1. європейський союз 2 аналіз теми тижня: Російські застереження проти зони вільної торгівлі між Україною та єс 2



Сторінка7/14
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Візит прем’єр-міністра України Микола Азаров до Туреччини та Ізраїлю як намір розвивати південний вектор зовнішньоекономічної діяльності країни

У світлі стратегічного партнерства України з Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки, можна говорити про необхідність налагодження двосторонніх контактів із, власне, «політично необхідними» партнерами таких важливих для України акторів міжнародних відносин як Туреччина та Ізраїль. Саме про такий, новий, рівень відносин, який відповідає потенціалу і значенню українських партнерів Середземномор’я і Близького Сходу, охоче заявляв Прем’єр-міністр України Микола Азаров, завершивши робочі візити до Туреччини (13-14 березня 2011 року) та Ізраїлю (15-16 березня 2011 року) відповідно.

Зокрема, за словами Прем’єра, домовленість про створення у перспективі зони вільної торгівлі з Туреччиною має, нібито, допомогти Україні проводити і так достатньо непрості переговори про ЗВТ з Європейським Союзом. Швидше, саме ЄС наполягає у своєму діалозі з Україною на створенні ЗВТ з Туреччиною. Цьому навіть має сприяти робота Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, засідання якої сторони погодилися провести уже у березні поточного року. Однак, звичайно ж, конкретних термінів введення ЗВТ установлено не було. Деякий час між країнами триватиме так звана стадія консультацій і підписання попередніх домовленостей. Проте, коли дійде справа до реальних переговорів, як-то торгівля сільськогосподарською продукцією (особливо фруктами та овочами), – навряд чи процес підготовки угодм піде аж надто стрімкими темпами.

Окрім того, активність України щодо перемовин про створення зони вільної торгівлі з європейськими країнами не подобається, звичайно ж, Росії, адже вільна торгівля з Євросоюзом негативно вплине на відносини України з Росією, Білоруссю та Казахстаном (безпосередніми учасницями ЄЕП). Так, за словами російських високопосадовців, після її встановлення на ринок РФ просто-таки «ломитимуться» усі українські товари, на які в Європі не буде надано відповідних квот. Але це все припущення: наразі маємо можливість підписати Угоду про ЗВТ із Туреччиною, яка значно розширює можливості для розвитку торгівельних відносин.

Іншим важливим питанням візиту М. Азарова до Туреччини була сфера енергетики. Україна запропонувала Туреччині експорт електроенергії. Запевняючи, що вітчизняні АЕС побудовані у сейсмічно безпечних зонах і тому такі трагедії, як у Японії, їм не загрожують, глава Уряду зазначив, що Кабінет Міністрів значну увагу приділятиме модернізації вітчизняних АЕС. Зі сторони України було заявлено, що вітчизняні компанії готові брати участь у модернізації і обслуговуванні турецьких нафто- та газопроводів. Мабуть, ми також маємо надію, що вони будуть саме «проєвропейськими», адже, певно, прагнемо через Туреччину таки наблизитись до ЄС.

До речі, 14 березня керівник українського Уряду, перебуваючи у Стамбулі, взяв участь у першому Міжнародному політичному форумі «Саміт лідерів змін», котрий, на відміну від Давосу, спрямовує увагу саме на політику, а не на економіку. Турки й справді мають надію, що такий саміт стане своєрідним «міжнародним центром вироблення політичних рішень», адже запросили авторитетів сучасного політичного мислення із 20 країн світу (навіть Альберта Гора й Кофі Аннана). Проте, скільки б не говорив Микола Азаров про стабільний клімат для інвесторів, привабливі будівельні майданчики для різноманітних виробництв та інфраструктури, виробничу базу для здійснення нових космічних програм дослідження Землі, зустрічних намірів від світових лідерів не спостерігалося.

Проте, враховуючи інтереси ізраїльського бізнесу в Україні, підтримуваного, зокрема, й чималою діаспорою, можемо судити про більш «практичні» інвестиції цієї країни у вітчизняне народне господарство. Так, ізраїльський бізнес зацікавлений у співпраці з Україною в галузі раціонального використання води і очистки стічних вод, адже в Ізраїлі, наприклад, 85 % стічних вод сільське господарство використовує вторинно, і втрати при доставці води до споживача складають не більше 3 %.

Також під час візиту до Ізраїлю йшлося про співпрацю з Україною в будівництві автодоріг за найсучаснішими технологіями. Досвід Ізраїлю справді може бути використаний, як приклад для вдалого застосування високих технологій, успішного менеджменту, який зробив країну з невеликими ресурсами процвітаючою. Але це можливо за однієї умови: державні гарантії України, які сприймаються світовим бізнесом як надійні, мають бути такими не лише в теорії. Тим більше, що Україна сама зацікавлена у співпраці з Ізраїлем в агропромисловому комплексі, галузі енергоресурсів та інфраструктурних проектів, в активізації співпраці у галузі охорони здоров’я і залученні передових технологій, якими володіє Ізраїль.

Зокрема, Україна, нібито, готова брати участь у видобутку газу на шельфі Середземного моря в Ізраїлі, який ще у 2009 році заявив про відкриття першого значного родовища газу «Тамар-1», поклади якого оцінюються у 142 млрд. кубометрів блакитного палива. Також надзвичайно важливим є ухвалення двосторонньої угоди про приєднання до проекту «Відкрите небо», який передбачатиме розвиток та розширення авіаційного сполучення між обома країнами, оскільки після скасування візового режиму між Україною та Ізраїлем значно зріс попит на авіаперевезення. Крім того, Україна прагне впровадити на базі київської дитячої лікарні «Охматдит» центр дитячої онкології, подібний до відвіданого М. Азаровим Центру дитячої онкології лікарні «Дана» (клініка «Сурасскі медікал центр»), для чого використані будуть, звичайно ж, досвід і технології ізраїльських медиків.

Налагодженню тісніших взаємин буде сприяти створення зони вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем, яке можливо уже до кінця 2011 року. Наразі ж ідеться про розробку усіх необхідних документів, адже створення ЗВТ є наступним кроком після відміни візового режиму між країнами. Сюди ж приєднуємо й факт налагодження міжцерковного діалогу: із Вселенським Патріархом Варфоломієм у Туреччині й з Патріархом Єрусалимським Теофілом III у Єрусалимі. Релігійні маніпуляції, такі близькі простому народу в Україні й культурно ідентифікованим закордонним соціумам, споконвіків відігравали ключову роль і в політиці.

* * *

Отже візит прем’єр-міністра України Микола Азаров до Туреччини та Ізраїлю свідчить про наміри уряду України розвивати південний вектор зовнішньоекономічної діяльності країни не обмежуючись тільки двохвекторною інтеграцією з Росією та ЄС. З політичної ж точки зору цей візит можна назвати «всеохоплюючою стратегією» налагодження контактів із проамериканським Ізраїлем та проєвропейською Туреччиною. Влада має надію, що щось із цього таки вийде. Проте, за відсутності чітких, переконливих і надійних політико-економічних орієнтирів зі сторони України така мудра зовнішньополітична лінія теж може зазнати фіаско.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка