1. Аналогічні курси в інших освітніх системах 4 Актуальність курсу «Навколишній світ», цілі і завдання 6



Сторінка1/14
Дата конвертації31.12.2016
Розмір1.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14






Вступ 2

1. Аналогічні курси в інших освітніх системах 4

2. Актуальність курсу «Навколишній світ», цілі і завдання 6

Психолого-педагогічні передумови вивчення Навколишнього світу 7

3. зміст курсу Навколишній світ у 1- 4 класах 25

4. діяльність як технологія вивчення «Навколишнього світу» 39

5. Діяльнісний Принцип побудови підручників «навколишній світ» 40

6. типологія уроків з «навколишнього світу» за діялнісним методом навчння, особливості їх побудови. 44

7. Особливості підготовки вчителя до уроків «Навколишнього світу» 69

Вступ до ІІ частини. 72

методи та прийоми навчання на уроках навколишнього світу 72

Учимося висувати гіпотези 84

Формування понять. 90

Спостереження 96

Учимося задавати питання 99

Метод проектів та проектна діяльність 104

Використання комп’ютерної техніки на уроках Навколишнього світу. 113

контроль знань на уроках навколишнього світу 114

Аналіз уроку 120



Вступ


Курс «Я і Україна. Навколишній світ» є інноваційним курсом, що задовольняє практично усім вимогам сучасної освіти.

Адже перехід від освітньої парадигми індустріального суспільства|товариство| до освітньої парадигми постіндустріального суспільства|товариство| означає, в першу чергу|передусім,насамперед|, відмову від розуміння освіти|утворення| як отримання|здобуття| готового знання і уявлення про педагога як носія готового знання. На зміну приходить розуміння освіти|утворення| як надбання особистості|особистість|, як засобу|кошт| її самореалізації у житті, як способу|кошт| побудови|шикування| особистої|особовий| кар'єри. А це змінює все: |зраджувати| цілі навчання,|вчення| зміст і|вміст,утримання| мотиви освіти, форми і методи, роль педагога тощо.



Загальна|спільний| мета|ціль| освіти виглядає сьогодні |утворення| таким чином:

1. Створення|створіння| умов для оволодіння особистістю істинно людською діяльністю для включення|приєднання| у суспільно-корисну працю відповідно до її інтересів і здібностей. Причому, для кожної окремої людини її освіта|утворення| виступає|вирушати| в двох іпостасях:

– як засіб|кошт| самореалізації, самовираження і самоствердження|самоутвердження||особистість|;

– як засіб|кошт| стійкості, соціального самозахисту і адаптації в умовах ринкової економіки.

2. Виховання громадянина – соціально активного, творчого члена суспільства|товариство|, що володіє системою загальнолюдських і національних цінностей і ідеалів, здібного до перетворення виробництва, виробничих, економічних і суспільних|громадський| відносин, участі в управлінні; відповідального за своє життя і життя своєї сім'ї, за результати своєї діяльності, за збереження|зберігання| природи, за долі країни і світу.

3. Задоволення поточних і перспективних потреб виробництва в економічній, соціальній, культурній і інших сферах у кваліфікованих фахівцях|спеціаліст|.

Це загальні|спільний| цілі освіти, які, в ідеалі повинні створювати гармонійну триєдність, вимагають переосмислення| багатьох позицій у всьому освітньому процесі – в цілях, змісті|вміст,утримання|, формах, методах і засобах|кошт| навчання|вчення| і виховання учнів|виучуваних|, в переосмисленні ролі особистості|особистість| педагога, вимог до його рівня загального|спільний| і професійного розвитку тощо.

В той же час зрозуміло, що спроби окреслити|виказати,висловити| конкретні цілі навчання|вчення|, а услід за цим визначити|спорудити| і конкретний зміст|вміст,утримання| |вчення|зазнають |наштовхуватися| поки певних труднощів.

Найважливішим|поважнішим| моментом є|з'являтися,являтися| та обставина, що в нинішніх умовах загальна|спільний| освіченість|утворення| необхідна всім членам суспільства|товариство|, людям всіх професій і спеціальностей. У новому суспільстві| людям необхідний той базис, який дозволить, по-перше, розуміти один одного. По-друге – служити основою для розвитку творчих можливостей|спроможність| кожної людини, її самовираження і самореалізації в різноманітних|всілякий| сферах людської діяльності. Адже відомо, наприклад|приміром|, що в умовах ринкової економіки практично кожній людині доводиться не тільки|не лише,не те що| часто міняти|змінювати,замінювати| місце роботи, але|та| впродовж|упродовж| трудового життя в середньому 5–6 разів змінювати професію.

Але|та| якщо загальна|спільний| освіта|утворення| повинна бути для всіх, якщо вона належатиме всьому суспільству|товариство|, то і її структура і зміст|вміст,утримання| повинні задовольняти все суспільство, будуватися на принципі інтеграції знань|товариство|, принципу практико-орієнтованої , діяльнісної спрямованості.

Компетентностний підхід дозволяє, зокрема, зовсім по-іншому будувати цілі і зміст|вміст,утримання| курсу|утворення|: так, виходячи з нього в учня мають бути сформовані такі компетенції:

– навчальні компетенції: організовувати власний процес навчання|навчання,вчення| і вибирати власну траєкторію освіти|утворення|; вирішувати навчальні і самоосвітні проблеми; отримувати результат з|із| освітнього досвіду тощо|дослід|;

– дослідницькі компетенції: знаходити|находити| і обробляти інформацію; використовувати різні джерела даних; працювати з|із| документами тощо.

– комунікативні компетенції: вислуховувати|вислухувати| і приймати до уваги погляди інших людей; дискутувати і захищати свою точку зору; виступати|вирушати| публічно; література виражати|виказувати,висловлювати| свої думки тощо|гадка|;.

– і так далі.

Правом учня повинні бути особисте|особовий|, авторське прочитання змісту|вміст,утримання| навчального матеріалу і зовнішня інтерпретація цього прочитаного як результату роботи із|із| змістом|вміст,утримання|. Вивчити вірш не «навіщось», а для того, щоб прочитати його потім перед аудиторією, розставивши такі інтонаційні акценти, які учень сам визнає|полічити| потрібними, написати реферат по такій темі і по такому плану, які сформульовані самостійно, пояснити порядок|лад| своїх дій з погляду продуманої власної логіки – от що повинне стати «мотором» навчання. Не самоцілісне|цільний,суцільний| заучування|завчати| навчального матеріалу, а робота з|із| ним, його творче обігравання на основі певного плану – от шлях|колія,дорога| до внутрішньо мотивованого, захоплюючого навчання, шлях|колія,дорога| до того, щоб учень міг і хотів вникати в зміст|вміст,утримання| навчання|вчення|, а не просто механічно його запам'ятовував.

Курс «Я і Україна. Навколишній світ» реалізує основні освітні цілі сучасності, формує необхідні компетенції та готує дитину з раннього віку реалізовувати ті здібності та завдатки, які дитина має. Тобто створює передумови особистісного зростання та професійної самореалізації протягом життя.

Цей посібник, завдяки різнобічності та повноті висвітлення питань загальних підходів та конкретних методик й прийомів викладання цього курсу, допоможе вчителю, адміністратору, студенту зробити навчання дійсно сучасним – цікавим, корисним кожному, індивідуально та особистісне зорієнтованим.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка