1 Кодування інформації



Дата конвертації26.12.2016
Розмір31.2 Kb.

1.2. Інформаційні технології. Кодування інформації

1.2. Кодування інформації


Для автоматизації роботи з даними, що відносяться до різних типів, важливим є приведення їх до єдиної форми. Для цього, як правило, використовують кодування, тобто представлення даних одного типу через дані іншого типу.

  • Природна людська мова – це система кодування ідей та понять для висловлення думок за допомогою мовлення.

  • Азбука - це система кодування компонентів мови за допомогою графічних символів.

  • В різних галузях техніки, науки та культури застосовуються інші засоби кодування: математичні вирази, телеграфна азбука, морська азбука, азбука для сліпих, мова жестів тощо.

Двійковий код


В інформатиці існує своя система кодування, що називається двійковим кодом (цифровим кодом). В ній використовується лише 2 символи «0» та «1» (двійкові цифри).

Інформацію, що представлена у такому вигляді легко технічно змоделювати. Наприклад, у вигляді електричних імпульсів (імпульс є – «1», імпульсу немає – «0») або на оптичному диску (ділянка прозора – промінь відбивається – «1», ділянка затемнена – промінь поглинається – «0»).

Вся інформація, що зберігається та обробляється засобами обчислювальної техніки, незалежно від її типу (числа, текст, графіка, звук, відео), представлена у двійковому коді.

Об’єм інформації, що потрібен для збереження такого символу («0» або «1») називається бітом (bit від скорочення англійських слів binary digit).



  • Одним бітом можна закодувати два значення: 0 або 1 (ні або так, хибне або істинне, немає імпульсу або є імпульс).

  • Двома бітами можна закодувати чотири значення : 00, 01, 10, 11.

  • Трьома бітами кодують вісім значень: 000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111.

Збільшуючи кількість бітів (іноді називають розрядів) для кодування у два рази збільшується кількість значень, що можна закодувати. Отже, кількість значень обчислюється за формулою:
N=2m,

Де, N – кількість незалежних значень, що можна закодувати,

m – розрядність двійкового кодування.


Одиниці інформації


Базовою одиницею інформації є біт, що приймає значення «0» або «1».

Для кодування звичних для людини символів в інформатиці використовують 8 біт, за допомогою яких можна закодувати 28=256 значень.



Було розроблено стандартний набір 256 символів, що має назву ASCII (American Standard Code for Information Interchange – Американський стандартний код для обміну інформацією). Код ASCII розроблено в Америці, але його використовують у всьому світі, з врахуванням національних алфавітів.

  • 128 символів відведено для літер латинського алфавіту, цифр, математичних та інших символів.

  • 128 символів відведено для літер національних алфавітів, специфічних символів.

Об’єм інформації, що виділяється для збереження одного символу ASCII називається байтом.

Байт (Byte) є найменшою одиницею виміру даних, він складається з 8 бітів.

Наступними одиницями виміру інформації є:


Кілобайт

Кb

1 Кбайт =

210 байт

1024 байт

Мегабайт

Мb

1 Мбайт =

210 Кбайт

220 байт

Гігабайт

Gb

1 Гбайт =

210 Мбайт

230 байт

Терабайт

Тb

1 Тбайт =

210 Гбайт

240 байт

Петабайт

Pb

1 Пбайт =

210 Тбайт

250 байт

Ексабайт

Eb

1 Ебайт =

210 Пбайт

260 байт

Зеттабайт

Zb

1 Збайт =

210 Ебайт

270 байт

Йоттабайт

Yb

1 Йбайт =

210 Збайт

280 байт

Контрольні запитання


  1. Яка система кодування використовується в інформатиці?

  2. Чим можна пояснити доцільність використання двійкового коду?

  3. Що таке біт? Що він позначає?

  4. Скільки потрібно бітів, щоб закодувати 512 різних незалежних значень?

  5. Яку максимальну кількість значень можна закодувати 3 бітами?

  6. Що вважається найменшою одиницею виміру даних?

  7. Скільки бітів містить байт?

  8. Скільки Кілобайтів міститься у ГігаБайті?





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка