1 Аналіз ситуації з регіональними мовами або мовами меншин в Україні Грецька Черкаська область 9



Сторінка1/25
Дата конвертації21.11.2016
Розмір4.42 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25



Проект



ТРЕТЯ ПЕРІОДИЧНА ДОПОВІДЬ УКРАЇНИ

ПРО ВИКОНАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХАРТІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ МОВ АБО МОВ МЕНШИН
ВСТУП

Частина І.



1.3. Аналіз ситуації з регіональними мовами або мовами меншин в Україні
Грецька

Черкаська область

9. Представники грецької громади області користуються у своєму спілкуванні урумською та понтійською мовами.

Русинська

Закарпатська область

10. На сьогодні русинська мова в Україні не кодифікована. Говори Закарпаття відрізняються між собою за лексикою та фонетикою, тому різні варіанти русинської мови також різняться за лексикою і орфографією.

В області легалізовано та діє 11 русинських громадських організацій зі статусом обласних, які мають міськрайонні та первинні осередки. Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається допомога русинським громадським організаціям у реалізації їх культурно-інформаційних потреб. Зокрема, у 2005 році на обласному телебаченні виділено ефірний час для висвітлення життя русинів області, а з лютого 2008 року на базі Закарпатської облдержтелерадіокомпанії створено та функціонує редакція телепрограм мовами національних меншин (об’єднана редакція російською, русинською та ромською мовами). Редакція щотижня випускає в ефір програму «Русинська родина» (по вівторках та суботах).

Культурно-просвітнецьку діяльність громадських організацій русинської спільноти представлено у виданні «Єдина родина» (2011 рік), де містяться матеріали про національно-культурні товариства Закарпаття. Щороку за організаційної та фінансової підтримки місцевих органів виконавчої влади проводиться обласний фестиваль русинської культури «Червена ружа» та у 2012 році проведено І міжнародний фестиваль русинської культури.

За даними Закарпатського обласного БФ «Русинська школа» у шести районах області функціонують 23 русинські недільні школи-п’ятирічки

Проводилися зустрічі керівництва облдержадміністрації з головами обласних громадських організацій національних спільнот, під час яких представники русинських організацій мали можливість обговорити актуальні питання русинської громади області, зокрема:8 квітня 2011 року проведено семінар-нараду «Національно-культурні товариства Закарпаття: співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування. Головні напрацювання, стратегія на майбутнє» за участі керівників громадських об’єднань національних спільнот; 21 грудня 2011 року організовано засідання за круглим столом на тему: «Актуальні питання законодавчого регулювання захисту прав національних меншин в Україні та шляхи їх реалізації в умовах поліетнічного регіону: аналіз, оцінки»; 23 грудня 2011 року, 27 грудня 2012 року, 30 грудня 2013 року та 23 серпня 2014 року проведено зустрічі керівництва облдержадміністрації з лідерами обласних національно-культурних товариств; 28 травня 2013 року організовано конференцію «Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття».

Усі перераховані заходи відбулися за участі керівників та представників русинських організацій регіону. Під час проведення зазначених заходів обласною державною адміністрацією було рекомендовано, у ході чергового перепису населення в Україні, русинським громадським організаціям провести широку роз’яснювальну роботу згідно статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», за якою громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Відповідно, ідентифікація етнічної приналежності є актом особистого вибору кожного.



1.4. Конкретні питання, що виникають підчас розгляду застосування Хартії в Україні

1.4.1 Закон України «Про основні положення державної мовної політики»

Україна забезпечує застосування Закону України «Про засади державної мовної політики» до усіх мов, зазначених у частині ІІІ. Положення нині чинного Закону України «Про засади державної мовної політики» гарантують широку участь громад у прийнятті рішень щодо застосовування заходів, спрямованих на використання регіональних мов або мов меншин за умови, якщо на відповідній території існує наявність 10% носіїв цієї мови. Втім, передбачений в Законі критерій визначення кількості носіїв регіональних мов на території регіону (села, міста, району, області) – 10% і більше на практиці забезпечує статус регіональної мови тільки російській (а не кримчацька або гагаузькій), оскільки носіїв лише російської мови 10 і більше відсотків можна визначити майже у всіх областях України. Носіїв інших мов меншин в Україні в такій кількості можна спостерігати максимум на рівні району.

Після прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики», ще у 2012 році, всі органи місцевого самоврядування, які виявили бажання прийняти рішення про визнання певних мов регіональними на їх території, успішно використали це право, незважаючи на те, що прийняття такого рішення, як, з рештою і самого Закону, найчастіше суперечило чинному законодавству і не принесло ніякої практичної користі етнічним спільнотам. Так, російська мова, була визнана регіональною в 9 регіонах України (Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі). Угорська мова визнана регіональною у містах Чопі та Берегові, а також в Ужгородському, Виноградівському та Берегівському районах Закарпатської області. Разом з тим, окремі території Закарпатської області визнали регіональною румунську мову (Тячівський район і 2 сільських ради Рахівського району). Також румунська мова визнана регіональною окремими місцевими радами Чернівецькій області (у Герцаївському районі – 10 сільських рад, Глибоцькому районі – 1 сільська рада, Новоселицькому районі – 2 сільські ради, Сторожинецькому районі – 4 сільські ради, з яких Ніжньопетрівська сільська рада визнала дві регіональні мови - румунську і польську). Польська мова визнана регіональною лише однією сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області, в той час коли польське співтовариство в Україні налічує понад 144 тисячі осіб. Болгарська мова визнана регіональною в Кіровоградській області Знам'янською міською радою та у Вільшанському районі 1 сільською радою, а в Одеській області - Болградською районною радою, яка визнала регіональною також гагаузьку мову. Кримськотатарська мова визнана регіональною у селищі Новоолексіївка Херсонської області (на жаль, інформація з Автономної Республіки Крим наразі недоступна).

Крім того, в Україні 10-відсотковий бар’єр для застосування заходів, спрямованих на використання регіональних мов і мов меншин на території певних адміністративно-територіальних одиниць долають караїми, кримчаки, греки, словаки та інші етнічні спільноти, які поки що не піднімають питання про визнання їхніх мов регіональними на певній території. Також, у цьому контексті важливим є той факт, що 10% носіїв російської мови, відповідно до даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року, мають також Дніпропетровська, Закарпатська, Кіровоградська, Сумська, Чернівецька і Чернігівська області та місто Київ, але місцеві ради цих регіонів з об’єктивних причин не ухвалили рішення щодо визнання російської мови регіональною.



1.4.2 Український закон про ратифікацію Хартії

При внесенні змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» українська влада врахує особливості положень Закону України «Про засади державної мовної політики».



1.4.3 Імплементація Хартії

Сьогодні з метою реалізації положень Хартії, враховуючи виклики, які виникли в результаті напруженої безпекової ситуації в Україні, основним завдання української влади є модернізація державної мовної політики з метою врахування інтересів усіх етнічних спільнот України та гармонізації законодавства України з законодавством ЄС з залученням представників усіх етнічних спільнот.



1.4.4 Результати домовленості

Встановлення чисельності регіональної мовної групи на певній території, повинно відбуватися на підставі даних Всеукраїнського перепису зокрема, через відповідну інтерпретацію відповіді на питання про «рідну мову» респондента.


Частина ІІ Хартії.

Виконання загальних положень частини ІІ Хартії
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка