1 Впорядкування інформації на носіях інформації



Скачати 24.37 Kb.
Дата конвертації16.04.2017
Розмір24.37 Kb.

1.4. Інформаційні технології. Впорядкування інформації

1.4. Впорядкування інформації на носіях інформації


Для того, щоб віднайти інформацію у комп’ютері чи інших носіях інформації всі дані мають бути впорядковані за певними правилами.

Для роботи на комп’ютері існує поняття «логічний диск», що призначений для збереження інформації на певному носії (твердий диск, лазерний диск, флешка, фотоапарат).

Логічні диски позначаються латинськими літерами з двокрапкою

А:\, В:\, С:\

Часто простір твердого диску представлено як кілька логічних дисків:

С:\, D:\, Е:\



Папка (інші назви: каталог, директорія, тека, фолдер) – це частина логічного диску, що призначена для збереження певного типу інформації

Windows, WORK, institute

Папка може містити в собі інші папки (підпорядковані папки, підпапки, підкаталог, піддиректорії)

Логічний диск є папкою вищого рівня (коренева папка, корінь).

Папка, з якою користувач працює на даний момент називається поточною папкою.

Папки з однаковими назвами можуть знаходитися лише в різних папках.



Файл – це ділянка диску, що має власне ім’я і містить певний об’єм однотипної інформації.

Для файлу важливим є його ім’я, що складається з двох частин:



назва.

.розширення

student.

.txt

Назва файлу – довільний набір символів: літер, цифр та знаків, окрім \ | / : * ? “ < >

Розширення файлу – вказує до якого типу відноситься файл, тому ця частина є стандартною для всіх користувачів, бо операційна система власне за розширенням застосовує адекватний спосіб отримання інформації з файлу.

Розширенням вважається частина імені після останньої точки.

Переважна більшість програм вимагають від користувача при збереженні вказати лише назву, розширення додається автоматично.

Повним іменем файлу називається ім’я файлу із вказуванням повного шляху доступу до нього:

D:\Work\Informatyka\lab1.txt

Починаючи з версії Windows 95 введено полегшення стосовно правил найменування файлів:



  1. Довжина повного імені файлу не має перевищувати 255 символів

  2. Дозволено використовувати літери національних алфавітів

  3. Дозволено використовувати пробіли і точки

Поради стосовно найменування файлів, що будуть використані в інших країнах чи розміщені в Інтернеті:


  1. Для назви замість кириличних літер краще застосовувати латинські, бо отримувач може побачити зовсім інші символи.

  2. Замість пробілів краще застосовувати знаки підкреслення чи дефіс, бо при проходженні через сервери з іншими операційними системами пробіл може привести до небажаних службових операцій.

  3. Операційна система Windows є нечутливою до різних регістрів літер, наприклад файли з іменами Doc.Txt чи DOC.TXT чи doc.txt позначають ім’я одного файлу, але в інших операційних системах, наприклад, Unix це імена різних файлів. Тому для найменування варто застосовувати маленькі латинські літери.

Найменування папок є аналогічними до найменування файлів, але розширення не є потрібним.

Контрольні запитання


  1. Яке вікно називається активним?

  2. З яких символів може складатися назва файлу?

  3. За якою ознакою операційна система визначає автоматичний спосіб відкривання файлу?

  4. Яка папка називається підпорядкованою?

  5. Яка папка називається кореневою?

  6. Як зазначається повний шлях доступу до файлу?

  7. Яку загальну назву має папка з якою в даний момент працює користувач?

  8. Яку інформацію отримує операційна система з розширення файлу?








База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка