методичного комплексу (УМК) всіма учасниками освітнього процесу – викладачем, аудиторії і тими, хто навчається дистанційно з використанням відлучених носіїв інформації (СD та DVD диски, флеш-карти).

Презентаційна форма викладання дає можливість стимулювати пізнавальну і творчу активність інтернів, дозволяє краще засвоювати навчальний матеріал і збільшує зацікавленість до його вивчення.

Досвід застосування мультимедійних УМК на основі ІКТ у викладанні підтверджує їхню високу ефективність у сьогоденні і свідчить про більші перспективи їхнього використання в майбутньому. Мультимедіа освітні ресурси мають очевидні переваги:


  • максимально інформативні;

  • мобільні й компактні;

  • дуже ефективні в навчанні, тому що можуть впливати на кілька каналів одержання інформації;

  • засоби відтворення, що використовуються універсальні й багатофункціональні;

  • відносно дорогі на початковому етапі використання (впровадження), але не вимагають більших матеріальних витрат на відновлення;

  • інтерактивні, що дозволяє застосовувати їх для самоосвіти й дистанційного навчання.

Перевагою електронного УМК є наявність згрупованого матеріалу, що включає програми лекцій і практичних занять, теми рефератів, програми атестації та заліків, а також методичні рекомендації інтернам по освоєнню різних розділів дисципліни, списки рекомендованої літератури.

Подання навчального матеріалу є невід’ємною складовою дидактичного процесу, поза залежністю від освітнього ступеню або специфіки дисципліни. Особливості освітньої практики у ВУЗі традиційно припускають значний обсяг лекційних занять, академічна форма яких у сучасних умовах вимагає модернізації. Одним з напрямків підвищення ефективності лекційних занять може стати застосування інноваційних технологій в області подання навчальної інформації.

Аналізуючи сучасну практику проведення лекційних занять у вищій професійній освіті, можна сформулювати ряд дидактичних проблем, що вимагають рішення. Так, однією з них є значний обсяг пропонованої інтернам інформації в сполученні з недостатнім рівнем її структурованості, що утрудняє сприйняття. Використання викладачем переважно одного каналу сприйняття не забезпечує адекватного освоєння навчального матеріалу – основний масив інформації повинен бути осмислений інтерном «на слух» (що породжує й ще одну складність – неточність та нечітке оформлення записів конспектів). Форма подання інформації на лекційному занятті, як правило, статична і не може гнучко адаптуватися до змін у змісті освіти. Сучасний викладач вищої школи, як правило, працює з великими потоками студентів – подібне навантаження також впливає на якість навчання. Що стосується тих, хто навчається, – консервативна форма лекційних занять не сприяє їхній активній діяльності та формуванню суб’єктної позиції стосовно дидактичного процесу.

Корекція перерахованих недоліків може здійснюватися за рахунок різноманітних дидактичних новацій – використання методу проблемного навчання, застосування тестових завдань як контрольного компоненту лекцій, а також включення в освітній процес нових форм подання навчального матеріалу. Практика показує, що найбільш ефективним, у даному контексті, є використання електронних презентацій, які структурують зміст лекції відповідно до логіки його викладу.

Електронна презентація припускає подання інформації із залученням інформаційних технологій. У сучасній освіті все частіше зустрічається термін «мультимедійна презентація», що припускає сполучення різних видів інформації – графічної (ілюстрації), текстової, умовно-графічної (схеми), звукової або відео. Подібне подання навчального матеріалу має ряд модифікацій – залежно від мети, форми, стилю, керування або інформаційного носія. Стосовно до створення навчальних презентацій до лекцій, можна виділити кілька напрямків роботи.

По-перше, це розробка ілюстративного матеріалу, що відповідає змісту лекції. Основними вимогами до його оформлення повинні стати наступні: мультимедійність, фіксація основних понять, положень і висновків теми. Презентація не повинна містити великих текстових масивів. Що стосується її структури, то вона прямо пов’язана з жанром лекційного заняття (так, логіка інформаційної лекції, як правило, лінійна, а проблемний виклад припускає наявність гіперпосилань). Подібна презентація використовується викладачем протягом усього навчального заняття та управляється інтерактивно.

По-друге, це створення навчальних презентацій, зміст яких присвячено поетапному поданню свого роду алгоритму дій інтерна. Вимоги, що забезпечують ефективність такої презентації припускають послідовність, сполучення репродуктивних і конструктивних методів навчання.

Ще один варіант – використання в контексті лекцій так званих слайд-шоу, що сприяють формуванню цілісного образа тієї або іншої теми. Такі презентації звичайно демонструються в автоматичному режимі і містять емоційно та інформаційно значущий матеріал.

Можливе застосування презентації і в якості контрольного компонента освітнього процесу в сполученні з тестовими завданнями, а також для самостійної роботи інтернів.

Мультимедійність сприяє комплексному сприйняттю інформації. Електронна форма може бути представлена на освітньому сайті (при використанні технологій дистанційної освіти) і без перекручувань скопійована інтерном при підготовці до іспиту (заліку). Залучення інтернів до оформлення і структурування навчального матеріалу підвищує рівень свідомості його сприйняття. Викладач, у свою чергу, одержує універсальний дидактичний інструмент, який легко адаптується в умовах постійної модернізації освіти. Подібна технологічна та дидактична гнучкість, дозволяє розглядати електронні презентації як засіб підвищення ефективності лекційних занять. З іншого боку, ІКТ стають основою сучасної освіти. Обсяг і якість застосовуваних мультимедіа ресурсів розширюють можливості кожного викладача та кафедри в цілому, підвищують привабливість і рейтинг освітньої бази. Використання мультимедіа УМК сприяє підвищенню рівня знань лікарів-інтернів і клінічних ординаторів, а у викладачів зменшує репродуктивно-вербальну діяльність і збільшує час для індивідуальної творчої роботи. Освоєння програмного забезпечення, технологій створення та ефективного використання освітніх мультимедіа є найважливішим завданням сучасного викладача.

Сучасний насичений інформаційний потік вимагає інтенсифікації післядипломного навчання лікарів акушерів-гінекологів. Комп’ютерні технології дозволяють домогтися більш високого рівня освоєння досліджуваного матеріалу, значно розширюють можливості використання різного роду завдань, роблячи його більше динамічним.
Література:

1. Последипломное медицинское образование. Международные стандарты ВМФО улучшения качества. – ВМФО: Ун-т Копенгагена, 2003. – 32 с.

2. Нагорная Н.В., Острополец С.С., Бордюгова Е.В. и др. Пути активизации деятельности врачей-интернов // «Здоровье ребенка» - 2011. - №3 (30). – С.33-35.

3. Січненко П.І., Сміян О.І., Романюк О.К. Ефективність застосування інформаційних технологій в навчальному процесі на післядипломному етапі // Актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти. – Суми: СумДУ, 2010. – С.9 – 11.



Автори:

  1. В’юн Валерій Васильович – к.мед.н., доцент, декан факультету післядипломної освіти ХНМУ, тел. 050-300-78-97.

  2. Гузь Ірина Анатоліївна – к.мед.н., доцент, і.о. зав.кафедрою акушерства та гінекології №3 ХНМУ, тел. 067-542-18-80. E-mail: ag_3@mail.ru

  3. Демиденко Олексій Дмитрович – к.мед.н., асистент кафедри акушерства та гінекології №3 ХНМУ, тел. 067-933-51-50. E-mail: ag_3@mail.ru

  4. Шишлаков Микола Микитович - к.мед.н., асистент кафедри акушерства та гінекології №3 ХНМУ, тел. 050-253-00-95. E-mail: ag_3@mail.ru



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка