1. Знайомство з середовищем Delphi 3



Сторінка1/5
Дата конвертації16.04.2017
Розмір0.88 Mb.
  1   2   3   4   5


Вінницький Обласний Центр Технічної Творчості Учнівської Молоді















Автор:


Коротун О.В.

керівник гуртка інформатики












м.Вінниця

2010













Зміст

Вступ 2


Тема 1. Знайомство з середовищем Delphi 6. 3

Тема 2. Компіляція та виконання проекту.

Етапи створення додатку. 10

Тема 3. Алфавіт та словник мови програмування Object Pascal.

Коментарі 16

Тема 4. Використання простих типів даних 20

Тема 5. Строки. Масиви. Записи 27

Тема 6. Вирази мови Object Pascal 34

Тема 7.Оператор присвоювання. Складовий та умовний оператори. Оператор вибору 39

Тема 8. Оператори циклу та оператор доступу мови

програмування Object Pascal 47

Тема 9. Поняття підпрограми. Процедури 53

Тема 10. Функції. Рекурсивні підпрограми.

Параметри та аргументи 58

Висновки 62

Список літератури 63



Вступ.

Навчання в гуртку інформатики – це вивчення специфічних прийомів програмування у середовищі Delphi за допомогою мови програмування Object Pascal. Гуртківці знайомляться з середовищем Delphi 6, вивчають алфавіт мови програмування, прості та структуровані типи даних. Отримають визначення таких понять, як умовний оператор, оператор вибору, циклу, функція та процедура. Створюють власні проекти та виконують запропоновані завдання.

Основна мета роботи у гуртку інформатики по курсу «Програмування»:


  • формування алгоритмічної (логічної) культури, програмістського стилю мислення;

  • здійснення професійної освіти учнів, формування їх наукового світогляду, інформаційної культури.

Для досягнення окремим учнем кожного рівня пізнавальної активності необхідно, щоб гуртківець оволодів визначеною сумою знань, умінь і навичок.

Відповідно на кожному етапу, керівник повинен вирішити цілий ряд навчальних і виховних завдань:



  • сформувати у гуртківців уміння використовувати комп‘ютер для розв'язання задач; виробити навички розумової праці; планування роботи, пошуку раціональних шляхів її виконання, аналізу результатів роботи та уміння надавати їм критичну оцінку; розвивати сумлінне відношення до праці, дисциплінованість, працелюбність;

  • навчити основним принципам структурного програмування, виробити навички алгоритмізації, постановки задач і розробки програмного продукту; розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, уміння використовувати здобуті знання в конкретних ситуаціях, виховувати цілеспрямованість;

  • надати уяву про інформаційні процеси, які відбуваються у природі і суспільстві, про інтеграційний характер інформатики і її співвідношення до інших наук;

  • розвивати уміння швидко орієнтуватись у потоці інформації, формувати уміння самостійно добувати необхідні знання, поглиблювати навички гуртківців в області пошукових проектних робіт, навички використовування комп’ютера як інструмента пізнавальної і творчої діяльності, розвивати творчу активність.

  • Заняття складаються з теоретичної і практичної частин. На теоретичних заняттях вичитується лекція за новим матеріалом, розв'язуються задачі, даються індивідуальні завдання, виконуються контрольні вправи на підсумкових заняттях по темах. Практичні заняття складаються з розробки, відлагодження і тестування програм, а також це час індивідуальної роботи з гуртківцями. Керівник допомагає вибрати і визначити постановку задачі, контролює і направляє розробку програми, бере участь в її тестуванні.


Тема 1. Знайомство з середовищем Delphi 6.

Мета: навчальна

  • познайомити гуртківців з інтерфейсом середовища Delphi 6, структурою проекту та продемонструва­ти прийоми роботи з компонентами;

розвиваюча:

  • розвивати навики самостійної роботи;

  • сприяти розвитку уваги, мислення, пам’яті.

виховна:

  • виховувати культуру поведінки за комп’ютером.


Обладнання та програмне забезпечення:

  • комп’ютери;

  • ОС Windows 98(XP), Delphi 6;

  • роздатковий матеріал.


Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ПЛАН


  1. Організаційний момент

  2. Оголошення теми та мети заняття

  3. Мотивація

  4. Вивчення нового матеріалу

  5. Застосування на практиці отриманих знань

  6. Закріплення нового матеріалу

  7. Підсумок заняття

ХІД ЗАНЯТТЯ

  1. Організаційний момент

Вітання, перевірка присутніх. Перевірка готовності гуртківців до заняття (наявність ручок та зошитів). Короткий інструктаж з техніки безпеки.

  1. Оголошення теми та мети заняття

Тема сьогоднішнього заняття «Знайомство з середовищем Delphi 6»

  1. Мотивація

Якщо людина має діло з комп’ютером, то рано чи пізно в неї виникне бажання , а іноді і необхідність, програмувати. Розвиток обчислювальної техніки, потреба в ефективних засобах програмного забезпечення привела до появи систем програмування, які орієнтовані на так звану «швидку розробку», з яких можна виділити Borland Delphi та Microsoft Visual Basic. В основі систем швидкої розробки (RAD –Rapid Application Development) лежить технологія візуального проектування та програмування подій, сутність якої в тому, що середовище розробки бере на себе велику частину рутинної роботи, програмісту залишається конструювання діалогових вікон та функцій обробки подій.

В ході нашого курсу ми будемо вивчати RAD – систему Borland Delphi 6.



  1. Вивчення нового матеріалу

Запускається Delphi 6 командою Пуск  Програми  Borland Delphi 6 Delphi 6 (мал. 1.1).



Мал. 1.1 Запуск інтегрованого середовища Delphi 6.

Вигляд екрана після запуску Delphi 6 незвичний, замість одного вікна на екрані комп’ютера з’являється п’ять вікон (мал1.2):













Мал. 1.2 Вигляд інтегрованого середовища Delphi 6.
Давайте назвемо ці вікна:

 – головне вікно (Delphi 6 – Project1);

 – вікно Обізрівача дерева об’єктів (Object TreeView);

 – вікно Інспектора об’єктів (Object Inspector);

 – вікно Конструктора форми (Form1);

 – вікно Редактора коду (Unit1.pas).

Вікна Delphi 6 можна переміщати, змінювати їх розміри та взагалі убирати з екрану (крім головного вікна, бо тоді вийдете з середовища).
Головне вікно

Головне вікно складається з:



  1. головного меню;

  2. панелі інструментів;

  3. палітри компонентів.

Головне меню склада­ється з таких елементів: Файл (File), Правка (Edit), Поиск (Search), Вид (View), Проект (Project), Выполнить (Run), Компоненты (Component), Базы данных (Database), Сервис (Tools), Окно (Window), Помощь (Help) (мал.1.3).


Головне меню



Панель інструментів

Палітра компонентів


Мал. 1.3 Головне вікно

Меню Файл містить стандартні команди для роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект, нову форму або модуль, відкрити чи закрити файл проекту, закрити всі відкриті файли, зберегти файл, проект або все відразу.

За допомогою команд меню Правка можна: відмінити дію; вирізати, копіювати та вставити компонент на формі; вирівнювати компоненти відносно сітки та між собою; задавати по­рядок відображення компонентів, які перетинаються; змінювати розмір вибраного компоненту; масштабувати візуальні компоненти тощо.

Меню Поиск містить стандартні команди пошуку та заміни фраг­мента тексту та інші.

У меню Вид знаходяться команди візуалізації елементів середовища.

Меню Проект містить команди компіляції та перевірки синтаксису.

Меню Выполнить містить команди налагодження та запуску програми.

Меню Компоненты використовують для створення та інсталяції нових компонентів.

Меню Базы Данных містить команди виклику інструментів бази даних.

У меню Сервис знаходяться команди для задання параметрів середовища.

Меню Окно містить команди для роботи з вікнами середовища Delphi 6 (перехід між вікнами).

Меню Помощь містить команди виклику справочної системи Delphi 6.

Палітра інструментів служить для розташування кнопок інстру­ментів. На ній містяться кнопки, які виконують деякі команди меню (мал.1.3). Наприклад:

– створення нового елементу;


  • – відкриття попередніх проектів, з якими не так давно працювали;

  • – збереження всіх файлів проекту;

– відкриття проекту;

– обрати модуль зі списку;

– обрати форму зі списку;

– створення нової форми;

– запуск додатку на виконання.

Палітра компонентів – це багатосторінковий блокнот. Кожна сторінка складається зі свого набору компонентів (мал.1.3). Робота з палітрою компонентів :



  1. обираємо сторінку, на якій міститься потрібний компонент;

  2. поміщаємо компонент на форму:

      • у центрі вікна форми, двічі клацаємо на його піктограмі;

      • десь на формі, клацаємо один раз на його піктограмі і один раз у потрібному місці форми;

      • для багаторазового вставлення одного й того ж компоненту потрібно натиснути клавішу Shift і клацнути на його піктограмі – тепер можна клацати у вікні форми. Щоб відмовитися від цього режиму, треба натиснути на кнопку з зображенням стрілки.

  1. Вибраний компонент можна переміщати на формі, а також змінювати розміри, перетягуючи його маркери.


Вікно Обізрівача дерева об’єктів

Вікно Обізрівача дерева об’єктів – це деревовидна структура об’єктів поточної форми.


Вікно Інспектора об’єктів

За допомогою Інспектора об'єктів можна задавати початкові значення властивостей об'єкта та їхню реакцію на стандартні події.

Вікно Інспектору об'єктів (мал.1.4) містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки: Свойства (Properties) та События (Events). Щоб активізувати вікно інспектора об'єктів, використовують клавішу F11.

Закладка Свойства складається з двох стовпців:



  • лівий – властивості компонентів;

  • правий – значення властивості компонентів.

Властивості можуть бути простими або комплексними. Значення простих властивостей вводять або редагуються як звичайна строчка символів, наприклад, Caption, Left, Height та ін. Комплексні властивості складаються з набору інших властивостей. Такі властивості в Інспекторі об'єктів позначені символом "+", наприклад, +Font.


Список компонент поточної форми

Назви властивостей

Значення властивостей

Стовпець подій

Стовпець імен обробників подій


Закладка властивостей



Закладка подій

Мал. 1.4 Вікно Інспектора об’єктів

Закладка События має два стовпця:



  • лівий – імена стандартних подій, на які об'єкт може реагувати,

  • правий – імена методів-обробників (процедур), які будуть реалізовувати реакцію на подію.

Кожній стандартній події відповідає назва мето­ду, яка з'являється після подвійного клацання мишею у правому стовпці. У цей момент у вікно тексту програми додається шаблон базового коду (процедури) для відповідного методу, який треба заповнити.
Вікно форми

Форма – це вікно Windows, яке утворюється в одному з можливих для вікон стилів.

Внутрішній простір форми – це робоча область, яка має сітку вирівнювання для зручного розта­шування компонентів.

Компоненти на формі можуть бути видимими та невидимими. Пер­ші призначені для організації діалогу з користувачем, наприклад, кнопки, списки, текстові поля, зображення тощо. Вони відобража­ються на екрані під час виконання програми. Невидимі компоненти призначені для доступу до системних ресурсів комп'ютера.

Delphi 6 – це однодокументне середовище, яке дозволяє працювати тільки з одним додатком (проектом додатка). Назва проекту додатка в верхній частині екрана головного вікна.


Вікно Редактору коду

Редактор коду є в окремому вікні. Це вікно організоване як багатосторінковий блокнот відкритих у даний момент файлів. Вікно Редактору коду вміщує тест програми на мові Object Pascal, який зв’язаний з кожною формою додатку.


Структура проекту

Проект – сукупність файлів, з яких Delphi створює готову для виконання програму. До складу кожного проекту обов'язково входять наступні файли:

  • файл проекту *.dpr.

Це невеликий файл з програмним кодом мовою Object Pascal, який містить посилання на всі файли проекту та ініціалізує програму.

Файл проекту має вигляд:



program Project1;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.Run;

end.

Ім’я проекту (програми) збігається з ім’ям файлу проекту та вказується при збереженні цього файлу на диску, з початку це ім’я Project1. Теж ім’я мають файли ресурсів та параметрів проекту, при перейменуванні файлу проекту данні файли перейменовуються автоматично.

У розділі Uses вказується ім’я модулю Forms, який підключається та є обов’язковим для всіх додатків, маючих у своєму складі форми. Крім того, у розділі Uses перераховуються підключені модулі всіх форм проекту, спочатку це модуль Unit1 форми Form1.

Директива $R підключає до проекту файл ресурсів, який по замовчуванні має ім’я, яке співпадає з ім’ям файлу проекту, тому замість ім'я файлу ресурсів вказано символ * (Project1).

Програма проекту має три оператора , які виконують:


  1. ініціалізацію додатка (Application.Initialize);

  2. створення форми Form1 (Application.CreateForm(TForm1, Form1));

  3. запуск додатку (Application.Run).

  • файли опису всіх форм, які входять у проект: файл модуля *.pas та файл форми *.dfm. Будь-якій формі проекту відповідає власний модуль.

Файл опису э ресурсом Delphi та вміщує перелік всіх об’єктів форми, саму форму, а також властивості цих об’єктів.

Файл модуля форми включає опис класу форми. Для порожній форми, яка додається до проекту, файл модуля має вигляд:



unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs;

type

TForm1 = class(TForm)

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Файл модуля форми створюється автоматично при додаванні нової форми.

Розділ interface являє собою зовнішній інтерфейс модуля. Тому модулі, що підключаються, об’явлені константи, змінні, типи, класи, функції та процедури доступні зовнішнім модулям, які звертаються до даного модулю.

Розділ implementation являє собою реалізацію модуля. Всі модулі, які підключаються, об’явлені константи, змінні, типи, класи, функції та процедури доступні тільки в межах даного модулям.

Під час відкривання нового проекту в модуль Unitl.pas, який відповідає формі Forml, редактор автоматично заносить програмний код опису цієї форми. Під час додавання нових компонентів у вікно форми в програму автоматично заноситься коди з описами параметрів цих компонентів (висота, ширина, розташування, стиль тощо). Додавання об'єкту чи застосування методу до нього веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури у вікні редактора. Заготовка (шаблон) складається із заголовка процедури та ключових слів begin та end. Заготовку заповнює користувач. Завершується модуль власною командою end.


  • файл ресурсів програми *.res. У ньому описані ресурси, які не входять у форму, наприклад, піктограма програми;

  • файл параметрів проекту *.dof;

  • файли параметрів середовища *.drf, *.dsk, *.dsm. Ці файли створюються лише після компіляції проекту.

Для збереження Delphi-проекту необхідно задати імена модулів (автоматично пропонуються імена Unitl.pas, Unit2.pas, ...) та ім'я проекту (Projectl.dpr). Ці імена можна змінити на власні. Для переміщення Delphi-проекту на інший комп'ютер необхідно мати лише файли таких типів: *.dpr, *.dfm, *.pas, *.res. Інші файли створюються автоматично.


  1. Застосування на практиці отриманих знань

Задача: створити програму «Привітання», в якій привітаємо свого найкращого друга та змінимо колір форми.

Рішення задачі:

  1. Відкриваємо Delphi 6(Пуск Програми Borland Delphi6 Delphi 6);

  2. Створюємо новий додаток;

  3. На формі розміщуємо компоненти:

    • мітка Label1;

    • кнопки Button1,BitBtn1.

Змінюємо шрифтові налаштування для кнопок в Інспекторі об’єктів.

На етапі проектування вікно форми має вигляд:





  1. Переходимо в вікно Редактора коду (подвійний щиглик по кнопці «Привітання») та пишемо код програми, в якій використовуємо властивості для мітці:

  • Font – характеристики шрифту

  • Caption – текст, якій відображається в метці.

для форми:


procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

label1.Caption:=’ ’;

label1.Font.Name:='Tahoma'; // зміна назви шрифту

label1.Font.Size:=18; // зміна розміру шрифту

label1.Font.Style:=[fsBold]; // зміна начертання шрифту (напівжирний)

form1.Color:=clRed; // зміна кольору форми

label1.Caption:=’Привіт, Андрійко!’;

end;

  1. Закріплення нового матеріалу

Бесіда з гуртківцями:

  1. Назвіть основні вікна, які з’являються після запуску середовища Delphi 6?

  2. З чого складається Головне вікно Delphi 6?

  3. Що таке Інспектор об’єктів?

  4. Розкажіть про вікно Обізрівача дерева об’єктів та вікно форми.

  5. Що таке проект?

  6. З чого складається проект?




  1. Підсумок заняття

  • Вивчен інтерфейс середоваща Delphi 6.

  • Пройшла дімонстрація виконаних завдань.

  • Проаналізували виконані роботи.


Тема 2. Компіляція та виконання проекту. Етапи створення додатку.

Мета: навчальна

  • сформувати у гуртківців знання про компіляцію проекту та етапи створення додатку;

розвиваюча:

  • розвивати логіку, пам’ять, вміння правильно мислити та виконувати необхідні послідовні дії;

виховна:

  • виховувати охайність при роботі, прагнення працювати самостійно.


Обладнання та програмне забезпечення:

  • комп’ютери;

  • ОС Windows 98(XP), Delphi 6;

  • роздатковий матеріал.


Тип уроку: комбінований

ПЛАН


  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація знань учнів

  3. Оголошення теми та мети заняття

  4. Пояснення нового матеріалу

  5. Застосування на практиці отриманих знань

  6. Закріплення нового матеріалу

  7. Підсумок заняття

ХІД ЗАНЯТТЯ

  1. Організаційний момент

Вітання, перевірка присутніх. Перевірка готовності гуртківців до заняття (наявність ручок та зошитів). Короткий інструктаж з техніки безпеки.

  1. Актуалізація знань учнів

  • RAD – системи – це…

  • Основні вікна середовища Delphi 6 …

  • Для збереження Delphi-проекту необхідно задати …

Гуртківці заповнюють таблицю:

Кнопки палітри інструментів

Дії












































  1. Оголошення теми та мети заняття

Тема сьогоднішнього заняття «Компіляція та виконання проекту. Етапи створення проекту»

  1. Пояснення нового матеріалу


Компіляція та виконання проекту

Вихідною програмою в середовищі Delphi 6 називають програму, яка представлена у вигляді інструкцій мови програмування. Вона складається з інструкцій, зрозумілих людині, але не зрозумілих процесору комп'ютера. Щоб процесор зміг виконати роботу відповідно до інструкцій вихідної програми, вихідна програма повинна бути переведена на машинну мову – мову команд процесора. Завдання перетворення вихідної програми в машинний код виконує спеціальна програма - компілятор.

Компілятор (мал. 2.1) виконує послідовно два завдання:

1. Перевіряє текст вихідної програми на відсутність синтаксичних помилок.

2. Створює (генерує) програму, що виконується (exe – файл) – машинний код.






Мал.2.1 Схема роботи компілятора.

Слід зазначити, генерація програми, що виконується, відбувається тільки в тому випадку, якщо в тексті вихідної програми немає синтаксичних помилок.

Генерація машинного коду компілятором свідчить лише про те, що в тексті програми немає синтаксичних помилок. Переконатися, що програма працює правильно можна тільки в процесі її тестування - пробних запусках програми та аналізу отриманих результатів. Наприклад, якщо в програмі обчислення коренів квадратного рівняння допущена помилка у вираженні (формулі) обчислення дискримінанту, то, навіть якщо це вираження буде синтаксично вірно, програма видасть невірні значення коренів.

При компіляції проекту створюється готовий до використання файл додатку з розширенням EXE.

Компіляція здійснюється:


  • викликом команди ПроектКомпилировать Project1 (Project Compile Project1)

або

  • натисканням кнопок + F9.

Процес та результат компіляції відображається в діалоговом вікні Компиляция. В цьому вікні компілятор виводить кількість помилок (Errors), попереджень (Warnings) та підказок (Hints). Самі повідомлення о помилках та підказок відображається в ніжній частині вікна Редактора коду.

Компіляція проекту для отримання додатку може бути виконана на будь-якій стадії розробки проекту. Це зручно для перевірки виду та правильності функцюювання окремих компонентів форми, а також для тестування фрагментів коду, що створюється.

Запуск проекту на виконання здійснюється трьома способами:


  1. Командою головного меню Выполнить  Выполнить (Run  Run) ;

  2. натисканням кнопки F9;

  3. натисканням піктограми на палітрі інструментів.

Додаток починає свою роботу.
Етапи створення додатку

Delphi – це система візуального програмування, яка також має назву система RAD (Rapid Application Development – швидка розробка додатків). Розробка додатків в Delphi включає два взаємозв'язаних етапи:



  1. створення інтерфейсу додатка;

  2. визначення функціональності додатка;

Інтерфейс додатку – це спосіб взаємодії користувача та додатка, тобто зовнішній вигляд форми при виконанні додатку та то, яким чином користувач управляє додатком. Інтерфейс конструюється шляхом розміщення на формі компонентів, які мають назву інтерфейсних або керуючих компонентів (елементів).

При створенні інтерфейсу додатка для кожного компонента виконуються наступні дії:



  • вибір компонента з Палітри компонентів (щиглик миші на потрібному компоненті );

  • розміщення компонента на формі;

  • зміна властивостей компонента в Інспекторі об’ектів.

Всі ці дії виконуються у вікні Конструктора форми, використовуючи Палітру компонентів та Інспектор об’єктів.

Компонент – це структурна одиниця, яка ділиться на візуальні (видимі) та не візуальні (системні). Слід зазначити, що ці поняття відносяться тільки до етапу виконання, тому що на етапі конструювання форми всі компоненти додатку видимі.

Візуальні компоненти використовуються користувачем при керуванні додатку, тому їх називають керуючими компонентами. Вони складають інтерфес додатку. Наведемо приклади візуальних компонентів:



Невізуальні компоненти виконують допоміжні дії. Наведемо приклади:




Функціональність додатку визначається процедурами, які виконуються при появі визначених подій, наприклад, події, які відбуваються при діях користувача з керуючими елементами форми.

Наведемо приклад: на формі розміщена кнопка (Button1), при натисканні потрібно закрити форму. Після запуску додатка на кнопку можна нажати мишкою, але вона відображає візуальне натискання на себе, при цьому ні яких дій не виконуються (закриття форми). Це здійснюється тому, що невизначена реакція при її натисканні.

Щоб кнопка могла реагувати на натискання, створимо процедуру обробки. Для цього виділимо кнопку та в Інспекторі об’єктів перейдемо на закладку подій і виберемо подію OnClick, тому що при натисканні на кнопку саме ця подія відбувається. Зробимо двійний щиглик в області значення цієї події, в результаті Delphi автоматично створює в модулі форми заготовку процедури – обробки. Код модуля виглядає так:

unit Unit1;

interface
uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs;

type

TForm1 = class(TForm)

Button1: TButton;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Close;

end;

end.

Напівжирним виділено те, що ми написали (процедура закриття форми), все інше Delphi створює автоматично.

Таким чином, процес розробки додатку складається з:




  1. Застосування на практиці отриманих знань

Задача: Створити прикладну програму складання двох чисел.

Рішення задачі:

  1. Відкриваємо Delphi 6(Пуск Програми Borland Delphi6 Delphi 6);

  2. Створюємо новий додаток;

  3. На формі розміщуємо компоненти:

    • мітки Label1,Label2,Label3;

    • вікна редагування Edit1, Edit2, Edit3;

    • кнопки Button1, BitBtn1.

На етапі проектування вікно форми має вигляд:




  1. Змінюємо шрифтові та кольорові налаштування компонентів за своїм бажанням у вікні Інспектора об’єктів.

У кнопки Button1 змінюємо властивість Name=SumButton .
Властивість Name – це ім’я компонента, за яким до нього звертаються інші компоненти.
Також використовуємо функції

Strtofloat (const s:string)– перевід строки s в дійсне число

Та

Floattostr (value:extended) – перевід дійсного значення value в строку




  1. Переходимо в вікно Редактору кода (подвійний щиглик по кнопці «Складання») та пишемо код програми:

procedure TForm1. SumButton Click(Sender: TObject);

var a,b,c: Double;

begin

a:=strtofloat(edit1.Text);

b:=strtofloat(edit2.Text);

c:=a+b;

edit3.Text:=floattostr(c);

end;
Для самостійної роботи:


  1. Складіть прикладну програму переводу відстані з кілометрів у метри.

  2. Складіть прикладну програму переводу часу з часів у хвилини.

  3. Складіть прикладну програму переводу ваги з кілограмів у грами.

  4. Складіть прикладну програму переводу часу з часів у секунди.

  5. Складіть прикладну програму обчислення вартості поїздки на автомобілі на дачу (туди й назад).

  1. Закріплення нового матеріалу

Бесіда з гуртківцями:

  1. Що таке вихідна програма в середовищі Delphi 6?

  2. Для чого потрібен компілятор?

  3. Які завдання виконує компілятор?

  4. Накресліть на дошці схему роботи компілятора.

  5. Які існують способи запуску проекту?

  6. Назвіть етапи створення додатку.

  7. Що таке інтерфейс додатку?

  8. Розкажіть про перший етап створення додатку.

  9. Що ви можете розповісти про функціональність додатку?

  1. Підсумок заняття

Підсумки виконаної практичної роботи, допущені помилки, труднощі, які виникали під час виконання роботи, орієнтація на правильне використання довідкового матеріалу.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка